20 травня 2015 р. Справа № 903/381/15
за позовом: публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії управління з переробки газу та газового конденсату
до відповідача: публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз"
про стягнення 10 500,00 грн.
Суддя Кравчук В.О.
За участю представників сторін:
від позивача: Демченко О.А., довіреність №2-67д від 25.12.2014р.
від відповідача: Бальбуза В.П., довіреність №1763/06-06 від 30.09.2014р., Козачок І.А., довіреність №2004/06-06 від 27.10.2014р.
від третьої сторони: н/з
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення
СУТЬ СПОРУ: позивач - публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії управління з переробки газу та газового конденсату звернулась з позовом до господарського суду Волинської області про стягнення з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" 10 500,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав свій обов'язок згідно укладеного між сторонами договору по оформленню та відвантаженню нафтопродуктів №5/6-тр/Я від 03.01.2014р. щодо повернення залізничних цистерн, у зв'язку з чим за ПАТ "Волиньгаз" виникла заборгованість в сумі 10 500,00 грн. перед публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії управління з преробки газу та газового конденсату за перевищення термінів використання цистерн.
Ухвалою суду від 08.04.2015р. було порушено провадження у справі, а її розгляд призначено на 22.04.2015р. та зобов'язано сторін надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.
В судових засіданнях 22.04.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 22.04.2015р. надав суду письмові пояснення, в яких просив суд в позовних вимогах позивачу відмовити. Додатково листом від 12.04.2015р. вх. №01-68/28/15 подав клопотання про залучення до справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відокремлений підрозділ "Полтавська дирекція залізничних перевезень" ДП "Південна залізниця" для встановлення всіх обставин, які спричинили понаднормове використання орендованих залізничних цистерн ПАТ "Волиньгаз".
Ухвалою господарського суду Волинської області від 22.04.2015р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відокремлений підрозділ "Полтавська дирекція залізничних перевезень" ДП "Південна залізниця" .
В судовому засіданні 20.05.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримав та повторно просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 20.05.2015р. просив суд в позовних вимогах позивачу відмовити, так як вважає, що відповідач вжив всіх необхідних заходів та виконав умови Договору щодо термінів використання цистерн позивача.
Від третьої особи у судове засідання 20.05.2015р. ніхто не з'явився, водночас на адресу суду 18.05.2015р. надійшов лист №ДН-4-08/5 від 12.05.2015р., яким відокремлений підрозділ "Полтавська дирекція залізничних перевезень" ДП "Південна залізниця" повідомив суд про наступне, що цистерни №50861731 та №50861905 зі станції Ромодан були відправлені на станцію Сенча - 20.12.2014р. о 01 год. 05 хв. Цистерни №50861988 та №50862077 зі станції Ромодан були відправлені на станцію Сенча - 18.12.2014р. о 13 год. 30 хв. Цистерна №50867787 зі станції Ромодан була відправлена на станцію Сенча - 14.12.2014р. о 16 год. 15 хв. (а.с.51-52).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-
встановив:
03.01.2014р. між публічним акціонерним товариством «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» в особі філії управління з переробки газу та газового конденсату (позивач, виконавець) та публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" (відповідач, замовник) було укладено Договір по оформленню та відвантаженню нафтопродуктів залізничним транспортом за №5/6-тр/Я (далі - Договір), предметом якого є надання послуг по оформленню, наливу та відвантаження нафтопродуктів згідно рознарядок ДК «Укргазвидобування» та готової продукції отриманої в результаті переробки вуглеводневої сировини на давальницьких умовах залізничним та автомобільним транспортом на території України (а.с. 10-11).
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що відвантаження продукції здійснюється в залізничних цистернах, що належать виконавцю.
Згідно з пунктом 3.3. Договору замовник зобов'язаний надати лист-заявку одночасно з надходженням коштів за залізничні послуги (лист-заявка містить кількість продукції, станцію і залізницю призначення, код станції, одержувача продукції, його код і поштову адресу, завірені печаткою).
