Головуючий у 1 інстанції - Яковлев Д.О.
Суддя-доповідач - Ястребова Л. В.
26 травня 2015 року справа №437/16082/13-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Ляшенка Д.В., Василенко Л.А., розглянувши в поряду письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська на постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 27 березня 2014 р. у справі № 437/16082/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про визнання незаконними дій щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська та просив визнати неправомірною відмову відповідача у перерахунку та виплаті довічного утримання судді у відставці відповідно до довідки № 136 від 08.04.2013 року Апеляційного суду Луганської області; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного утримання як судді у відставці з 01.01.2013 року в розмірі 84 % грошової винагороди судді, працюючого на відповідній посаді, за довідкою Апеляційного суду Луганської області без обмеження розміру щомісячного грошового утримання, з урахуванням проведених виплат.
Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 27.03.2014 року позов задоволено, а саме: визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська у перерахунку та виплаті ОСОБА_2 довічного утримання судді у відставці відповідно до довідки № 136 від 08.04.2013 року Апеляційного суду Луганської області; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячного довічного утримання, як судді у відставці з 01.01.2013 року в розмірі 84% грошової винагороди судді, працюючого на відповідній посаді, за довідкою апеляційного суду Луганської області без обмеження розміру щомісячного грошового утримання, з урахуванням проведених виплат.
Не погодившись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.
В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 була звільнена з посади судді апеляційного суду Луганської області з 21.12.2006 року. Позивач перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, де отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 21.12.2006 року, призначене відповідно до Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 року.
21.06.2013 року ОСОБА_2 звернулась до відповідача з заявою про проведення перерахунку довічного грошового утримання та надала довідку апеляційного суду Луганської області про заробітну плату працюючого судді на відповідній посаді, яка складала: за січень-березень 2013 року 18925 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) гривень 50 копійок. У відповіді на звернення від 05.07.2013 року № 10979/02-1 Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська зазначило, що, враховуючи вимоги чинного законодавства, законних підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання немає законних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався окремими положеннями Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішеннями Конституційного суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99; від 20.03.2002 № 5-рп/2002; від 17.03.2014 № 7-рп/2004; від 01.12.2004 № 20-рп 2004; від 11.10.2005 № 8-рп/2005; від 18.06.2007 № 4-рп/2007; від 22.05.2008 № 10-рп/2008; від 14.12.2011 № 18-рп/2001, рішенням Ради суддів України від 23.03.2012 № 18.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно частини 4 статті 43 Закону України "Про статус суддів" (в редакції чинній на час призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання) судді, який вийшов у відставку, при наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді менше 20 років і досяг 55-річного віку (для жінок - 50 років), розмір щомісячного грошового утримання обчислюється пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання в зазначеному розмірі, або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу".
Частиною 3 статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону від 7 липня 2010 року №2453-VI встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Разом з тим, Законом України від 8 липня 2011 року №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, частини третю і п'яту статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"викладено в новій редакції, згідно з якою щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді (частина третя статті 138 Закону). Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (частина п'ята статті 138 Закону).
Аналізуючи зазначені норми, колегія суддів вважає, що розрахунок розміру довічного грошового утримання позивача слід здійснювати із заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді, згідно частини третьої статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України від 8 липня 2011 року №3668-VI.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що положення частини третьої статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України від 8 липня 2011 року №3668-VI визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013.
Відповідно до статті 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Предметом цього спору є перерахунок довічного грошового утримання судді з 01 січня 2013 року, а тому на момент виникнення спірних відносин їх правове регулювання здійснювалося відповідно до частини третьої статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України від 8 липня 2011 року №3668-VI.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2013 року по 02.06.2013 року має здійснюватися у відповідності до положень законодавства, чинних у цей період часу, а з 03.06.2013 року з урахуванням рішення Конституційного Суду України №3-рп/2013 від 03.06.2013 року, тобто без обмежень щодо граничного розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права і тому судова колегія вважає необхідним скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Керуючись ст. ст.184, ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207, ст.211, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська на постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 27 березня 2014 р. у справі № 437/16082/13-а - задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 27 березня 2014 р. у справі № 437/16082/13-а - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Луганська у перерахунку та виплаті ОСОБА_2 з 01 січня 2013 року щомісячного довічного грошового утримання відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Луганська перерахувати та виплатити ОСОБА_2 з 01 січня 2013 року по 02 червня 2013 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи з 80% розміру грошового утримання судді, з якого сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді, відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», але не вище десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням різниці, яка була виплачена.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Луганська перерахувати та виплатити ОСОБА_2 з 03 червня 2013 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи з 84% розміру грошового утримання судді відповідно до розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням різниці, яка була виплачена.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: Л. В. Ястребова
Судді: Д. В. Ляшенко
Л.А. Василенко