21.05.15 Справа № 904/411/15
За позовом публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК", м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕКС", с. Дослідне, Дніпропетровська область
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Металобази Комекс", м. Луганськ
про стягнення 4 160 192,11 доларів США
Головуючий колегії Соловйова А.Є.
Судді: Мартинюк С.В., Кармазіна Л.П.
Секретар судового засідання Капля К.І.
Представники:
від позивача: Зінченко Г.В., довіреність б/н від 06.03.2013
від відповідача: Кухарова Т.Є., довіреність б/н від 05.02.2015
від третьої особи: не з'явився
Публічне акціонерне товариство "ВТБ БАНК" (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕКС" про стягнення 4 572 680,35 доларів США, що еквівалентно 72 067 189,08 грн., за кредитним договором 4/11В від 25.03.2011, договором поруки №4/11В-П-5 від 29.03.2013.
Разом з позовною заявою Позивач подав до господарського суду заяву №б/н від 23.12.2014 про вжиття заходів до забезпечення позову (т. 1 а.с. 210-211).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2015 порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду.
В судових засіданнях 19.02.2015 та 05.03.2015 розгляд справи було відкладено відповідно на 05.03.2015 та 19.03.2015, в зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів до матеріалів справи, згідно за статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2015 по справі №904/411/15, за клопотанням Відповідача №б/н від 04.03.2015, залучено до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Металобази Комекс".
05.03.2015 Відповідач подав до господарського суду відзив №б/н від 04.03.2015 на позов, в якому просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити, а також клопотання №б/н від 04.03.2015 про призначення судової експертизи по справі.
18.03.2015 Позивач подав до господарського суду письмові пояснення з детальним розрахунком договірних санкцій. Судом письмові пояснення залучені до матеріалів справи.
В зв'язку зі складністю справи та обмеженням розгляду спору двохмісячним строком з метою забезпечення всебічного, повного, об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2015 призначено колегіальний розгляд справи №904/411/15.
Розпорядженням Голови суду №112 від 19.03.2015 визначено склад колегії по розгляду справи №904/411/15 у кількості трьох суддів: головуючий колегії - Соловйова А.Є., судді: Мартинюк С.В., Кармазіна Л.П.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2015 прийнято справу №904/411/15 до провадження колегією суддів у складі: головуючий колегії - Соловйова А.Є., судді: Мартинюк С.В., Кармазіна Л.П. Справу призначено до розгляду в засіданні на 22.04.2015.
В судових засіданнях 22.04.2015, 14.05.2015 розгляд справи був відкладений на 14.05.2015, 21.05.2015, в зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів до матеріалів справи, згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.
За клопотанням Позивача від 14.05.2015, ухвалою господарського суду від 14.05.2015, відповідно до вимог статті 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів - до 03.06.2015.
Третя особа в судове засідання, призначене на 21.05.2015 не з'явилась, про причини неприбуття не повідомила, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду спору.
Відповідач в судове засідання з'явився, 05.05.2015 та 19.05.2015 подав до господарського суду доповнення від 22.04.2015, 19.05.2015 до клопотання про призначення судової експертизи, з урахуванням яких просив суд призначити у справі комісійно судово-економічну (бухгалтерську), а також в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.
Позивач в судове засідання з'явився, 12.05.2015 подав до господарського суду заперечення №б/н від 12.05.2015 на клопотання про призначення судової експертизи та письмові пояснення №б/н від 12.05.2015, з урахуванням яких заперечував проти призначення судової експертизи та підтримав заявлені позовні вимоги.
Крім того, 21.05.2015 Позивач подав до господарського суду уточнення №б/н від 20.05.2015 до позовної заяви про стягнення заборгованості, відповідно до яких зменшив позовні вимоги до суми 4 160 192,11 доларів США, що за офіційним курсом НБУ долару США до гривні, станом на 15.12.2014, становить 65 566 216,85 грн., з яких:
- 3 900 249,47 доларів США - простроченої заборгованості по кредиту;
- 24 918,26 доларів США - строкової заборгованості по сплаті процентів за період з 25.11.2014 по 14.12.2014 (включно);
- 172 059,38 доларів США - простроченої заборгованості по сплаті процентів станом на 15.12.2014;
- 27 362,21 доларів США - пені за несвоєчасне повернення кредиту, нарахованої за період з 05.05.2014 по 15.12.2014 (включно);
- 2 017,62 доларів США - пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахованої за період з 05.05.2014 по 15.12.2014 (включно);
- 32 488,35 доларів США - 3% річних за прострочення повернення кредиту, нарахованих за період з 05.05.2014 по 15.12.2014 (включно);
- 1 096,82 доларів США - 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, нарахованих за період з 05.05.2014 по 15.12.2014 (включно).
Судом уточнення Позивача (зменшення) до позовної заяви прийняті до розгляду.
Третя особа у судове засідання не з'явилася. Пояснення на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду не надала. Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило; про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином за адресою, підтвердженою Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №20229373 станом на 05.03.2015: 91007, Луганська область, м. Луганськ, вул. Леніна, 311.
В судовому засіданні 21.05.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -
встановив:
25.03.2011 між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (далі-Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металобази Комекс" (далі-Позичальник) був укладений Кредитний договір №4/11В (далі-Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк на умовах договору, зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 5 195 249,47 доларів США, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути Банку кредит не пізніше 28 лютого 2013 року, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені договором (пункт 1.1 Кредитного договору).
В подальшому між Банком та Позичальником були укладені:
- 24.11.2011 Договір № 1 про внесення змін до Кредитного договору № 4/11В від 25.03.2011;
- 22.02.2012 Договір № 2 про внесення змін до Кредитного договору № 4/11В від 25.03.2011;
- 18.05.2012 Договір № 3 про внесення змін до Кредитного договору № 4/11В від 25.03.2011;
- 16.07.2012 Договір № 4 про внесення змін до Кредитного договору № 4/11В від 25.03.2011;
- 28.12.2012 Договір № 5 про внесення змін до Кредитного договору № 4/11В від 25.03.2011;
- 29.03.2013 Договір № 6 про внесення змін до Кредитного договору № 4/11В від 25.03.2011;
- 17.07.2013 Договір № 7 про внесення змін до Кредитного договору № 4/11В від 25.03.2011;
- 23.09.2013 Договір № 8 про внесення змін до Кредитного договору № 4/11В від 25.03.2011.
Вказаним договорами Позивач та Третя особа узгоджували внесення змін до кредитного договору, шляхом викладення окремих його пунктів у новій редакції.
При цьому, Договором № 8 від 23.09.2013 про внесення змін до Кредитного договору № 4/11В від 25.03.2011 було викладено текст Кредитного договору у новій редакції.
Так, згідно умов пункту 1.1 Кредитного договору у новій редакції Банк на умовах договору зобов'язався надати Позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування, розмір якого встановлюється за графіком відповідно до таблиці 1 договору, а саме:
- з 25 березня 2011 - по 31 грудня 2012 року - ліміт кредитування 4 785 249,47 доларів США;
- з 01 січня 2013 - по 31 січня 2013 року - ліміт кредитування 4 770 249,47 доларів США;
- з 01 лютого 2013 - по 28 лютого 2013 року - ліміт кредитування 4 270 249,47 доларів США;
- з 01 березня 2013 - по 31 березня 2013 року - ліміт кредитування 4 250 249,47 доларів США;
- з 01 квітня 2013 - по 30 квітня 2013 року - ліміт кредитування 4 230 249,47 доларів США;
- з 01 травня 2013 - по 31 травня 2013 року - ліміт кредитування 4 210 249,47 доларів США;
- з 01 червня 2013 - по 30 червня 2013 року - ліміт кредитування 4 190 249,47 доларів США;
- з 01 липня 2013 - по 31 липня 2013 року - ліміт кредитування 4 170 249,47 доларів США;
- з 01 серпня 2013 - по 31 серпня 2013 року - ліміт кредитування 4 140 249,47 доларів США;
- з 01 вересня 2013 - по 30 вересня 2013 року - ліміт кредитування 4 110 249,47 доларів США;
- з 01 жовтня 2013 - по 31 жовтня 2013 року - ліміт кредитування 4 080 249,47 доларів США;
- з 01 листопада 2013 - по 30 листопада 2013 року - ліміт кредитування 4 050 249,47 доларів США;
- з 01 грудня 2013 - по 31 грудня 2013 року - ліміт кредитування 4 020 249,47 доларів США;
- з 01 січня 2014 - по 31 січня 2014 року - ліміт кредитування 3 990 249,47 доларів США;
- з 01 лютого 2014 - по 28 лютого 2014 року - ліміт кредитування 3 960 249,47 доларів США;
- з 01 березня 2014 - по 31 березня 2014 року - ліміт кредитування 3 930 249,47 доларів США;
- з 01 квітня 2014 - по 30 квітня 2014 року - ліміт кредитування 3 900 249,47 доларів США;
- з 01 травня 2014 - по 31 травня 2014 року - ліміт кредитування 3 870 249,47 доларів США;
- з 01 червня 2014 - по 30 червня 2014 року - ліміт кредитування 3 840 249,47 доларів США;
- з 01 липня 2014 - по 31 липня 2014 року - ліміт кредитування 3 810 249,47 доларів США;
- з 01 серпня 2014 - по 31 серпня 2014 року - ліміт кредитування 3 780 249,47 доларів США;
- з 01 вересня 2014 року - ліміт кредитування 0,00 доларів США. Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути Банку кредит на умовах та в строки/терміни, визначені договором, але не пізніше 31 серпня 2014 року, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання в повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені договором.
Згідно з пунктами 2.1 та 2.2 Кредитного договору, надання кредиту здійснюється окремими траншами в безготівковій формі на підставі письмової заявки Позичальника про надання кредиту (траншу) за формою додатку 1 до договору в межах невикористаного ліміту кредитування, шляхом перерахування кредиту (траншу) на поточний рахунок Позичальника та в розмірі, зазначеному в заявці, за умови виконання Позичальником своїх зобов'язань належним чином та додержання всіх умов надання кредиту (траншу), визначених договором. Датою надання кредиту (траншу) є дата перерахування грошових коштів з рахунку, обліку/сплати кредиту, зазначеного в пункті 11.1 договору, на поточний рахунок позичальника, зазначений в заявці.
Відповідно до пункту 2.4 Кредитного договору Позичальник зобов'язався погасити заборгованість за кредитом відповідно до такого графіку:
- не пізніше 31 грудня 2012 року - мінімальний розмір заборгованості за кредитом, що підлягає погашенню: сума, що перевищує 4 770 249, 47 доларів США;
- не пізніше 31 січня 2013 року - мінімальний розмір заборгованості за кредитом, що підлягає погашенню: сума, що перевищує 4 270 249, 47 доларів США;
- не пізніше 28 лютого 2013 року - мінімальний розмір заборгованості за кредитом, що підлягає погашенню: сума, що перевищує 4 250 249, 47 доларів США;
- не пізніше 31 березня 2013 року - мінімальний розмір заборгованості за кредитом, що підлягає погашенню: сума, що перевищує 4 230 249, 47 доларів США;
- не пізніше 30 квітня 2013 року - мінімальний розмір заборгованості за кредитом, що підлягає погашенню: сума, що перевищує 4 210 249, 47 доларів США;
- не пізніше 31 травня 2013 року - мінімальний розмір заборгованості за кредитом, що підлягає погашенню: сума, що перевищує 4 190 249, 47 доларів США;
- не пізніше 30 червня 2013 року - мінімальний розмір заборгованості за кредитом, що підлягає погашенню: сума, що перевищує 4 170 249, 47 доларів США;
- не пізніше 31 липня 2013 року - мінімальний розмір заборгованості за кредитом, що підлягає погашенню: сума, що перевищує 4 140 249, 47 доларів США;
- не пізніше 31 серпня 2013 року - мінімальний розмір заборгованості за кредитом, що підлягає погашенню: сума, що перевищує 4 110 249, 47 доларів США;
- не пізніше 30 вересня 2013 року - мінімальний розмір заборгованості за кредитом, що підлягає погашенню: сума, що перевищує 4 080 249, 47 доларів США;
- не пізніше 31 жовтня 2013 року - мінімальний розмір заборгованості за кредитом, що підлягає погашенню: сума, що перевищує 4 050 249, 47 доларів США;
- не пізніше 30 листопада 2013 року - мінімальний розмір заборгованості за кредитом, що підлягає погашенню: сума, що перевищує 4 020 249, 47 доларів США;
- не пізніше 31 грудня 2013 року - мінімальний розмір заборгованості за кредитом, що підлягає погашенню: сума, що перевищує 3 990 249, 47 доларів США;
- не пізніше 31 січня 2014 року - мінімальний розмір заборгованості за кредитом, що підлягає погашенню: сума, що перевищує 3 960 249, 47 доларів США;
- не пізніше 28 лютого 2014 року - мінімальний розмір заборгованості за кредитом, що підлягає погашенню: сума, що перевищує 3 930 249, 47 доларів США;
- не пізніше 31 березня 2014 року - мінімальний розмір заборгованості за кредитом, що підлягає погашенню: сума, що перевищує 3 900 249, 47 доларів США;
- не пізніше 30 квітня 2014 року - мінімальний розмір заборгованості за кредитом, що підлягає погашенню: сума, що перевищує 3 870 249, 47 доларів США;
- не пізніше 31 травня 2014 року - мінімальний розмір заборгованості за кредитом, що підлягає погашенню: сума, що перевищує 3 840 249, 47 доларів США;
