21.05.2015 р. Справа№ 914/1226/15
Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.
при секретарі Петровській Н.Я.
розглянув матеріали справи за позовною заявою: Українсько-канадського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Галев ЛТД", м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галев Лтд", м. Львів
про стягнення заборгованості на суму 1 535 972,92 грн.
за участю представників:
від позивача: Петренко В.А. - представник
від відповідача: не з'явився
Відповідно до ст.20 ГПК України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
Суть спору: Позов заявлено Українсько-канадським спільним підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Галев ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галев Лтд" про стягнення заборгованості на суму 1 535 972,92 грн.
Ухвалою суду від 17.04.2015 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 05.05.2015 р.
Підстави відкладення розгляду справи викладені в ухвалі суду від 05.05.2015 р.
21.05.2015 р. представник позивача у судове засідання з'явився, вимоги, викладені в ухвалах суду від 17.04.2015 р. та 05.05.2015 р. виконав, позовну заяву підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, поясненнях наданих у судовому засіданні. Просив стягнути з відповідача 1 300 000,00 грн. - основного боргу, 19 126,03 грн. - 3 % річних, 216 846,92 грн. - втрат від інфляції.
21.05.2015 р. представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог, викладених в ухвалах суду від 17.04.2015 р. та 05.05.2015 р. не виконав. Письмового відзиву по суті позовних вимог не подав, жодних доказів сплати суми заборгованості повністю чи частково не надав, клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не направив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання, про що докази є в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив:
16.10.2012 р. між Українсько-канадським спільним підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Галев ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галев Лтд" укладено договір позики № 05/10/12-ПН.
Постановою господарського суду Львівської області від 01.08.2014 р. у справі № 914/1226/14 Українсько-канадське спільне підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Галев ЛТД" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гапоненка Р.І.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав. Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.
Згідно з ч. 2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор з дня свого призначення приймає виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Ліквідатором встановлено, що між Українсько-канадським спільним підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Галев ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галев Лтд" укладено договір позики № 05/10/12-ПН. Ліквідатор Українсько-канадського спільного підприємства у формі ТзОВ "Галев ЛТД" звертався до керівника позивача з вимогою за вих. № 108 від 07.08.2014 р. про передачу документації, печаток, штампів та інших цінностей банкрута. Вказана вимога ліквідатора керівником Українсько-канадського спільного підприємства у формі ТзОВ "Галев ЛТД" не була виконана. 14.11.2014 р. ліквідатор звернувся до прокуратури Львівської області з повідомленням за вих. № 220, яким просив правоохоронні органи розшукати керівника Українсько-канадського спільного підприємства у формі ТзОВ "Галев ЛТД" та притягнути його до відповідальності. Крім того, позивач в особі ліквідатора звертався до ТзОВ "Торговий дім "Галев ЛТД" з вимогами за вих. № 131 від 19.08.2014 р. та вих. № 210 від 10.11.2014 р., в яких просив ТзОВ "Торговий дім "Галев ЛТД" надати позивачу належним чином засвідчену копію договору № 05/10/12 - ПН від 16.10.2012 року. Відповідач не надав позивачу належним чином засвідчену копію договору позики № 05/10/12-ПН від 16.10.2012 року. Також ліквідатор Українсько-канадського спільного підприємства у формі ТзОВ "Галев ЛТД" звертався до банківських установ з запитами про надання інформації, а саме: з запитом за вих. № 132 від 19.08.2014 р. до ПАТ АКБ "Львів" та запитом за вих. № 133 від 26.08.2014 р. до Центральної філії ПАТ "Кредобанк", в яких просив зазначені банківські установи надати ліквідатору належним чином засвідчену копію договору № 05/10/12 - ПН від 16.10.2012 року, у разі наявності копії вказаного договору в матеріалах особистої справи позивача. ПАТ АКБ "Львів" листом за вих. 54-18/2 від 28.08.2014 р. та ПАТ "Кредобанк" листом за вих. № 50.14/10-26037/14 від 13.11.2014 р. повідомили ліквідатора позивача про відсутність у них копій запитуваного договору.
У позовній заяві ліквідатор просив суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галев Лтд" договір позики № 05/10/12-ПН від 16.10.2012 р. Ухвалою суду від 17.04.2015 р. задоволено клопотання позивача про витребування договору позики № 05/10/12-ПН від 16.10.2012 р. у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галев Лтд". Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галев Лтд" вимоги, викладені в ухвалі суду від 17.04.2015 р. не виконало, договору позики № 05/10/12-ПН від 16.10.2012 р. не надало. Підтвердженням укладення договору позики № 05/10/12-ПН від 16.10.2012 р. є виписки з поточних рахунків позивача.
