21 травня 2015 року Справа № 876/3272/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
Головуючого судді - Каралюса В.М.,
суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі та апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання розрахунку витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах та дій неправомірними,-
В лютому 2015 року позивач відкрите акціонерне товариство «Тернопільське об'єднання «Текстерно» звернувся до суду з адміністративним позовом о Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, в якому просив про визнання неправомірними дій по виставленню до відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсіонерів після досягнення ними пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та визнання неправомірним розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року в частині відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до пунктів «б» - «з» Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсіонерів після досягнення ними пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону Україну "Про пенсійне забезпечення".
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження відмовлено. Позовну заяву відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі в частині дій щодо виставлення до відшкодування в розрахунку з 2015 року фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за 2014 рік та щодо визнання неправомірним розрахунку витрат на виплату і доставку пільгових пенсій з 2015 року, в частині пенсій за 2014 рік залишено без розгляду.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року позов задоволено частковою. Визнано неправомірним розрахунок Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі витрат на виплату і доставку пільгових пенсій Відкритому акціонерному товариству "Тернопільське об'єднання "Текстерно" за січень 2015 року в частині громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на суму 3134,59 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, його оскаржили сторони у справі.
Відкрите акціонерне товариство «Тернопільське об'єднання «Текстерно» в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, є необґрунтованою та незаконною, просить таку скасувати та прийняти нову, якою заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, недоведено обставини, що мають значення для справи, в зв'язку з чим просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ "ТО "Текстерно" перебуває на обліку в УПФУ в місті Тернополі як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
УПФУ в місті Тернополі проведено та направлено позивачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"щодо пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за січень 2015 року на суму 99463,12 грн. Даний розрахунок, серед іншого, містить повні відомості про осіб, яким призначена пенсія на пільгових умовах, дату призначення пенсії та дату досягнення пенсійного віку, відповідний стаж роботи на даному підприємстві, що враховано при обчисленні плати, а також частку плати до Пенсійного фонду підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
У розрахунку також міститься інформація про фактичні витрати позивача на виплату і доставку пенсій за 2014 рік, що передбачено у формі такого розрахунку згідно із Додатком № 6 до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (пункт 6.4), затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1.
Розрахунки сум фактичних витрат позивача на виплату і доставку пільгових пенсій за 2014 рік вже оскаржено позивачем до суду.
Позивач дії органів Пенсійного фонду України в частині включення до таких розрахунків пенсій, призначених пенсіонерам після досягнення ними пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", вважає протиправними.
Пунктами "б"-"з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII (з наступними змінами та доповненнями) визначено підстави та категорії працівників, які мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, на пільгових умовах. Зокрема, на пільгових умовах мають право на пенсію працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів "б"-"з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", було врегульовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР.
Отже, відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування зобов'язаний в порядку та розмірах, визначенихЗаконом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону (в редакції, яка діяла до 27.04.2013 року включно), для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років; жінки - після досягнення 55 років.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску" №184-VІІ від 04.04.2013 року (який набрав чинності з 28.04.2013 року) в абзаці четвертому пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" слова і цифри "статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" замінено словами і цифрами "статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, з 28.04.2013 року відповідно до абзацу четвертого пункту першого статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VІ від 08.07.2011 року, чинного з 01.10.2011 року) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, об'єктом оподаткування якого є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Враховуючи наведене, Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" є спеціальним законом, який регулює порядок справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому починаючи з 28.04.2013 року підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, до набуття відповідними особами права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Разом з тим, враховуючи положення частини першої статті 58 Конституції України, на думку суду, підприємства не повинні відшкодовувати кошти на виплату і доставку пільгових пенсій, якщо жінки до 27.04.2013 року (включно) досягли віку, встановленого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тобто 55 років.
Як вбачається з матеріалів справи, троє колишніх працівників ВАТ "ТО "Текстерно" ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яким була призначена пенсія відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" станом на 28.04.2013 року: ОСОБА_1 - 10.04.2013 року, ОСОБА_2 - 09.04.2013 року, ОСОБА_3 - 26.04.2013 року. Відтак, по таких працівниках ВАТ "ТО "Текстерно" відповідні суми пенсій не підлягають для включення до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2015 рік.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що до 27.04.2013 року (включно) підприємство не повинно відшкодовувати кошти на виплату та доставку пенсій по колишніх працівниках, які досягли на цей час 55 років, проте у спірному випадку позивач має обов'язок відшкодовувати грошові кошти на виплату та доставку пенсій по пенсіонерах жінках, які не досягли 55 років до внесення змін до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". Право на призначення пенсії за віком у таких пенсіонерів настає після 27.04.2013 року, на даний час вони отримують пенсію на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому ВАТ "ТО "Текстерно" зобов'язане відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій до досягнення такими особами віку, що передбачений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За січень 2015 р. розмір відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 становить 3134,59 грн., що підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за січень 2015 року.
Пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що розмір відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (пенсій, призначених особам, які були зайняті на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України) складає 100% фактичних видатків Пенсійного фонду на виплату та доставку таких пенсій.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений розділом 6 даної Інструкції. Так, відповідно до пункту 6.4 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (в редакції Закону, чинного на час виникнення спірних правовідносин). Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 6.7 Інструкції). Таким чином, обов'язок підприємства щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій визначається законом, а розмір у відповідних розрахунках.
Враховуючи встановлені обставини справи та наведенні положення чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що УПФУ в місті Тернополі неправомірно та безпідставно визначались суми для відшкодування ВАТ "ТО "Текстерно" фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по пенсіонерах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, та підставно задовольнив позовні вимоги в цій частині.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення.
Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі та апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 березня року у справі № 819/379/15-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя В.С. Затолочний
суддя З.М. Матковська