- не пізніше 30 червня 2014 року - мінімальний розмір заборгованості за кредитом, що підлягає погашенню: сума, що перевищує 3 810 249, 47 доларів США;
- не пізніше 31 липня 2014 року - мінімальний розмір заборгованості за кредитом, що підлягає погашенню: сума, що перевищує 3 780 249, 47 доларів США;
- не пізніше 31 серпня 2014 року - мінімальний розмір заборгованості за кредитом, що підлягає погашенню: сума, що перевищує 0, 00 доларів США.
У разі непогашення заборгованості за кредитом в розмірі та строки, визначені в цьому пункті договору, незважаючи на положення пункту 1.1 Договору, з наступного банківського дня заборгованість за кредитом в розмірі, що підлягає погашенню відповідно до вищезазначеного графіку, вважається простроченою заборгованістю.
У розділі 3 "Плата за кредит, порядок нарахування та сплати" Кредитного договору, сторони узгодили прядок нарахування та сплати плати за користування кредитом, комісійної винагороди за обслуговування кредиту, а також інших комісійних винагород.
Так, відповідно до пунктів 3.1.1, 3.1.2 та 3.1.3 Кредитного договору, плата за користування кредитом визначається у вигляді процентів, розмір яких є фіксованим та становить 11,5% процентів річних, починаючи з 01 вересня 2013 року. Нарахування плати за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту на суму заборгованості за кредитом за весь строк користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту по день, що передує дню повного його повернення, із розрахунку факт/365, якщо валюта кредиту - національна валюта України, та факт/360, якщо валюта кредиту - іноземна. Плата за користування кредитом нараховується Банком 24 числа кожного місяця, в останній день кожного місяця та в термін, зазначений в пункті 1.1 Договору або у разі розірвання договору в день повернення кредиту в повному обсязі. Сплата плати за користування кредитом здійснюється Позичальником в валюті кредиту на рахунок обліку/сплати плати за користування кредитом, зазначений в пункті 11.1 Договору, в такому порядку:
3.1.3.1. Плата за користування кредитом нарахована за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число поточного місяця (включно) сплачується щомісяця з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця (включно).
3.1.3.2. Незважаючи на положення попереднього пункту договору, в термін, зазначений в пункті 1.1 Договору, або у разі розірвання договору в день повернення кредиту в повному обсязі, Позичальник зобов'язаний сплатити суму нарахованої плати за користування кредитом. При несплаті плати за користування кредитом у визначені у цьому пункті договору строки, з наступного банківського дня вона вважається простроченою.
Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та закінчується (в тому числі внаслідок його розірвання) в момент остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за договором в повному обсязі (п. 9.9 Кредитного договору).
На виконання умов Кредитного договору Позивач надав Третій особі кредит у розмірі 5 195 249,47 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №10740 від 29.03.2011, який міститься в матеріалах справи (т. 1 а.с. 136) та банківськими виписками по рахунку Третьої особи (т.1 а.с. 137-168).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у визначені кредитним договором строки Позичальником кредит повернутий не був, внаслідок чого у останньої утворилась заборгованість перед Позивачем, згідно з розрахунком Позивача, в сумі 3 900 249,47 доларів США.
