07 квітня 2015 рокусправа № 804/9036/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.
суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЩЕДРО" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
У липні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення СДПІ у м. Дніпропетровську №0000092830 від 06 березня 2014р., яким товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЩЕДРО" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі за основним платежем 1 101 684 грн. та за штрафними санкціями 275 421,00 грн.;
- визнати протиправними та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення СДПІ у м. Дніпропетровську №0000102830 від 06 березня 2014р., яким товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЩЕДРО" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 5 218 539,00 грн.;
- визнати протиправними та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення СДПІ у м. Дніпропетровську №0000082830 від 06 березня 2014р., яким товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЩЕДРО" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі за основним платежем 1 199 992,00 грн., за штрафними санкціями 299 998,00 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 р. адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000092830 від 06 березня 2014 р. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000102830 від 06 березня 2014 р. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000082830 від 06 березня 2014 р.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЩЕДРО" зареєстроване 28.08.2008р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, знаходиться на податковому обліку як платник податків у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів. Підприємство є платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 19.04.2012 р.
Посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, у період з 23.10.2013 року по 03.12.2013 року було проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЩЕДРО" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено Акт від 17.12.2013 року №378/28.3-36094135.
За висновками Акту перевірки від 17.12.2013 року №378/28.3-36094135 податковим органом встановлені наступні порушення: - п.п. 135.5.4 п. 135.5, 135.2 ст. 135, п. 137.1, п. 137.10 ст. 137, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п.153.2.6 п. 153.2 ст. 153 ПК України, в результаті чого, занижено податок на прибуток у загальній сумі 2 656 827 грн., в т.ч., на 2 656 827 грн. за 2012 р.
- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10, п. 201.11 ст. 201, п. 202.1 ст. 202 ПК України, в результаті чого, занижено податок на додану вартість на суму 13 913 627, 24 грн., в т.ч.:
за червень 2012 р. на суму 939 060, 90 грн.,
за липень 2012 р. на суму 1 184 944, 00 грн.,
за серпень 2012 р. на суму 946 466, 40 грн.,
за вересень 2012 р. на суму 1 133 425, 00 грн.,
за жовтень 2012 р. на суму 1 135 457, 00 грн.,
за листопад 2012 р. на суму 7 493 145, 00 грн.,
за грудень 2012 р. на суму 1 081 129, 00 грн.
- п. 9 ст. З Закону № 265 - не зберігання у КОРО 4-х фіскальних звітних чеків, не забезпечення щоденного друку 33-х фіскальних звітних чеків;
- п. 10 ст. З Закону № 265 - не зберігання 15-ти контрольних стрічок.
Не погодившись з висновками акту №378/28.3 36094135, ТОВ "ТД "Щедро" було подано заперечення від 25.12.2013 р. № 4150.
Посадовими особами відповідача у період з 09.01.2014 р. по 11.02.2014 р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ТД "Щедро" з питань, зазначених у запереченні до акту документальної планової виїзної перевірки від 17.12.2013 р. №378/28.3 36094135 дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р., за результатами якої було складено акт від 25.02.2014 р. №103/28 01 39 01/36094135.
У зазначеному вище акті було встановлено наступні порушення:
1. п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. п. 14.1.231 п. 14.1 ст.14 , п. 44.1 ст. 44, п. п. 135.5.4 п. 135.5, п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. п. 153.2.6 п. 152.2, 153.2.6 п. 153.2 ст. 153 ПК України, в результаті чого встановлено:
• завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності за 2012 р. на суму 5 218 539 грн., в тому числі:
- за II квартал 2012 р. на суму 1816 155 грн.;
- за III квартал 2012 р. на суму 3 402 384 грн.;
• заниження податку на прибуток за 2012 р. на суму 1 101 684 грн., в тому числі:
- за IV квартал 2012 р. на суму 1 101 684 грн.
2. п. 44.1, ст. 44, п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 1199 991, 09 грн., в т.ч.:
- за червень 2012 р. на суму 360 413, 85 грн.;
- за липень 2012 р. на суму 340 473, 83 грн.;
- за серпень 2012 р. на суму 49879, 85 грн.;
- за вересень 2012 р. на суму 231837, 73 грн.;
- за жовтень 2012 р. на суму 113401, 46 грн.;
- за листопад 2012 р. на суму 66563, 76 грн.;
- за грудень 2012 р. на суму 37420, 61 грн.
