Рішення від 25.05.2015 по справі 345/670/15-ц

Справа № 345/670/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1095/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бойко М. Я.

Суддя-доповідач Ковалюк Я.Ю.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.,

суддів: Матківського Р.Й., Фединяка В.Д.

секретаря Петріва Д.Б.

розглянувши апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - Дордочкіної Катерини Вікторівни на заочне рішення Калуського міськрайонного суду від 03 квітня 2015 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося в суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Калуського міськрайонного суду від 03 квітня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ПАТ «УкрСиббанк» борг за кредитним договором від 16.04.2007 року в сумі: кредитна заборгованість у розмірі 5855,46 швейцарських франків, що за курсом НБУ становить 113785,73грн.; заборгованість по процентах за користування кредитом - 0,08 швейцарських франків, що за курсом НБУ становить 1,55грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - 4257,51грн. - за прострочення сплати кредиту, 177,41грн. - за прострочення процентів та 1182,22грн. судових витрат.

На дане рішення представник ПАТ «УкрСиббанк» - Дордочкіна К.В. подала апеляційну скаргу, в якій зсилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянт зазначає, що звернувшись із позовом до відповідачів, в послідуючому, банк уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідачів на користь банку солідарно суму боргу в розмірі 5855,46 швейцарських франків та пеню в розмірі 4434,92грн. Проте, судом не прийнято таку заяву до уваги та стягнуто суму боргу із зазначенням гривневого еквіваленту, що на думку апелянта є помилковим.

Апелянт вказує, що банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті, відтак, вважає, що сума, що підлягає сплаті в гривнях визначається за офіційним курсом валюти на день платежу.

На думку апелянта суд даних обставин не врахував та ухвалив рішення з порушенням вимог закону.

Просить рішення суду в частині визначення розміру загальної заборгованості в гривневому еквіваленті змінити, стягнувши суму заборгованості в розмірі 5855,46 швейцарських франків та пеню в розмірі 4434,92грн.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час й місце розгляду справи, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, та перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає цим вимогам права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 16.04.2007 року між банком та відповідачкою ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №11137283000, згідно умов якого, остання отримала кредит в іноземній валюті в розмірі 25000 швейцарських франків зі сплатою 9,99% річних за користування кредитом із кінцевим терміном погашення 16.04.2014 року, Додаткову угоду №1 до договору (а.с. 5-15). Згідно договору поруки від 16.04.2014 року, відповідач ОСОБА_4 зобов'язувався перед банком відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_3 усіх зобов'язань, які виникли з кредитного договору від 16.04.2014 року №11137283000 (а.с. 16-18).

Проте, отримавши кредитні кошти, вона не виконувала належним чином зобов'язань по його поверненню. Загальний борг становить: кредитна заборгованість у розмірі 5855,46 швейцарських франків, що за курсом НБУ становить 113785,73грн.; заборгованість по процентах за користування кредитом - 0,08 швейцарських франків, що за курсом НБУ становить 1,55грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - 4257,51грн. - за прострочення сплати кредиту, 177,41грн. - за прострочення процентів (а.с. 19-31).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки відповідачі в добровільному порядку своїх зобов'язань по договору не виконують, то з них слід стягнути в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати в користь банку.

Відповідачі заяви про перегляд заочного рішення не подавали та в апеляційному порядку його не оскаржували.

Представник банку оскаржує рішення в частині визначення заборгованості в гривневому еквіваленті.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком зокрема в тому, що уточнивши позовні вимоги, представник банку просив стягнути з відповідачів заборгованість у тій валюті, в якій надавався кредит, тобто у швейцарських франках, однак суд перевів валютні кошти в гривневий еквівалент. Також не погоджується колегія суддів із рішенням в частині розподілу судових витрат.

Згідно із ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За договором поруки, згідно ст. 553 ЦК поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно вимог ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Колегія суддів вважає, що оскільки боржник ОСОБА_3 не виконала взяті на себе зобов'язання, то вимоги позивача про стягнення суми боргу за кредитним договором з неї як основного боржника та ОСОБА_4 - як поручителя за кредитним договором в солідарному порядку є обґрунтованими.

Разом з тим суд першої інстанції не врахував, що у відповідності до положень п.12 постанови №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

Таку ж правову позицію висловлено у постанові від 24.09.2014 року судовою палатою у цивільних справах Верховного суду України.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене вище, а також правові позиції вищих інстанцій, що є обов'язковими для судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга є підставною та підлягає до задоволення.

Отже, з відповідачів слід стягнути на користь банку борг, який становить: кредитна заборгованість у розмірі 5855,46 швейцарських франків; заборгованість по процентах за користування кредитом - 0,08 швейцарських франків. В іншій частині рішення про стягнення пені за несвоєчасне погашення заборгованості - 4257,51грн. за прострочення сплати кредиту; 177,41грн. - за прострочення процентів, є обгрунтованим. Така заборгованість підтверджується довідкою, про що зазначено вище та відповідачами жодним чином не спростована.

Крім того, судом неправильно проведено розподіл судових витрат.

Так, згідно з вимогами п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року N 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Однак, суд першої інстанції зазначеного не врахував та помилково стягнув з відповідачів судові витрати в солідарному порядку.

Враховуючи, наявні в матеріалах справи квитанції, позивачем оплачено 1182,22грн. судового збору. Отже з відповідачів на користь банку слід стягнути по 591,11грн. з кожного сплаченого судового збору, у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині стягнення загальної заборгованості та розподілу судових витрат підлягає зміні, а в решті рішення слід залишити без зміни.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - Дордочкіної Катерини Вікторівни задовольнити частково.

Заочне рішення Калуського міськрайонного суду від 03 квітня 2015 року в частині визначення розміру загальної заборгованості у еквіваленті в національній валюті України та стягнення судових витрат змінити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, жительки АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Калуським МВ УМВС в Івано-Франківській області 07.11.1998 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3, жителя АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_4, виданий Калуським МВ УМВС в Івано-Франківській області 15.04.1997 року в користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» за договором про надання споживчого кредиту №11137283000 від 16.04.2007 року на рахунок - 2909000000113 в ПАТ «УкрСиббанк» м. Харків; МФО - 351005; код ЄДРПОУ - 09807750 борг в сумі: 5855,46 швейцарських франків - кредитної заборгованості; 0,08 швейцарських франків - заборгованості по процентах за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» по 591,11грн. з кожного понесених судових витрат.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: Р.Й. Матківський

В.Д. Фединяк

Попередній документ
44399233
Наступний документ
44399235
Інформація про рішення:
№ рішення: 44399234
№ справи: 345/670/15-ц
Дата рішення: 25.05.2015
Дата публікації: 29.05.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу