Справа: № 826/18474/14 Головуючий у 1-й інстанції:Данилишин В.М.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
26 травня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Бужак Н. П.
Суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.
За участю секретаря Савін І.В.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Провентіс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 січня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Провентіс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Провентіс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 25 липня 2014 року № 102926552208 та № 102826552208.
Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 січня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач ТОВ «Провентіс» подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Провентіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «УВГ Груп», Товариством з обмеженою відповідальністю «Голден Пікс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Голден Брідж» та Приватним підприємством «Капітал І СТ» за весь період фінансово-господарських взаємовідносин.
За результатами перевірки складено акт № 614/26-55-22-08/36425362 від 11 липня 2014 року у якому встановлено порушення позивачем пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 4 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України та, як наслідок, заниження податку на прибуток у загальному розмірі 446074,00 грн., у тому числі за: ІІ квартал 2011 року - 38286,00 грн.; ІІ-ІІІ квартали 2011 року - 64068,00 грн.; ІІ-IV квартали 2011 року - 210358,00 грн.; півріччя 2012 року - 40629,00 грн.; І-ІІІ квартали 2012 року - 190371,00 грн., 2012 рік - 235716,00 грн., а також порушення п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України та, як наслідок, заниження податку на додану вартість у загальному розмірі 482316,17 грн., у тому числі за: січень 2011 року - 11181,68 грн.; лютий 2011 року - 27503,83 грн.; березень 2011 року - 26996,96 грн.; квітень 2011 року - 22936,71 грн.; червень 2011 року - 20036,76 грн.; вересень 2011 року - 20778,31 грн.; жовтень 2011 року - 39187,28 грн.; листопад 2011 року - 24260,25 грн.; грудень 2011 року - 65401,10 грн.; квітень 2012 року - 9254,77 грн.; травень 2012 року - 17843,70 грн.; червень 2012 року - 11596,43 грн.; липень 2012 року - 38855,51 грн.; серпень 2012 року - 35856,50 грн.; вересень 2012 року - 67898,58 грн.; жовтень 2012 року - 37931,55 грн.; грудень 2012 року - 4796,25 грн.
На підставі акту перевірки, 25 липня 2014 року податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення № 102926552208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 373660,00 грн. за основним платежем та у розмірі 93415,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 102826552208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 446074,00 грн. за основним платежем та розмірі 58929,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 25 липня 2014 року, прийнятих відновно ТОВ «Провентіс» ДПІ у Печерському районі м. Києва, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2012 року між TOB «Провентіс» (замовник) та TOB «Голден Пікс» (виконавець) укладено договір 31/12 про надання рекламних послуг (т. 1, а.с. 85).
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору TOB «Провентіс» доручив, а TOB «Голден Пікс» взяв на себе зобов'язання розмістити (а при необхідності - попередньо виготовити) рекламні зображення, оформлені належним чином, на рекламних місцях на умовах, передбачених вказаним договором, та у кількості, місцях і на терміни, вказані у додатках, які є невід'ємною частиною вказаного договору.
Усі розрахунки по цьому договору проводяться в національній валюті України за безготівковим розрахунком відповідно до виставленого TOB «Голден Пікс» рахунку-фактури.(п. 4.1 договору).
Також, між TOB «Провентіс» (замовник) та TOB «Голден Пікс» (виконавець) було складено ряд додатків до договору №31/12 від 21.12.2012 року, а саме: додаток №1 від 25.12.2012 року; додаток №2 від 25.12.2012 року; додаток №3 від 25.12.2012 року; додаток №4 від 25.12.2012 року; додаток №5 від 25.12.2012 року; додаток №6 від 25.12.2012 року.
09.04.2012 року між TOB «Провентіс» (замовник) та ПП «Капітал І CT» (виконавець) було укладено договір 0904/12 про надання рекламних послуг (т. 1, а.с. 175).
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору TOB «Провентіс» доручив, а ПП «Капітал І CT» взяв на себе зобов'язання розмістити (а при необхідності - попередньо виготовити) рекламні зображення, оформлені належним чином, на рекламних місцях на умовах, передбачених вказаним договором, та у кількості, місцях і на терміни, вказані у додатках, які є невід'ємною частиною вказаного договору.
Пунктом 4.1 вказаного договору встановлено, що усі розрахунки по ньому проводяться в національній валюті України за безготівковим розрахунком відповідно до виставленого ПП «Капітал І CT» рахунку-фактури.
До вказаного договору між TOB «Провентіс» (замовник) та ПП «Капітал І CT» (виконавець) було складено ряд додатків, а саме: додаток №1 від 09.04.2012 року; додаток №2 від 09.04.2012року; додаток №3 від 15.05.2012 року; додаток №4 від 15.05.2012року; додаток №5 від 23.05.2012року; додаток №6 від 30.05.2012 року; додаток №7 від 30.05.2012року; додаток №8 від 30.05.2012 року; додаток №9 від 29.05.2012 року; додаток №10 від 06.06.2012 року; додаток №11 від 06.06.2012 року; додаток №12 від 18.06.2012року; додаток №13 від 22.06.2012 року; додаток №14 від 22.06.2012 року; додаток №15 від 26.06.2012 року; додаток №16 від 27.06.2012 року; додаток №16/1 від 02.07.2012 року; додаток №17 від 02.07.2012року; додаток №18 від 02.07.2012 року; додаток №19 від 03.07.2012 року; додаток №20 від 09.07.2012 року; додаток №21 від 09.07.2012 року; додаток №22 від 13.07.2012 року; додаток №23 від 13.07.2012 року; додаток №24 від 13.07.2012року; додаток №25 від 06.08.2012року; додаток №26 від 06.08.2012року; додаток №27 від 06.08.2012 року.
Крім того, 20 січня 2011 року між TOB «Провентіс» (замовник) та ТОВ «УВГ Груп» (виконавець) було укладено договір 2001/11 про надання рекламних послуг (т. 1, а.с. 111).
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору TOB «Провентіс» доручив, а ТОВ «УВГ Груп» взяв на себе зобов'язання розмістити (а при необхідності - попередньо виготовити) рекламні зображення, оформлені належним чином, на рекламних місцях на умовах, передбачених вказаним договором, та у кількості, місцях і на терміни, вказані у додатках, які є невід'ємною частиною вказаного договору.
Пунктом 4.1 вказаного договору встановлено, що усі розрахунки по ньому проводяться в національній валюті України за безготівковим розрахунком відповідно до виставленого ТОВ «УВГ Груп» рахунку-фактури.
До вказаного договору між TOB «Провентіс» (замовник) та ТОВ «УВГ Груп» (виконавець) було складено ряд додатків, а саме: додаток №19 від 03.06.2011року; додаток №20 від 16.06.2011 року; додаток №21 від 16.06.2011 року; додаток №22 від 17.06.2011 року; додаток №24 від 12.09.2011 року; додаток №25 від 14.09.2011 року; додаток №26 від 14.09.2011 року; додаток №27 від 19.09.2011 року.
Також, 06 жовтня 2010 року між TOB «Провентіс» (замовник) та ТОВ «Голден Брідж» (виконавець) було укладено договір 14 про надання рекламних послуг.
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору TOB «Провентіс» доручив, а ТОВ «Голден Брідж» взяв на себе зобов'язання розмістити (а при необхідності - попередньо виготовити) рекламні зображення, оформлені належним чином, на рекламних місцях на умовах, передбачених вказаним договором, та у кількості, місцях і на терміни, вказані у додатках, які є невід'ємною частиною вказаного договору.
Пунктом 4.1 вказаного договору встановлено, що усі розрахунки по ньому проводяться в національній валюті України за безготівковим розрахунком відповідно до виставленого ТОВ «Голден Брідж» рахунку-фактури.
До вказаного договору між TOB «Провентіс» (замовник) та ТОВ «Голден Брідж» (виконавець) було складено ряд додатків, а саме: додаток №1 від 06.10.2010 року; додаток №2 від 06.10.2010 року; додаток №3 від 06.10.2010 року; додаток №4 від 27.10.2010 року; додаток №5 від 27.10.2010 року; додаток №6 від 08.11.2010 року; додаток №7 від 10.11.2010 року; додаток №8 від 09.12.2010 року; додаток №9 від 09.12.2010 року; додаток №10 від 09.12.2010 року; додаток №11 від 09.12.2010 року; додаток №12 від 09.12.2010 року; додаток №13 від 09.12.2010 року; додаток №14 від 09.12.2010 року; додаток №15 від 20.12.2010 року; додаток №16 від 20.12.2010 року; додаток №17 від 20.12.2010 року; додаток №18 від 20.12.2010 року; додаток №20 від 20.12.2010 року; додаток №21 від 20.12.2010 року; додаток №22 від 20.12.2010 року; додаток №23 від 20.12.2010 року; додаток №24 від 20.12.2010 року; додаток №25 від 20.12.2010 року; додаток №26 від 20.12.2010 року; додаток №27 від 20.12.2010 року; додаток №28 від 20.12.2010 року; додаток №29 від 24.12.2010 року; додаток №30 від 02.02.2011 року; додаток №31 від 07.02.2011 року.
