Справа №2а/1770/4753/2011
04 квітня 2012 р. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1,
відповідача: представник ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача про роз'яснення судового рішення у адміністративній справі за позовом
Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекція
доФермерське господарство "Темп" ;
про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу,
Фермерське господарство "Темп" звернулося до суду із заявою про роз'яснення судового рішення.
Заява мотивована незрозумілістю відповідачу певних обставин, викладених в тексті постанови. Вказує на те, що з постанови незрозумілий механізм стягнення конкретних видів та розмірів податків, що унеможливлює її виконання у повному обсязі.
У судовому засіданні представник Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекція щодо заявленої заяви заперечував. Просив у її задоволенні відмовити повністю за безпідставністю.
Заслухавши думку представника податкового органу та розглянувши заяву по суті, суд приходить до висновку, що вона не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України , якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Виходячи із системного тлумачення положень статті 170 КАС України, може бути роз'яснено постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, вважає необґрунтованою мотивувальну частину прийнятого судового рішення.
У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, однак відповідач не скористався даним правом.
На думку суду, відповідач звертаючись із заявою про роз'яснення судового рішення не врахував специфіку регулювання правовідносин, які він хоче роз'яснити.
Як встановлено судом, Здолбунівська об'єднана державна податкова інспекція звернулася з позовом до відповідача - Фермерське господарство "Темп" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, оскільки останній за час здійснення господарської діяльності не в повному обсязі сплачував до бюджету податки, в зв'язку з чим виник податковий борг .
Порядок погашення податкового боргу визначений главою 9 Податкового кодексу України.
Пунктом 87.5. ст. 87 Кодексу передбачено, що у разі якщо здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до повного погашення суми податкового боргу, орган стягнення може визначити додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби.
Згідно із п. 88.1. та п. 88.2. ст. 88 Податкового кодексу України, метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
В силу п. 89.3.ст. 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з абзацом другим пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби, у свою чергу, звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Приписами пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, встановлено черговість прийняття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме, першочергово, податковим органом приймаються заходи зі стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, податковий орган може приймати заходи щодо погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, в якого наявний податковий борг. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Таким чином, процедура встановлена Податковим кодексом України забезпечує право податкового органу звернення до суду про надання дозволу на стягнення боргу в рахунок майна внесеного в податкову заставу. Тим самим, при прийняття рішення по даній категорії справ, суд встановлює лише наявність податкового боргу та наявність коштів (майна) внесених у заставу та законість проведення всієї процедури оформлення опису такого майна .
Посилання відповідача, що резолютивна частина судового рішення має містити конкретний розмір частин податку та їх вид, судом не беруться до уваги, позаяк у даній справі приймалося рішення не про стягнення заборгованості до бюджету.
З врахуванням перелічених в заяві питань про роз'яснення судового рішення вбачається, що зазначені заявником питання стосуються роз'яснення причин відсутності у рішенні суду певних обставин, обґрунтувань та роз'яснень норм законодавства.
Питання викладені відповідачем в поданій заяві не є пов'язаними з роз'ясненням змісту незрозумілої частини постанови, а відтак суд вважає, що в задоволенні поданої заяви про роз'яснення судового рішення слід відмовити.
Керуючись ст. 160, 165, 170 КАС України, суд -
У задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя Жуковська Л.А.