Справа: № 2а-9821/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.
Іменем України
26 травня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Горбань Н.І.,
суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,
при секретарі: Драч М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2015 року у справі за його адміністративним позовом до Апарату Ради національної безпеки та оборони України, Секретаря Ради національної безпеки і оборони України про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання незаконними дій, зобов'язати поновити на роботі та виплатити кошти за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Апарату Ради національної безпеки і оборони України (далі по тексту Відповідач 1), Секретаря Ради національної безпеки і оборони України (далі по тексту Відповідач 2) з позовними вимогами про визнання незаконним та скасування розпорядження Секретаря РНБОУ від 12 травня 2011 року № 51/2011 "Про реалізацію положення Указу Президента України від 5 квітня 2011 року № 353/2011"; визнання незаконними дій службових осіб Апарату РНБОУ щодо попередження ОСОБА_2 про наступне вивільнення від 13 квітня 2011 року; визнання незаконними дій службових осіб Апарату РНБОУ щодо штатної розстановки працівників; визнання незаконним та скасування розпорядження Секретаря РНБОУ від 9 червня 2011 року № 389/2011-к в частині звільнення ОСОБА_2 з роботи в Апараті РНБОУ на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників; поновлення ОСОБА_2 на роботі; зобов'язання Апарату РНБОУ здійснити ОСОБА_2 виплати за час вимушеного прогулу.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2015 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Указом Президента України № 353/2011 від 5 квітня 2011 року "Деякі питання Апарату Ради національної безпеки і оборони України" затверджено граничну чисельність працівників Апарату Ради національної безпеки і оборони України у кількості 90 штатних одиниць (пункт 1); визначено структуру Апарату Ради національної безпеки і оборони України (пункт 2); доручено Секретареві Ради національної безпеки і оборони України вжити в установленому порядку заходів щодо приведення штатного розпису Апарату Ради національної безпеки і оборони України у відповідність із цим Указом; забезпечити здійснення в установленому порядку заходів, пов'язаних зі скороченням чисельності працівників Апарату Ради національної безпеки і оборони України, в тому числі попередження в установленому порядку працівників про наступне звільнення, забезпечення при їх звільненні безумовного виконання вимог законодавства України про державну службу, про працю (пункт 4).
Листом від 6 квітня 2011 року № 12/17-557-12-8 Секретар Ради національної безпеки і оборони України повідомила Профспілковий комітет Апарату Ради національної безпеки і оборони України про підготовку відповідного розпорядження Секретаря РНБОУ, яким буде передбачено проведення заходів щодо введення нової структури, приведення штатного розпису Апарату Ради у відповідність із цим Указом, а також попередження усіх працівників Апарату Ради про наступне вивільнення у зв'язку із скороченням посад та ліквідацією структурних підрозділів, що відсутні у затвердженій структурі; поінформовано, що станом на 5 квітня 2011 року в Апараті Ради працює 187 осіб, з яких скороченню підлягатимуть майже сто осіб, строк проведення звільнення не раніше двох місяців після попередження відповідно до чинного трудового законодавства; згідно зі статтею 49-4 КЗпПУ запропоновано профспілковому комітету Апарату Ради провести консультації щодо реалізації Апаратом Ради заходів з цих питань та пом'якшення несприятливих наслідків майбутнього вивільнення працівників Апарату Ради.
Розпорядженням Секретаря Ради національної безпеки і оборони України від 8 квітня 2011 року № 37/2011 "Про виконання Указу Президента України від 5 квітня 2011 року № 353/2011" затверджено організаційну структуру та чисельність підрозділів Апарату Ради, визначених структурою, затвердженою Указом Президента України від 5 квітня 2011 року № 353/2011; доручено Відділу кадрів (М. Осійчук) спільно із керівниками самостійних структурних підрозділів Апарату Ради відповідно до вимог законодавства України про державну службу та про працю попередити працівників Апарату Ради про наступне вивільнення у зв'язку із скороченням посад та ліквідацією структурних підрозділів, що відсутні у затвердженій структурі; доручено Відділу кадрів (М. Осійчук), Службі Секретаря Ради національної безпеки і оборони України (Ю. Демедюк) провести відповідні консультації із профспілковим комітетом; доручено Фінансово-економічному управлінню (Л. Міхно) з урахуванням пропозицій Служби Секретаря Ради національної безпеки і оборони України (Ю. Демедюк), контрольного управління (Ю. Сіденко), відділу кадрів (М. Осійчук) розробити та до 12 квітня 2011 року подати на затвердження проект розпорядження щодо приведення штатного розпису Апарату Ради у відповідність із названим Указом.
ОСОБА_2 13 квітня 2011 року було попереджено про можливе звільнення з роботи в Апараті Ради національної безпеки і оборони України за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі попередження).
