номер провадження справи 33/67/15
19.05.2015 Справа № 908/1947/15-г
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-художня фірма "КОЛО" (69002, м. Запоріжжя, вул. Трегубенка, буд. 6-А)
до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі Філії "Запорізьке регіональне управління "Акціонерного товариства "Банк " Фінанси та кредит" Відділення №2 (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд.39)
про примусове виконання обов'язку в натурі
Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:
від позивача : Чубич О.В. - довіреність № 13 від 23.03.2015 р.;
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-художня фірма "КОЛО", м. Запоріжжя звернулося в господарський суд Запорізької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі Філії "Запорізьке регіональне управління "Акціонерного товариства "Банк " Фінанси та кредит" Відділення № 2, м. Запоріжжя про зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-художня фірма "КОЛО" від 11.03.2015 року № 31 про перерахування коштів в сумі 127947,43 грн. без ПДВ з поточного рахунку 26005022753001 в філії Запорізького РУ "АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на поточний рахунок 26001130100176 Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-художня фірма "КОЛО" в ПАТ "УКРІНБАНК".
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення умов укладеного між сторонами договору № 13582 від 14.05.2014 р. на розрахунково-касове обслуговування, відповідач з 10 лютого 2015 року належним чином не обслуговує рахунок позивача, не виконуючи розпоряджень позивача про перерахування належних йому і розміщених на рахунку грошових коштів за платіжними дорученнями позивача. Приймаючи до уваги триваючі порушення відповідачем зобов'язань з розрахункового обслуговування рахунку позивача, позивач змушений був видати розпорядження Банку про перерахування залишку коштів на Рахунку в сумі 127947,43 грн. на поточний рахунок позивача в іншій фінансовій установі - ПАТ "УКРІНБАНК", надавши відповідачеві платіжне доручення № 31 від 11.03.2015 року, одержане банком 11.03.2015 р. та направивши відповідачеві листа від 11.03.2015 року № 12/3 про скасування платником платіжних доручень від 10.02.2015 року №№ 21-24, від 16.02.2015 року №№ 26-30 та з зобов'язанням негайного виконання платіжного доручення від 11.03.2015 року. Станом на дату підписання позовної заяви, платіжне доручення № 31 від 11.03.2015 р. про перерахування коштів в сумі 127947,43грн. на поточний рахунок позивача в ПАТ "УКРІНБАНК" відповідачем не виконане. Законні підстави для невиконання розпорядження позивача про перерахування коштів у відповідача відсутні. Такі дії відповідача, на думку позивача, позбавляють його можливості вільного розпорядження власними грошовими коштами, унеможливлюють нормальне здійснення господарської діяльності, а тому порушують його права та охоронювані законом інтереси щодо розпорядження власними коштами. Посилаючись на вищевикладене та норми ст.ст. 1066, 1068, 1073, 1074 Цивільного кодексу України, ст.ст. 339, 341 - 343 Господарського кодексу України, позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.03.2015 р. порушено провадження у справі № 908/1947/15-г, розгляд якої призначено на 21.04.2015 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.04.2015 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 19.05.2015 р.
Відповідач - у письмовому відзиві проти позову заперечив. Посилаючись на пункт 3.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затв. постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, яким передбачено, що Банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 30 календарних днів з дати його виписки, вважає позовні вимоги, які полягають у зобов'язанні Банку списати грошові кошти за платіжним дорученням, строк виконання якого закінчився, такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України. Також, відповідач звертає увагу на те, що позовну заяву було підписано представником позивача - гр. Чубич О.В., діючого на підставі довіреності № 13 від 23.03.2015р. В даному випадку, довіреність видана фізичній особі від імені юридичної особи може бути вчинена в простій письмовій формі за умови, що ця фізична особа знаходиться в трудових відносинах з юридичною особою. В іншому випадку довіреність повинна буди вчинена в нотаріальній формі. Враховуючи той факт, що позивачем не надано до суду документів, що підтверджують наявність трудових відносин підписанта позовної заяви / представника (Чубич О.В.) з позивачем, вважає, що позовна заява підписана не уповноваженою особою, а тому не може бути прийнята судом. Також, відповідач вказує, що позивач порушив умови застосування заходів досудового врегулювання спору, а тому він не має законних підстав на звернення із позовом до суду. Посилаючись на вищевикладене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
За клопотанням присутнього у судовому засіданні представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився. Відповідач про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.
