Справа: № 357/10719/13-а(2а/357/352/13) Головуючий у 1-й інстанції: Шовкопляс О.П. Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
24 березня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Собківа Я.М.,
суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,
при секретарі: Присяжній Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій неправомірними, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у збільшенні позивачу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія відповідно до нової довідки, виданої ГУ МВС України на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012р. № 355;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Київській області збільшити грошове забезпечення, з якого обчислюється пенсія позивача відповідно до нової довідки, виданої ГУ МВС України на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012р. № 355, з урахуванням надбавки за особливо важливе завдання у розмірі 50% та премії - 82,7%.;
- здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії починаючи з 01.04.2012р.;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Київській області надати суду нову довідку про новий розмір грошового забезпечення позивача, що була надана ГУ МВС України на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012р. № 355.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2013 року в задоволенні вимог даного позову відмовлено.
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_2 є пенсіонером МВС України за вислугою років.
З 01.01.2008 року ГУ ІІФУ в Київській області було проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням нового грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. № 1294, у зв'язку з чим розмір пенсії позивача склав 3533,38 грн.
Як вбачається з розрахунку пенсії ОСОБА_2, грошове забезпечення позивача з 01.01.2012р. складається з посадового окладу у розмірі 1200,00 грн., підвищення посадового окладу - 120,00 грн., окладу за військовим званням - 135,00 грн., надбавки за вислугу років (40 %) - 582,00 грн., надбавки за виконання особливо важливих завдань (47%) у розмірі 957,39 грн.
Крім того, до складу грошового забезпечення позивача для нарахування пенсії входить також премія у розмірі 18% посадового окладу.
За твердженням позивача, ГУ ІІФУ в Київській області всупереч вимогам пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року розділив його пенсію на основну, розмір якої склав 3533,38 грн. та доплату до пенсії у розмірі 2 395,55 грн.
У зв'язку з цим, позивач вважає, що ГУ ІІФУ в Київській області повинно було провести перерахунок та виплату його пенсії у відповідності до наказу Міністра оборони України №355 від 25 червня 2011 року «Про внесення змін до наказу Міністра оборони України від 25 січня 2011 року №50».
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 1 липня 2012 року установлено підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, із збільшенням його з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 1 січня 2013 року до 35 відсотків.
При цьому розміри пенсій, обчислених відповідно до Закону з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно з пунктом 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45, та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислених відповідно до Закону виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року.
Відповідно до частини 3 статті 63 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Право змінювати розмір грошового забезпечення військовослужбовців в частині преміювання делеговано Кабінетом Міністрів України Міністру оборони.
На виконання зазначеної постанови Міністр оборони України наказами від 19 лютого 2008 року № 56 та від 26 березня 2012 року № 165 збільшив військовослужбовцям розмір надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 90% та премії у розмірі 90%. На підставі цього відповідачем була перерахована пенсія позивача.
Слід зазначити, що наказ Міністра оборони України № 165 від 26 березня 2012 року прийнятий на підставі та на виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» та поширюється тільки на працюючих працівників Міністерства оборони України лише на 2012 рік, а не на осіб, звільнених з військової служби, та яким уже призначена пенсія.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менше 10% посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
З наведеного слідує, що обов'язковою ознакою конкретного виду грошового забезпечення для врахування його при обчисленні пенсії є постійний та щомісячний характер.
Разом з тим, розмір премії, що включений до довідок, виданих на реалізацію постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не має постійного характеру та її розмір до грошового забезпечення при обчисленні пенсії не може бути включений, оскільки передбачена наказом Міністра оборони України від 26 березня 2012 року № 165 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2012 рік» премія підлягає виплаті лише протягом встановленого проміжку часу.
Преміювання військовослужбовців не може бути підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 63 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки носить тимчасовий характер. Виплата такої премії дозволена за наявності передбачених підстав тільки в межах видатків, передбачених у кошторисах для грошового забезпечення у відповідний період.
Аналогічна правова позиція вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема у постановах від 15 жовтня 2013 року (справа № 21-315а13), від 22 жовтня 2013 року (справа № 21-346а13), від 26 лютого 2013 року (справа № 21-5а13).
Таким чином, аналізуючи обставини даної справи та оцінюючи зібрані по справі докази, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог даного позову.
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень матеріального і процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик
.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Борисюк Л.П.
Петрик І.Й.