Розпорядженням Секретаря Ради Національної безпеки і оборони України від 12 травня 2011 року № 51/2011 "Про реалізацію положень Указу Президента України від 5 квітня 2011 року № 353/2011" на виконання Указу Президента України від 5 квітня 2011 року "Деякі питання Апарату Ради національної безпеки і оборони України" внесено зміни до організаційної структури та чисельності підрозділів Апарату Ради національної безпеки і оборони України, затвердивши її у новій редакції (додаток № 1) (пункт 1).
З Протоколів засідання робочої групи з питань вивільнення працівників Апарату РНБОУ, що підлягають скороченню, та штатної розстановки тих працівників, які залишаються (від 17 травня 2011 року, від 18 травня 2011 року та від 25 травня 2011 року) робочою комісією було проведено три засідання, в результаті яких підготовлено список кандидатур на зайняття посад керівників самостійних структурних підрозділів в Апараті Ради, сформовано і підтримано остаточний список працівників Апарату Ради, які мають переважне право на залишенні на роботі в Апараті Ради, який було передано на погодження Секретарю Ради; підготовлено та подано до профспілкового комітету Апарату Ради подання про надання згоди на звільнення тих працівників, які є членами Профспілкової організації Апарату Ради, однак підлягають звільненню.
Заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України (керівником робочої групи) на ім'я Голови профспілкового комітету Апарату Ради національної безпеки і оборони України було підготовлено Подання щодо звільнення працівників з роботи в Апараті Ради національної безпеки і оборони України згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпПУ, в списку якого визначено і ОСОБА_2.
Відповідно до Протоколу № 16 засідання профспілкового комітету Апарату РНБО України від 6 червня 2011 року профспілковим комітетом було надано згоду на звільнення наступних працівників: ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11
Розпорядженням Секретаря Ради Національної безпеки і оборони України від 9 червня 2011 року № 389/2011-к "Про надання відпустки ОСОБА_2 з наступним звільненням" відповідно до статті 3 Закону України "Про відпустки" надано ОСОБА_2, державному експертові відділу проблем національної безпеки у соціальній та гуманітарній сферах управління соціальної безпеки департаменту з питань економічної, соціальної та екологічної безпеки, з 14 до 26 червня 2011 року (13 календарних днів) частину основної відпустки (період роботи з 15.09.2010 до 26.06.2011) з наступним звільненням останнім днем відпустки з роботи в Апараті Ради національної безпеки і оборони України у зв'язку із змінами в організації праці та скороченням чисельності працівників Апарату Ради національної безпеки і оборони України, пункт 1 статті 40 КЗпП України (пункт 1); виплачено ОСОБА_2 вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку відповідно до статті 44 КЗпП України.
ОСОБА_2 26.06.2011 р. було звільнено з роботи в Апараті РНБОУ на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі розпорядження Секретаря РНБОУ від 9 червня 2011 року № 389/2011-к.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Судова колегія погоджується з такою позицією з наступних підстав.
На підставі положень статті 8 Закону України "Про Раду національної безпеки і оборони України" Президентом України було видано Указ № 353/2011 від 5 квітня 2011 року "Деякі питання Апарату Ради національної безпеки і оборони України", яким затверджено граничну чисельність працівників Апарату Ради національної безпеки і оборони України у кількості 90 штатних одиниць (пункт 1); визначено структуру Апарату Ради національної безпеки і оборони України (пункт 2).
Також, вищевказаним Указом Президента України Секретарю Ради національної безпеки і оборони України було доручено вжити в установленому порядку заходи щодо приведення штатного розпису Апарату Ради національної безпеки і оборони України у відповідність із цим Указом.
Штатним розписом є перелік посад в установі (організації) із зазначенням їх кількості і розмірів посадових окладів.
Відповідно до підпунктів 10 та 13 пункту 7 Положення про Апарат Ради національної безпеки і оборони України, затвердженого Указом Президента України від 14 жовтня 2005 року № 1446/2005, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, зокрема, затверджує в установленому порядку штатний розпис, кошторис видатків Апарату Ради; призначає на посади та звільняє з посад працівників Апарату Ради, вирішує відповідно до законодавства інші питання проходження державної служби в Апараті Ради, якщо інше не передбачено законодавством.
На виконання вимог Указу Президента України № 353/2011 від 5 квітня 2011 року "Деякі питання Апарату Ради національної безпеки і оборони України" та на підставі наданих підпунктами 10, 13 пункту 7 Положення про Апарат Ради національної безпеки і оборони України, затвердженого Указом Президента України від 14 жовтня 2005 року № 1446/2005, повноважень, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України було вжито заходів щодо приведення штатного розпису Апарату Ради національної безпеки і оборони України у відповідність із вказаним Указом, зокрема, прийнято Розпорядження від 8 квітня 2011 року № 37/2011 "Про виконання Указу Президента України від 5 квітня 2011 року № 353/2011"та Розпорядження від 12 травня 2011 року № 51/2011 "Про реалізацію положень Указу Президента України від 5 квітня 2011 року № 353/2011".
Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного Розпорядження від 12 травня 2011 року № 51/2011 "Про реалізацію положень Указу Президента України від 5 квітня 2011 року № 353/2011" відповідачем 2 не було порушено вимоги чинного законодавства України, а прийняття вказаного розпорядження входить до його повноважень.
Крім того, Розпорядження Секретаря Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2011 р. № 51/2011 „Про реалізацію положень Указу Президента України від 05.04.2011 року № 353/2011" видано на виконання Указу Президента України від 05.04.2011р. № 353/201 „Деякі питання Апарату Ради національної безпеки і оборони України" (згідно з пунктом 8 Положення про Апарат Ради національної безпеки і оборони України, затвердженого Указом Президента України від 14.10.2005 р. № 1446/2005).
Листом №12/17-557-12-8 від 06.04.2011 р. Секретарем Ради національної безпеки і оборони України було повідомлено Профспілковий комітет Апарату Ради національної безпеки і оборони України про необхідність у відповідності до ст. 49-4 КЗпПУ повідомити працівників про наступне вивільнення та вжити відповідних заходів (а.с. 46-47, том І).
В матеріалах справи міститься попередження працівників департаменту з питань економічної, соціальної та економічної безпеки Апарату Ради національної безпеки і оборони України (а.с. 145, том І), з якого вбачається, що позивач ОСОБА_2 обіймав посаду державного експерта відділу проблем національної безпеки у соціальній та гуманітарній сфері управління фінансової безпеки та 13.04.2011 року був повідомлений про можливе звільнення з роботи за п.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, про що свідчить підпис позивача.
У відповідності до Протоколу №16 засідання профспілкового комітету Апарату РНБО України від 16.06.2011 р. було надано згоду на звільнення ОСОБА_2, державного експерта Департаменту з питань економічної, соціальної та екологічної безпеки (а.с. 146, том І).
Згідно з Розпорядженням Секретаря Ради національної безпеки і оборони України від 09.06.2011р. № 389/2011 позивачу була надана відпустка з наступним звільненням з займаної посади на підставі заяви ОСОБА_2 від 06.06.2011 р. та протоколу засідання профспілкового комітету Апарату РНБОУ від 06.06.2011 р. №16 (а.с. 68 т. І). Термін відпустки ОСОБА_2 спливав 26.06.2011 року.
Як вбачається з трудової крижки позивача, яка міститься у матеріалах справи, трудовий зв'язок позивача з відповідачем був закінчений 26.06.2011 року, одночасно із закінченням строку щорічної відпустки позивача.
Так, матеріалами справи підтверджено, що про звільнення позивача було попереджено 13.04.2011 року, таким чином, термін попередження про звільнення, який передбачений чинним законодавством України, роботодавцем витриманий.
Також, на виконання норм чинного законодавства, відповідачем 2 на адресу Профспілкового комітету скеровувався лист від 6 квітня 2011 р. № 12/17-557-12-8 з інформацією щодо майбутнього скорочення працівників Апарату Ради та приведення штатного розпису у відповідність до Указу Президента України від 5 квітня 2011 року №353/2011р.
За результатами роботи робочої групи з питань вивільнення працівників Апарату Ради 26.05.2011 року внесено на розгляд Профспілкового комітету відповідно до статті 43 КЗпП України подання зі списком - членів профспілки для надання згоди на їх звільнення відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Як вбачається із матеріалів справи, на погодження звільнення позивача за п. 1 статті 40 КЗпП України, до Профспілкового комітету Апарату Ради було направлено окреме подання (обґрунтування) за підписом Заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України - Керівника робочої групи Яцука І.
На засіданні Профспілкового комітету Апарату РНБО України від 06.06.2011 року надано згоду на звільнення позивача.
Твердження позивача про виключне право Президента щодо затвердження Положення про Апарат РНБО України, його структури та штату є безпідставними, виходячи із наступного.
Згідно з пунктом 15 Тимчасового положення про Раду національної безпеки і оборони України, яке затверджено Указом Президента України від 30 серпня 1996 року № 772/96, Положення про Апарат Ради, структуру, штатний розпис та граничну чисельність його працівників затверджував Президент України за поданням Секретаря Ради.
Проте, дане Тимчасове положення втратило чинність з прийняттям Закону України „Про Раду національної безпеки і оборони України" від 5 березня 1998 року № 183/98-ВР, оскільки відповідно до частини другої статті 2 зазначеного Указу Президента України Тимчасове положення було чинним до прийняття Верховною Радою України відповідного Закону.