На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів позивачем до матеріалів справи надано належним чином завірені первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської діяльності, а саме: договори, додатки до договорів, рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт(надання послуг), податкові накладні, копії оригіналів-макетів, копії фотознімків, видаткові накладні.
Крім того, на підтвердження реальності господарських операцій позивач надав витяги з банківських рахунків які свідчать про перерахуванням грошових коштів за надані послуги.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Перевірку проведено на підставі наказу від 23 квітня 2014 року № 1343, оформленого на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України та у зв'язку з надходженням постанови прокуратури Києво-Святошинського району Київської області від 26 лютого 2014 року про призначення позапланової документальної перевірки.
Колегія суддів вважає, що перевірка проводилась податковим органом у відповідності до вимог чинного законодавства України, за її наслідками складено відповідний акт та у подальшому прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Наявність процесуальних порушень представником податкового органу під час проведення перевірки не тягне за собою визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до ст. 55-1 Господарського кодексу України, ознаки "фіктивності", що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.
Згідно з п. 44.1 ст. 44, пп. 14.1.27, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.
Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п.3.1ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Відповідно до пп..5.2.1. п.5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)(пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону).
Відповідно до ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Надані позивачем копії документів, не є достатнім доказом реальності фінансово-господарських відносин позивача із TOB "УВГ Груп", TOB "Голден Пікс", TOB "Голден Брідж" та ПП "Капітал І СТ", а також здійснення ними реальних господарських операцій.
Також, надані позивачем копії первинних документів щодо взаємовідносин із третіми особами також не є доказами, на підставі яких можна встановити факт реального здійснення господарських операцій за участю позивача та TOB "УВГ Груп", TOB "Голден Пікс", TOB "Голден Брідж", ПП "Капітал І СТ", оскільки не представляється за можливе з'ясувати, що саме придбані у вказаних товариств послуги в подальшому використовувались позивачем у господарській діяльності (реалізовувались певним чином).
Так за договором №31/12 від 21 грудня 2012 року (а.с.85), укладеного між позивачем як замовником та ТОВ «Голден Пікс», замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов»язання розмістити рекламні зображення, оформлені належним чином, на рекламних місцях на умова, передбачених цим договором та у кількості, на місцях і на термін, вказані у додатках, які є невід»ємною частиною цього Договору.
Проте, всі надані позивачем додатки до договору не містять вихідних даних про те, яке саме рекламне зображення повинно бути розміщено , не вказана кількість, місця, терміни.
Долучені до матеріалів справи ксерокопії реклами, які на думку представника позивача і є рекламним зображенням, не вказані в додатках до договору та на них відсутні будь-які посилання на основний чи додатковий договори.
В актах здачі-приймання робіт (наданих послуг) також відсутні дані про те, яка рекламна продукція була виготовлена і в якій кількості
Відсутні всі вищезазначені дані і у додатках до договорів №2001/11 від 20 січня 2011 року, укладеного між ТОВ УВГ Груп» та позивачем , а також №0904 від 09 квітня 2012 року, укладеного між позивачем та ПП «Капітал і СТ», зокрема відсутні дані у додаткових договорах, де саме розміщалась рекламна продукція, в яких населених пунктах, чи були відповідні дозволи на розміщення такої рекламної продукції, в т.ч. відсутні договори відповідно до яких позивач укладав договори з телерадіомовними організаціями на виготовлення рекламної продукції.
Не надано позивачем будь-яких даних про те, як була використана виготовлена продукція (надані послуги) у власній господарській діяльності.
Договір між позивачем та ТОВ «Голден Брідж» взагалі не був наданий позивачем до матеріалів справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, незважаючи на ту обставину, що суд апеляційної інстанції оголошував перерву в судовому засіданні для надання сторонами додаткових доказів по справі.
Отже, із наданих на дослідження договорів та додаткових договорів, а також інших документів взагалі неможливо дослідити їх умови та перевірити чи були вони виконані, що не дає можливості суду прийти до висновку про те, що позивачем та його контрагентами здійснювалась реальна господарська діяльність по вищезазначеним угодам.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що висновки відповідача, які містяться в акті перевірки, є обґрунтованими, а отже, оскаржувані рішення є такими, що складені правомірно, а тому не підлягають скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.
Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 198, 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Провентіс» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 січня 2015 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Повний текст виготовлено: 27 травня 2015 року.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Троян Н.М.
Костюк Л.О.