ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.05.2015Справа №910/8880/15
За позовомДержавного підприємства "Антонов"
доФізичної особи-підприємця Бездверного Андрія Прокоповича
простягнення заборгованості в розмірі 2 621,23 грн.
Суддя Підченко Ю.О.
Представники сторін:
від позивача:Достовалова Н.М. - представник за довіреністю;
від відповідача:Іванов В.В. - представник за довіреністю;
Державне підприємство "Антонов" (надалі - ДП "Антонов") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Фізично-особи підприємця Бездверного Андрія Прокоповича (надалі - ФОП Бездверний А.П.) про стягнення 7 008,46 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору оренди №4553 від 06.11.2009 р. орендодавець передав відповідачу у строкове платне користування нежилі приміщення площею 90,00 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, пр-т. Перемоги, 100/1, на І-му поверсі в будівлі корпусу №67, а відповідач натомість свого грошового зобов'язання по внесенню орендної плати належним чином не виконав, у зв'язку із чим за ним виникла заборгованість у розмірі 4 387,23 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 489,62 грн. та штрафу в розмірі 131,61 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.04.2015 р. порушено провадження у справі №910/8880/15, розгляд справи призначено на 15.05.2015 р.
14.05.2015 р. представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 10.04.2015 р. через загальний відділ суду було подано витребувані документи. Крім того, представником позивача було подано заяву про зменшення позовних вимог згідно змісту якої просить стягнути з відповідача 2 621,23 грн. з яких пеня у розмірі 2 489,62 грн. та штраф у розмірі 131,61 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідно до абз. 1 п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.
Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві, прийняте господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 2 621,23 грн.
Представник позивача в судове засідання 15.05.2015 р. з'явився, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 15.05.2015 р. з'явився, подав відзив на позовну заяву згідно змісту якого проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні.
В судовому засіданні 15.05.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
06.11.2009 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та ФОП Бездверним А.П. (орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4553.
Згідно із п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення площею 90,00 кв.м., розміщені за адресою: м. Київ: пр-т. Перемоги, 100/1, на І-му поверсі в будівлі корпусу №67, що перебуває на балансі державного підприємства "Київський авіаційний завод "Авіант" (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31 травня 2009 р. і становить 549 800,00 грн. без ПДВ.
Відповідно до Наказів Міністерства промислової політики України №476 від 10.07.2009 р., №919 від 23.12.2009 р., №17 від 22.01.2010 р. правонаступником Державного підприємства "Київський авіаційний завод "Авіант" (балансоутримувач за Договором №4553 від 06.11.2009 р.) стало Державне підприємство "Антонов".
Пунктом 2.1 Договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця (п. 2.4 Договору).
Згідно із п.п. 3.1, 3.3 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 р. №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - серпень 2009 р. 2 309,09 грн. Розмір орендної плати встановлюється на умовах запропонованих орендарем - 2 309, 09 грн. без ПДВ за базовий місяць (серпень 2009 р.). Орендна плата за перший місяць оренди листопад 2009 р. встановлюється шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за вересень, жовтень, листопад місяці 2009 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Пунктом 3.6 Договору визначено, що орендна плата перераховується у співвідношенні: 70% до державного бюджету, 30% на розрахунковий рахунок балансоутримувача, щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Орендодавець зобов'язаний передати орендарю майно згідно з цим договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором, а орендар зобов'язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату (п.п. 5.3, 7.1 Договору).
06.11.2009 р. на виконання умов Договору Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву на підставі акту приймання-передавання орендованого майна передало, а ФОП Бездверний А.П. прийняв в строкове платне користування майно - загальною площею 90,0 кв.м., що розміщене за адресою: 03062, м. Київ, пр-т. Перемоги, 100/1, на першому поверсі корпусу №67, що перебуває на балансі Державного підприємства "Київський авіаційний завод "Авіант".
Таким чином, позивач виконав взяте на себе зобов'язання за Договором належним чином та в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем за період з серпня 2013 р. по листопад 2014 р. було виставлено відповідачу рахунки-фактури для сплати орендних платежів на загальну суму 4 387,23 грн., а саме №58-19-441 від 31.08.2013 р. на суму 1 355,45 грн., №58-19-639 від 31.12.2013 р. на суму 1 370,40 грн. та №СФ-0610 від 30.11.2014 р. на суму 1 661,38 грн. Отримання відповідачем вказаних рахунків-фактур підтверджується витягами з журналу обміну видачі рахунків-фактур контрагентами за серпень, грудень 2013 р. та листопад 2014 р., копії яких наявні в матеріалах справи.
Проте, відповідач взятого на себе грошового зобов'язання належним чином не виконав та здійснив сплату орендних платежів з порушенням строку встановленого в п. 3.6 Договору.
Враховуючи викладене позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 489,62 грн. та штраф у розмірі 131,61 грн. за порушення умов Договору в частині своєчасності сплати орендних платежів.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по оплаті вартості наданих послуг не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Пунктом 3.7 Договору визначено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пункті 3.6 співвідношені відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, проте суд здійснює перерахунок пені виходячи з наступного.
Згідно із ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, з урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення по сплаті орендної плати за серпень та грудень 2013 р. припиняється 10.03.2014 р. та 10.07.2014 р., а не 20.03.2015 як вказано позивачем у розрахунку.
За таких обставин, суд здійснює перерахунок пені за серпень 2013 р. за період з 11.09.2013 р. по 10.03.2014 р., за грудень 2013 р. за період з 11.01.2014 р. по 10.07.2014 р. та за листопад 2014 р. за період з 11.12.2014 р. по 20.03.2015 р. (період визначений позивачем у розрахунку).
За перерахунком суду розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 360,55 грн. В іншій частині - 2 129,07 грн. пеню нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 131,61 грн. суд відзначає наступне.
Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Положеннями п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 3.8 Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
Таким чином, умовами Договору передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати штрафних санкцій.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічне застосування наведених норм міститься в постановах Верховного Суду України від 27.04.2012 р. у справі №06/5026/1052/2011 та від 09.04.2012 р. у справі №20/246-08, що згідно ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим при розгляді інших справ.
Враховуючи, що судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем умов Договору, то стягнення з відповідача штрафу у розмірі 131,61 грн. є правомірним.
При цьому, суд зазначає, що згідно ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність (один рік), проте відповідачем заяви про застосування строку позовної давності ні усно, ні письмово не подано, а тому правові підстави для застосування судом положень статті 267 Цивільного кодексу України відсутні.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ФОП Бездверного А.П. на користь ДП "Антонов" пеню у розмірі 360,55 грн. та штрафу у розмірі 131,61 грн.
У задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 2 129,07 грн. необхідно відмовити.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Державного підприємства "Антонов" задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бездверного Андрія Прокоповича (02097, м. Київ, вул. Радунська, 1/10 кв. 5; ідентифікаційний код 1311401710) на користь Державного підприємства "Антонов" (03062, м. Київ, вул. Академіка Туполева, 1; ідентифікаційний код 14307529) пеню у розмірі 360 (триста шістдесят) грн. 55 коп., штраф у розмірі 131 (сто тридцять одна) грн. 61 коп. та судовий збір у розмірі 343 (триста сорок три) грн. 04 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписано - 20.05.2015 р.
Суддя Ю.О. Підченко