З матеріалів справи вбачається, що на підставі листа-заявки від 25.11.2014р. №1/9-0312 відповідача, позивач відвантажив продукцію та, відповідно до умов Договору, надав послуги по оформленню та відвантаженню продукції (скрапленого газу) залізничним транспортом по території України в залізничних цистернах (а.с. 12).
Згідно з пунктом 2.2. Договору надання послуг з відвантаження продукції оформляється актом приймання-передачі наданих послуг (по залізничному тарифу, послугам по оформленню та відвантаженню нафтопродуктів, використанню цистерн та послуг по наливу нафтопродуктів в автоцистерни) з обов'язковим прибуттям уповноваженого представника замовника. Якщо залізнична цистерна не повернулася від замовника до виконавця в звітному місяці, то надання послуг з використання залізничних цистерн оформляється декількома актами приймання-передачі наданих послуг: актами на кінець звітного місяця та актом на дату фактичного повернення залізничної цистерни.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Факт надання позивачем послуг з відвантаження продукції підтверджується підписаними повноважними представниками та засвідченими печатками обох сторін актами здачі-приймання виконаних робіт, а саме: акт здачі-приймання виконаних робіт від 31.12.2014р. №630п та акт здачі-приймання виконаних робіт від 30.11.2014р. №521п. (а.с.35 -36)
Згідно з пунктом 4.2. Договору термін використання пропан-бутанових цистерн власності виконавця складає: на відстань транспортування до 800 км від станції Сенча Південної залізниці до станції призначення складає 19 діб від дати відвантаження цистерни до дати повернення цистерни на станцію приписки Селещина або Сенча; на відстань транспортування понад 800 км від станції Селещина (Сенча) до станції призначення складає 25 діб від дати відвантаження цистерни до дати повернення цистерни на станцію приписки Селещина або Сенча.
Відповідно до пункту 4.3. Договору термін використання цистерни власності виконавця починається з дати відправлення завантаженої цистерни із ст. Селещина (Сенча) Південної залізниці та закінчується датою повернення порожньої цистерни на ст. Селещина (Сенча) Південної залізниці, або станцію зазначену виконавцем у залізничній накладній. Дати відправлення та повернення визначаються календарним штемпелем станції у залізничній накладній. При обчисленні терміну використання цистерни день відправлення завантаженої цистерни та день повернення порожньої цистерни зараховується як одна доба.
Як вбачається зі змісту наявних у матеріалах справи копій залізничних накладних та встановлено судом, фактично пропан-бутанові цистерни були використані з перевищенням граничного терміну, визначеного пунктом 4.2. Договору, а саме: згідно накладної №43919240, цистерни зі скрапленим газом № 50861905, 50861988, 50862077, 50867787та 50861731 були відправлені 25.11.2014 року із станції Сенча Південної залізниці на станцію Луцьк Львівської залізниці на адресу ПАТ "Волиньгаз" філії Волинський ОГНП на відстань 724 км.(а.с. 13).
Згідно накладної № 39915665 цистерна № 50861905, згідно календарного штемпелю залізниці, була повернута на станцію Сенча 20.12.2014 року. Тобто, термін використання цистерни №50861905 становить 25 діб, що на 6 діб перевищує граничний термін обумовлений п. 4.2. договору №5/6-тр/Я від 03.01.2014 року (а.с.14);
- у відповідності до накладної № 39899645 цистерна №50861988, згідно календарного штемпелю залізниці, була повернута на станцію Сенча 18.12.2014 року. Тобто, термін використання цистерни №50861988 становить 23 доби, що на 4 доби перевищує граничний термін обумовлений п. 4.2. договору №5/6-тр/Я від 03.01.2014 року (а.с.15);
- у відповідності до накладної № 39899497 цистерна №50862077, згідно календарного штемпелю залізниці, була повернута на станцію Сенча 18.12.2014 року. Тобто, термін використання цистерни №50862077 становить 23 доби, що на 4 доби перевищує граничний термін обумовлений п. 4.2. договору №5/6-тр/Я від 03.01.2014 року (а.с.16);
- у відповідності до накладної №39943279 цистерна №50867787, згідно календарного штемпелю залізниці, була повернута на станцію Сенча 15.12.2014 року. Тобто, термін використання цистерни №50867787 становить 20 діб, що на 1 добу перевищує граничний термін обумовлений п. 4.2. договору №5/6-тр/Я від 03.01.2014 року (а.с.17);
- у відповідності до накладної №39929989 цистерна №50861731, згідно календарного штемпелю залізниці, була повернута на станцію Сенча 20.12.2014 року. Тобто, термін використання цистерни №50861731 становить 25 діб, що на 6 діб перевищує граничний термін обумовлений п. 4.2. договору №5/6-тр/Я від 03.01.2014 року (а.с.18);
Отже, термін використання ряду цистерн перевищив граничний термін, визначений п.4.2 договору.
Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Згідно до частини 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Пунктом 5.3. Договору сторони погодили, що за перевищення термінів використання пропан-бутанових цистерн власності виконавця, що передбачені пунктом 4.2. Договору, замовник сплачує штраф у розмірі 500,00 грн. за кожну добу понаднормового використання.
Таким чином, позивач і відповідач при укладанні договору вступили у договірні відносини на певних умовах, які є обов'язковими для виконання, та передбачили відповідальність за перевищення термінів використання пропан-бутанових цистерн понад встановлений термін у вигляді штрафу, що в свою чергу повністю відповідає вимогам чинного законодавства.
Так, у зв'язку із перевищенням відповідачем граничного терміну використання пропан-бутанових цистерн власності виконавця, визначеного пунктом 4.2 Договору, позивач, на підставі пункту 5.3. Договору, нарахував відповідачеві штраф за перевищення термінів використання залізничних цистерн №50861905, №50861988, №50862077, №50867787 та №50861731 в розмірі 10 500,00 грн., а саме: 21 доба (6+4+4+1+6) *500 грн. =10 500,00грн.
На підставі вищевикладеного позивачем було виставлено відповідачу рахунок від 31.12.2014р. №668ш на суму 10 500,00 грн. (а.с.37).
Додатково судом встановлено, що підпунктом 8 п.3.3 Договору передбачено зобов'язання замовника, а саме: самостійно забезпечити своєчасну подачу автоцистерни до пункту завантаження продукції, яке в свою чергу спростовує всі доводи відповідача у відмові позовних вимог.
Суд звертає увагу, що укладений між сторонами Договір по оформленню та відвантаженню нафтопродуктів залізничним транспортом за №5/6-тр/Я від 03.01.2014р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами достроково розірваний не був.
З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача - ПАТ "Волиньгаз" з претензією від 30.01.2015р. №06-01-516-5, в якій просив відповідача в місячний термін моменту отримання даної претензії погасити заборгованість в розмірі 10 500,00грн (а.с.20).
Проте, відповідач свого зобов'язання щодо сплати штрафу за перевищення термінів використання залізничних цистерн не виконав, у зв'язку із чим за відповідачем рахується заборгованість за перевищення термінів використання залізничних цистерн в розмірі 10 500,00 грн
Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу за Договором по оформленню та відвантаженню нафтопродуктів №5/6-тр/Я від 03.01.2014р. - 10 500,00 грн. підлягають повному задоволенню.
Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.49 ГПК України та враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, та відсутність правових підстав для звільнення відповідача від його сплати, з відповідача на користь позивача належить стягнути 1 827,00 грн. судового збору.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 11, 16, частиною 1 ст. 546, частиною 1 ст. 547, ст.ст. 627, 629 ЦК України, частиною 1 ст. 179, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, статтями 44, 48, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. І.Франка, 12, код ЄДРПОУ 03339459) на користь публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) в особі управління з переробки газу і газового конденсату" (39420, Полтавська область, Машівський район, с.Базилівщина, вул.Польова, 6, код ЄДРПОУ 25976423) 10 500,00 грн. штрафу за перевищення термінів використання залізничних цистерн та 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено
25.05.2015
Суддя В. О. Кравчук