"18" травня 2015 р.Справа № 916/1477/15-г
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Відновлення інженерних систем";
до відповідача: Комунального підприємства "Свердловський комунгосп";
про стягнення 59 257,09 грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: Стародуб П.П. - довіреність № 15 від 07.05.2015 року;
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Відновлення інженерних систем" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Свердловський комунгосп", згідно якої просить суд стягнути з останнього основну заборгованість у розмірі 53 524,80 грн., пеню у сумі 5 340,75 грн., 4 584,02 грн. інфляційного збільшення, 3 % річних у сумі 391,54 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.04.2015 року було порушено провадження у справі № 916/1477/15-г із призначенням розгляду справи у судому засіданні на 18.05.2015 року.
12.05.2015 року до канцелярії суду за вх. № 11830/15 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.39), згідно якого останній в повному обсязі визнає суму основного боргу, що заявлена до стягнення, а також просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності його представника. У вказаному документі правової позиції щодо вимог про стягнення пені та 3 % річних відповідачем не викладено.
У судове засідання 18.05.2015 року з'явився представник позивача, який надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, з огляду на визнання відповідачем суми боргу, відмовляється від позовних вимог в частині стягнення інфляційного збільшення у розмірі 4 584,02 грн. та просить суд припинити провадження у справі в цій частині
Вказаною заявою позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 53 524,80 грн., 5 340,75 грн. пені; 3 % річних у сумі 391,54 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн. (а.с.41-42).
Ухвалою суду від 18.05.2014 року провадження у справі в частині вимог про стягнення інфляційного збільшення у розмірі 4 584,02 грн. припинено.
Відповідач - Комунальне підприємство "Свердловський комунгосп" про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом надсилання судової ухвали про порушення провадження у справі від 08.04.2015 року на адресу, що зазначена у позовній заяві та у спеціальному витязі з ЄДР (а.с.35-36), у судове засідання не з'явився.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Приймаючи до уваги, що відповідач був цілком обізнаний про місце час розгляду справи, шляхом направлення на його адресу судової ухвали про порушення провадження у справі від 08.04.2015 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.38), а також з урахуванням наявного клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.10.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Відновлення інженерних систем" (Виконавець) та Комунальним підприємством "Свердловський комунгосп" (Замовник) було укладено договір №306 (а.с.11-13), відповідно до п. 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати послуги з відновлення дебіту водозабірної свердловини «Шкільна» в с. Свердлово, Комінтернівського району, Одеської області.
Пунктом 3.1 сторони погодили, що за надання послуг згідно з п. 1.1 договору Замовник сплачує Виконавцю суму, яка буде обумовлена актом приймання виконаних будівельних робіт, згідно типової форми КБ-2 в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт згідно типової форми КБ-3.
Оплата здійснюється після підписання обома сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт згідно типової форми КБ-2 в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт згідно типової форми КБ-3 у безготівковій формі шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця (п. 3.2 договору).
Пунктом 3.3 договору встановлено, що кінцевий термін оплати Замовником послуг, наданих Виконавцем, з урахуванням п. 3.2 договору здійснюється не пізніше 31.12.2014 року.
Загальна сума договору складає 53 524,80 грн., у тому числі ПДВ (20%) у сумі 8 920,80 грн. (п.2.1 договору).
Як слідує з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, здійснивши підрядні роботи на загальну суму 53 524,80 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 20.10.2014 року (а.с.14-18,19).
Проте, відповідач, в порушення умов договору, свої зобов'язання щодо сплати вартості виконаних робіт не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 53 524,80 грн., на яку позивачем було нараховано пеню у сумі 5 340,75 грн. та 3% річних у розмірі 391,54 грн.
Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Визнання позову згідно до ч.1 ст.78 Господарського процесуального кодексу України викладається в адресованій суду письмовій заяві, що долучається до справи.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до відзиву на позовну заяву (а.с.39) відповідач визнав позов в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 53 524,80 грн.
Згідно з ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Відновлення інженерних систем" в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в повному обсязі.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 340,75 грн., 3 % річних у сумі 391,54 грн. суд зазначає наступне.
Статтею 199 ГК України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.
Заходи відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій передбачені частиною 1 статті 546 ЦК України.
Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов'язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 6.4. договору сторони погодили, що при несвоєчасній оплаті Замовником вартості наданих Виконавцем послуг Замовник сплачує пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем при нарахуванні суми пені було застосовано розмір подвійної облікової ставки НБУ, що суперечить вимогам вищевказаного пункту договору.
Таким чином, враховуючи, що при перевірці розрахунку пені (а.с.4) було встановлено часткову помилковість її нарахування, що пов'язано з неправильним застосуванням розміру облікової ставки НБУ, судом, з урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, за допомогою системи „Ліга-Закон", зроблено власний розрахунок пені, згідно з яким загальна сума пені за договором, яка підлягає стягненню в межах даного позову, складає 2 670,37 грн.
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення
53524.801.01.2015 - 05.02.201536 14.0000 %739.08
53524.806.02.2015 - 03.03.20152619.5000 %743.48
53524.804.03.2015 - 30.03.20152730.0000 %1187.81
Всього: 2 670,37
Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних (а.с.4), встановив правильність їх нарахування, у зв'язку із чим вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних у сумі 391,54 грн. є такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи часткове задоволення судом позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Відновлення інженерних систем", витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Свердловський комунгосп" (67542, Одеська область, Комінтернівський район, с. Свердлове, вул. Центральна, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 32744759) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Відновлення інженерних систем" (03035, м. Київ, площа Солом'янська, буд. 2, офіс 609, код ЄДРПОУ 37080909) основну заборгованість у сумі 53 524 /п'ятдесят три тисячі п'ятсот двадцять чотири/ грн. 80 коп., пеню у сумі 2 670 /дві тисячі шістсот сімдесят/грн. 37 коп.; 3 % річних у сумі 391 /триста дев'яносто одна/грн. 54 коп. та 1 744 /одна тисяча сімсот сорок чотири/грн. 66 коп. судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 25 травня 2015 р.
Суддя Ю.М. Щавинська