"25" травня 2015 р.Справа № 916/1631/15
За позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_1;
до відповідача Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК"
про зобов'язання виконати певні дії
Суддя Гуляк Г.І.
Представники:
Від позивача: - не з'явився;
Від відповідача: - не з'явився;
Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про зобов'язання відповідача Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" виконати платіжне доручення №66799, подане банку 16.12.2014р. про переміщення коштів у розмірі 14224 гривень з карткового рахунку позивача „НОМЕР_1 на поточний рахунок позивача НОМЕР_2 в ПАТ „ІМЕКСБАНК", перерахувати з поточного рахунку позивача НОМЕР_2 в ПАТ „ІМЕКСБАНК" грошову суму в розмірі 14 183,14 гривень на інший власний поточний рахунок позивача відкритий у Рівненському відділенні „Приватбанку".
Відповідач в судові засідання не з'явився, хоча своєчасно був повідомлений про час та місце судового засідання, відзиву на позов наддав, в якому вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позов.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
23 квітня 2014 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Позивач) та Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" (надалі - Відповідач), в особі відділення № 426 АТ "ІМЕКСБАНК" у м. Рівному було укладено Договір банківського рахунку № 158225/1 (надалі - Договір, або договір банківського рахунку) у національній валюті, за умовами Договору, а саме п.1.1 було поточний рахунок НОМЕР_2 у національній валюті, Відповідач, в особі відділення № -26 АТ "ІМЕКСБАНК" у м. Рівному зобов'язався прийняти та зараховувати на відкритий рахунок грошові кошти, що надходять клієнту (позивачу), виконувати розпорядження клієнта щодо перерахування і видачі відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком у межах, встановлених операційним часом банку.
Відповідно до п. 2.1.2. Договору банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право розпоряджатися цими коштами.
Також 24.04.2014р. між відділення № 426 АТ "ІМЕКСБАНК" у м. Рівному та Позивачем підписаний Договір № 134 про видачу та обслуговування корпоративної банківської платіжної картки НСМЕП від 24.04.2014р. (надалі - Договір карткового рахунку) відповідно до якого, було відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 корпоративних карток у національній валюті. Відповідно до п. 5.1. Договору карткового рахунку клієнт банку (Позивач) має право самостійно розпоряджатися коштами на рахунку завантаження та поточних рахунках.
Згідно п. 2.3.4. та п. 2.3.5. договору банківського рахунку, Відповідач зобов'язувався своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до діючого законодавства та нормативно-правових актів НБУ, приймати та виконувати протягом Операційного часу розрахунково-касові документи та виконувати доручення Клієнта, згідно умов п.2.1.3.
Відповідно до п. 2.1.3., договору банківського рахунку, якщо розрахунковий документ надійшов до Банку після Операційного часу, виконати доручення, що міститься в цьому документі не пізніше наступного операційного дня.
Так позивач 09 грудня 2014 року подав на адресу Відповідача в особі Рівненського відділення № 333, оскільки відділення № 426 АТ "ІМЕКСБАНК" у м. Рівному було закрите, лист за Вих. №14/12-09, що було зареєстровано банком під № 1294 від 09.12.2014р., з вимогою виконати наступні платіжні доручення: № 66793 від 09.12.2014р. на суму 14224,00 гривень (про переміщення коштів з карткового рахунку на поточний); № 66794 від 09.12.2014р. на суму 4226,50 (про сплату єдиного внеску для ФОП); № 66795 від 09.12.2014р. на суму 2684,00 (про сплату єдиного податку); № 66798 від 09.12.2014р. на суму 847,70 (про сплату податку з доходів ФО); -№ 66797 від 09.12.2014р. на суму 6173,70 грн. (про сплату єдиного внеску найманих працівників); № 66796 від 09.12.2014р. на суму 251,24 (про сплату військового податку).
Як зазначив позивач, було доручено відповідачеві здійснити перерахування податків до бюджету загальну суму 14183,14 гривень. Однак, Відповідачем, в особі відділення № 426 АТ "ІМЕКСБАНК" у м. Рівному, не було здійснено перерахування коштів у встановлений строк. Платіжні доручення про перерахування податків в бюджет не були виконані. Кошти з карткового рахунку позивача списані не були, про що свідчить банківська виписка по картковому рахунку про операції з 01.11.2014 р. по 15.12.2014р.
