21 травня 2015 року Справа № 915/298/15
Кредитор: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_2.
Адреса для листування: АДРЕСА_3.
Кредитор: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 57520.
Кредитор: Очаківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївський області, вул. Шкрептієнка, 27, м. Очаків, Миколаївська область, 57508.
Кредитор: Публічне акціонерне товариство «МетаБанк», просп. Металургів, 30, м. Запоріжжя, 69006.
Кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Образ», вул. Аерофлотська, 20, м. Кіровоград, 25014.
Банкрут: Приватне підприємство «Транс-Агро-Плюс», вул. Молодіжна, 1, с. Шевченко, Очаківський район, Миколаївська область, 57520, код ЄДРПОУ 34337070.
Ліквідатор: Шульга Дмитро Леонідович, АДРЕСА_4.
про банкрутство боржника: Приватного підприємства «Транс-Агро-Плюс».
Суддя Ткаченко О.В.
Представники:
Від кредитора 1: представник не з'явився.
Від кредитора 2: представник не з'явився.
Від кредитора 3: Яценко О.Л., довіреність від 05.01.2015 № 8/14-07-25-046.
Від кредитора 4: представник не з'явився.
Від кредитора 5: представник не з'явився.
Від банкрута: представник не з'явився.
Ліквідатор: Шульга Дмитро Леонідович.
Суть спору: затвердження реєстру вимог кредиторів.
Представники кредиторів 1, 2 до судового засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили.
Від представника кредитора 4 до суду надійшло клопотання від 19.05.2015 № 19-05/15-01, за змістом якої він просить розглянути заявлені кредиторські вимоги без його участі та визнати їх у повному обсязі.
Представник кредитора 3 у судовому засіданні просив визнати заявлені кредиторські вимоги та погодився із визначеною ліквідатором в реєстрі черговістю їх задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши ліквідатора та представника кредитора 3, дослідивши докази, суд встановив:
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.03.2015 за заявою боржника Приватного підприємства «Транс-Агро-Плюс» було порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства «Транс-Агро-Плюс».
У відповідності до постанови господарського суду Миколаївської області від 31.03.2015 Приватне підприємство «Транс-Агро-Плюс» було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії боржника Шульгу Дмитра Леонідовича.
На виконання вимог постанови суду на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 31.03.2015 року за номером 16386 було здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання Приватного підприємства «Транс-Агро-Плюс» банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором голову ліквідаційної комісії Шульгу Дмитра Леонідовича.
Протягом місяця після офіційного оприлюднення до господарського суду та ліквідатора з заявами про визнання грошових вимог звернулись кредитори:
- Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з грошовими вимогами в загальній сумі 408 000,00 грн.;
- Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 з грошовими вимогами в загальній сумі 2 000 000,00 грн.;
- Очаківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївський області з грошовими вимогами в сумі 11 135,64 грн.;
- Публічне акціонерне товариство «МетаБанк» з грошовими вимогами в сумі 2 032 035,13 грн.
За приписами ч.3 ст. 95 Закону про банкрутство кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується в місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Згідно ч. 2 ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство), у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, розмір та перелік невизнаних судом вимог кредиторів, дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів, дата підсумкового засідання суду. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штрафу, пені) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.
Черговість задоволення вимог кредиторів встановлена ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство: у першу чергу задовольняються вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги кредиторів за договорами страхування, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: виплати на оплату судового збору, витрати кредиторів на проведення аудиту, витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство, введення процедури санації, визнання боржника банкрутом; у другу чергу задовольняються вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому фонді, зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, незабезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника; у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства, вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючому санацією або ліквідатору у частині 5 відсотків обсягу стягнутих на користь боржника активів, які на дату порушення провадження у справі про банкрутство перебували у третіх осіб, вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючому санацією або ліквідатору у частині 3 відсотків обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів, які підлягають позачерговому задоволенню та віднесені до конкурсних згідно з цим Законом; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Розглянувши вимоги кредиторів, господарський суд зазначає наступне.
23.04.2015 до господарського суду із заявою про визнання кредиторських вимог в розмірі 408 000,00 грн. звернувся ФОП ОСОБА_1.
Ліквідатором у відповідності до повідомлення від 13.05.2015 № 13-05/2 грошові вимоги ФОП ОСОБА_1 було визнано в повному обсязі та включено до четвертої черги задоволення кредиторських вимог, а вимоги в сумі 1218,00 грн. по сплаті судового збору - до першої черги задоволення кредиторських вимог.
Розглянувши кредиторські вимоги ФОП ОСОБА_1, господарський суд встановив:
01 жовтня 2012 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та ПП «Транс-Агро-Плюс» було укладено договір № 26-юр про надання послуг, у відповідності до якого кредитор зобов'язався здійснювати за плату боржнику послуги щодо проведення обслуговування відповідача із правових питань, пов'язаних з господарською діяльністю боржника, а саме: представлення інтересів боржника з усіма учасниками в сфері господарювання; здійснення листування по усім напрямкам господарської діяльності боржника; захист інтересів боржника в місцевих, в апеляційних та касаційних судах загальної юрисдикції, в господарських та адміністративних судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, з усіма правами передбаченими довіреністю виданою боржником; надання усних консультацій боржнику з виниклих у нього питань, які відносяться до компетенції кредитора.
Згідно з п. 2.1. договору термін надання юридичних послуг встановлювався з 01.10.2012 року по 01.10.2014 року.
Розділом третім сторони визначили порядок розрахунків та ціну договору. У відповідності до п. 3.1 договору, плата за надання юридичних послуг кредитора за договором становить 17 000,00 грн. за кожен місяць дії договору.
На виконання своїх зобов'язань кредитором протягом дії договору було надано боржнику юридичні послуги, що підтверджується підписаним актами здавання-приймання наданих послуг № 01 від 04.01.2012, № 02 від 04.04.2013, №03 від 06.07.2013, № 04 від 07.10.2013, № 05 від 09.01.2014, № 06 від 06.04.2014, № 07 від 03.07.2014, № 08 від 10.10.2014, на загальну суму 408 000,00 грн.
Проте, свої зобов'язання за договором боржник належно не виконав, оплату за надані кредитором юридичні послуги в розмірі 408 000,00 грн. не здійснив.
За статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, інших вимог, що звичайно ставляться; невиконання або неналежне виконання зобов'язання спричиняє настання правових наслідків, встановлених договором або законом.
З огляду на викладене, судом визнаються кредиторські вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, та відповідно до ч. 1 ст. ст. 45 Закону про банкрутство вимоги в сумі 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору відносяться до першої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 408 000,00 грн. боргу належить включити до четвертої черги кредиторських вимог.
23.04.2015 до господарського суду із заявою про визнання кредиторських вимог в розмірі 2 000 000,00 грн. звернувся ФОП ОСОБА_2.
Ліквідатором у відповідності до повідомлення від 13.05.2015 № 13-05/3 грошові вимоги ФОП ОСОБА_2 було визнано в повному обсязі та включено до четвертої черги задоволення кредиторських вимог, а вимоги в сумі 1218,00 грн. по сплаті судового збору - до першої черги задоволення кредиторських вимог.
Розглянувши кредиторські вимоги ФОП ОСОБА_2, господарський суд встановив:
01.06.2014 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та ТОВ «ЮлИгС-МС» було укладено договір № 01/06/14 зворотної фінансової допомоги, у відповідності до змісту пунктів 1.1., 2.2., 3.1. якого ФОП ОСОБА_2 зобов'язався надати ТОВ «ЮлИгС-МС» на безпроцентній основі зворотну фінансову допомогу в сумі 2 000 000,00 грн. строком на 6 (шість) місяців з моменту отримання коштів, а ТОВ «ЮлИгС-МС» зобов'язалось прийняти допомогу та повернути її у визначений строк.
Як свідчать надані копії квитанцій № 48 від 02.06.2014, № 49 від 03.06.2014, № 50 від 04.06.2014, № 51 від 05.06.2014, № 52 від 06.06.2014, № 53 від 09.06.2014, № 54 від 10.06.2014, № 55 від 11.06.2014, № 56 від 12.06.2014, № 57 від 13.06.2014, № 58 від 16.06.2014, № 59 від 17.06.2014, № 60 від 18.06.2014, № 61 від 19.06.2014, ФОП ОСОБА_2 свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі та надав ТОВ «ЮлИгС-МС» зворотну фінансову допомогу в сумі 2 000 000,00 грн.
01.06.2014 між ПП «Транс-Агро-Плюс» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 01/06/14 П, за умовами п. 1.1. якого ПП «Транс-Агро-Плюс» зобов'язався перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ТОВ «ЮлИгС-МС» зобов'язань за договором зворотної фінансової допомоги № 01/06/14 від 01.06.2014.
Згідно п. 2.1. договору поруки № 01/06/14 П ПП «Транс-Агро-Плюс» відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання ТОВ «ЮлИгС-МС» у повному обсязі. ПП «Транс-Агро-Плюс» зобов'язався у разі порушення боржником обов'язку за основним договором самостійно виконати обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора у тижневий строк шляхом вчинення дій, що передбачені в основному договорі для виконання своїх зобов'язань боржником.
У зв'язку з невиконанням ТОВ «ЮлИгС-МС» зобов'язань за договором зворотної фінансової допомоги № 01/06/14 від 01.06.2014 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було направлено вимогу на адресу ПП «Транс-Агро-Плюс» від 15.01.2015 року щодо негайного виконання взятих на себе зобов'язань, а саме щодо повернення коштів в сумі 2 000 000,00 грн. протягом тижневого строку з моменту отримання цієї вимоги.
Проте ПП «Транс-Агро-Плюс» взяті на себе зобов'язання за договором поруки № 01/06/14 П від 01.06.2014 не виконало, суму коштів в розмірі 2 000 000,00 грн. не повернуло.
Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Як встановлено п.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За приписами ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У відповідності до ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
З огляду на викладене, судом визнаються грошові вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, та відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство вимоги в сумі 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору відносяться до першої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 2 000 000,00 грн. боргу належить включити до четвертої черги задоволення кредиторських вимог.
27.04.2015 Очаківська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області подано до суду заяву про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 11 135,64 грн., у тому числі:
- 1 381,65 грн. по єдиному соціальному внеску;
- 9 689,62 грн. з податку на прибуток;
- 64,37 грн. з податку на додану вартість;
Ліквідатор у відповідності до повідомлення від 13.05.2015 № 13-05/1 кредиторські вимоги Очаківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області в загальній сумі 11 135,64 грн. визнав в повному обсязі та вказав, що вони підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в сумі 10 822,54 грн. - до третьої черги задоволення кредиторських вимог, в розмірі 313,10 грн. - до шостої черги задоволення кредиторських вимог.
Розглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, господарський суд встановив.
Заборгованість по єдиному соціальному внеску виникла у зв'язку з несплатою самостійно визначеного на підставі поданого боржником звіту від 08.12.2014 № 1415617950 зобов'язання по єдиному соціальному внеску в загальному розмірі 1270,93 грн. Крім того, у зв'язку з несвоєчасним погашенням єдиного соціального внеску боржнику було нараховано 110,72 грн. пені.
Заборгованість з податку на прибуток виникла у зв'язку з неповною сплатою визначеного на підставі поданої боржником декларацій від 23.01.2015 № 9079045621 податкового зобов'язань за цим податком в сумі 9 503,98 грн.
Крім того, у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання по податку на прибуток боржнику було нараховано 185,64 грн. пені.
Заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 47,63 грн. виникла у зв'язку з неповною сплатою визначеного боржником податкового зобов'язання за цим видом податку згідно податкової декларації від 05.12.2014 № 9070630842.
Крім того, у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкових зобов'язань по податку на додану вартість боржнику було нараховано 16,74 грн. пені.
Відповідно до п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом.
У відповідності до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
Враховуючи, що боржник суму заборгованості у визначений законом термін не сплатив, судом визнаються грошові вимоги Очаківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області в загальній сумі 11 135,64 грн. та відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство вимоги в сумі 10 822,54 грн. відносяться до третьої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 313,10 грн. слід віднести до шостої черги задоволення кредиторських вимог.
06.05.2015 ПАТ «МетаБанк» звернувся до суду із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника в загальній сумі 2 032 035,13 грн., у тому числі:
- заборгованість за тілом кредиту в сумі 1 400 383,44 грн.,
- заборгованість за відсотками в сумі 422 965,57 грн.,
- пеня за прострочення сплати тіла кредиту в сумі 130 794,00 грн.,
- пеня за прострочення сплати відсотків в сумі 76 860,28 грн.,
- пеня за прострочення сплати комісії в сумі 1031,84 грн.
Ліквідатор у відповідності до повідомлення від 13.05.2015 № 13-05/4 визнає грошові вимоги ПАТ «МетаБанк» в повному обсязі та вказує на включення вимог в сумі 2 032 035,13 грн. до реєстру окремо, як вимог, що забезпечені заставою мсайна боржника.
Розглянувши матеріали заяви, дослідивши докази, господарський суд встановив:
25 вересня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "МетаБанк" (надалі -Кредитор) та Приватним підприємством "Транс-Агро-Плюс" (надалі - Боржник) був укладений кредитний договір № 92-12/0001-К (надалі кредитний договір) суму якого, відповідно до умов кредитного договору та його додаткових угод було встановлено у розмірі 1970000грн. а строк повернення - до 25.03.2015р.
АТ "МетаБанк" грошові кошти за кредитом надало, що не заперечується Боржником та підтверджується доданими платіжними документами на видачу коштів (меморіальний ордер № 105/1 від 26.03.2012р.).
Проте боржник свої зобов'язання за Кредитним договором не виконав, що призвело до виникнення заборгованості перед АТ "МетаБанк" станом на дату подання цієї заяви у розмірі 2 032 035,13грн. у тому числі:
- заборгованість за тілом кредиту в сумі 1 400 383,44 грн.,
- заборгованість за відсотками в сумі 422 965,57 грн.,
- пеня за прострочення сплати тіла кредиту в сумі 130 794,00 грн.,
- пеня за прострочення сплати відсотків в сумі 76 860,28 грн.,
- пеня за прострочення сплати комісії в сумі 1031,84 грн.
Відповідно до пункту 1 статті 1048 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) розмір і порядок отримання процентів за договором позики встановлюється договором. Правила статті 1048 ЦК поширюються й на кредитні правовідносини (пункт 2 статті 1054 ЦК).
Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінасова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Статтею 611 ЦК зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).
Крім того, з метою забезпечення зобов'язань Боржника перед Банком за Кредитним договором між АТ "МетаБанк" та Приватним підприємством "Транс-Агро-Плюс" було укладено договір застави № 92-12/0001-К/З від 26.03.2012, за умовами якого Боржник передав у заставу Банку:
- трактор колісний марки Ксеріон 3800, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2011р.в., заводський номер НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, об'єм двигуна 8800 см.куб., маса машини 18000кг, заставною вартістю 2027237,43 грн.;
- агрегат універсальний, марки Gigant 10S/800 Rubin 9U, 2009р.в., заводський номер НОМЕР_4, шасі № НОМЕР_5, маса машини 9000 кг, заставною вартістю 792 286,11 грн.
Вказане заставне майно знаходиться за адресою АДРЕСА_5.
Відповідно до п.1.1 вказаного договору застави за рахунок предмета застави Заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі всі свої вимоги за Кредитним договором, у тому числі суми відсотків, комісій, неустойки (штрафа, пені), будь-яких інших платежів, передбачених кредитним договором).
Загальна вартість іпотечного майна за згаданими вище іпотечними договорами складає 2819523,54 грн.
Статтею 20 Закону України «Про заставу» передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи заставодавця, заставодержатель набуває право звернення на заставне майно не залежно від настання строку виконання зобов'язань.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та
реєстрацію обтяжень», обтяжувач має право в разі порушення боржником
забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло
забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.
У разі відступлення обтяжувачем забезпеченою обтяженням права вимоги іншій особі до неї також переходять усі права обтяжувача щодо предмета обтяження.
Обтяжувач набуває права вимагати виконання забезпеченої обтяженням
вимоги незалежно від настання строку виконання зобов'язань в повному
обсязі у разі прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи,
рухоме майно якої є предметом забезпечувального обтяження.
Якщо предметом забезпечувального обтяження є два або більше об'єктів, обтяжувач отримує задоволення за рахунок такої їх кількості, яка достатня для повного задоволення забезпеченої обтяженням вимоги.
У відповідності до п. 21 Листа Вищий господарський суд від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 «Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у визначенні господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки).
Що ж до черговості задоволення вимог кредиторів, які пов'язані зі сплатою штрафних санкцій, то такі вимоги стосуються всіх кредиторів незалежно від забезпеченості їх грошових вимог.
Таким чином, грошові вимоги кредитора за кредитним договором № 92-12/0001-К від 26.03.2012 є повністю забезпеченими майном боржника.
Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або Господарським судом, вносяться до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна (з особливостями ст. 95 - ліквідатор) зобов'язаний окремо внести до реєстру вимог кредиторів, які забезпеченні заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
З урахуванням викладеного грошові вимоги ПАТ «МетаБанк» визнаються судом в повному обсязі в сумі 2 032 035,13 грн. та відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів окремо, як вимоги, забезпечені майном боржника.
Крім того, у відповідності до наданих ліквідатором документів окремо до реєстру вимог включено вимоги ТОВ ВКФ «Образ», які забезпечені майном боржника, в сумі 2 000 000,00 грн.
Як свідчить витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, на підставі договору застави № 675 від 15.10.2014, зареєстрованого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Матковською Г.М., в заставі обтяжувача - Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Образ» знаходиться майно боржника:
- Комбайн зернозбиральний марки CLAAS TUCANO 470, 2011 рік випуску, заводський номер НОМЕР_6, двигун № НОМЕР_7, зареєстрований ДІСГ в Миколаївській області 01.10.2014 року, реєстраційний номер НОМЕР_8.
Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або Господарським судом, вносяться до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна (з особливостями ст. 95 - ліквідатор) зобов'язаний окремо внести до реєстру вимог кредиторів, які забезпеченні заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
З огляду на викладене, суд погоджується з правомірністю включення ліквідатором до реєстру задоволення кредиторських вимог грошових вимог ТОВ ВКФ «Образ» в сумі 2 000 000,00 грн. окремо, як вимог, що забезпечені майном боржника,
У відповідності до вимог ст. 25 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також п. 36.7. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 за результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарським судом затверджується реєстр вимог кредиторів.
Розглянувши наданий реєстр вимог кредиторів та додані до нього документи, а також заслухавши пояснення представника кредитора та ліквідатора, господарський суд вважає, що реєстр підлягає затвердженню.
Керуючись ст. 86 ГПК України, ст.ст. 25, 45, 95 Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд -
1. Затвердити реєстр вимог кредиторів Приватного підприємства «Транс-Агро-Плюс» на загальну суму 6 453 606,77 грн., в тому числі:
- вимоги першої черги:
1) Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 в сумі 1 218,00 грн.;
2) Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 в сумі 1 218,00 грн.
- вимоги третьої черги:
1) Очаківська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області в сумі 10 822,54 грн.
- вимоги четвертої черги:
1) Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 в сумі 408000,00 грн.;
2) Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 в сумі 2 000 000,00 грн.
- вимоги шостої черги:
1) Очаківська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області в сумі 313,10 грн.
- окремо вимоги, що забезпечені майном боржника:
1) Публічне акціонерне товариство «МетаБанк» в сумі 2 032 035,13 грн.;
2) Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Образ» в сумі 2 000 000,00 грн.
2. Ухвалу надіслати на адресу всіх кредиторів, банкрута, ліквідатора.
Суддя О.В. Ткаченко