Справа: № 362/5070/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Орда О.О.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
28 травня 2015 року м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.
за участю секретаря Скалецької І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області про перерахунок пенсії, -
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до управління пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, виходячи з розміру визначеного ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року, позовні вимоги за період з 01 січня 2014 року по 01 травня 2014 року залишено без розгляду на підставі ст.100 КАС України
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2015 року позов задоволено частково. Визнано дії управління Пенсійного Фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області щодо відмови у перерахунку позивачу основної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірах передбачених ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними за період з 01 травня 2014 року по 16 серпня 2014 року. Зобов'язано управління Пенсійного Фонду України у м. Василькові та Васильківському районі Київської області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 державну пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01 травня 2014 року по 16 серпня 2014 року, з урахуванням проведених виплат. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою представник управління пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, без фіксації судового процесу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню в частині з ухваленням в цій частині нового рішення з таких підстав.
Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач віднесений до І категорії осіб, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІ групи, перебуває на обліку в УПФУ та отримує пенсію згідно з Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
04.09.2014 року позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій він просить надати довідку про суму нарахованої та фактично виплаченої йому пенсії за період з 01.01.2014 року з наведенням детального її розрахунку та зазначенням всіх складових пенсій, прийняти рішення про здійснення перерахунку пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з 01.01.2014 року відповідно до вимог Закону України«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
18 вересня 2014 року відповідачем була надана письмова відповідь позивачу, в якій йому було роз'яснено, що основний розмір пенсії та розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, обчислений згідно постанови КМУ від 23 грудня 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки іншого розміру чинним законодавством не передбачено.
Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача щодо зобов'язання УПФУ здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії та пенсія для інвалідів відповідно до ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є обґрунтованою та підлягає задоволенню за період 01 травня 2014 року по 16 серпня 2014 року.
Колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції в повній мірі, так як судом не вірно визначено кінцеву дату проведення перерахунку.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).
У відповідності до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За змістом ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам IІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Так, починаючи з 01 січня 2014 року, Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» в редакції від 16 січня 2014 року не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014 року пряме застосування Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема статті 50, 54 даного Закону, яким визначено перерахунок пенсії.
А отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині, що з 01 січня 2014 року застосуванню підлягають норми статті 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Однак, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року, який набрав чинності 03 серпня 2014 року, встановлено, що норми і положення ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного Фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Тобто, кінцевою датою перерахунку пенсії слід зазначити саме 03 серпня 2014 року включно, а не 16 серпня 2014 року, як помилково вказав суд першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачу слід перерахувати та виплатити пенсію відповідно до положень ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 травня 2014 року по 03 серпня 2014 року включно, а тому суд першої інстанції допустився помилки вказавши кінцеву дату перерахунку 16 серпня 2014 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за період з 04 серпня 2014 року по 16 серпня 2014 року, та в цій частині в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні позову.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її в частині та прийняти в цій частині нову постанову суду.
Доводи апелянта викладенні в апеляційній скарзі, що інші виплати не входять до складу заробітної плати не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, однак, порушення судом першої інстанції норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи у зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Таким чином вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині.
Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області - задовольнити частково.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2015 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог за період з 04 серпня 2014 року по 16 серпня 2014 року.
В цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В іншій частині постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2015 року залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: Н.І. Горбань
М.В. Межевич
Повний текст виготовлено 28 травня 2015 року
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.