ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
10 квітня 2015 року № 826/2298/15
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва - Шулежко В.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Вітарт» про стягнення податкової заборгованості,
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - позивач, ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві) до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Вітарт» (далі - відповідач, ТОВ «Торговий дім Вітарт») про стягнення податкової заборгованості у розмірі 895 872,00 грн.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем в установлені законодавством строки не сплачені добровільно авансові внески з податку на прибуток.
Відповідач у встановлений судом строк письмових заперечень проти позову чи пояснень, доказів щодо заявлених позовних вимог на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові не надав, як і не надав заяви про визнання позову.
Суд на підставі ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу без проведення судового засідання на підставі поданих сторонами доказів та матеріалів.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ТОВ «Торговий дім Вітарт» зареєстроване Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією 05.02.2007 року № 10741020000022997, код ЄДРПОУ - 34925176, місцезнаходження: 02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд.12.
ТОВ «Торговий дім Вітарт» перебуває на податковому обліку у ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві з 07.02.2007 року за № 23850.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №9090517539 від 20.02.2014 року за 2013 рік, згідно з якою визначено суму авансових внесків за жовтень-грудень 2014 року, січень 2015 року на загальну суму 921 252,00 грн. з рівними місячними частками в розмірі 230 313,00 грн.
Станом на час звернення до суду з даним позовом за відповідачем обліковується заборгованість по авансовим внескам в сумі 921 252,00 грн.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правовідносини, що виникли між сторонами щодо сплати податків і зборів на момент їх виникнення та розгляду справи регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за № 2755- VI.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Як передбачено статтею 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Однак, відповідно до п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу від 24.11.2014 року, за № 6673-25, яка направлена відповідачу 05.12.2014 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, копією фіскального чека.
Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення вважається дотриманою.
Статтею 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Станом на час звернення до суду з відповідним позовом, відповідачем самостійно визначені суми авансових внесків, які повинні бути сплачені в установлений законодавством строк, ним не сплачені.
При цьому, згідно облікових карток платника податків, у відповідача наявна переплата у розмірі 25380,00 грн. Отже, на час звернення позивача до суду за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 895 872,00 грн.
В силу вимог п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Враховуючи те, що податкові зобов'язання, самостійно визначені відповідачем в поданих деклараціях є узгодженими з моменту їх подання, але не сплачені в повному обсязі у строк, визначений податковим законодавством, суд приходить до висновку про визнання таких податкових зобов'язань податковим боргом.
У відповідності до пп. 14.1.137 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Виходячи з вищенаведених приписів законодавства, поданих позивачем документів і матеріалів, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та враховуючи те, що те, що відповідач у встановлений судом строк своїм правом на подання письмових заперечень проти позову не скористався, не спростував тверджень позивача, у добровільному порядку кошти не сплатив, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються долученими до матеріалів справи і дослідженими доказами, та підлягають задоволенню.
Між тим, згідно ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5, 6 частини першої статті 183--2 цього Кодексу.
Оскільки спір вирішено на користь сторони, звільненої від сплати судового збору, а також за відсутності витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 94, 160-162, 183-2, 254 КАС України, суд,
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Вітарт» (код ЄДРПОУ 34925176) до Державного бюджету України на рахунок: УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 38012871, Банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005 податкову заборгованість на загальну суму 895 872 (вісімсот дев'яносто п'ять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 00 коп.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.П. Шулежко