21 травня 2015 рокусправа № 808/5175/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..
за участю:
представника відповідача: Проценко Ю.В.,
представника позивача: Сердюк К.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року у справі №808/5175/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» до Запорізької митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень,-
12 серпня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кліон» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило визнати протиправними дії Запорізької митниці Міндоходів щодо відмови у застосуванні митної вартості товару, визначеної позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000240 від 25.06.2014 р. Запорізької митниці Міндоходів, визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00418 від 25.06.2014 року Запорізької митниці Міндоходів.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що при митному оформленні товарів, які ввозились на територію України, товариство задекларувало їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), додавши до декларації документи, що підтверджують їх вартість згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України. Однак, на думку позивача, митний орган безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору (контракту) та прийняв протиправне рішення про коригування митної вартості.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000240/1 від 25.06.2014 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00418 від 25.06.2014 р. Запорізької митниці Міндоходів, у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду Запорізька митниця Міндоходів звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що декларантом не надано до митного органу належних документів на підтвердження митної вартості товару за методом №1, натомість надані до митного оформлення документи містять розбіжності та не можуть бути використані відповідачем для підтвердження митної вартості, заявленої декларантом.
У відповідності до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги. Враховуючи, що позивач погодився з рішенням суду першої інстанції та не оскаржує його в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в частині задоволених позовних вимог ТОВ «КЛІОН», в межах доводів апеляційної скарги Запорізької митниці Міндоходів.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (покупець) та компанією «Продупеска САС», Перу (постачальник) укладено Контракт №30S//2013Р від 02.08.2013 року на поставку свіжомороженої або охолодженої риби різних видів та морепродуктів (за асортиментом, кількістю, вартістю та на умовах визначених сторонами і зазначених в інвойсах на кожну партію товару).
Згідно зазначеного Контракту позивачем на територію України було ввезено вантаж - морожене філе гігантського кальмару. Згідно рахунку постачальника №001-0000387 від 23.04.2014 року товар постачався в кількості 23850 кг за ціною 1.6 доларів США за 1 кг, на загальну суму 27666 доларів США, на умовах CFR м. Южний, Україна.
Для здійснення митного оформлення товару, ввезеного за вказаним Контрактом позивачем подано до митного органу в електронному вигляді вантажно - митну декларацію, в якій визначено митну вартість товару за методом №1 за ціною контракту.
Разом з ВМД позивачем надано пакет документів у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: контракт №30S2013Р від 02.08.2013 року, доповнення до контракту б/н від 07.03.2014 року, Рахунок №001-0000387 від 23.04.2014 року, рахунок проформа №0000514 від 17.02.2014 року, калькуляцію продавця від 23.04.2014 року, прас - лист від 15.02.2014 року, міжнародну товарно - транспортну накладну №7971 від 17.06.2014 року, коносамент MAEU 8676698166 від 07.05.2014 р., платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах від 19.03.2014 року №187; платіжне доручення в іноземній валюті абро банківських металах від 02.06.2014 року №393, дублікат ветеринарного свідоцтва від 18.06.2014 року серії ГРД-00 №138327, сертифікат відповідності №UA1.041.Х004601-14 від 23.06.2014 року, міжнародний ветеринарний сертифікат 08008 від 05.05.2014, сертифікат походження 00738н від 23.04.2014, сертифікат якості №2-2014 від 03.05.2014, екологічну декларацію № 4121 від 11.06.2014, експертний висновок № ОИ-281 від 23.06.2014, картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 16.11.2012.
Разом з тим, згідно вимог статті 53 МК України митний орган дійшов висновку, що документи, які надано до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. В зв'язку з чим, відповідачем були витребувані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.
1) виписку з бухгалтерської документації, 2) каталоги виробника товару, 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, 4) інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта.
25.06.2014 позивач надав відповідачу витребувані додаткові документи, а саме: накладну виробника на відправлення продукції зі складу №000137 від 24.04.2014, каталог продукції виробника, лист виробника б/н від 16.02.2014 стосовно умов постачання та ціни товару, лист виробника б/н від 26.03.2014 стосовно строку постачання та причин затримки відвантаження, лист виробника б/н від 17.06.2014 стосовно помилки в інвойсі, лист виробника б/н від 24.06.2014 стосовно бухгалтерської документації.
25.06.2014 відповідач надав Консультацію з приводу недостатності наданих документів для підтвердження митної вартості товару, а інші методи визначення митної вартості, окрім резервного, застосувати неможливо оскільки у позивача немає необхідної для цих методів інформації (хоча відповідач не запитував інформацію, необхідну для інших методів).
На цій підставі відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 1, 46 доларів США за 1 кг товару, про що відповідачем було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000240/1 від 25.06.2014.
На підставі даного Рішення відповідач оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00418 від 25.06.2014.
Позивач не погодившись з прийнятим рішенням, але з метою випуску у вільний обіг швидкопсувних товарів скористався правом наданим ч. З ст. 52 МКУ та оформив 26.06.2014 нову ВМД по формі МД-2 №112050000/2014/014952 сплативши митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надавши гарантію в розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем (шляхом грошової застави у розмірі 17853,17 грн.), про що зазначено в графі 47 ВМД.
Правомірність та обґрунтованість рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було вірно визначено митну вартість товару за методом №1, що підтверджено наданими декларантом до митного оформлення документами. Висновки митного органу не відповідають дійсним обставинам справи, що свідчить про необхідність скасування оскаржуваного рішення та картки відмови, як таких, що порушують права та законні інтереси позивача.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).
Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).
Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Натомість, у відповідсності до чинного законодавства України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень повинен діяти лише у межах повноважень та на підставі визначених законом.
Враховуючи аналіз приведених вище норм права, підставою для винесення картки відмови та проведенню дій по коригуванню митної вартості товару можуть слугувати лише обгрунтовані сумніви митного органу в правильності визначення декларантом митної вартості товару, що переміщується через митний кордон України.
Як на підставу для невизнання митної вартості товару, визначеної декларантом за методом №1 митний орган посилаться на невідповідність окремих документів, поданих до митного оформлення, а саме:
1. згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити інформацію щодо умов продажу товару, а саме - умови платежу.
2. у інвойсі від 23.04.2014 №001-0000387 встановлена дата відвантаження - 7 днів після передплати. Платіжне доручення (на передплату за проформою-рахунком №001-000513), подане до митного оформлення №187 датовано 19.03.2014. Таким чином, 7-денний строк відвантаження закінчився - 26.03.2014. Натомість інвойс №001-0000387 датовано - 23.04.2014; коносамент від 07.05.2014 №МАЕU 867698166 містить інформацію про завантаження товару на борт судна - 05.05.2014; товаротранспортна накладна № 7971 датована - 17.06.2014.
3. п.2.2 контракту від 02.08.2013 №30S/2013Р передбачено, що товари повинні постачатися покупцеві у строки та на умовах, вказаних у інвойсі. Виявлені розбіжності свідчать про недотримання умов зовнішньоекономічного договору.
4. Висновок ТПП віл 23.06.2014 №ОИ-281 не містить інформації щодо основних товарних характеристик оцінюваного товару, а саме: ступінь обробки, що свідчить не об'єктивний аналіз цін на товар. Зазначені розбіжності не дають можливості ідентифікувати партію товарів.
З метою усунення виявлених розбіжностей декларантом надані наступні документи: накладну виробника на відправлення продукції зі складу №000137 від 24.04.2014, каталог продукції виробника, лист виробника б/н від 16.02.2014 стосовно умов постачання та ціни товару, лист виробника б/н від 26.03.2014 стосовно строку постачання та причин затримки відвантаження, лист виробника б/н від 17.06.2014 стосовно помилки в інвойсі, лист виробника б/н від 24.06.2014 стосовно бухгалтерської документації.
Тобто, на час прийняття оскаржуваного рішення та картки відмови декларантом було усунуто розбіжності в документах, наданих до митного оформлення, а підстави для їх неврахування у митного органу були відсутні.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що митну вартість за методом №6 митним органом було визначено із використанням інформації стосовно митної вартості аналогічних товарів, раніше ввезених на територію України.
У відповідності до приписів чинного законодавства аналогічними вважаються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з оцінюваними товарами, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Проте, як вже зазначалось позивачем усунуто виявлені під час проведення митної перевірки недоліки документів наданих до митного оформлення, у зв'язку з чим підстави для вчинення будь-яких процесуальних дій для визначення митної вартості товару у відповідача були відсутні.
Відповідач вважає, що декларантом не в повному обсязі виконано вимоги Запорізької митниці та неповністю усунуто недоліки документів, що підтверджують митну вартість товару.
Проте, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. (Вказана позиція висвітлена в у постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2012 року).
Отже, з огляду на вищевикладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення про коригування митної вартості товару не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, як такий, що порушує права та законні інтереси позивача. В свою чергу, неправомірність рішення про коригування митної вартості товару, зумовлює невідповідність вимог Закону й картки відмови в митному оформленні товару, у зв'язку з чим, картка відмови також підлягає скасуванню.
З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, та підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року у справі №808/5175/14 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко