"20" травня 2015 р.Справа № 916/884/15-г
За позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України";
до відповідача: Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси";
про стягнення 37 242 437,51 грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: Демчук О.В. - довіреність №14-94 від 18.04.2014 року
від відповідача: не з'явився
У судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст.77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси", в якій просить стягнути з останнього суму основої заборгованості у розмірі 25148332,76 грн., суму інфляційних втрат 6520759,36 грн., 3% річних у розмірі 1575573,47 грн., пеню у сумі 2159894,38 грн. та 7% штрафу у сумі 1837877,54 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №460-БО-23 від 31.07.2012 року щодо своєчасної сплати за поставлений природний газ, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 25148332,76 грн. На підставі п. 7.2 договору позивачем нараховані суми пені та 7% штрафу, а на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України суми 3% річних та інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.03.2015 року порушено провадження по справі на призначено розгляд справи на 06.04.2015 року.
В судовому засіданні 06.04.2015 року, приймаючи до уваги необхідність витребуваня нових доказів, було оголошено перерву до 27.04.2015 року.
В судовому засіданні 27.04.2015 року представником відповідача заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи 15 днів. Разом з цим, був наданий відзив на позовну заяву №02/01-01-261 від 27.04.2015 року, відповідно до якого КП "Теплопостачання міста Одеси" не заперечує проти суми основного боргу у розмірі 25148332,76 грн. Щодо нарахування позивачем штрафних санкцій посилається на критичний фінансовий стан комунального підприємства, збитковість діяльності комунального підприємства, наявність значної заборгованості перед підприємством зі сторони таких споживачів як населення, бюджетних установ, у зв'язку з чим просив суд зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій (а.с. 64).
Враховуючи нез'явлення предстника позивача у судове засідання, від якого не надходило клопотання про розгляд справи без його відсутності та необхідністю витребування нових доказів, ухвалою суду від 27.04.2015 року строк розгляду спрааи був продовжений до 20.05.2015 року та призначене судове засідання на 20.05.2015 року.
05.05.2015 року до канцелярії суду надішли доповнення до відзиву на позовну заяву №02/01-01-275 від 05.05.2015 року, згідно яких відповідач зазначає, що при нарахуванні індексу інфляції за зобов'язаннями листопада та грудня 2012 року, позивач не дотримався порядку застосування індексів інфляції при розгляді справ, який викладений в листі Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997 року, внаслідок чого КП "Теплопостачання міста Одеси" зроблено свій розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції (а.с. 89).
У судовому засіданні 20.05.2015 року представник позивача, підтримав правову позицію, викладену раніше та наполягав на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився, клопотання про розгляд справи без його участі не надав.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
31 липня 2012 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Продавець) та Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу №460-БО-23, згідно умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах договору. Газ, що підлягає передачі за договором повинен був бути використаний Покупцем для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами, організаціями та іншими споживачами.
Пунктом 2.1 вищевказаного договору сторони визначили, що продавець передає покупцеві з 01.08.2012 року по 31.12.2012 року газ обсягом до 14580 тис. куб.м., у тому числі, у серпні 97 куб.м, вересні 997 куб.м., жовтні 3479 куб.м., листопаді 3960 куб.м. та грудні 6050 куб.м.
Згідно п.п. 2.1.1, 2.1.2 договору, обсягі газу, що планується передати можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку. Допускається відхілення місячного обсягу переданого газу в розмірі +/- 5% від узгодженого сторонами п. 2.1 договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу.
Відповідно до умов п. 3.1 договору Продавець передає Покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі Покупця. Право власності на газ переходить від Продавця до Покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.
За умовами п.3.4 договору не пізніше 5-го числа, наступного за місцем продажу газу, Покупець зобов'язався надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акту приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язався повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акту, що підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати у письмові формі мотивовану відмову від підписання акту. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
У відповідності до п. 5.2 договору ціна за 1000 куб.м природного газу становить 3509 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крм того, збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%, ПДВ за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 305,60 грн., ПДВ 20% 61,12 грн., всього з ПДВ 366,72 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3884,78 грн., крім того ПДВ 20% - 776,96 грн., всього з ПДВ - 4661,74 грн.
Згідно п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Згідно п.11.1. договору його дія в частині поставки газу поширювалась з 01.08.2012 року до 31.12.2012 року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.
Відповідно до складеного та підписаного між сторонами акту приймання передачі природного газу від 27.11.2012 року, у жовтні 2012 року позивачем було передано відповідачу 1341,467 тис. куб.м газу (за ціною згідно до діючих тарифів 3884,78 грн.) на загальну суму 6253565,01 грн., з урахуванням ПДВ.
Відповідно до складеного та підписаного між сторонами акту приймання передачі природного газу від 30.11.2012 року, у листопаді 2012 року позивачем було передано відповідачу 7130,268 тис. куб.м газу (за ціною згідно до діючих тарифів 3884,78 грн.) на загальну суму 33239427,02 грн., з урахуванням ПДВ.
Відповідно до складеного та підписаного між сторонами акту приймання передачі природного газу від 31.12.2012 року, у грудні 2012 року позивачем було передано відповідачу 10482,280 тис. куб.м газу (за ціною згідно до діючих тарифів 3884,78 грн.) на загальну суму 48865622,04 грн., з урахуванням ПДВ.
