Справа: № 810/289/15 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.
Іменем України
26 травня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Горбань Н.І.,
суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,
при секретарі: Драч М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівест ПреПрес" до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ТОВ " Юнівест ПреПрес " звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень - рішень від 29.09.2014 №0026901502 та №0026891502.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2015 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Васильківська ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є підставами для його скасування.
Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувальним засобом при розгляді справи не здійснювалось.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2014 року посадовою особою Васильківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області на підставі п.п.20.1.4 п. 20.1 ст.20, п. 75.1 ст. 75, п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ТОВ "Юнівест ПреПрес" з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з авансових платежів податку на прибуток.
Результати перевірки позивача оформлено актом від 09.09.2014 №3312/1502-33534821 (далі - акт перевірки).
На підставі висновків акту перевірки Васильківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Ш" від 29.09.2014 №0026901502, відповідно до якого позивачу за затримку на 10 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 51011,00 грн. нарахований штраф у розмірі 10%, що становить 5101,10 грн., та №0026891502, відповідно до якого позивачу за затримку на 66 , 31 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 102021,80 грн. нарахований штраф у розмірі 20%, що становить 20404,36 грн.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо протиправності зазначених податкових повідомлень-рішень та наявності підстав для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
З 1 січня 2013 року платники податку на прибуток щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
При цьому у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.
Як вбачається з Акту перевірки, позивачем самостійно визначено авансові внески з податку на прибуток в податковій декларації від 10.02.2014 №9090230265, де щомісячний платіж становить 51011,00 грн.
В той же час, з матеріалів справи вбачається, що у позивача була переплата по авансовим внескам з податку на прибуток в розмірі 884796,00 грн., що підтверджується наступним.
У 2013 році позивач сплатив авансові внески за перший квартал 2013 року в сумі 455069,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 16.01.2013, від 18.02.2013, від 21.03.2013 та платіжним дорученням від 14.02.2013 №177.
Також, у 2013 році позивач сплатив 559251,50 грн. авансового внеску, нарахованого у зв'язку із виплатою дивідендів, що підтверджується платіжними дорученнями від 14.11.2013 №36919, від 19.11.2013 №36920, від 09.12.2013 №36924, від 19.12.2014 №36928, від 30.12.2013 №36930.
Вказана сплата була відображена позивачем у додатку ЗП до податкової декларації за 2013 рік та підтверджена відповідачем шляхом врахування вказаних сум у довідці про стан розрахунків позивача з бюджетом за період з 01.01.2013 по 31.12.2013.
Починаючи з ІІ кварталу 2013 року позивач став сплачувати податок на прибуток підприємств на підставі даних, зазначених у відповідних податкових деклараціях.
При цьому, 25.04.2013 позивач перерахував до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток за квітень у сумі 130833,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 25.04.2013 №25.
Відповідно до даних, наведених у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2013 року, яка була подана позивачем 09.08.2013 і отримана відповідачем в цей самий день, позивач задекларував зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 338727,00 грн.
Так, з врахуванням наявності у позивача переплати з податку на прибуток підприємств за 2012 рік в сумі 64859,00 грн., позивач 19.08.2013 сплатив до бюджету 273869,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.08.2013 №35966.
Відповідно до даних, наведених у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2013 року, яка була подана позивачем 07.11.2013 і отримана відповідачем 08.11.2013, позивач задекларував зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 143885,00 грн.
Позивач 14.11.2013 сплатив до бюджету 13052,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 14.11.2013 №39697 грн.
В якості решти оплати, позивачем була врахована сума авансового внеску, яка була перерахована ним 25.04.2013.
Безпосередня сплата податку на прибуток підприємств, нарахованого за діяльності в 4 кварталі 2013 року, позивачем не здійснювалася внаслідок наявності значної переплати за цим податком.
Із врахуванням наведених вище платежів та розрахунків позивач мав фактичну переплату з податку на прибуток підприємств в розмірі 884796,00 грн., що і було відображено в уточнюючій податковій декларації за 2013 року, яка була подана 14.05.2014.
Отже, з наведеного слідує, що станом на березень - травень 2014 року позивач не мав і не міг мати заборгованості зі сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання в сумі 153032,80 грн.
Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового Кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством (нарахування податкового зобов'язання податковим органом), платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового Кодексу України встановлено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Зазначена стаття не містить будь-яких виключень (заборон) щодо видів податків, за якими не може бути здійснено погашення грошового зобов'язання за рахунок надміру сплачених сум такого зобов'язання.
Нормами пунктів 9.1, 9.4 статті 9 Податкового Кодексу України встановлено вичерпний перелік загальнодержавних податків та зборів, та якими передбачено тільки такий вид податку, як "податок на прибуток підприємств". Таким чином, термін "авансовий внесок з податку на прибуток" зазначає строк сплати одного й того ж виду податку - "податок на прибуток підприємств", а саме, його попередню оплату - авансування до наступного терміну сплати за підсумками річної декларації.
Таким чином, податковим законодавством не встановлена заборона погашення авансових внесків з податку на прибуток за рахунок надмірно сплачених сум з цього ж податку.
Отже, за наявності у платника податку надміру сплачених сум з податку на прибуток підприємств, податковий орган повинен без заяви платника податків у автоматичному режимі здійснити зарахування надміру сплачених сум у рахунок погашення відповідних зобов'язань із авансових внесків.
Можливість перерахування надміру сплачених коштів не ставиться в залежність від підстав їх виникнення (реально сплачені, утворились внаслідок перерахунку, внаслідок розстрочення чи відстрочення сплати зобов'язань тощо).
Таким чином, висновки відповідача про затримку ТОВ "Юнівест ПреПрес" сплати авансових платежів з податку на прибуток в розмірі 153032,80 грн. є безпідставними, оскільки податковий орган у випадках наявності за платником податків переплати з податку на прибуток повинен самостійно здійснювати зарахування таких коштів у рахунок погашення зобов'язань із сплати авансових внесків.
Визначені відповідачем штрафні санкції за порушення граничних строків сплати авансових внесків в розмірі 25505,46 грн. у ході розгляду справи не підтвердились і спростовані наданими позивачем доказами.
Відтак, прийняті на підставі Акту перевірки податкові повідомлення-рішення від 29.09.2014 №0026901502 та №0026891502 є протиправними і підлягають скасуванню.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вони не заслуговують на увагу.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
В задоволенні апеляційної скарги Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - відмовити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Н.І.Горбань
Судді: Г.В. Земляна
Є.О. Сорочко
Повний текст ухвали виготовлено 27.05.2015 року.
.
Головуючий суддя Горбань Н.І.
Судді: Сорочко Є.О.
Земляна Г.В.