На підставі акту перевірки від 25.02.2014 р. № 103/28 01 39 01/36094135 відповідачем 06.03.2014 р. були прийняті податкові-повідомлення-рішення:
- №0000092830, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЩЕДРО" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі за основним платежем 1 101 684 грн. та за штрафними санкціями 275 421,00 грн.;
- №0000102830, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЩЕДРО" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 5 218 539,00 грн.;
- №0000082830, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЩЕДРО" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі за основним платежем 1 199 992,00 грн., за штрафними санкціями 299 998,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження, зазначені податкові повідомлення - рішення були залишені без змін.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з підтвердження позивачем належним чином оформленими первинними документами реального здійснення операцій, на підставі яких позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит з ПДВ.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
Згідно пп. 138.2, 138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Таким чином, у разі, якщо платник податку здійснив певні витрати на придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і ці витрати підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, він має право віднести такі витрати до складу валових витрат.
Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пунктів 198.2, 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, для формування податкового кредиту по ПДВ платник повинен підтвердити належними та достовірними документами факт придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях та пред'явити оформлені належним чином податкові накладні, складені постачальником з урахуванням сум податку на додану вартість.
Усі здійснювані платником господарські операції мають опосередковуватися складенням первинних документів, що відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Подання платником належним чином оформлених документів, передбачених законодавством у сфері оподаткування, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе, що відомості у цих документах є неповними, недостовірними та (або) протирічливими.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "ТД "Щедро" мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Рекламна група "Бізнес сувеніри". 31.08.2012 р. ТОВ "ТД "Щедро" придбало у ТОВ "Рекламна група "Бізнес сувеніри" ручки кулькові у кількості 3200 шт. на загальну суму 10000, 00 грн.; бейсболки у кількості 100 шт. на загальну суму 4200, 00 грн.; бейсболки у кількості 35 шт. на загальну суму 420, 00 грн.; грамоти А4 у кількості 6 шт. на загальну суму 1200, 00 грн. Ручки кулькові придбані на потреби працівників підприємства в якості канцелярських товарів.
Фактичність виконання сторонами операцій з поставки вказаних товарів підтверджується відповідними податковими накладними, видатковими накладними, рахунками на оплату, виписками з банку, які підтверджують оплату придбаних товарів.
02.08.2012 р. між ТОВ "ТД "Щедро" та ПП ОСОБА_1 укладено договір № 02/08-12тр про надання автотранспортних послуг з перевезення вантажів при організації виїзної торгівлі.
Відповідно до п. 3.1. договору розмір плати за перевезення складає 600 грн. за день роботи без ПДВ. Вартість послуг розрахована виходячи з цієї плати та відображена в акті № ОУ-71 здачі-прийняття робіт (надання послуг). Перевізник надав податкову накладну № 71 від 15.08.2012 р. Оплата послуг здійснена позивачем 29.08.2012 р. у повній сумі - 5400, 00 грн. Факт перевезення вантажів на адресу вантажоодержувачів підтверджується товарно-транспортними накладними. Доставка товару за товарно-транспортними накладними здійснювалась за договорами поставки та видатковими накладними покупцям.
ПП "ТРЕС" виконувало для позивача роботи з обслуговування, ремонту та переносу кондиціонера. Факт виконання робіт підтверджено:
- актом № ОУ-0000065 від 10.07.2012 р. (сервісне обслуговування наружного блоку 32 кондиціонерів) на загальну суму 5733, 44 грн. без ПДВ, ПДВ 1146, 69 грн.; податковою накладною № 250 від 10.07.2012 р. Оплата здійснена 16.07.2012 р.
- актом № ОУ-0000067 від 10.07.2012 р. (перенос кондиціонера) на загальну суму 1104, 17 грн. без ПДВ, ПДВ 220,83 грн.; податковою накладною № 252 від 10.07.2012 р. Оплата здійснена 16.07.2012 р.
- актом № ОУ-0000096 від 27.08.2012 р. (ремонт конденсатора) на загальну суму 141, 67 грн. без ПДВ, ПДВ 28,33 грн.; податковою накладною № 337 від 23.08.2012 р. Оплата здійснена 23.08.2012 р.
Для оплати послуг контрагентом були надані рахунки-фактури № СФ-000268 від 26.06.2012 р., № СФ-0000283 від 10.07.2012 р., № СФ-0000382 від 15.08.2012 р.
01.06.2012 р. між ТОВ "ТД "Щедро" та ТОВ "Ю.Пейпер" укладено договір № 73 про перевезення вантажів.
Відповідно до п. 4.1. договору розмір провізної плати зазначається та підтверджується сторонами в Заявці. В Заявках до договору зазначено, що вартість перевезення (провізної плати) сторонами погоджена у розмірі грн./т. Загальна вартість послуг з перевезення розраховувалась відповідно до погодженого тарифу та фактично перевезеного вантажу у тонах.
Факт надання автотранспортних послуг підтверджується відповідними заявками, атами здачі-прийняття робіт, податковими накладними. Оплата послуг з перевезення вантажів здійснена у повному обсязі відповідно до рахунків-фактур.
ТОВ "Ю.Пейпер" надавало транспортні послуги спеціалізованим автотранспортом та здійснювало перевезення давальницької сировини (пальмової олії, саломасу та інш.) з пункту поставки, зазначеному позивачем, у пункт призначення - ПАТ "Запорізький олієжиркомбінат". На придбання саломасу та пальмової сировини позивачем укладені:
- договір поставки № 2365Р від 02.06.2012 р. з ПрАТ "Харківський олієжиркомбінат" з умовою поставки FCA - склад постачальника м. Харків;
- зовнішньоекономічний контракт № PscOils-THS/DAP-01 від 20.06.2012 р. з Pacific Oils and Fats Industries Sdn Bhd, Малайзія, з умовою поставки DAP - ТОВ "Одеський портовий перевальний комплекс" та/або ПАТ "Іллічівський олієжиркобінат" із заливом в авто або залізничні цистерни.
Доставка сировини на ПАТ "Запорізький олієжиркомбінат" здійснювалась відповідно до укладених договорів між позивачем та ПАТ "ЗОЖК" на переробку давальницької сировини № 379 від 21.05.2012 р. та договору поставки № 384 від 21.05.2012 р.
19.07.2012 р. між ТОВ "ТД "Щедро" та ТОВ "Альянс-ІСТ" укладено договір № 1907 про надання консультаційних послуг. Ціна (вартість) послуги погоджена сторонами у Додатку № 1 до договору та склала всього з ПДВ 4600, 00 грн. Факт надання послуг підтверджено актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 71901 від 19.07.2012 р.; податковою накладною № 291 від 19.07.2012 р. Оплата здійснена 23.08.2012 р. у повній сумі.
01.06.2012 р. між ТОВ "ТД "Щедро" та ТОВ "ТрансЄвроГруп" укладено договір № 21/06-12тр про надання автотранспортних послуг з перевезення вантажів при організації виїзної торгівлі.
Факт надання послуг з перевезення вантажів у перевіряємому періоді підтверджується товарно-транспортними накладними. На виконання робіт (послуг) сторонами підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). Контрагентом надані відповідні податкові накладні Послуги з перевезення оплачені платіжними дорученнями. Доставка товару за товарно-транспортними накладними здійснювалась за відповідними договорами поставки та видатковими накладними.
Між позивачем та ПП "Марленас" 01.06.2012 р. укладено договір № 304 купівлі-продажу олії соняшникової. Відповідно до п. 1.2, 2.1., 2.3. умови щодо кількості, ціни, порядку розрахунків сторони погоджували у Специфікаціях: № 1 від 01.06.2012 р., № 2 від 01.07.2012 р., № 3 від 01.08.2012 р., № 4 від 01.09.2012 р. Відповідно до п. 3.1.1. товар поставлявся на умовах EXW- ПАТ "Запорізький олієжиркомбінат". Оприбуткування товару здійснювалось за видатковими накладними у період червень - вересень 2012 р. З ПАТ "ЗМЖК" позивач має договірні відносини щодо переробки давальницької сировини, а саме олії соняшникової нерафінованої, про що укладений договір № 379 від 21.05.2012 р. На виконання цього договору позивач поставляв на ПАТ "ЗМЖК" олію соняшникову, придбану в ПП "Марленас": акт приймання-передачі № 0000000407 від 01.08.2012 р. Акти виконання послуг (робіт) №№ 128, 129 від 31.08.2012 р. підтверджують факт переробки сировини. Оплата за придбану олію соняшникову була здійснена позивачем 18.10.2012 р. Для обслуговування операцій з приймання товару на ПАТ "ЗОЖК" діють у місті Запоріжжя Регіональний розподільчий центр та відокремлений структурний підрозділ - Запорізька філія ТОВ "ТД "Щедро".
Таким чином фактичне здійснення позивачем господарських операцій підтверджується відповідними податковими накладними, видатковими накладними, рахунками на оплату, виписками з банку, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурами та ін.
Акти приймання виконаних робіт у повній мірі відображають зміст господарських операцій, які були проведені на підставі відповідних договорів.
Виписані податкові накладні відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.
Використання позивачем придбаних робіт, у своїй господарській діяльності підтверджується відповідними договорами.
Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами на підставі яких були сформовані валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість.
Факт здійснення господарських операцій з своїми контрагентами підтверджується відповідними первинними документами.
Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є документами первинного обліку.
Крім того, як вбачається з встановлених судом обставин справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, для встановлення висновків зазначених у актах перевірки, відповідачем також були використані акти перевірок щодо контрагентів позивача.
Водночас, відповідачем не наведено доводів та не подано доказів, які безспірно б підтверджували недобросовісність саме позивача, як платника податків таабо свідчили про його обізнаність щодо протиправного характеру діяльності названого постачальника.
При цьому, слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум понесених витрат до валових, та податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.
Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат.
Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.
Таким чином, висновки податкового органу, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірних податкового повідомлення-рішення.
За таких обставин у суду відсутні підстави для невизнання поданих позивачем первинних документів, які містять необхідну для цілей оподаткування інформацію про зміст та обсяг спірних операцій, як неналежне документальне підтвердження їх виконання.
Щодо доводів податкового органу, що діяльність позивача направлена на отримання податкової вигоди, у зв'язку з реалізацією позивачем товарів за ціною нижче собівартості, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо безпідставності таких доводів з огляду на наступне.
Тобто, фактично, підставою для невизнання права позивача на формування податкового кредиту стала збитковість реалізації виготовленої позивачем продукції.
Однак із зазначеним твердженням неможливо погодитись, з огляду на те, що збитковість окремої господарської операції, що враховується для цілей оподаткування має визначатись з урахуванням грошових сум, які стосуються саме цієї господарської операції, з урахуванням її економічної мети, змісту та обсягу.
До факторів ціноутворення, крім рівня витрат, пов'язаних з виробництвом товару, належать також рівень попиту на продукцію, кон'юнктура ринку, платоспроможність покупця, обсяги виробництва та складські запаси продавця та інші умови, які об'єктивно впливають на формування ціни. При цьому, чинним законодавством не передбачено обов'язковості визначення бази оподаткування товару, виходячи із його собівартості.
Крім того, під господарською діяльністю, згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, розуміється - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договором комісії, доручення та агентськими договорами.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що приписи Податкового кодексу України, не ставлять в залежність право платника податків на формування податкового кредиту від наявності чи відсутності доходу по окремим господарським операціям, оскільки вказане не може свідчити про відсутність можливості отримання доходу з усієї господарської діяльності.
Таким чином, Податковий кодекс України не встановлює жодних інших вимог, крім вказаних вище, щодо формування податкового кредиту. При цьому, порядок формування податкового кредиту не має зв'язку з фінансовим результатом звітного періоду.
Отже, господарська діяльність також як і підприємницька, проводиться особою на власний ризик, тобто при здійсненні всіх необхідних дій, заходів, укладанні відповідних угод, тощо; особа не може бути впевненою, що той прибуток, на який вона розраховувала протягом провадження господарської діяльності, ще й в тому самому обсязі неодмінно настане. Таким чином придбаваючи товар та відносячи суму ПДВ від цього придбання до податкового кредиту відповідного звітного періоду за результатами якого було отримано від'ємне значення, позивач не знав і не міг знати, чи виправдаються вимушені витрати майбутнім прибутком, що отримає підприємство.
Крім того, відповідачем не проведено детального та обґрунтованого аналізу цін, які існували на світовому ринку щодо товарів, які реалізовував позивач, не здійснено аналізу договорів з ідентичними (однорідними) товарами у співставних економічних умовах, не проаналізовано та не дана оцінка наявності або відсутності будь-яких інших об'єктивних умов, що існували на ринку ідентичних (однорідних) товарів та могли вплинути на ціну.
Таким чином, доводи відповідача, щодо невизнання права позивача на податковий кредит у зв'язку зі збитковістю реалізації виготовленої позивачем продукції є безпідставними та обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції.
Витрати з транспортування товарів по Тернопільській філії підтверджуються відповідними договорами перевезення вантажів з перевізниками, на виконання яких здійснювалась доставка вантажів автомобільним транспортом за відповідними договорами поставки та видатковими накладними, які були надані позивачем.
Для розміщення відокремлених структурних підрозділів (філій) з метою виконання адміністративних функцій та для обслуговування товарно-матеріальних цінностей на складах філій позивачем були кладені відповідні договори оренди нежитлових приміщень та холодильних камер. Виконання умов договорів підтверджується актами приймання-передачі приміщень, актами виконаних робіт, складеними сторонами договору.
Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято посилання відповідача на Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні як на обґрунтування неправомірності віднесення позивачем витрат підприємства до валових витрат за наявності товарно-транспортних накладних, актів виконаних робіт (наданих послуг) з оренди приміщень та перевезень, які мають дефекти оформлення, з огляду на надані позивачем первинні документи, які у своїй сукупності містять необхідні для оподаткування відомості про операції та підтверджують обсяги витрат та з огляду на підтверджений зв'язок спірних господарських операцій із господарською діяльністю позивача.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка правовідносинам між позивачем та його контрагентами, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.
В повному обсязі ухвала виготовлена 13.04.2015 року.
Головуючий: С.А. Уханенко
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: Ю.М. Дадим