21 травня 2015 року Справа № 876/8407/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 19 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
ОСОБА_1 04.08.2014 року звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про визнання протиправними дій, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж роботи не менш як: чоловіки - 20 років відповідно до ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 19 серпня 2014 року (прийнятою в порядку скороченого провадження), позов задоволено, визнано протиправними дії відповідача, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області, починаючи з 17.07.2013 року, провести перерахунок та виплату позивачу відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку, постанову у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає постанову суду прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що на момент призначення пенсії і до проведення її перерахунку по заяві позивача пенсію було призначено з врахуванням вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме за кожен наступний рік роботи понад встановлений страховий стаж 20 років для чоловіків розмір пенсії збільшувався на 1% заробітку. Крім того судом не взято до уваги, що у зв'язку з проведенням пенсійної реформи та введенням в дію з 01.01.2004 року Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» порядок здійснення перерахунку змінився.
Виходячи з вище викладеного, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_1, виданого Волинською облдержадміністрацією.
Пенсію позивачу призначено з 08.01.2012 року на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зниженням пенсійного віку, передбаченим Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Пунктом 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії, зокрема відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», їй призначається одна пенсія за її вибором.
Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за Списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Враховуючи викладене, відмова у збільшенні пенсії позивача на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років порушує його права, встановлені статтею 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Проте, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову з 17.07.2013 року (моменту звернення до відповідача з заявою про перерахунок пенсії згідно з частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»), оскільки право позивача було порушено з 08.01.2012 року (моменту призначення пенсії), а тому позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням вимог ч. 2 ст. 99 КАС України з 04 лютого 2014 року.
Крім того оскільки відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року №80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) саме на управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у місті покладено обов'язок призначення і виплати пенсії, допомоги на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства, тому суд першої інстанції правильно вважав за необхідне зобов'язати провести перерахунок та виплату пенсії позивачу саме УПФУ в Любешівському районі Волинської області.
З врахуванням вище наведеного судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст. 160, ч. 10 ст. 183-2, ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд,
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області - задовольнити частково, скасувати постанову Любешівського районного суду Волинської області від 19 серпня 2014 року у справі № 162/808/14-а.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії із збільшенням на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж роботи згідно ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із збільшенням на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж роботи, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 04 лютого 2014 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді І.В. Глушко
В.Я. Макарик