Справа: № 753/4607/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Сухомлінова С.М. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
26 травня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 14 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2015 року позивач - ОСОБА_2 звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про:
визнання дій щодо відмови призначити (обчислити) пенсію з 30.12.2014 відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» із включенням допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги на оздоровлення, сум індексації заробітної плати, компенсації за вневикористану відпустку за довідкою від 29.12.2014 №2112-13, виданою Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, визнати неправомірними;
зобов'язати здійснити обчислення (розрахунок) та виплачувати пенсію в розмірі 70 відсотків суми заробітної плати, як передбачено ст. 37 Закону України «Про державну служби», в редакції Закону від 27.03.2014 №1166-VІІ, згідно поданої заяви від 30.12.2014, включивши з 30.12.2014 допомогу для вирішення соціально-побутових питань, допомогу на оздоровлення, суми індексації заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, за довідкою від 29.12.2014 №2112-13, виданою Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, виходячи із загального розміру заробітної плати, відповідно до довідки від 29.12.2014 №2112-13.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 14 квітня 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірну постанову та прийняти нове рішенням, яким у задоволенні позовних відмовити. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Особи, які беруть участь у справі, з клопотаннями про розгляд справи за їх участю - не зверталися. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду м. Києва від 14 квітня 2015 року - без змін, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Дарницькому районі м. Києва з 30.12.2014, їй призначено пенсію за віком як державному службовцю відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у розмірі 70 відсотків, але при цьому не врахована виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомога на оздоровлення та суми індексації, компенсації за невикористану відпустку.
Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 29.12.2014 була видана довідка про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с.17). Згідно даної довідки розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань становить 8925 грн., допомоги на оздоровлення - 11640,75 грн., компенсації за невикористану відпустку - 2246,01 грн. та індексації - 20744,54 грн. на зазначені суми, були нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування.
У лютому 2015 року позивач звернулась до УПФУ із заявою про перерахунок пенсії державного службовця на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу», із всіх сум і видів заробітної плати на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також включення в обчислення пенсії виплат, що зазначені у довідці від 29.12.2014 №2112-13, проте листом від 17.02.2015 відповідачем було відмовлено у вчиненні таких дій (а.с.16).
Таким чином позивач звернулась до суду із цим позовом.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)).
Згідно зі статтею 41 Закону України IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Дана правова позиція відображена в тому числі в постановах Верховного Суду України від 04.03.2014, від 28.05.2013.
Крім того, відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.
Згідно пп. 1.3. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомстату України від 13.01.2014 № 5, для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці.
До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.
Суми виплат, пов'язаних із індексацією заробітної плати працівників, входять (на ряду з доплатами, надбавками, гарантійними та компенсаційними виплатами, передбаченими чинним законодавством, преміями, пов'язаними з виконанням виробничих завдань і функцій) до складу фонду додаткової заробітної плати, згідно з пп. 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомстату України від 13.01.2014 № 5.
Тобто, індексація, як вбачається з викладеного, входить до фонду додаткової заробітної плати, який є складовою частиною фонду оплати праці та, відповідно, до системи оплати праці державного службовця.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду м. Києва від 14 квітня 2015 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 183-1, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, 255 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Управління Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва - залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 14 квітня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко
Суддя: Я.Б. Глущенко
С.Б. Шелест
.
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Шелест С.Б.
Глущенко Я.Б.