Справа № 347/516/15-ц
Провадження № 22-ц/779/1164/2015
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Гордій В.І. В. І.
Суддя-доповідач Фединяк В.Д.
25 травня 2015 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого- судді Фединяка В.Д.
суддів: Ковалюка Я.Ю., Матківського Р.Й.
секретаря Петріва Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» ( далі ПАТ КБ «Приватбанк») на ухвалу Косівського районного суду від 16 квітня 2015 року у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У березні 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 20529,36 грн., посилаючись на те, що 06 серпня 2012 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір про відкриття картрахунку «Універсальна Gold 55 днів» відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідачка порушила умови укладеного кредитного договору, в добровільному порядку не сплачує заборгованість за вказаним договором, тому просив задовольнити позов.
Ухвалою Косівського районного суду від 16 квітня 2015 року позовну заяву ПАТ КБ «Приватбанк» залишено без розгляду.
Не погоджуючись з даною ухвалою представник ПАТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи для продовження розгляду, вказуючи на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права й постановив незаконну ухвалу. На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував того, що 16.04.2015 року позивачем на електронну адресу суду було направлено заяву про розгляд справи у його відсутності, яка залишилась поза увагою суду.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, хоч про час і місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, що відповідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Залишаючи без розгляду позовну заяву ПАТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції виходив з того, що представник позивача 06.04.та 16.04.2015 року будучи належно повідомленим про час і місце розгляду справи, повторно без поважних причин не з'явися в судове засідання і від нього на надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Проте такого висновку суд дійшов з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України заява залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Статтею 169 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі.
За змістом вимог ч. 3 ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки позивача, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка без поважних причин.
Установлено, що підставою для залишення заяви без розгляду стала неявка представника позивача в судове засідання 06.04.та 16.04.2015 року.
Відповідно до ч. 1, 3, 5, 6 ст. 74 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик, що надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам. Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. Особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.
З матеріалів справи вбачається, що в матеріалах цієї справи немає розписки про одержання позивачем судової повістки з поміткою про дату вручення про явку в судове засідання на 06 квітня 2015 року.
Таким чином, не встановлено повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин.
Крім того, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже матеріали справи свідчать про те, що суд першої інстанції формально підійшов до розгляду даної справи, постановив оскаржувану ухвалу у порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, позбавивши позивача права на справедливий судовий розгляд.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував вимог передбачених п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, постановив оскаржувану ухвалу з порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання та перешкоджає подальшому провадженню у справі, тому зазначена ухвала підлягає скасуванню з направлення справи для продовження розгляду.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 311-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково. Ухвалу Косівського районного суду від 16 квітня 2015 року в даній справі скасувати з направленням справи суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуючий В.Д.Фединяк
Судді: Я.Ю.Ковалюк
Р.Й.Матківський