19.05.15р. Справа № 904/3357/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОПРИГ", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНРАДА", смт. Ювілейне
про стягнення заборгованості
Суддя Мартинюк С.В.
Представники:
від позивача: Чекодаєв В.І., дов. від 20.04.2015 року, представник;
від відповідача: Бабець Т.М., дов. від 05.04.2015 року, представник;
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОПРИГ", м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНРАДА", смт. Ювілейне про стягнення 3 % річних в розмірі 2115,91 грн. та інфляційних в розмірі 21032,43 грн.
Позовні вимоги мотивовані наявністю прострочки сплати основного боргу, у зв'язку з чим відповідачу нараховано 3% річних та інфляційні втрати.
Відповідач надав відзив на позов, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних частково визнає в сумі 522,73 грн., в частині стягнення інфляційних втрат просить відмовити з посиланням на те, що не минуло жодного повного місяця прострочення платежу з моменту винесення постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі 904/7793/14.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.
У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні18.05.2015року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
Між сторонами 13.08.2014 року було укладено договір поворотної фінансової допомоги №130814-3 від 13.08.2014 року. За умовами якого позивач надав відповідачеві поворотну фінансову допомогу у сумі 350987,00 грн., а відповідач зобов'язався до 30.09.2014 року повернути позивачу надані на поворотній основі грошові кошти.
Платіжним дорученням №1308 від 13.08.2014 року позивач сплатив відповідачу за договором суму 350987,00 грн.
Тристороннім договором №129 від 13.08.2014 року частина боргу відповідача в розмірі 105296,10 грн. і була переведена на нового боржника товариство з обмеженою відповідальністю "РЕАЛСИСТЕМ".
Таким чином відповідач за договором №130814-3 від 13.08.2014 року зобов'язався повернути позивачу суму в розмірі 245690,90 грн.
За нормою п. 2.2. договору №130814-3 відповідач зобов'язався повернути суми фінансової допомоги до 30.09.2014 року.
Строк сплати за договором про поворотну фінансову допомогу сплинув 30.09.2014 року.
В порушення умов договору відповідач виконав зобов'язання та погасив заборгованість по поверненню фінансової допомоги із порушенням строків, оскільки повернув суму боргу у розмірі 1000,00 грн. 21.11.2014 року та решту суми 244609,90 грн. лише 14.01.2015 року.
На підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2014 року по справі №904/7793/14, залишеного без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 року було присуджено до стягнення з відповідача суму основного боргу в розмірі 245 690,90 грн.
09.02.2015 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію, у відповідь на яку відповідач зазначив, що він погоджується з нарахуванням 3 % річних, які розраховані з 19.12.2014 року по 13.01.2015 року (тобто з наступного дня після набрання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду законної сили), з нарахуванням інфляційних не погоджується, оскільки не минуло жодного повного місяця прострочення платежу з моменту винесення постанови ДАГС.
Господарський суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити частково з огляду на наступне.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2014 року по справі №904/7793/14, залишеного без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 року стосується стягнення лише основного боргу, стягнення штрафних санкцій не здійснювалось.
Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Вказана правова позиція також відображена у листі Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" № 62-97р від 03.04.1997.
Судом здійснено перерахунок 3 % річних за загальний період з 01.10.2014 року по 13.01.2015 року, та інфляційних втрат з урахуванням рекомендацій Верховного Суду України № 62-97р, у зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 2115,91 грн. та інфляційних втрат в розмірі 18367,77 грн.
Таким чином, сума 3% річних в розмірі 2115,91грн., інфляційних в розмірі 18367,77грн. підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню. В решті позовних вимог слід відмовити.
Приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КОНРАДА" (52001, смт. Ювілейне, вул. Нова, б. 58, код ЄДРПОУ 37150530) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Коприг" (49061, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 16, кім. 124, код ЄДРПОУ 33718667) 3% річних в розмірі 2115,91грн., інфляційних в розмірі 18367,77грн. та судовий збір в розмірі 1616,69 грн.
В решті позовних вимог -відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 25.05.2015року
Суддя С.В. Мартинюк