Крім того, у зв'язку з порушенням Третьою особою стоків та обсягів повернення кредиту, Позивач розрахував заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.11.2014 по 14.12.2014 року (включно) - 24 918,26 доларів США.; по сплаті процентів станом на 15.12.2014 року - 172 059,38 доларів США.
Розглядаючи вказані позовні вимоги слід вказати на наступне.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно статей 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 7.1.1 Кредитного договору сторони погодили, що у разі порушення Позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань (крім договірних санкцій, пені та штрафів), Банк має право застосувати до Позичальника пеню, а Позичальник зобов'язаний сплатити її Банку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який сплачується пеня) від суми несвоєчасно виконаного боргового зобов'язання, за кожний календарний день прострочення виконання, включаючи день такого погашення, з розрахунку факт/365, якщо валюта кредиту - національна валюта України, та факт/360, якщо валюта кредиту - іноземна.
За порушення строків повернення кредиту та відсотків, Позивачем нарахована:
- пеня за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 05.05.2014 по 15.12.2014 року (включно), становить 2 017,62 доларів США;
- пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 05.05.2014 по 15.12.2014 року (включно), становить 27 362,21 доларів США.
У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Позивач вимагає стягнення суми боргу з врахуванням:
- 3% річних за прострочення сплати процентів за період з 05.05.2014 року по 15.12.2014 року (включно) становить 1 096,82 доларів США;
- 3% річних за прострочення повернення кредиту за з 05.05.2014 по 15.12.2014 (включно) становить 32 488,35 доларів США.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до підпункту 1.3.6 Кредитного договору, виконання зобов'язань Позичальника за Договором забезпечується порукою юридичної особи ТОВ "КОМЕКС" (ідентифікаційний код 30295870). Договір про забезпечення, зазначений в п. 1.3.6 Договору, укладається одночасно з Кредитним договором (п. 1.4 Кредитного договору).
Відповідно до підпункту 4.3.7 пункту 4.3 Кредитного договору, Позичальник зобов'язався укласти та/або забезпечити укладення Договорів про забезпечення в строки та на умовах, визначених Договором.
29.03.2013 між Публічним акціонерним товариством "ВТБ БАНК" (далі-Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМЕКС" (далі-Поручитель) був укладений Договір поруки №4/11В-П-5 (т. 1 а.с. 105-109) (далі-Договір поруки), відповідно до пункту 1.1 якого, Поручитель поручається перед Банком за виконання/належне виконання Позичальником зобов'язань, зазначених в п. 1.2 Договору поруки, що виникли на підставі Кредитного договору №4/11В від 25.03.2011 (далі-Основний договір) або можуть виникнути на підставі нього в наступному.
Пунктом 1.2 Договору поруки (з урахуванням Договору №1 про внесення змін до Договору поруки), відповідно до умов Основного договору Банк надає Позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії, що складає 4 785 249,47 доларів США, а Позичальник зобов'язаний погасити боргові зобов'язання, а саме: повернути Банку кредит не пізніше 31.08.2014, або в інший термін відповідно до умов Основного договору, а також сплатити плату за кредит (в тому числі плату за користування кредитом в розмірі 11,5% процентів річних, починаючи з 01.09.2013, або в іншому розмірі, передбаченому Основним договором, комісійні винагороди), договірні санкції, пеню та штрафи в порядку, терміни/строки та на умовах, визначених Основним договором, відшкодувати збитки, а також здійснити будь-які платежі, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку відповідно до умов Основного договору та чинного законодавства України.
Згідно пункту 2.1 Договору поруки, у разі порушення Позичальником Основного зобов'язання, визначених Основним договором Банк має право звернутися до Поручителя з письмовою вимогою про необхідність виконання/належного виконання Основного зобов'язання в повному обсязі або частково, в порядку, передбаченому п. 8.2 Договору поруки.
Відповідно о пункту 2.1 Договору поруки, у разі отримання письмової вимоги Банку, зазначеної в пункту 2.1 Договору поруки, Поручитель зобов'язаний виконати Основне зобов'язання в обсязі, строки/терміни, зазначені у вимозі.
Для виконання Поручителем Основного зобов'язання, надання Банком підтвердження порушення Позичальником такого зобов'язання не вимагається.
Пунктом 7.1 Договору поруки (з урахуванням Договору №1 про внесення змін до Договору поруки) передбачено, що Договір поруки набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до 31.08.2014 включно, або до припинення забезпеченого нею зобов'язання, але в будь-якому випадку до моменту виконання в повному обсязі Основного зобов'язання.
15.10.2014 Позивач направив на адресу Відповідача лист-вимогу від №7600/1-2 від 14.10.2014 (т.1 а.с.121-123), в якій вимагав виконання порушеного Позичальником (Третьою особою) зобов'язання та повернення всієї суми заборгованості за кредитним договором, яка складала 4 252 601,33 доларів США, протягом 10 банківських днів від дати направлення листа.
У зв'язку з невиконанням зазначеної вище вимоги, Позивач звернувся до суду з даним позовом та вимагає виконання Відповідачем, як солідарним боржником забезпеченого порукою зобов'язання.
Отже, умовами укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору поруки чітко встановлено, що Поручитель за порушення Позичальником зобов'язань за Кредитним договором несе солідарну відповідальність перед Позивачем в тому ж обсязі, що і Позичальник.
Статтею 541 Цивільного кодексу України передбачені солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Згідно статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 Цивільного кодексу України).
Відповідач отримавши лист вимогу жодних заходів щодо добровільного погашення заборгованості по вищевказаному Кредитному договору не здійснив.
За таких обставин Позивач набув право вимоги до Відповідача, щодо погашення заборгованості по Кредитному договору в сумі заявлених до Відповідача позовних вимог на підставі укладеного Договору поруки.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі зі стягненням з Відповідача на користь Позивача заборгованості в сумі 4 160 192,11 доларів США, з яких:
- 3 900 249,47 доларів США - простроченої заборгованості по кредиту;
- 24 918,26 доларів США - строкової заборгованості по сплаті процентів за період з 25.11.2014 по 14.12.2014 (включно);
- 172 059,38 доларів США - простроченої заборгованості по сплаті процентів станом на 15.12.2014;
- 27 362,21 доларів США - пені за несвоєчасне повернення кредиту, нарахованої за період з 05.05.2014 по 15.12.2014 (включно);
- 2 017,62 доларів США - пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахованої за період з 05.05.2014 по 15.12.2014 (включно);
- 32 488,35 доларів США - 3% річних за прострочення повернення кредиту, нарахованих за період з 05.05.2014 по 15.12.2014 (включно);
- 1 096,82 доларів США - 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, нарахованих за період з 05.05.2014 по 15.12.2014 (включно).
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.
Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позов просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що дія договору поруки припинилася 31 серпня 2014 року, а отже кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку.
З приводу вказаних заперечень відповідача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, пунктом 7.1 Договору поруки (з урахуванням Договору №1 про внесення змін до Договору поруки) передбачено, що Договір поруки набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до 31.08.2014 включно, або до припинення забезпеченого нею зобов'язання, але в будь-якому випадку до моменту виконання в повному обсязі Основного зобов'язання.
Суд зауважує, що частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України передбачено, зокрема, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Сама лише умова договору про дію договору поруки "до 31 серпня 2014 року або до припинення основного зобов'язання, але в будь-якому випадку до моменту виконання в повному обсязі Основного зобов'язання " не може розглядатися судом як установлення строку дії поруки, оскільки термін має визначатися календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (наприклад, після закінчення певного строку, починаючи від дати виконання зобов'язання за кредитним договором), в той же час, сторони в Договорі поруки встановили строк альтернативно, що не передбачено діючим законодавством, а отже суд приходить до висновку, що у договорі поруки сторони не визначили строк дії поруки за кредитним договором.
У цьому випадку, відповідно до частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Крім того, аналізуючи положення Договору поруки, суд прийшов до висновку, що при укладенні Договору поруки, сторони ототожнили поняття "строк дії договору поруки" та "строк дії поруки", оскільки зі змісту укладеного між сторонами Договору поруки не вбачається інших строків дії поруки, ніж ті, що визначені сторонами у пункті 7.1 Договору поруки.
При цьому, пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення, так і вручення йому вимоги про погашення боргу.
Якщо основним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то строк пред'явлення кредитором вимоги до поручителя має обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі.
Суд виходить із того, що 31.08.2014 настав строк виконання зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі.
Вимога Відповідачу направлена 15.10.2014, а отже Позивачем дотримано вимоги договору та положення чинного законодавства в цій частині.
