Рішення від 25.05.2015 по справі 904/3345/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

21.05.15р. Справа № 904/3345/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Груп", м. Дніпропетровськ

до Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз", с. Майське, Синельніковський район, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості в сумі 157 459, 67 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

від позивача: Грачов М.С., дов. № 5/2 від 01.01.15р., представник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтер Інвест Груп" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 117 106, 15 грн., що складають суму основного боргу за Договором поставки № 200612/01 від 20.06.2012 р., 14 174, 92 грн. - пені, 25 165, 18 грн. - інфляції, 1 013, 42 грн. - річних.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, його повноважний представник в судове засідання не з'явився, надіславши клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю в іншій справі.

Зазначене вище клопотання задоволенню не підлягає, оскільки, відповідно до ч. 3 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації, тобто суд не обмежує коло осіб, які можуть бути представниками юридичних осіб у судовому засіданні.

Крім того, посилання останнього на відсутність достатнього часу для підготовки заперечень, судом не приймаються, оскільки відповідно до поштового повідомлення, яке повернулось на адресу суду, ухвала господарського суду про порушення провадження у справі була отримана представником відповідача 30.04.15 р., тобто останній мав достатньо часу для підготовки відзиву на позовну заяву.

21.05.2015 року в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.06.12 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтер Інвест Груп" (Позивач; Постачальник) та Приватним акціонерним товариством „Агро-Союз" (Відповідач; Покупець) укладено Договір № 200612/01 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. вище зазначеного Договору, постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та по ціні, зазначеній в рахунках та/або накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2.1. Договору, поставка продукції здійснюється у відповідності з правилами „Інкотермс-2000" на умовах: СРТ-склад Покупця: Синельниковський р-н, с. Майське, пр. Совхозний, 5.

Згідно п. 2.2. Договору, поставка продукції здійснюється партіями. На кожну партію продукції сторони складають специфікацію, в якій зазначається найменування, асортимент, кількість, ціна продукції та вартість партії продукції.

Виконуючи умови договору, позивач поставив товар відповідачу на загальну суму 150 805 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних № IIG1020-01 від 20.10.14 р., № IIG1209-02 від 09.12.14 р. (а.с. 16-17).

Відповідно до п. 3.1. Договору, оплата кожної партії продукції здійснюється Покупцем протягом 21 банківського дня з дати поставки партії продукції. Датою поставки партії продукції є дата товаротранспортної накладної на поставлену партію продукції.

Згідно п. 3.2. Договору, оплата здійснюється у безрахунковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач неналежним чином виконав зобов'язання щодо оплати поставленого товару, здійснивши розрахунки частково в сумі 33 698, 85 грн., про що свідчить копія банківської виписки (а.с. 21).

Факт наявності заборгованості в сумі 123 940, 15 грн. підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 01.12.14 р. (а.с. 19-20).

Доказів виконання зобов'язання щодо оплати поставленого товару в сумі 117 106, 15 грн., на момент розгляду спору, відповідач не надав.

З огляду на вище викладене, вимоги позивача щодо примусового стягнення зазначеної вище суми, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення річних за період з 13.01.2015 р. по 09.04.2015 р. в сумі 558, 94 грн., які нараховані за прострочення оплати товару за видатковою накладною № IIG1209-02 від 09.12.14 р., підлягають частковому задоволеню, оскільки позивачем невірно визначено початок періоду прострочення.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач поставив товар за зазначеною вище накладною 09.12.14 р., отже, прострочення в оплаті, з врахуванням офіційних святкових днів, виникло з 15.01.15 р. Відповідно і першим днем правомірного нарахування річних є 15.01.15 р.

Після перерахунку до стягнення підлягають річні за загальний період з 19.11.14 р. по 09.04.15 р. в сумі 1 000, 57 грн.

Вимоги щодо стягнення інфляції за період з січня 2015 р. по березень 2015 р. підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 року, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Як вбачається із матеріалів справи, зобов'язання щодо оплати за поставлений товар за видатковою накладною № IIG1209-02 від 09.12.14 р., як вже зазначалось вище, відповідач повинен був виконати в січні 2015 р., а отже, нарахування інфляції за зазначеною накладною повинно здійснюватись з лютого 2015 р.

Після перерахунку, з врахуванням положень, викладених у зазначеній вище Постанові ВГСУ, до стягнення підлягає інфляція за загальний період з листопада 2014 р. по березень 2015 р. в сумі 22 359, 61 грн.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В п. 5.1. Договору сторони передбачили, що за порушення строків оплати продукції, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діє в період прострочки) від простроченої суми, за кожен день прострочки. Пеня може бути нарахована за весь період прострочки оплати.

Вимоги щодо стягнення пені за період з 13.01.15 р. по 09.04.15 р. підлягають частковому задоволенню, оскільки, як вже зазначено, позивачем невірно визначено початок періоду прострочення.

З огляду на викладене, після перерахунку до стягнення підлягає пеня за загальний період з 19.11.14 р. по 09.04.15 р. в сумі 14 054, 99 грн.

Керуючись ст. 526, 610, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Агро-Союз" (52511, Дніпропетровська обл., Синельниківський район, с. Майське, пров. Радгоспний, б. 5, р/р 2600100011287 філіал АТ „Укрексімбанк", МФО 305675, код ЄДРПОУ 24437204) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер Інвест Груп" (49112, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Космонавта Волкова, б. 6, р/р 260003061101 в ПАТ „Банк кредит Дніпро", код ЄДРПОУ 37805868) 117 106 (сто сімнадцять тисяч сто шість гривень) 15 коп. основного боргу, 1 000 (одна тисяча гривень) 57 коп. річних, 22 359 (двадцять дві тисячі триста п'ятдесят дев'ять гривень) 61 коп. інфляції, 14 054 (чотирнадцять тисяч п'ятдесят чотири гривні) 99 коп. пені, 3 090 (три тисячі дев'яносто гривень) 41 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено: 26.05.15 р.

Суддя І.Ф. Мельниченко

Попередній документ
44373189
Наступний документ
44373191
Інформація про рішення:
№ рішення: 44373190
№ справи: 904/3345/15
Дата рішення: 25.05.2015
Дата публікації: 29.05.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: