ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.05.2015№910/4229/15-г
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автологістик"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування"
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Козяр транс"
про стягнення 21 460,80 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
від позивачa: Костик О.Г. - представник за дов.;
від відповідача: Купріненко С.О. - представник за дов.
від третьої особи: не з'явились
У судовому засіданні 13.05.2015, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автологістик" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про стягнення 21 460,80 грн. страхового відшкодування на підставі Договору добровільного страхування відповідальності перед третіми особами (відповідальність експедитора) №1/14-ОЕ/ж від 11.04.2014 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2015 порушено провадження у справі №910/4229/15-г, розгляд справи призначений на 18.03.2015.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2015, на підставі статті 27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Товариством з обмеженою відповідальністю "Козяр транс", в порядку ст. 77 ГПК України, відкладено розгляд справи на 06.05.2015.
Ухвалою від 06.05.2015, відповідно до ст. 69,77 ГПК України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 29.04.2015.
У відзиві на позов відповідач заперечив проти позовних вимог з тих підстав, що згідно з пп.20 п. 11.6 договору страхування, страховик звільняється від відповідальності по претензіях та позовах в наслідок невідповідного упакування, складування або укупорки вантажів. Відповідач стверджує про не виконання позивачем обов'язку по договору страхуванню щодо не надання всіх необхідних документів по страховому випадку.
Також, відповідач вважає, що систематичні порушення умов договору страхування призвело до прийняття відповідачем рішення про дострокове припинення дії договору з поверненням позивачу сплачені ним страхові платежі в повному обсязі.
Третя особа у своїх поясненнях зазначила, що у зв'язку з відмовою ТОВ "Автологістик" оплачувати надані ТОВ "Козяр-Транс" послуги перевезення вантажу у міжнародному сполученні, ТОВ "Козяр-Транс" звернулось до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості за надані послуг перевезення, які були задоволені рішенням господарського суду Житомирської області від 26.01.2015.
У судовому засіданні 13.05.2015, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва,-
11.04.2014 між ПАТ "СК "Арсенал страхування" (страховик за договором) та ТОВ "Автологістик" укладений договір добровільного страхування №1/14-ОЕ/ж, предметом якого є майновий інтерес страхувальника, що не суперечить закону пов'язаний з відповідальністю страхувальника щодо відшкодування третіми особами збитків за позовами та/або претензіями пред'явленими страхувальнику у зв'язку із заподіянням шкоди життю та здоров'ю або майну третьої особи внаслідок здійснення страхувальником діяльності в якості експедитора.
Загальний ліміт відповідальності страховика: 2 500 000,00 грн.
Договір починає діяти і має юридичну силу з моменту його підписання сторонами. Відповідальність страховика на повну страхову суму починається з моменту внесення страхового платежу за перший період страхування на поточний рахунок страховика, зазначений в цьому договорі і діє до дати закінчення строку дії договору. В частині покриття відповідальності страховика за договором поновлює дію в момент внесення чергового страхового платежу і діє до дати закінчення відповідного періоду згідно п. 7.2 Договору, Після сплати останнього страхового платежу договір діє до 24.00 год. 11.04.2015 з врахуванням умов зазначених в п. 7.2 цього Договору.
В п. 7.2 договору визначений графік сплати страхової премії:
Сума чергового платежу, період дії договору, термін сплати не пізніше дати.
1. 5 187,50 грн., 12.04.2014 - 11.07.2014, 11.04.2014.
2.5 187,50 грн., 12.07.2014-11.10.2014, 11.07.2014.
3.5 187,50 грн., 12.10.2014-11.01.2015, 11.10.2014.
4.5 187, 50 грн., 12.01.2015-11.04.2015, 11.01.2015.
Щодо кожного перевезення вантажу цей договір за умови виконання п. 8.1 цього Договору діє з моменту прийому страхувальником вантажу для експедирування до моменту передачі вантажу уповноваженому одержувачу вантажу (відповідальному зберігачу вантажу прострочення приймання вантажу, його одержувачем в місці призначення або доставки).
Страховим ризиком за цими договором є нанесення страхувальником шкоди фізичній особі або її майну, а також шкоди або збитків, заподіяних юридичній особі внаслідок виконання страхувальником професійної експедиторської діяльності, згідно п. 11.1 Договору.
Страховим випадком є настання відповідальності страхувальника по відшкодуванню третім особам шкоди або збитків за позовами, пред'явленими страхувальнику третіми особами, яким завдані відповідні збитки або шкода внаслідок виконання страхувальником професійної експедиторської діяльності (п. 11.2).
При страхуванні на умовах "відповідальність за загибель та/або пошкодження вантажу" - відшкодуванню підлягають збитки внаслідок загибелі або пошкодження вантажу, прийнятого страхувальником до експедирування на законних підставах.
При страхуванні на умовах"відповідальність за заподіяння шкоди третім особам" - відшкодуванню підлягають збитки внаслідок заподіяння шкоди вантажем, що призвела до загибелі, інвалідності, травм чи захворювання третіх осіб; до загибелі або пошкодження майна третіх осіб.
Згідно п. 11.3 Договору, факт настання відповідальності страхувальника повинен бути визнаний в судовому порядку.
Страхувальник зобов'язаний при настанні події, що може стати підставою для пред'явлення претензій чи позову третіх осіб, вжити всі можливі заходи для зменшення розміру збитків та повідомити про це страховика в письмовому вигляді протягом двох робочих днів з дня настання такої події, згідно п. 12.3.4 Договору.
Відповідно до п. 12.3 Договору, страхувальник зобов»язаний повідомити страховика в письмовому вигляді про всі вимоги, що пред'являються страхувальнику в зв'язку із заподіянням шкоди третім особам протягом двох робочих днів з дня пред'явлення таких вимог.
Протягом двох робочих днів після настання страхового випадку письмово повідомити про це страховика із визначенням причин, обставин і наслідків події, а також відомостей про орієнтовний розмір збитків. Надати страховику всю доступну йому інформацію і документацію, що дозволить зробити висновки про причини, хід і наслідки страхового випадку, характер і розміри завданих збитків. (п.п. 12.3.7, 12.3.8).
При прийнятті вантажу до транспортування провести огляд зовнішнього стану вантажу та його упакування і зробити відповідні позначки в накладній. В необхідних випадках залучити до огляду вантажу, що буде завантажений представників незалежної експертизи або страховика (п. 12.3.15.3).
Страховик в свою чергу, згідно умов договору зобов'язаний:
Протягом двох робочих днів як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування. При настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування або відмовити у його виплаті відповідно до п. 18.11 цього Договору. Скласти акт про настання страхового випадку протягом 10 днів з дня отримання заяви та всіх необхідних документів, що підтверджують факт, причини та обставини настання страхового випадку та розмір завданої шкоди або збитків.
Несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика про настання страхового випадку, а саме протягом двох робочих днів з моменту коли страхувальнику стало відомо про настання страхового випадку, без поважних на це причин звільняє страховика від виплати страхового відшкодування.
В розділ 17 Договору страхування, сторони погодили перелік документів на підтвердження настання страхового випадку та розміру збитків:
Для виплати страхового відшкодування страховику мають бути надані такі документи: документи отримані страхувальником від замовника вимог в обґрунтування своїх вимог включаючи: товаро - транспортні документи з позначками вантажоодержувача або його представника про нестачу або пошкодження вантажу; фактури і рахунки, пакувальні відомості, акти огляду вантажу (аварійні сертифікати), акти експертизи складені незалежними спеціалізованими організаціями відповідно до законів, практики або звичаїв країни місяця події або акти огляду вантажу на предмет виявлення нестачі або оцінки пошкоджень, письмові вимоги третіх осіб про відшкодування збитку з додаванням розрахунку збитку і документів, що підтверджують його настання та обґрунтовують його розмір, а також копій документів листування страхувальника із замовниками послуг,
Згідно п. 17.1.2 Договору, документи одержання і надання яких є в залежності від виду події обов'язком страхувальника включаючи: заяву про настання страхового випадку, цей договір страхування, договір про надання товаро-експедиторських послуг, документ що підтверджує факт оплати страхувальником вимог третьої особи, відповідний акт що свідчить про заподіяння шкоди майну третьої особи, документи компетентних органів про констатацію факту та обставини страхового випадку, письмове пояснення водія про обставини страхового випадку, рішення судових органів за фактом події (у випадку судового розгляду), документи, що підтверджують суму та обґрунтованість витрат здійснених страхувальником…, рішення суду щодо страхового випадку з визначенням відповідальності страхувальника та розміру завданої шкоди або збитків, якщо здійснюється судовий розгляд справи.