Зважаючи на обмеженість процесуального строку вирішення спору, встановленого ст. 69 ГПК України, суд важає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
В судовому засіданні 19.05.2015 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Матеріали свідчать, що 14.05.2014 р. між відповідачем (Банком) та позивачем (Клієнтом) було укладено договір № 13582 про розрахунково-касове обслуговування (далі - Договір), за умовами якого, якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок №26005022753001 в гривнях (Рахунок) та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а Клієнт зобов'язується оплачувати послуги Банку відповідно до тарифів Банку на розрахунково-касове обслуговування рахунків в порядку і на умовах, визначених Договором.
Відповідно до пункту 2.1 Договору Банк здійснює розрахунково-касове вслуговування Рахунків в операційний день Банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.
Списання Банком грошових коштів з Рахунків здійснюється за дорученням Клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 2.2 Договору).
За умовами п. 3.1.5 Договору Банк має право відмовляти Клієнту в обслуговуванні Рахунків у випадках невиконання або неналежного виконання ним зобов'язань за Договором та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
Відповідно до п. 3.2 Договору Клієнт має право самостійно розпоряджатися грошовими коштами на Рахунках, окрім випадків обмеження такого права встановленого чинним законодавством України.
Відповідно до умов пункту 2.4 Договору, 14.05.2014 року сторонами був укладений Додатковий договір № 1 про обслуговування Клієнта з використанням системи дистанційного обслуговування "Клієнт-Банк" до договору на розрахунково-касове обслуговування № 13582 від 14.05.2014 р. (надалі - Додатковий договір), за умовами якого, Банк зобов'язується здійснювати обслуговування Клієнта з використанням системи дистанційного обслуговування "Клієнт-Банк", тобто здійснювати розрахункові операції за дорученням Клієнта з використанням розрахункових документів у електронній формі та приймати такі документи, що передаються по каналах електронного зв'язку на умовах, які передбачені Договором на розрахунково-касове обслуговування і цим Додатковим договором, діючим законодавством України і внутрішніми правовими актами Банку (далі "дистанційне обслуговування").
Пунктом 2.1 Додаткового договору встановлено, що дистанційне обслуговування Клієнта здійснюється з використанням документів в електронній формі, в т.ч.
платіжних доручень, заявок на купівлю-продаж валюти, виписок по рахунках Клієнта, зведених відомостей сум заробітної плати для зарахування на поточні рахунки працівників Клієнта, інших документів Клієнта (далі - електронні документи).
З метою забезпечення технічного захисту інформації від несанкціонованого доступу Сторони зобов'язуються використати програмні і апаратні засоби технічного захисту інформації відповідно до вимог, що встановлені Порядком здійснення дистанційного обслуговування в системі "Клієнт-Банк" (п. 3 Додаткового договору).
Відповідно до п. 4.1 Додаткового договору електронні документи мають бути підписані представниками Клієнта відповідно до вимог чинного законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів НБУ.
При підписанні електронних документів використовуються електронні цифрові підписи, що однозначно ідентифікують осіб, які підписали документ (п. 4.2 Додаткового договору).
Згідно із п. 5.2 Додаткового договору Банк здійснює дистанційне обслуговування Клієнта в системі "Клієнт-Банк" в операційні дні (крім вихідних, святкових
та неробочих днів). Операції за розрахунковими документами, що надійшли від клієнта протягом операційного дня, але не пізніше 17:00, здійснюються банком в день надходження цих документів. Операції за розрахунковими документами, які
надійшли після 17:00, Банк виконує не пізніше наступного операційного дня. Сторони підписанням цього Додаткового договору дійшли згоди, що Банк має право самостійно змінювати зафіксований в цьому пункті Додаткового договору час та доводити рішення про такі зміни до відома Клієнта шляхом розміщення повідомлень з відповідною інформацією на зовнішньому сайті Банку та/або у приміщеннях відділень Банку (на вибір Банку) не менш ніж за 10 днів до дати введення в дію таких змін. При цьому Банк не несе відповідальності за те, що з будь-яких, незалежних від Банку причин Клієнт своєчасно, до дати введення в дію зазначених змін, не ознайомився із ними.
Як встановлено судом, в процесі здійснення своєї господарської діяльності, у відповідності з умовами Договору, позивачем, з використанням системи дистанційного обслуговування "Клієнт-Банк", були відправлені Банку для виконання платіжні доручення: № 21 від 10.02.2015 року про перерахування до державного бюджету 385,20 грн. єдиного соціального внеску за січень 2015 року; № 22 від 10.02.2015 року про перерахування до державного бюджету 36,00 грн. єдиного соціального внеску за січень 2015 року; № 23 від 10.02.2015 року про перерахування до державного бюджету 15,00грн. військового збору за січень 2015 року; № 24 від 10.02.2015 року про перерахування до місцевого бюджету 100,00 грн. податку з доходів фізичних осіб за січень 2015 року; № 26 від 16.02.2015 року про перерахування до державного бюджету 1 163,30грн. єдиного соціального внеску за лютий 2015 року; № 27 від 16.02.2015 року про перерахування до державного бюджету 108,72 грн. єдиного соціального внеску за лютий 2015 року; № 28 від 16.02.2015 року про перерахування до державного бюджету 45,30 грн. військового збору за лютий 2015 року; № 29 від 16.02.2015 року про перерахування до місцевого бюджету 345,34 грн. податку з доходів фізичних осіб за лютий 2015 року; № 30 від 05.03.2015 року про перерахування до державного бюджету 9 071,00 грн. податку на прибуток за 2014 рік.
Проте, вище перелічені платіжні доручення відповідачем виконані не були.
У зв'язку з цим, 11.03.2015 р. за вих. № 12/3 позивачем надано розпорядження Банку про скасування платником вищевказаних платіжних доручень від 10.02.2015 року №№ 21-24 та від 16.02.2015 року №№ 26-30, а також про негайне перерахування залишку власних коштів на поточному рахунку № 26005022753001 в сумі 127947,43 грн. - на поточний рахунок ТОВ ВХФ «КОЛО» в іншій фінансовій установі - ПАТ «УКРІНБАНК» за платіжним дорученням № 31 від 11.03.2015 р., одержаним відповідачем 11.03.2015 р.
Проте, платіжне доручення № 31 від 11.03.2015 про перерахування коштів в сумі 127 947,43 грн. на поточний рахунок позивача в ПАТ "УКРІНБАНК", відповідачем виконано не було.
Позовна вимога про зобов'язання ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі Філії "Запорізьке регіональне управління "Акціонерного товариства "Банк " Фінанси та кредит" Відділення № 2, м. Запоріжжя виконати платіжне доручення ТОВ ВХФ "КОЛО" від 11.03.2015 року № 31 про перерахування коштів в сумі 127947,43 грн. без ПДВ з поточного рахунку 26005022753001 в філії Запорізького РУ "АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на поточний рахунок 26001130100176 ТОВ ВХФ "КОЛО" в ПАТ "УКРІНБАНК", стала предметом судового розгляду у даній справі.
Принципові засади регулювання права власності в Україні встановлені Конституцією України та Цивільним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 та ч. 1 ст. 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Вказаний конституційний принцип додатково закріплено та деталізовано в ст. 321 ЦК України, частиною 3 якої передбачено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
В силу ч. 1 ст. 147 Господарського кодексу України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.
Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом (ч. 1 ст. 175 ГК України).
Реалізація кредитно-розрахункових відносин через банківські установи відбувається шляхом переказу грошових коштів з метою їх зарахування на рахунок одержувача або їх видачі йому у готівковій формі. Їй передує укладення договору банківського рахунку, на підставі якого відбувається відкриття рахунку, прийняття, зарахування, перерахування, видача грошових коштів, проведення інших операцій за рахунком.
Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на Договорі № 13582 від 14.05.2014 р. на розрахунково-касове обслуговування та Додатковому договорі № 1 від 14.05.2014 р. про обслуговування Клієнта з використанням системи дистанційного обслуговування "Клієнт-Банк" до договору на розрахунково-касове обслуговування № 13582 від 14.05.2014 р.
Згідно з приписами частин 1, 2 та 3 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Як вбачається з умов укладених між сторонами Договору та Додаткового договору, їх предметом є здійснення Банком розрахунково-касового обслуговування Рахунків Клієнта.
Відповідно до частин 1, 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Банк (відповідач у справі) зобов'язався за умовами Договору (зокрема, п. 2.1) здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта (позивача).
При цьому, в п. 5.2 Додаткового договору сторони узгодили, що Банк здійснює дистанційне обслуговування Клієнта в системі "Клієнт-Банк" в операційні дні (крім вихідних, святкових та неробочих днів). Операції за розрахунковими документами, що надійшли від клієнта протягом операційного дня, але не пізніше 17:00, здійснюються банком в день надходження цих документів. Операції за розрахунковими документами, які надійшли після 17:00, Банк виконує не пізніше наступного операційного дня. Сторони підписанням цього Додаткового договору дійшли згоди, що Банк має право самостійно змінювати зафіксований в цьому пункті Додаткового договору час та доводити рішення про такі зміни до відома Клієнта шляхом розміщення повідомлень з відповідною інформацією на зовнішньому сайті Банку та/або у приміщеннях відділень Банку (на вибір Банку) не менш ніж за 10 днів до дати введення в дію таких змін.
Керуючись умовами Договору та Додаткового договору, позивач подав до банку для виконання розрахункові документи (платіжні доручення від 10.02.2015 року №№ 21-24 та від 16.02.2015 року №№ 26-30), які в установлені Договором строки, Банк не виконав.
У зв'язку з цим, 11.03.2015 р. за вих. № 12/3 позивачем надано розпорядження Банку про скасування платником вищевказаних платіжних доручень від 10.02.2015 року №№ 21-24 та від 16.02.2015 року №№ 26-30, а також про негайне перерахування залишку коштів на поточному рахунку № 26005022753001 в сумі 127947,43 грн. на поточний рахунок ТОВ ВХФ «КОЛО» в іншій фінансовій установі - ПАТ «УКРІНБАНК» за платіжним дорученням № 31 від 11.03.2015 р., одержаним банком 11.03.2015 р.
Проте, платіжне доручення № 31 від 1 1.03.2015 про перерахування коштів в сумі 127947,43 грн. на поточний рахунок позивача в ПАТ "УКРІНБАНК" відповідачем виконано не було.
Більш того, згідно з поясненнями представника позивача та виходячи з матеріалів справи, вищезгаданий розрахунковий документ залишається невиконаним і на теперішній час.
При цьому, судом враховується наступне.
Так, пунктом 5.1 Додаткового договору № 1 від 14.05.2014 року про обслуговування позивача з використанням системи дистанційного обслуговування «Клієнт-Банк», невід'ємною частиною договору сторонами визнаний Порядок здійснення дистанційного обслуговування в системі "Клієнт-Банк" (надалі - Порядок), розміщений на офіційному сайті відповідача. Складовою частиною даного Порядку є "Руководство пользователя Клиент - Банк версия 4.2.6.2", пунктом 14.3 "Отправка документов в банк" якого роз'яснюється порядок присвоєння електронному документу відповідного статусу. Зазначається, що в банк відправляються підписані і помічені до відправлення документи; їх поле "Статус" повинно мати визначення "Документ до відправки".
Відправлення здійснюється в момент зв'язку з банком. В залежності від того, прийнятий документ банком чи ні, змінюється його статус. Відправлені в банк документи повернути неможливо. Після успішної передачі документа в банк його статус змінюється на "Документ відправлено".
В даному випадку, на підтвердження факту отримання відповідачем платіжного доручення № 31 від 11.03.2015 року, позивачем надано до суду роздруківку повідомлення з системи "Клієнт-Банк" у вигляді таблиці 1, з якої вбачається, що документ № 31 з призначенням платежу: "перерахування коштів на поточний рахунок без ПДВ" на рахунок ТОВ ВХВ "Коло" 127997,43 грн. має статус "Документ відправлено". Датою відправлення в таблиці зазначено 17.04.2015 року.
Даний факт представник позивача пояснив тим, що відповідно до вказівок операціоніста банку, платіжні документи зберігаються в системі до виконання протягом одного місяця, і тому невиконані протягом цього строку документи мають бути надіслані повторно, при цьому зберігається присвоєний їм порядковий номер. Саме тому вказане платіжне доручення, у зв'язку з закінченням строку зберігання в операційній системі і не проведенням його банком з 11.03.2015р., було повторно виставлене 17.04.2015 року до виконання.
На підтвердження того, що перше відправлення платіжного доручення № 31 відбулося саме 11.03.2015 року і того ж дня успішно отримане банком, позивачем надано роздруківку з системи "Клієнт - Банк" у вигляді таблиці 2, з якої вбачається, що 11.03.2015 року о 12.41 годин позивачем відправлений банку пакет начальних платежів тип 1 (платіжне доручення клієнта) яке банком успішно оброблене (тобто отриманий банком документ не містить якихось системних помилок).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.
За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу приписів ч. 1 ст. 1071 ЦК України розпорядження клієнта (здійснене, в т.ч., шляхом подання до банку платіжного доручення або документу на отримання готівки) є для банку підставою для списання грошових коштів з відповідного рахунку клієнта.
Відповідно до положень ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Таким чином, позовна вимога про зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення ТОВ ВХФ "КОЛО" від 11.03.2015 року № 31 про перерахування коштів в сумі 127947,43 грн. без ПДВ з поточного рахунку 26005022753001 в філії Запорізького РУ "АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на поточний рахунок 26001130100176 ТОВ ВХФ "КОЛО" в ПАТ "УКРІНБАНК", заявлена обґрунтовано, а тому задовольняється судом.
Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються з огляду на вищевикладене, а також наступне.
Відповідно до положень статей 54 та 57 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (ч. 3 ст. 57 ГПК України).
Згідно з приписами ч.ч. 1-3 ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.
В даному випадку, позовна заява підписана представником Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-художня фірма "КОЛО" - Чубич О.В., який діяв на підставі довіреності № 13 від 23.03.205 р. Вказана Довіреність носить універсальний (повний щодо обсягу наданих повноважень) характер, підписана директором ТОВ ВХФ "КОЛО" та засвідчена печаткою підприємства та, відповідно, породжує правові наслідки, на які вона спрямована і надає представнику процесуальне право на підписання і подання позовної заяви.
При цьому, суд відзначає, що вище перелічені положення чинного законодавства не містять норми, якою б було передбачено, що особа, якій видається довіреність на представництво інтересів юридичної особи повинна знаходиться у трудових відносинах з юридичною особою. Крім того, як передбачено ст. 28 ГПК України нотаріально посвідчена довіреність вимагається у випадку представництва інтересів в господарському суді громадянина, але не юридичної особи, якою є позивач.
Слід зазначити, що нормами ст. 5 ГПК України визначено, що сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.
В даному випадку, умовами Договору та Додаткового договору, не встановлена обов'язковість для сторін, досудового порядку врегулювання спорів.
Згідно з Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2002 р. № 15-рп/2002, право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Таким чином, доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву є необгрунтованими і безпідставними.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
В даному випадку відповідач не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним своїх договірних зобов'язань.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати суми 1218,00 грн. судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" в особі Філії "Запорізьке регіональне управління "Акціонерного товариства "Банк " Фінанси та кредит" Відділення № 2 (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд.39, код ЄДРПОУ 25821086) виконати платіжне доручення Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-художня фірма "КОЛО" (69002, м. Запоріжжя, вул. Трегубенка, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 24911982) від 11.03.2015 року № 31 про перерахування коштів в сумі 127947 (сто двадцять сім тисяч дев'ятсот сорок сім) грн. 43 коп. без ПДВ з поточного рахунку 26005022753001 в філії Запорізького РУ "АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на поточний рахунок 26001130100176 Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-художня фірма "КОЛО" (код ЄДРПОУ 24911982) в ПАТ "УКРІНБАНК".
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі Філії "Запорізьке регіональне управління "Акціонерного товариства "Банк " Фінанси та кредит" Відділення № 2 (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд.39, код ЄДРПОУ 25821086) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-художня фірма "КОЛО" (69002, м. Запоріжжя, вул. Трегубенка, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 24911982) суму 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.
Видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 22.05.2015р.
Суддя М.В. Мірошниченко