Як вбачається з пояснень представників сторін та підтверджується матеріалами справи, КП "Теплопостачання міста Одеси" частково сплачувалось вартість за природний газ, несплаченою залишилась сума заборгованості у розмірі 25148332,76 грн.
Згідно п. 7.2 договору у разі невиконання Покупцем п. 6.1 умов цього договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.
У зв'язку з простроченням сплати вартості отриманого газу, позивачем здійснено розрахунок пені, 7% штрафу, 3% річних та інфляційних.
Як вбчається з наданого позивачем розрахунку суми штрафних санкцій, останнім нарахована пеня у розмірі 2159894,38 грн., 3% річних у розмірі 1575573,47 грн. (пеня та 3% річних розраховані за фактичний період прострочення за зобов'язаннями жовтня 2012р. за період з 14.11.2012р. по 01.12.2012р., за зобов'язаннями листопада 2012р. за період з 14.12.2012р. по 19.01.2013р., за зобов'язаннями грудня 2012р. за період з 14.01.2013р. по 15.01.2013р.), 1837877,54 грн. 7% штрафу (у розмірі 7% від суми боргу за зобов'язаннями листопада та грудня 2012р., що тривала понад 30 днів, від суми 1107060,72 грн. за листопад 2012р. та від суми 25148332,76 грн. за грудень 2012р.), 6520759,36 грн. інфляційних (розрахованих за фактичний період прострочення за зобов'язаннями листопада 2012р. з грудня 2012р. по січень 2013р. та за зобов'язаннями грудня 2012р. з січня 2013р. по грудень 2014р.).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача суми основої заборгованості у розмірі 25148332,76 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 6520759,36 грн., 3% річних урозмірі 1575573,47 грн., пені у сумі 2159894,38 грн. та 7% штрафу у сумі 1837877,54 грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" прийнятих на себе зобов'язань за умовами договору купівлі-продажу природного газу №460-БО-23 від 31.07.2012 року щодо сплати за поставлений природний газ, внаслідок чого вимога про стягнення суми основного боргу у розмірі 25148332,76 грн. підлягає задоволенню.
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п. 7.2 договору у разі невиконання Покупцем п. 6.1 умов цього договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.
Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 2159894,38 грн. пені та 3% річних у розмірі 1575573,47 грн., вважає його вірним, таким, що відповідає обставинам справи, а заявлені на його підставі вимоги правомірними.
Позовні вимоги щодо сплати відповідачем 7% штрафу у сумі 1837877,54 грн. та 6520759,36 грн. інфляційних, підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
При перевірці розрахунку 7% штрафу та інфляційних втрат (а.с 19) судом було встановлено часткову помилковість їх нарахування.
До суми 7% штрафу у розмірі 1837877,54 грн. позивачем було нараховано штраф на суму 1107060,72 грн. у розмірі 77494,25 грн. які нараховані за зобов'язаннями листопада 2012 року, проте як п. 6.1 умов договору №460-БО-23 від 31.07.2012 року встановлений такий вид санкцій за прострочення зобов'язання понад 30 днів.
При цьому, як вбачається з розрахунку, відповідачем було прострочено зобов'язання щодо сплати суми 1107060,72 грн. лише на 9 днів, у звязку з чим позивачем неправомірно нараховано суму 77494,25 грн. у вигляді штрафу.
Враховуючи викладене, обґрунтованою є сума 7% штрафу у розмірі 1760383,29 грн.
Перевірівши розрахунок інфляційних втрат, з урахуванням норм чинного законодавства, за допомогою системи „Ліга-Закон", зроблено власний розрахунок інфляційних витрат, згідно з яким загальна сума, яка підлягає стягненню в межах даного позову, складає 6495995,40 грн.
Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку про правомірність заявлення позивачем суми основного боргу у ромірі 25148332,76 грн., суми пені - 2159894,38 грн., 3% річних - 1575573,47 грн., 7% штрафу - 1760383,29 грн. та інфляційних втарт - 6495995,40 грн.
При цьому, дослідивши усі обставини справи, суд вважає за необхідне частково врахувати доводи представника Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси", зазначені у відзиві на позовну заяву від 27.04.2015р. в порядку п. 3 ст. 83 ГПК України про зменшення розміру належних до стягнення штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Враховуючи, що наявність будь-яких збитків, викликаних простроченням відповідача, позивачем не доведена та подібні вимоги позивачем не заявлялися, а також, приймаючи до уваги стягнення з відповідача пені, 3% річних, 7% штрафу та інфляційних витрат, суд, керуючись приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч.1 ст. 233 ГК України, п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України, вважає за доцільне та правомірне зменшити нараховані позивачем штрафні санкції у вигляді пені до 1 100 000 грн. та штрафу до 900 000 грн.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у справі без врахування зменшення штрафних санкцій.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1Б, код ЄДРПОУ 34674102) на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз Україна" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 25148332 /двадцять п'ять міліонів сто сорок вісім тисяч триста тридцять дві/ грн. 76 коп., 3% річних у розмірі 1575573 /один міліон п'ятсот сімдесят п'ять тисяч п'ятсот сімдесят три/ грн. 47 коп., пеню у розмірі 1100000 /один міліон сто тисяч/ грн., 7% штрафу у ромірі 900000 /дев'ятсот тисяч/ грн. та судовий збір у сумі 72879 /сімдесят дві тисячі вісімсот сімдесят дев'ять/ грн. 34 коп.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 25 травня 2015 р.
Суддя Ю.М. Щавинська