19.08.2014 р. ліквідатор Українсько-канадського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Галев ЛТД" звернувся до відповідача з вимогою за вих. № 131 про повернення коштів на рахунок позивача. На вказану вимогу Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галев Лтд" надіслало лист від 28.08.2014 р. повідомило, що претензія не може бути розглянута у зв'язку з оскарженням в апеляційному порядку постанови господарського суду Львівської області від 01.08.2014 р. у справі № 914/1126/14 про визнання банкрутом Українського-канадського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Галев ЛТД". 10.11.2014 р. ліквідатором надіслано повторну вимогу за вих. № 210 про повернення коштів позивачу, в якій ліквідатором зазначено, що відповідно до п. 4 ст. 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Законом. Жодної відповіді на повторну вимогу № 210 від 10.11.2014 р. від відповідача на адресу ліквідатора не надходило.
Позивач повністю виконав зобов'язання за договором позики № 05/10/12-ПН від 16.10.2012 р., що підтверджується банківською випискою ПАТ АКБ «Львів» та ПАТ «Кредобанк» з особового рахунку Українського-канадського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Галев ЛТД", копія якої долучена до матеріалів справи, а оригінал оглянутий у судовому засіданні, відповідно до якої, позивачем перераховано на рахунок відповідача кошти відповідно до договору позики № 05/10/12-ПН від 16.10.2012 р. на загальну суму 1 300 000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов'язання за договором позики № 05/10/12-ПН від 16.10.2012 р. не виконав, на вимогу позивача не повернув суму коштів, отриману за договором позики. Сума боргу відповідача перед позивачем за договором становить 1 300 000,00 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача 19 126,03 грн. - 3 % річних, 216 846,92 грн. - втрат від інфляції.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Як передбачено ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності із ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 Цивільного Кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Суд на підставі банківської виписки ПАТ АКБ «Львів» та ПАТ «Кредобанк» з особового рахунку Українського-канадського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Галев ЛТД" встановив, що позивачем перераховано на рахунок відповідача кошти відповідно до договору позики № 05/10/12-ПН від 16.10.2012 р. на загальну суму 1 300 000,00 грн.: а саме п/д № 38 від 17.10.2012 р. на суму 420 000,00 грн., п/д № 42 від 25.10.2012 р. на суму 120 000,00 грн., п/д № 43 від 30.10.2012 р. на суму 200 000,00 грн., п/д № 1 від 31.10.2012 р. на суму 470 000,00 грн., п/д № 45 від 05.11.2012 р. на суму 90 000,00 грн.
Загальні умови щодо строку (терміну) виконання зобов'язання визначені у статті 530 ЦК України. Відповідно до частини першої цієї статті якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
19.08.2014 р. та 10.11.2014 р. ліквідатор Українсько-канадського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Галев ЛТД" звертався до відповідача з вимогами про повернення коштів, які були перераховані на рахунок відповідача відповідно до договору позики № 05/10/12-ПН від 16.10.2012 р., проте відповідач не виконав вказаних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу, тобто суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
На підставі наведеної норми позивач просить стягнути з відповідача 216 846,92 грн. - втрат від інфляції та 19 126,03 грн. - 3 % річних за період з 26.09.2014 р. до 23.03.2015 р. Вимога позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3 % річних є обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи та підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши представника позивача, cуд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення основного боргу на суму 1 300 000,00 грн., 19 126,03 грн. - 3 % річних, 219 846,92 грн. - втрат від інфляції є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення.
Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, суд, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладає судові витрати на відповідача в розмірі 30 719,46 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1, 12, 33, 34, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галев Лтд" (79013, м. Львів, вул. Вербицького, буд. 5 кв. 1; код ЄДРПОУ № 35009159) на користь позивача: Українсько-канадського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Галев ЛТД" (79013, м. Львів, вул. Вербицького, буд. 5, кв. 1; код ЄДРПОУ № 20774324) 1 300 000,00 грн. - основного боргу, 19 126,03 грн. - 3 % річних, 219 846,92 грн. - втрат від інфляції, 30 719,46 грн. - судового збору.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.
У судовому засіданні 21.05.2015 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складений та підписаний 26.05.2015 р.
Суддя Гутьєва В.В.