Справа № 2а-3638/09/1770
08 листопада 2010 року 17год. 24хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковська Л.А. за участю секретаря судового засідання Патрикей Ю.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1,
відповідача: представник ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "БІ ПАЛ"
до Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -
Товариство з обмеженою відповідальністю «БІ ПАЛ»звернулося з адміністративним позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Костопільської МДПІ №0000212341/0 від 25 березня 2009 р., №0000222341/0 від 25 березня 2009 р., якими визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 77687, 00 грн. в т.ч. 67333, 00 грн. основного платежу та 10354, 00 грн. застосованих штрафних санкцій та з податку на додану вартість в сумі 80801, 00 грн. в т.ч. 53867, 00 грн. основного платежу та 26934, 00 грн. застосованих штрафних санкцій.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що придбання товарів позивача у ПП “Агроімпекс-Ресурс” підтверджується всіма первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, що відповідають вимогам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV та Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР. Вказує, що відсутність у контрагента виробничих потужностей та пояснення осіб, які не пов'язані з фінансово-господарською діяльністю контрагента, не може бути підставою для визнання правочину недійсним.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив суд задоволити позовні вимоги повністю.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що під час проведення документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ПАЛ» було встановлено вчинення господарських операцій з ПП “Агроімпекс-Ресурс”. У ПП “Агроімпекс-Ресурс”відсутні трудові та виробничі потужності для здійснення постановок товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується актом позапланової виїзної перевірки ПП “Агроімпекс-Ресурс”за №1723/23-400/35899158 від 18.12.2008 р. Крім того, представник відповідача вказує, що вироком Рівненського міського суду від 25.05.2010 р. по справі 1-608/09, який набрав законної сили встановлено, що підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 визнані винні у здійсненні фіктивної підприємницької діяльності створених ними підприємств: ПП “Агроімпекс-Ресурс”, ПП “Юнісеф”, ПП “ТЕК Транс ОСОБА_10” та засудженні за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України до кримінальної відповідальності. Таким чином, посадові особи ДПІ у м. Рівне під час здійснення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ПАЛ» дійшли вірного висновку, що правочини вчинені з ПП “Агроімпекс-Ресурс”не спрямовані на реальне настання наслідків обумовлених в них та вчинені виключно з метою отримання податкової вигоди позивачем у вигляді штучного формування валових витрат та податкового кредиту, як наслідок в силу ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемним. Враховуючи нікчемність правочинів між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ПАЛ»та ПП “Агроімпекс-Ресурс” валові витрати не підтверджуються належним чином оформленими первинними документами та податковими накладними, що є порушення пп.7.4.1 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. та пп. 5.2.1 п. 5.2 та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволені позовних вимог повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що в задоволені адміністративного позову слід відмовити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13.03.2009 р. Костопільською МДПІ було складено акт № 271/23/34508242 про результати позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ПАЛ»щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником ПП “Агроімпекс-Ресурс” за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р.
За наслідками проведення перевірки було встановлено, порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р., що призвело до заниження податку на суму 67333, 00 грн. та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р.
На підставі акта перевірки № 271/23/34508242 від 13.03.2009 р. заступником начальника Костопільської МДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення №0000212341/0 від 25 березня 2009 р., №0000222341/0 від 25 березня 2009 р., якими визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 80801, 00 грн. в т.ч. 53867, 00 грн. основного платежу та 26934,00 грн. застосованих штрафних санкцій та з податку на прибуток в сумі 77687, 00 грн. в т.ч. 67333, 00 грн. основного платежу та 10354,00 грн. застосованих штрафних санкцій.
Під час проведення перевірки було встановлено, що між Товариство з обмеженою відповідальністю «БІ ПАЛ»проводило взаєморозрахунки з ПП “Агроімпекс-Ресурс” про поставку товарно-матеріальних цінностей.
Поставка товарно-матеріальних цінностей підтверджується видатковими накладними: за № 3 від 6 серпня 2008 року на суму 100000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16666,67 грн.), за № 16 від 2 вересня 2008 року на суму 73800,00 грн. (в т.ч. ПДВ 12300,00 грн.), за № 180.100 від 1 жовтня 2008 року на суму 149400,00 грн. (в т.ч. ПДВ 24900,00 грн.)
Крім того ПП “Агроімпекс-Ресурс” виписано позивачу наступні податкові накладні: за № 3 від 6 серпня 2008 року на суму 100000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 16666,67 грн.), за № 16 від 2 вересня 2008 року на суму 73800,00 грн. (в т.ч. ПДВ 12300,00 грн.), за № 180.100 від 1 жовтня 2008 року на суму 149400,00 грн. (в т.ч. ПДВ 24900,00 грн.)
На підставі вказаних документів Товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ПАЛ»включено до складу валових витрат та податкового кредиту суми по даних взаємовідносинах .
Вказані обставини не заперечуються представниками сторін в процесі розгляду справи по суті.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 23.10.2009 року провадження по даній справі було зупинено на підставі п. 3 ч.1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неможливістю подальшого розгляду адміністративної справи до набрання законної сили рішення по справі 1-608//09 (1-386/10), що розглядається в порядку кримінального судочинства по обвинуваченню групи осіб у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України по факту фіктивного підприємництва ПП “Агроімпекс-Ресурс”.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.10.2010 р. провадження по справі було поновлено так як відпали обставини, на підставі яких було зупинено провадження по вказаній справі. Відповідачем було долучено до матеріалів справи вирок Рівненського міського суду від 25.05.2010 р. по справі № 1-608//09 (1-386/10), що набрав законної сили, яким визнано винним ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у здійсненні фіктивної підприємницької діяльності створених ними підприємств: ПП “Агроімпекс-Ресурс”, ПП “Юнісеф”, ПП “ТЕК Транс ОСОБА_10” та засудженні за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 3 п. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України -неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Приписи вказаної вище статті кореспондуються з вимогами ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України згідно якого -вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Як вбачається з вироку Рівненського міського суду по справі № 1-608//09 (1-386/10) від 25.05.2010 р. судом було встановлено, що підприємницька діяльність ПП “Агроімпекс-Ресурс” носила фіктивний характер.
Вказане підприємство не мало трудових та економічних ресурсів необхідних для реального виконання господарських операцій, що відображалися в податковій звітності.
Відсутність ПП “Агроімпекс-Ресурс” трудових та економічних ресурсів необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності було встановлено посадовими особами ДПІ у м. Рівне під час проведення документальної перевірки та підтверджується актом документальної перевірки ПП “Агроімпекс-Ресурс” за №1723/23-400/35899158від 18.12.2008 року. долученим відповідачем до матеріалів справи.
Вирок по кримінальній справі є належним та допустимим доказом в порядку, передбаченому статтями 70-72 Кодексу адміністративного судочинства, що свідчить про наявність протиправної мети при вчиненні оспорюваних господарських зобов'язань зі сторони посадових осіб ПП “Агроімпекс-Ресурс”.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України -зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України -підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Матеріалами справи підтверджується, що правочини вчинені між позивачем та ПП “Агроімпекс-Ресурс” не спрямовані на реальна настання правових наслідків, які обумовлені ними, що є порушенням приписів ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України -правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Відповідно до ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України - правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Згідно п.19 ст. 2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти);
Згідно ст. 9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.
Згідно ч.2 ст. 9 вказаного Кодексу податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.
Пп. 3.2.1 п.3.2 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.
Враховуючи відсутність у правочинів вчинених між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ПАЛ» та ПП “Агроімпекс-Ресурс”спрямованості на реальне настання правових наслідків, що передбачені в них, суд погоджується з твердженнями посадових осіб Костопільської МДПІ щодо їх вчинення з метою отримання податкової вигоди у вигляді сформованого Товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ПАЛ»податкового кредиту та валових витрат. За таких обставин вказаний правочин суперечить моральним засадам суспільства, порушує існуючий в державі публічний порядок та спрямований на заволодіння майна держави шляхом недоплати податку на додану вартість та податку на додану вартість.
За таких обставин суд погоджується з твердженнями податкового органу, що правочини між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ПАЛ»та ПП “Агроімпекс-Ресурс”в силу ст. ст. 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV -Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Положення вказаної статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV кореспондуються з приписами пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. відповідно до якого не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. згідно якого не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Враховуючи нікчемність правочинів вчинених між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ПАЛ» та ПП “Агроімпекс-Ресурс” суд прийшов до висновку, що видаткові та податкові накладні складені на підтвердження їх виконання не відповідають вимогам ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV та не фіксують фактів здійснення господарських операцій, що в них описані.
За таких обставин суд погоджується з висновками посадових осіб Костопільської МДПІ щодо не підтвердження сформованих Товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ПАЛ»валових витрат та податкового кредиту первинними документами зберігання яких передбачено правилами податкового обліку.
Відповідно до ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України -в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Матеріалами справи підтверджується правомірність прийняття Костопільською МДПІ податкових повідомлень-рішень №0000212341/0 від 25 березня 2009 р., №0000222341/0 від 25 березня 2009 р., якими визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 77687, 00 грн. в т.ч. 67333, 00 грн. основного платежу та 10354, 00 грн. застосованих штрафних санкцій та з податку на додану вартість в сумі 80801, 00 грн. в т.ч. 53867, 00 грн. основного платежу та 26934, 00 грн. застосованих штрафних санкцій.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "БІ ПАЛ" відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Жуковська Л.А.