Ухвала від 26.05.2015 по справі 756/2789/14-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 756/2789/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Великохацька В.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

УХВАЛА

Іменем України

26 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві на ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 14 січня 2015 року про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання провести перерахунок пенсіного забезпечення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до Оболонського районного суду м.Києва з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсії у зв»язку із збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців з 01 квітня 2012 року та зобов»язання провести перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, та здійснити відповідні виплати з 01 квітня 2012 року.

Постановою Оболонського районного суду м.Києва від 12 червня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року постанову Оболонського районного суду м.Києва від 12 червня 2014 року залишено без змін.

09 грудня 2014 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві (далі - Заявник) звернувся із поданням про зміну способу та порядку виконання постанови Оболонського районного суду м.Києва від 12 червня 2014 року, в частині зобов»язання здійснити Позивачу нарахування та виплату пенсії у зв»язку із збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців з 01 квітня 2012 року, шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості в сумі 24 863,76 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 14 січня 2015 року змінено спосіб та порядок виконання постанови Оболонського районного суду м.Києва від 12 червня 2014 року, а саме стягнуто з Відповідача на користь Позивача заборгованість в сумі 24 863,76 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні подання про зміну способу та порядку виконання вказаного судового рішення відмовити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Оболонського районного суду м.Києва від 12 червня 2014 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправними дії Відповідача у відмові перерахунку пенсії у зв»язку із збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців та зобов»язано Відповідача провести перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, здійснити відповідні виплати з 24.08.2013 року.

Відповідно п.2 ч.4 ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п.2 ч.2 ст.162 КАС України).

Аналіз резолютивної частини постанови Оболонського районного суду м.Києва від 12 червня 2014 року дає підстави зробити висновок про те, що зобов'язання, покладені на Відповідача цим судом, є позовними вимогами як обраним судом видом захисту порушених прав Позивача, які суд задовольнив.

За таких обставин, Заявник просив фактично змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови.

Крім того, в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій (ст.ст.198, 223 КАС України).

Таким чином, суд першої інстанції, задовольняючи подання про зміну способу та порядку виконання судового рішення, не звернув увагу та не врахував відмінності між позовною вимогою, як обраним судом видом захисту порушених прав Позивача, від способу виконання судового рішення як одного з його заходів, чим змінив постанову суду по суті за відсутності на це процесуальних повноважень.

Частиною 1 статті 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Отже, підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.

В обгрунтування заявлених вимог, Заявник посилається на те, що боржником рішення суду самостійно не виконується через відсутність бюджетних асигнувань.

Проте, вказана обставина, на думку колегії суддів, не є підставою для зміни способу та порядку виконання постанови Оболонського районного суду м.Києва від 12 червня 2014 року.

Аналіз оскаржуваного рішення суду першої інстанції свідчить про те, що суд першої інстанції, змінюючи спосіб виконання постанови суду, фактично змінив її суть, що належить до повноважень суду апеляційної або касаційної інстанції.

Вирішення питання про стягнення коштів як заборгованості невиплаченої пенсії, яка нарахована у разі виконання рішення адміністративного суду, відноситься до юрисдикції цивільних судів.

Згідно ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно п.6 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та постановити нову ухвалу.

За ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою в задоволенні подання про зміну способу та порядку виконання судового рішення - відмовити.

Керуючись ст.ст.199, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві задовольнити.

Ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 14 січня 2015 року скасувати та прийняти нову ухвалу наступного змісту.

В задоволенні подання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві про зміну способу та порядку виконання постанови Оболонського районного суду м.Києва від 12 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання провести перерахунок пенсійного забезпечення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 28 травня 2015 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.

Попередній документ
44429542
Наступний документ
44429544
Інформація про рішення:
№ рішення: 44429543
№ справи: 756/2789/14-а
Дата рішення: 26.05.2015
Дата публікації: 03.06.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: