Головуючий у 1 інстанції - Моцний О.С.
Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.
27 травня 2015 року справа № 242/727/15-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Жаботинської С.В., Ханової Р.Ф., за участю секретаря судового засідання Сульженко А.В., позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 15 квітня 2015 р. у справі № 242/727/15-а (головуючий І інстанції Моцний О.С.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області про скасування рішення та зобов'язання призначити пенсію,-
ОСОБА_2 звернувся до Селидівського міського суду Донецької області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 18 лютого 2015 року б/н про відмову в призначенні пенсії незалежно від віку; зобов'язати зарахувати період його роботи з 02.01.1998 року по 31.08.1998 року в ТОВ «Кедр» за професією електрослюсар підземний 5-го розряду, за виключенням 7-ми днів страйку, до пільгового стажу на підземних гірничих роботах по видобутку вугілля за Списком № 1, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII); зобов'язати відповідача зарахувати періоди роботи з 26.01.2005 року по 02.03.2005 року і з 15.01.2008 року по 15.02.2008 року у ВП шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» до пільгового стажу за провідними професіями на підземних гірничих роботах по видобутку вугілля, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону № 1788-XII та призначити пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини 1 статті 14 Закону № 1788-XII з 26 січня 2015 року.
Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 15 квітня 2015 року позовні вимоги задоволені. Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував рішення УПФУ в м. Селидове Донецької області від 18 лютого 2015 року б/н про відмову в призначенні пенсії незалежно від віку ОСОБА_2; зобов'язав УПФУ в м. Селидове Донецької області зарахувати період роботи ОСОБА_2 з 02 січня 1998 року по 31 серпня 1998 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Кедр» за професією електрослюсар підземний 5-го розряду, за виключенням 7-ми днів страйку, до пільгового стажу на підземних гірничих роботах по видобутку вугілля за Списком № 1, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону № 1788-XII; зобов'язав УПФУ в м. Селидове Донецької області зарахувати періоди роботи ОСОБА_2 з 26 січня 2005 року по 02 березня 2005 року і з 15 січня 2008 року по 15 лютого 2008 року у Відокремленому підрозділі шахта «Росія» Державного підприємства «Селидіввугілля» до пільгового стажу за провідними професіями на підземних гірничих роботах по видобутку вугілля, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону № 1788-XII; зобов'язав УПФУ в м. Селидове Донецької області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини 1 статті 14 Закону № 1788-XII з 26 січня 2015 року.
Відповідач не погодившись з зазначеним рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог
В обґрунтування апеляційної скарги відповідачем зазначено, що здійснення виплат та призначення пенсії є виключно компетенцією Пенсійного фонду України, а тому суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень. Зарахування періоду роботи до пільгового стажу за Списком №1 не дає право на зарахування періоду роботи до ст. 14 Закону № 1788-XII. Відповідач зазначає, що записи в трудовій книжці позивача підтверджують трудовий стаж (загальний) проте не містять відомостей про спеціальний стаж. З урахуванням вимог Порядку № 383 та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 (далі - Порядок №637) позивачем не було надано документів на підтвердження зайнятості повний робочий день та відомостей щодо спусків в період роботи на підприємстві ТОВ «Кедр» з 02.01.1998 року по 31.08.1998 року. Крім того, відповідач посилається на п. 6 та 7 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року (далі - Порядок №383), щодо обрахунку періоду роботи за фактично відпрацьований час, оскільки відповідно до наявних документів позивач працюючи на ТОВ «Кедр» виконував роботи підземних і гірничих виробітках на шахті Новгородівка ДП «Селидіввугілля», тобто здійснював роботи на іншому підприємстві. Відповідно до архівної довідки № 3 від 26.12.2014 року ТОВ «Кедр» ліквідовано, з урахуванням вимог Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року № 18-1 (далі - Постанова № 18-1), необхідна наявність рішення комісії з питання підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років. В апеляційній скарзі також зазначено, що позивач в період з 26.01.2005 року по 02.03.2005 року та з 15.01.2008 року по 15.02.2008 року працював учнем гірничого робітника очисного забою з повним робочим днем в шахті та учнем машиніста гірничих виймальних машин з повним робочим днем під землею, а тому позивач при роботі не прямих обов'язків та не вчиняв дій, які б були пов'язані з роботою на провідних професіях.
Позивач в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення.