Закон України „Про Раду національної безпеки і оборони України" від 5 березня 1998 року № 183/98-ВР визначив правові засади організації та діяльності Ради національної безпеки і оборони України, її склад, структуру, компетенцію і функції.
Відповідно до частин першої та другої статті 8 цього Закону поточне інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення діяльності Ради національної безпеки і оборони України здійснює її апарат, який підпорядковується Секретареві Ради національної безпеки і оборони України.
Функції, структура та штатна чисельність апарату Ради національної безпеки і оборони України визначаються Президентом України.
Пунктом 6 частини першої статті 11 цього Закону передбачено, що Голова Ради національної безпеки і оборони України затверджує Положення про апарат Ради національної безпеки і оборони України, його структуру і штати.
Згідно з підпунктами 10,13 пункту 7 Положення про Апарат Ради національної безпеки і оборони України, затвердженого Указом Президента України від 14 жовтня 2005 року № 1446/2005, Секретар Ради національної безпеки і оборони України затверджує в установленому порядку штатний розпис, кошторис видатків Апарату Ради; призначає на посади та звільняє з посад працівників Апарату Ради, вирішує відповідно до законодавства інші питання проходження державної служби в Апараті Ради.
Президент України, Голова Ради національної безпеки і оборони України, на підставі згаданих вище та інших норм законодавства України 5 квітня 2011 року видав Указ Президента України «Деякі питання Апарату Ради національної безпеки і оборони України» №353/2011, яким затвердив граничну чисельність працівників Апарату Ради у кількості 90 штатних одиниць; визначив нову структуру Апарату Ради національної безпеки і оборони України; доручив Секретареві Ради національної безпеки і оборони України низку заходів.
Таким чином, Президент України - Голова Ради національної безпеки і оборони України скоротив чисельність та штат працівників Апарату Ради, що передбачає собою одночасне звільнення працівників і зменшення кількості та ліквідацію певних посад.
Станом на 5 квітня 2011 року гранична чисельність працівників Апарату Ради становила 210 штатних одиниць.
Вакантні штатні посади в Апараті РНБО України були відсутні, за виключенням посади прес-секретаря, та посада головного спеціаліста адміністративного відділу управління координаційної та адміністративної роботи, яка передбачає необхідність наявності у працівника навиків стенографування, дані посади не могли бути запропоновані позивачу, оскільки в нього відсутній досвід та професійні якості, визначених для даних посад, що підтверджується довідкою відділу кадрів Апарату РНБО України від 12.02.2015 р. № 12/16-к, наявною у матеріалах справи.
Згідно з частиною другою статті 49-2 КЗпП України при відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Роботодавець при доборі кандидатур працівників, які мають залишитись на роботі в Апараті Ради, керувався положеннями частини 1 статті 42 (більш висока кваліфікація і продуктивність праці) та частиною 3 статті 184 КЗпП України.
Відтак, роботодавець (відповідно до листа роз'яснення Мінпраці від 10.03.2010 № 46/06/187-10) виконав всі передбачені чинним законодавством України норми, які регулюють порядок проведення скорочення працівників, в тому числі відносно позивача, а саме: за два місяці до скорочення проведено попередження про скорочення чисельності або штату працівників, відповідно до вимог статей 43, 49-2, 49-4 КЗпП України, що підтверджується підписами працівників Апарату Ради у відомості про ознайомлення про скорочення (копія наявна в матеріалах справи); завчасно надано інформацію до Профспілкового комітету Апарату Ради та професійним спілкам про скорочення працівників (лист від 6 квітня 2011 р. № 12/17-557-12-8, копія якого наявна в матеріалах справи); забезпечено проведення консультацій працівників Апарату Ради з представниками Державної служби зайнятості України; направлено Державній службі зайнятості відомості про наступне вивільнення працівників, що передбачено вимогами частини четвертої статті 49-2 КЗпП України.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання незаконними дій службових осіб Апарату РНБОУ щодо попередження ОСОБА_2 про наступне вивільнення від 13 квітня 2011 року щодо визнання незаконними дій службових осіб Апарату РНБОУ щодо штатної розстановки працівників, визнання незаконним та скасування розпорядження Секретаря РНБОУ від 9 червня 2011 року № 389/2011-к в частині звільнення ОСОБА_2 з роботи в Апараті РНБОУ на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
За наведених обставин позовні вимоги про поновлення ОСОБА_2 на роботі та зобов'язання Апарату РНБОУ здійснити ОСОБА_2 виплати за час вимушеного прогулу також задоволенню не підлягають.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі та проголошені його представником в судовому засіданні, не спростовують рішення суду першої інстанції.
За таких обставин апеляційну скаргу - необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія -
В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 - відмовити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Н.І.Горбань
Судді: Г.В. Земляна
Є.О. Сорочко
Повний текст ухвали виготовлено 28.05.2015 року.
.
Головуючий суддя Горбань Н.І.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.