Одночасно позивач направив вимогу на адресу головного офісу Відповідача у м. Одесі з вимогою виконати платіжні доручення №№ 66799, 66800, 66804, 66803, 66801, 66802 на переміщення коштів та сплату податків до бюджету на загальну суму 14183,14 гривень.
Відповідач в особі Рівненського відділення № 333 направив на адресу позивача лист 778 від 23 грудня 2014 року про те, що виконати платіжні доручення клієнта, а також проводити інші розрахункові операції по поточному рахунку нема можливості з технічних причин, оскільки залишки коштів, сформовані станом на 01.12.2014 року заблоковані до січня 2015 року. Крім того, Відповідач повідомив, що сума залишку станом на 23.12.2014р. на рахунку НОМЕР_2 становить 2,47 грн., на рахунку НОМЕР_1 становить 14368,42 грн.
14 січня 2015 року отримана відповідь № 13-018/147 на скаргу Позивача до Національного банку України в Рівненській області, в якій було зазначено, що Управління НБУ не має повноважень щодо врегулювання спорів між банками та їх клієнтами та запропоновано звернутися до суду.
Таким чином, станом на 23.12.2014 року залишок коштів позивача на поточному рахунку НОМЕР_2 в банку складав 2,47 гривень, а на картковому рахунку НОМЕР_1 - 14368,42 гривень, що підтверджується банківськими виписками.
26 січня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України № 50 Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІМЕКСБАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 16 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «ІМЕКСБАНК», згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію з 27.01.2015 по 26.04.2015 включно.
Так на думку позивача, ситуація що склалася порушує майнові права, а саме користування коштами, які знаходяться на банківському рахунку та призводить до несвоєчасного виконання позивачем зобов'язань перед контрагентами, неможливості виплати заробітної плати, податків тощо.
Положеннями ч. 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Статтею 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Згідно п. 6.3 ст. 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.
Відповідно до п.1.30 ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача;
Статтею 2 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, відносини у сфері переказу коштів регулюються Конституцією України, законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про поштовий зв'язок", цим Законом, іншими актами законодавства України та нормативно-правовими актами Національного банку України.
За приписами частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.
Як вбачається з відомостей, які є загальнодоступними та містяться на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, постановою Правління Національного банку України №50 від 26.01.2015р. Публічне акціонерне товариство „ІМЕКСБАНК" було віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.01.2015р. №16 було розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК" з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 27.01.2015р. по 26.04.2015р. включно, а також призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ „ІМЕКСБАНК" та рішенням від 23.04.2015 року за №84, продовжено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ „ІМЕКСБАНК" по 26 травня 2015 року включно.
Відповідно до з ч. ч. 1 та 2 ст.1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває усі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Відповідно до п.1 ч.5 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Визначення поняття "кредитор банку" містять приписи Закону України "Про банки і банківську діяльність". Так, відповідно до статті 2 цього Закону, кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Оскільки немайнові вимоги про закриття банківського рахунку нерозривно пов'язані з вимогами про повернення грошових коштів Клієнту, які є майновими, то позивач, у разі пред'явлення відповідних вимог до банку, стає його кредитором.
Таким чином, у спірних правовідносинах позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами, а банк, відповідно, виступає боржником.
При цьому, слід зазначити, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини 5 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників (пункт 1 частини 6 вказаної статті)
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Таке ж визначення міститься у пункті 2.1 статті 2 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку".
З урахуванням викладеного, на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 розповсюджуються обмеження, встановлені пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а відтак вимоги щодо зобов'язання відповідача Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" виконати платіжне доручення №66799, подане банку 16.12.2014р. про переміщення коштів у розмірі 14224 гривень з карткового рахунку позивача „НОМЕР_1 на поточний рахунок позивача НОМЕР_2 в ПАТ „ІМЕКСБАНК", перерахувати з поточного рахунку позивача НОМЕР_2 в ПАТ „ІМЕКСБАНК" грошову суму в розмірі 14 183,14 гривень на інший власний поточний рахунок позивача відкритий у Рівненському відділенні „Приватбанку", задоволенню не підлягають. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 25.03.2015р. по справі №910/9232/14, №910/10344/14 від 27.11.2014р., №910/15058/14 від 24.02.2015р...
Судові витрати, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У позову відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України..
Повне рішення складено 26 травня 2015 р.
Суддя Г.І. Гуляк