Представник відповідача у судове засідання не з'явися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До апеляційного суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з участю представника відповідача в іншому судовому засіданні. Колегія суддів, вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відповідач не позбавлений права направити іншого представника для участі в судовому засіданні, апеляційним судом явка відповідача не визнавалась обов'язковою, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність, за наявними матеріалами справи.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, колегія суддів встановила наступне.
26 січня 2015 року позивач звернувся до УПФУ м. Селидове з заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 1 статті 14 Закону № 1788-XII та ч. 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058-IV) (а.с.43)
УПФУ м. Селидове у Донецькій області рішенням від 18.02.2015 року відмовило позивачу в призначенні пенсії, оскільки у позивача відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах відповідно до ст. 14 Закону № 1788-XII. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 02.01.1998 року по 31.08.1998 року в ТОВ «Кедр» у зв'язку з відсутністю довідки, що підтверджує зайнятість повний робочий день по видобутку вугілля або будівництву шахт, а також не зараховані періоди страйків. Страховий стаж позивача складає 28 років 1 місяць 13 днів, в тому числі стаж підземної роботи складає 22 року 4 місяці 17 днів, в тому числі за ст. 14-25 Закону № 1788-XII - 10 років 6 місяців 13 днів, за ст. 14-20 Закону № 1788-XII - 9 років 9 місяців 26 днів, військова служба - 2 роки 8 днів. З урахуванням викладеного відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами ч. 1 ст. 14 Закону № 1788-XII та ч. 2 розділу XV Закону № 1058-IV, у зв'язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах. Також в рішенні зазначено, що право на пенсію за вказаними нормами позивач здобуде через 2 місяці та 5 днів. (а.с.20)
Як вбачається матеріалів справи, відповідачем періоди роботи з 26.01.2005 року по 02.03.2005 року та з 15.01.2008 року по 15.02.2008 року у ВП шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» до пільгового стажу за провідними професіями на підземних гірничих роботах по видобутку вугілля не зараховано, оскільки відповідач вважає, що за ч. 1 ст. 14 Закону № 1788-XII, однією з умов для обрахування періоду роботи за провідною професією виступає саме здійснення роботи за передбаченою професією, а не перебування в якості учня (а.с.39-42)
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що УПФУ неправомірно відмовило у зарахуванні періоду роботи з 02.01.1998 року по 31.08.1998 року в ТОВ «Кедр» за професією електрослюсар підземний 5-го розряду, до стажу на підземних гірничих роботах по видобутку вугілля, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону № 1788-XII. Матеріалами справи підтверджено, що в період роботи з 26.01.2005 року по 02.03.2005 року та з 15.01.2008 року по 15.02.2008 року позивач працював учнем гірничого робітника очисного забою з повним робочим днем в шахті та учнем машиніста гірничих виймальних машин з повним робочим днем під землею, як працівник провідних професій на цих роботах, а саме: робітником очисного вибою та машиністом гірничих виймальних машин. Таким чином, у позивача наявний стаж, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 14 Закону № 1788-XII
Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції, погоджується з наступних підстав.
Підпункт 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно зі статтею 100 Закону № 1788, особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Згідно ч.1 статті 14 Закону № 1788, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Відповідно ч.4 ст. 24 Закону № 1058, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку № 637, за яким, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до записів в трудовій книжці, позивач з 02.01.1998 року по 31.08.1998 року працював в ТОВ «Кедр» на посаді електрослюсаря підземного 5 розряду з повним робочим днем під землею. Даний факт також підтверджується архівною № 3 від 26.12.2014 року, виданою архівним відділом Новогродівської міської ради (а.с. 22).
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. № 202 відповідно до ст.. 14 № 1788 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років. До зазначеного списку віднесено робота позивача.
Відповідно до договору підряду № 24 від 04.01.1998 року, ТОВ «Кедр» здійснювало підрядні роботи на ВП шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з проходженням гірничих виробіток по пласту М2/4 з метою підготовки та виїмки запасів вугілля у 1998 році (а.с. 24-26).
Згідно пояснювальної записки шахта 1/3 «Новогродівська», ТОВ «Кедр» виконувало роботи в підземних гірничих виробітках ДВАТ шахти 1/3 «Новогродівська» і робочі місця працівників були атестовані за наказом № 77 -ТБ від 29.12.1995 року «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» (а.с. 27-28).
Довідкою № 26/171 від 13.03.2009 року, виданої ВП шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», було підтверджено спуски та підйоми позивача на ТОВ «Кедр» з 02.01.1998 року по 31.08.1998 року (а.с. 23).
Тобто, факт роботи позивача повний робочий день на підземних гірничих роботах за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, як передбачено ст. 14 Закону №1788, підтверджено записами в трудовій книжці та наявними довідками, що відповідає вимогам чинного законодавства. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Стосовно посилання відповідача на відсутність уточнюючої довідки передбаченої п.20 Порядку №637, колегія суддів зазначає наступне.
Пункт 20 Порядку №637, визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників, а саме у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки.
Тобто, вказана норма визначає необхідність надання уточнюючої довідки для підтвердження спеціального трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Проте, в даному випадку йде мова про призначення пенсії у відповідності до ст. 14 Закону № 1788, яка визначає особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії та не йде мова про призначення пенсії відповідно до ст.. 13 зазначеного Закону, яка визначає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Зазначене фактично також підтверджується посиланнями апелянта в скарзі, а саме висновком, що зарахування періоду роботи до пільгового стажу за Списком №1 не дає право на призначення пенсії відповідно до ст..14 Закону № 1788-XII.
Як зазначалось вище, Порядок № 637 регулює питання щодо підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Як зазначалось вище, статтею 62 Закону № 1788 та пунктом 1 Порядку № 637, визначено, що трудова книжка є основним документ який підтверджує стаж роботи. Тобто, зазначеними нормами передбачено підтвердження будь якого стажу відповідними записами трудової книжки.
З аналізу ст..14 Закону №1788 вбачається, що підставою для призначення пенсії є зайнятість повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Як зазначалось вище, матеріалами справи підтверджено факт роботи позивача з 02.01.1998 року по 31.08.1998 року повний робочий день на підземних гірничих роботах за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, як передбачено ст..14 Закону №1788, а тому додаткових документів для врахування вказаного стажу для призначення пенсії у відповідності до зазначеної статті непотрібно.
Колегія суддів зазначає, що необхідність підтвердження стажу роботи довідками про фактичні спуски у шахту, можливі прогули, безоплатні відпустки позивача або його участь у страйках, не ґрунтується на законодавстві, чинному на час роботи позивача. Доказів в підтвердження своїх посилань, а саме що позивач у спірні періоди був зайнятий на підземних роботах неповний робочий день, відповідачем не надано.
Колегія суддів не приймає посилання апелянта, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції приписи п. 6, 7 Порядку №383, з наступних підстав.
За пунктом 1 Порядку № 383, порядок регулює застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тобто, вказаний порядок не регулює питання призначення пенсії у відповідності до ст. 14 Закону №1788.
Крім того, відповідно до п. 6 Порядку №383, працівникам спеціалізованих підприємств і організацій (ремонтних, ремонтно-будівельних, монтажних та ін.), зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці безпосередньо у виробничих структурних підрозділах інших підприємств та організацій за професіями та на посадах, передбачених Списками, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховуються періоди роботи, відпрацьовані на цих підприємствах або в організаціях, за результатами атестації відповідних робочих місць.
Згідно п. 7 Порядку №383, у разі неритмічної роботи підприємства чи організації підрахунок пільгового стажу здійснюється в такому порядку: загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на 25,4 - при шестиденному робочому тижні і на 21,2 - при п'ятиденному робочому тижні. Цей же порядок застосовується при обчисленні пільгового стажу працівників, зазначених у пункті 6 цього Порядку.
Тобто, вимоги п. 7 Порядку №383, щодо підрахунку пільгового стажу стосуються підприємств з неритмічною роботою. Колегія суддів зазначає, що ритмічність виробництва на підприємстві є економічним аналізом діяльності цього суб'єкту господарювання. В матеріалах справи не міститься доказів, які б свідчили, що позивач працював на підприємстві з неритмічною роботою. Крім того, у відповідності до п. 6 Порядку №383, позивачем надано документи щодо атестації робочих місць працівників.
Стосовно посилання відповідача на ліквідацію ТОВ «Кедр» та необхідністю надання рішення комісії з питання підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років, колегія суддів зазначає, що вказане підприємство дійсно було ліквідовано, проте вказана комісія вирішує питання підтвердження стажу роботи при призначенні пенсії на пільгових умовах або вислугу років. Проте, як зазначалось вище, в даному випадку йде мова про призначення пенсії у відповідності до ст. 14 Закону № 1788, яка визначає особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії та не йде мова про призначення пенсії відповідно до ст.. 13 зазначеного Закону, якої визначено право на призначення пенсії на пільгових умовах.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо зарахування періоду роботи позивача з 02.01.1998 року по 31.08.1998 року в ТОВ «Кедр» за професією електрослюсар підземний 5-го розряду, до стажу на підземних гірничих роботах по видобутку вугілля, який дає право на призначення пенсії на підставі ст..14 Закону №1788.