Стосовно клопотання Відповідача про призначення у справі комісійної судово-економічної експертизи та доповнень до вказаного клопотання, то господарський суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на те, що Відповідачем суду не надано будь якого контр розрахунку заявлених позовних вимог, а отже господарський суд не вбачає поважних причин для визнання вказаного розрахунку таким, що не відповідає нормам діючого законодавства та умовам Кредитного договору. Крім того, п.2.7. Договору поруки встановлено, що для виконання Поручителем Основного зобов'язання, надання Банком підтвердження порушення Позичальником такого зобов'язання не вимагається.
Також, як вказувалось вище, разом з позовною заявою Позивач подав до господарського суду заяву №б/н від 23.12.2014 про вжиття заходів до забезпечення позову (т. 1 а.с. 210-211).
Вказану заяву Позивач обґрунтовує тим, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення, винесеного за результатами розгляду спору по суті.
Розглянувши вказану заяву господарський суд вбачає за необхідне зауважити наступне.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю.
Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову та навести суду обґрунтування належним чином доведене необхідності застосування заходів забезпечення позову та мотивування того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до положень ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем в заяві не доведено належним чином, з поданням відповідних доказів, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а доводи Позивача, на які він посилається у вказаній заяві носять лише характер міркувань та припущень, отже господарський суд не вбачає підстав для її задоволення.
При цьому слід зауважити, що абзац 3 частини 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір передбачає зменшення розміру судового збору з позовної заяви, поданої після подання заяви про вжиття запобіжних заходів або забезпечення позову, на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення позову. Зазначене зменшення розміру судового збору здійснюється і в разі одночасного (в один і той же день) подання до господарського суду позовної заяви і заяви про забезпечення позову, в тому числі при об'єднанні їх в одному документі.
Передбачене згаданою нормою зменшення розміру судового збору не ставиться Законом у залежність від результатів судового розгляду (пункту 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України").
Як вбачається з матеріалів справи, за подання позовної заяви Публічним акціонерним товариством "ВТБ БАНК" сплачений судовий збір у сумі 73 080 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення №56306 від 19.12.2014 (т.1 а.с. 10), а також за подання заяви про забезпечення позову - у сумі 1 827 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення №56156 від 19.12.2014 (т.1 а.с.11).
Між тим, позовна заява та заява про забезпечення позову подана до господарського суду Дніпропетровської області в один день, що підтверджується додатком до позовної заяви, в пункті 14 якого зазначена заява про забезпечення позову з оригіналом документа, що підтверджує сплату судового збору.
Таким чином, відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору підлягає зменшенню на суму 1 827 грн. 00 коп., а зазначена сума відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК".
Відповідно до пункту 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом).
Враховуючи викладене, з державного бюджету України підлягає поверненню позивачу надмірно сплачений судовий збір в розмірі 1 827 грн. 00 коп. за ухвалою суду
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43-45, 49, 66, 67, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" №б/н від 23.12.2014 про вжиття заходів до забезпечення позову - відмовити.
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕКС" (52071, Дніпропетровська область, с. Дослідне, вул. Наукова, 1, ЄДРПОУ 30295870) на користь публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" (01004, м. Київ, бул. Т.Шевченко/вул.Пушкінська, 8/26, ЄДРПОУ 14359319) 3 900 249,47 доларів США - простроченої заборгованості по кредиту; 24 918,26 доларів США - строкової заборгованості по сплаті процентів за період з 25.11.2014 по 14.12.2014 (включно); 172 059,38 доларів США - простроченої заборгованості по сплаті процентів станом на 15.12.2014; 27 362,21 доларів США - пені за несвоєчасне повернення кредиту, нарахованої за період з 05.05.2014 по 15.12.2014 (включно); 2 017,62 доларів США - пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахованої за період з 05.05.2014 по 15.12.2014 (включно); 32 488,35 доларів США - 3% річних за прострочення повернення кредиту, нарахованих за період з 05.05.2014 по 15.12.2014 (включно); 1 096,82 доларів США - 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, нарахованих за період з 05.05.2014 по 15.12.2014 (включно), 73 080 грн. 00 коп. - судового збору.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 26.05.2015.
Головуючий колегії А.Є. Соловйова
Суддя Суддя С.В.Мартинюк Л.П.Кармазіна