У випадку, якщо наданих документів недостатньо для підтвердження факту настання страхового випадку, визначення причин і обставин його настання та розміру збитку, то страховик письмово повідомляє страхувальника про необхідність додаткового розслідування обставин страхового випадку або одержання інших документів та/або інформації необхідних для виплати. При цьому, страховик направляє запити до компетентних органів про надання відповідних документів і інформації. Термін складання страхового акта та здійснення страхового виплати при цьому продовжується до моменту одержання такої інформації та документів (п. 17.2).
Відповідно до п. 18.1 Договору, страховик протягом 15 днів з дня отримання всіх необхідних документів по страховому випадку та підписання акту про настання страхового випадку прий має рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування. У разі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування страховик письмово повідомляє про це страхувальника з обґрунтуванням причин відмови у 10-денний термін (не враховуючи вихідних та святкових днів) із моменту прийняття такого рішення.
Аналогічне положення містить ст.20 Закону України «Про страхування», відповідно до якої страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачені договором строки.
Якщо страхувальник сам компенсував збитки потерпілій особі, виплата страхового відшкодування здійснюється страхувальнику протягом п'яти банківських днів з дня прийняття рішення про виплату та після отримання належним чином оформленої розписки третьої особи або іншого документу, що свідчить про компенсацію збитку або відмову від претензій до страхувальника (п. 18.7).
Судом встановлено, що 01.06.2014 між ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" (замовник за договором) та ТОВ "Автологістик" (експедитор за договором) укладений договір №62 на транспортно-експедиційні послуги, за умовами якого експедитор зобов'язується надавати послуги з міжнародних/внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом по заявці замовника, а замовник - оплатити перевезення вантажу в сумі обумовленій в заявці.
Умовами договору передбачено залучення інших перевізників здійснюється у разі, коли експедитор не має можливості здійснити перевезення власним транспортом. Експедитор від імені замовника укладає договори з такими перевізниками і оплачує їх послуги грошовими коштами, які надійшли від замовника.
Від замовника позивач отримав заяву 005 (OR14/22256) на перевезення вантажу, відповідно до якої дата вигризки - 15.07.2014, країна - Німеччина.
На підставі договору-заявки №7 від 08.07.2014, ТОВ "Квазар-Транс" здійснювало перевезення вантажу за маршрутом: м. Житомир - Німеччина.
ТОВ "Квазар-Транс" було виконано умови вказаного договору №7 та доставлено вантаж вантажоодержувачу, про що свідчить товаро-транспортна накладна СМR №010577 від 10.07.2014.
Крім того, з поданих документів слідує про звернення ТОВ "Квазар-транс" з позовом до суду про стягнення заборгованості з ТОВ "Автологістик" за надані послуги перевезення вантажів згідно договору-заявки №7 від 08.07.2014.
З інформації розміщеної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що рішенням господарського суду Житомирської області від 23.12.2014 у справі №906/1400/14 за позовом ТОВ "Квазар-транс" до ТОВ "Автологістик", третя особа: ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" про стягнення 19 742,99 грн., яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.04.2015, позовні вимоги задоволено частково в частині основного боргу - 19 140, 00 грн., 62,94 грн. відсотків річних, 1 777,02 грн. витрат по сплаті судового збору. Відмовлено в частині стягнення 4,02 боргу та 536,03 грн. пені.
Заперечення проти позовних вимог ТОВ "Автологістик" при розгляді справи №906/1400/14 грунтувались на тому, що ТОВ "Квазар-транс" здійснив перевезення вантажу за маршрутом м. Житомир - Німеччина, однак під час розвантаження іноземним отримувачем виявлено пошкодження вантажу, тобто в порушення п. 2, 5, 7 договору-заявки №7 від 08.07.2014 вантаж не був застрахований, правильність кріплення вантажу перевізник не проконтролював, експедитора про пошкодження вантажу не повідомив, аварійного комісара не викликав, тому має нести відповідальність за пошкодження вантажу.
Однак, зазначені доводи ТОВ "Автологістик" визнані судом безпідставними.
З поданих документів вбачається, що під час розвантаження вантажу отримувачем виявлено те, що одна палета сильно нахилена і пошкоджено вантаж, про що отримувач вантажу зазначив в СМR №010577 (товар зміщено з місця його кріплення та пошкоджено. 16.07.2014. підпис та печатка. 66 місць - сушила для білизни. 5 місць - гладильна дошка), однак вантажоодержувач від прийняття вантажу не відмовився та прийняв його в повному обсязі, про що свідчить його печатка на товаро - транспортній накладній.
Згідно відмітки вантажоодержувача у товаро - транспортній накладній від 10.07.2014, товар вивантажено 16.07.2014.
21.07.2014 представником повного товариства "Євроголд Сервіс Цумбюль та Ко. Торгове агентство" та Alpfa GmBh складено акт №2/2014 про виявлення при перевірці та подальшому розвантаженні часткового пошкодження товару, а саме: сушарки для білизни з блокуванням від дітей (довжина близько 18м.)- 300 шт., вартістю 1 215 євро.
На виконання претензії ТОВ "Євроголд Індестріз ЛТД" №1786 від 23.07.2014, №82/ю від 11.08.2014, позивач компенсував за пошкодження вантажу згідно рахунку №402 (в призначенні платежу вказано), 21 460, 80 грн., про що свідчить платіжне доручення №469 від 02.10.2014.
За змістом ст.1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до ст.25 Закону України «Про страхування» та ст.990 Цивільного кодексу України здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
За приписами ч.2 ст.8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Позивач зазначає, що перевезення пошкодженого товару відбувалось відповідно до інвойсу №INV 14/00742 від 09.07.2014, в якому зазначено, що ціна одиниці товару (сушилки) у розмірі 4,05 євро.
Рахунок № 373751 від 22.07.2014 був виставлений ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" позивачу на суму 1 360,00 євро і направлений разом із претензією №1786 від 23.07.2014 про відшкодування вартості пошкодженого вантажу у розмірі 1 360,00 євро (складається з 1 215,00 євро за 300 штук пошкоджених сушарок для білизни: палети: 60, розвантаження додатково 3 години - 60,00 євро, нові картонажі - 85,00 євро за 50 штук) , що за курсом НБУ станом на 22.07.2014 становить 21 460,80 грн.
Відомості про пошкодження у товаро-транспортній накладній та в акті, складеному в односторонньому порядку представниками вантажоодержувача містять різні відомості щодо кількості пошкодженого товару, та відсутні відомості про ступінь пошкодження.
Згідно листа №299/1 від 02.10.2014, ТОВ "Євроголд Індестріз ЛТД" підтвердив, що вказана сума є відшкодуванням збитків по претензії №82/ю від 11.08.2014.
В подальшому, як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до відповідача із заявою про настання страхового випадку про страхового відшкодування у розмірі 21 460, 80 грн. Заява отримана відповідачем 24.07.2014, згідно відмітки на ній.
До Заяви були додані наступні документи: претензія від замовника, рахунок №373751 від 22.07.2014, рахунок № 14/00742 від 09.07.2014, товаро-транспотна накладна №010577 від 10.07.2014, фото пошкодженого товару.
Повторно, 06.08.2014 позивач звернувся до відповідача з листом про надання інформації щодо розгляду попередньої заяви та про недостатність документів, в разі такі є.
21.08.2014, 26.08.2014 позивач звернувся до відповідача з листом (отриманий 26.08.2014) про надання інформації щодо розгляду попередньої заяви та про недостатність документів, в разі такі є.
03.09.2014 відповідач отримав від позивача претензію про страхове відшкодування у розмірі 21 460, 80 грн.
На вказані листи відповідач (вих. №120914-00551/к/у від 12.09.2014) повідомив, що відповідно до п. 11.3 Договору, для відшкодування збитків за заявленою подією, факт настання відповідальності страхувальника повинен бути визнаний в судовому порядку.
16.09.2014 відповідач направив позивачу лист №160914-00568/к/у, в якому страхова компанія просила надати додаткові документи до 18.09.2014 згідно п. 17.1 розділу 17 Договору, зокрема, акти огляду вантажу (аварійні сертифікати), акти експертизи, складені належними спеціалізованими організаціями відповідно до законів, практики або звичаїв країни місця події або акти огляду вантажу на предмет виявлення або оцінки пошкоджень, відповідний акт, що свідчить про заподіяння шкоди майну або фізичному стану третьої особи, тощо.
У відповідь на вказаний лист, позивач зазначає, що направив відповідачу лист №496 від 18.09.2014 в якому позивач зазначив про те, що всі документи були надані. Доказів направлення відповідачу листа №496 від 18.09.2014, позивачем суду не надано.
Відповідач, в свою чергу зазначає, що листом №011014-10797/1/к від 01.10.2014 відмовив у виплаті страхового відшкодування з тих підстав, що документи, які підтверджують настання страхового випадку, в повному обсязі не надані, що стало наслідком створення страхової перешкоди у визначенні обставин, характеру та розміру збитків. Доказів направлення на адресу позивача чи вручення вказаного листа про відмову у виплаті страхового відшкодування, відповідач суду не надав.
Відповідно до п. 18.11 Договору страхування, страховик може повністю або у відповідній частині відмовити у виплаті страхового відшкодування. Підставами для відмови є: не виконання страхувальником своїх обов'язків по договору, навмисні дії страхувальника або осіб за які страхувальник несе відповідальність спрямовані на настання страхового випадку з метою отримання страхового відшкодування, не надання страхувальником всіх необхідних документів визначених договором страхування, що підтверджують факт настання страхового випадку, подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет страхування, причини обставини, характер та розмір збитків, створення страхової перешкоди з боку страхувальника у визначенні обставин, характеру та розміру збитків, інші випадки передбачені чинним законодавством України.
Дослідивши вказані вище докази, суд дійшов висновку, що доданими до матеріалів справи документами не підтверджується надання страхувальником страховику всіх документів, перелік яких передбачено п.17.1.1 договору страхування для прийняття рішення про визнання або невизнання події страховим випадком та розрахунку збитків.
За таких обставин, судом встановлено, що позивачем належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не доведено факту виконання своїх обов'язків, що передбачені п. 17.1.1 договору.
За висновками суду, надані позивачем документи не є належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України та п.п.17.1.1 договору доказами розміру страхового відшкодування та містять суперечливі дані стосовно кількості та ступеню пошкодженого майна.
За приписами ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Згідно із положеннями ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.
Як зазначено в листі №01-8/2651 від 27.11.2006р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання призначення судових експертиз» судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Аналогічні за змістом положення містить ч.2 п.2 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи».
Однак, в порядку ст. 33 ГПК України, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту настання страхового випадку - пошкодження товару, враховуючи, що товар за товаро-транспорною накладною від 10.07.2014 прийнятий отримувачем - Alpfa GmBh у кількості поставленого.
Крім того, відповідно до ст. 33 ГПК України, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження ступеню пошкодження товару, також відсутні будь-які відомості про відмову вантажоодержувача від отримання відповідної кількості вантажу.
При цьому, позивачем не надано акту експертизи, як вимагає п. 17.1.1 договору страхування, а в суду відсутня можливість для призначення судової експертизи, враховуючи відсутність пошкодженого товару, оскільки він прийнятий вантажоодержувачем.
При цьому, суд зазначає, що відповідно п.2.3 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами.
За приписами ст.26 Закону України «Про страхування» підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом. Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.
Факт здійснення страхувальником самостійного відшкодування за заподіяну потерпілому шкоду не є для страховика підтвердженням настання страхового випадку.
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Крім того, відповідач зазначає про направлення листа №180914-10553/К про розірвання договору добровільного страхування №1/14-ЕО/ж від 11.04.2014 з 18.10.2014. Отримання цього листа позивач підтвердив.
Позивач зазначає, що у відповідь, позивач надіслав лист №498 від 19.09.2014 про не прийняття в односторонньому порядку розірвання договору страхування. Доказів направлення позивачем заперечень щодо розірвання договору, суду не надано.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 1, 3 ст. 651 ЦК України).
При достроковому припиненні дії договору страхування за ініціативи хоча б однієї із сторін - з дня, наступного за датою зазначеною в письмовому повідомленні про факт такого припинення. Про намір дострокового припинення дії договору будь-яка сторона зобов'язана письмово повідомити іншу сторону за 30 календарних днів до дати припинення дії договору страхування, згідно п. 14.3 Договору.
Відповідно до п. 14.3.2 Договору, при достроковому припиненні дії договору за вимогою страховика страхувальнику повертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога обумовлена не виконанням страхувальником умов договору, то страховик повертає страхувальнику страхові платежі за час що залишився до закінчення дії договору з вирахуванням витрат на ведення справи в розмірі 30 % від суми цих платежів та виплат страхових відшкодувань, що були здійснені за цим договором страхування.
Згідно платіжних доручень № 23321 від 16.10.2014, № 22655 від 08.10.2014, на виконання п. 14.3.2 договору, відповідач повернув позивачу страхові платежі в сумі 5 187, 50 грн. та 10 375,00 грн.
Враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставини наведені у позовній заяві.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на це, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання
повного тексту рішення: 18.05.15
Суддя М.Є. Літвінова