Стосовно періоду роботи позивача з 26.01.2005 року по 02.03.2005 року та з 15.01.2008 року по 15.02.2008 року в якості учня гірничого робітника очисного забою з повним робочим днем в шахті та учня машиніста гірничих виймальних машин з повним робочим днем під землею, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до трудової книжки серія позивач з 26.01.2005 року по 02.03.2005 року працював учнем гірника очисного забою з повним робочим днем під землею на ВП шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля», з 15.01.2008 року по 15.02.2008 року учнем гірничих виїмкових машин з повним робочим днем під землею на ВП шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля»
Довідкою № 04-22/423 від 27.02.2015 року, виданої ВП шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля», було підтверджено спуски та підйоми позивач з 26.01.2005 року по 02.03.2005 року та з 15.01.2008 року по 15.02.2008 року (а.с. 29).
Як вбачається розрахунку стажу № п/с 229, що періоди роботи з 26.01.2005 року по 02.03.2005 року тривалістю 1 місяць 7 днів і з 15.01.2008 року по 15.02.2008 року тривалістю 1 місяць 1 день у ВП шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» зараховані УПФУ м. Селидове у Донецькій області до стажу підземної роботи (стаття 14-25) (а.с. 21).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вищезазначеними документами підтверджується, що позивач працював як працівник провідних професій на цих роботах, а саме: робітником очисного вибою з повним робочим днем в шахті та машиністом гірничих виймальних машин з повним робочим днем під землею.
Посилання апелянта на те, що в вказаний період позивач при роботі не виконував прямих обов'язків та не вчиняв дій, які б були пов'язані з роботою на провідних професіях, колегія суддів не приймає, оскільки вказані посилання не ґрунтуються на законі та не підтвердженні відповідачем належними доказами.
Відповідно до матеріалів справи, а саме рішення відповідача від 18.02.2015 року про відмову в призначені пенсії, на період звернення позивача з заявою у позивача не вистачало 2 місяці та 5 днів для призначення пенсії у відповідності до ч.1ст. 14 Закону №1788.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням вищезазначених періодів роботи позивача у нього вистачає стажу, який дає йому право на призначення пенсії у відповідності до ч.1ст. 14 Закону №1788.
Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Щодо задоволення судом першої інстанції позовних вимог про зарахування періоду роботи з 02.01.1998 року по 31.08.1998 року за Списком № 1, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та заперечень позивача на апеляційну скаргу, позивач оскаржує саме не зарахування вказаного періоду роботи до стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII.
Проте, в позовних вимогах позивач просив зарахувати вказаний період до стажу за Списком № 1. при цьому, позивачем належних документів передбачених Порядком №637 в підтвердження зарахування вказаного періоду до пільгового стажу за Списком №1 відповідно до ст.13 Закону № 1788-XII не надано. Крім того, Список № 1 на який посилається суд та позивач не є тотожнім списку визначеному ст..14 Закону № 1788-XII.
Відповідачем в апеляційній скарзі було вірно зазначено, що зарахування періоду роботи до пільгового стажу за Списком №1 не дає право на зарахування періоду роботи до ст. 14 Закону № 1788-XII.
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції правомірно зараховано період роботи з 02.01.1998 року по 31.08.1998 року до стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону № 1788-XII.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо зарахування періоду роботи з 02.01.1998 року по 31.08.1998 року за Списком № 1.
Зазначене обумовлює зміну рішення суду першої інстанції в цій частині.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно по суті прийнято рішення, але з помилковим застосуванням норм права, що відповідно обумовлює зміну постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 15 квітня 2015 р. у справі № 242/727/15-а задовольнити частково.
Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 15 квітня 2015 р. у справі № 242/727/15-а змінити.
Виключити з абзацу 3 резолютивної частини постанови Селидівського міського суду Донецької області від 15 квітня 2015 р. у справі № 242/727/15-а вислів «за Списком № 1».
В іншій частині постанову Селидівського міського суду Донецької області від 15 квітня 2015 р. у справі № 242/727/15-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.
Повний текст складно та підписано колегією суддів 27 травня 2015 року
Головуючий суддя Е.Г.Казначеєв
Судді С.В. Жаботинська
Р.Ф. Ханова