21 травня 2015 року Справа № 904/9386/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Кота О.В., Євсікова О.О., Саранюка В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк"
на рішення та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2015
у справі№ 904/9386/14
за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю "Брівер" Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" стягнення 142 195,00 доларів США та 509 148,81 грн.
за участю представників сторін:
позивача: відповідача:Чунжин В.С. Пушкарьова К.В.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015 (суддя Соловйова А.Є.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 (судді: Верхогляд Т.А., Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.), позов задоволено частково: розірвано договори, укладені між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брівер" (далі - ТОВ "Брівер"), валютного рахунку № 26009054910255, що був укладений 10.05.2012, згідно анкети - заяви від 10.05.2012 та гривневого рахунку № 26003060920912, що був укладений 10.05.2012, згідно анкети - заяви від 10.05.2012; стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ТОВ "Брівер" грошові кошти у розмірі 137 000,00 доларів США, що еквівалентно 2 465 967,53 грн. (по курсу НБУ станом на 05.02.2015); грошові кошти у розмірі 490 549,81 грн.; пеню в сумі 4 795 доларів США, що еквівалентно 86 308,86 грн. (по курсу НБУ станом на 05.02.2015); пеню в сумі 17 169,00 грн.; в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 10.05.2012 ТОВ "Брівер" та Сімферопольською філією ПАТ КБ "ПриватБанк" підписано заявки про відкриття поточних рахунків. Згідно вказаних заявок ТОВ "Брівер" приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів ПАТ КБ "ПриватБанк", що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://www.privatbank.ua, https://client-bank.privatbank.ua, які разом із заявою складають договори банківського обслуговування від 10.05.2012 (далі - Договори банківського обслуговування). Також, відповідно до вказаних договір, сторони взяли на себе зобов'язання виконувати їх умови.
10.01.2012 на виконання вищевказаних договорів Сімферопольською філією ПАТ КБ "ПриватБанк" відкрито ТОВ "Брівер" рахунки: № 26003060920912, валюта UAH (Українська гривня), та № 26009054910255, валюта USA (Долар США).
У зв'язку з припиненням позивачем своєї господарської діяльності в АР Крим та зміною юридичної адреси на м. Херсон, вул. Декабристів, 49, офіс 7, за відповідною заявкою позивача Херсонською філією ПАТ КБ "ПриватБанк" відкрито ще два рахунки: № 26009052203901, валюта USA (Долар США) та № 26001052200872, валюта UAH (Українська гривня).
Відповідно до статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Стаття 1068 ЦК України встановлює обов'язок банку за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
17.10.2014 позивач направив на адресу ПАТ КБ "ПриватБанк" заяву вих. б/н від 16.10.2014 з проханням перерахувати грошові кошти у сумі 137 000,00 доларів США з одного свого валютного рахунку № 29032054910255 на інший свій валютний рахунок № 26009052203901 та надав що до цього відповідне платіжне доручення.
Також, позивач направив відповідачу платіжне доручення № 151 від 16.10.2014 про перерахування грошових коштів у сумі 490 549,81 грн. з рахунку № 29036060920912 на рахунок № 26001052200872.
Відповідно до пункту 8.1 - 8.3. статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів. Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку. Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки. За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.
Судами встановлено, що перерахування грошових коштів позивача відповідно до вказаних платіжних доручень здійснено не було.
Відповідно до заяви від 10.11.2014 позивач направив на адресу ПАТ КБ "ПриватБанк" заяву вих. № 81/П від 06.11.2014, в якій повторно просив перерахувати грошові кошти у сумі 137 000,00 доларів США з валютного рахунку № 29032054910255 на валютний рахунок № 26009052203901 та грошові кошти у сумі 490 549,81 грн. з рахунку № 29036060920912 на рахунок № 26001052200872, та направив відповідні платіжні доручення № 153 та № 154 від 06.11.2014.
Відповідно до пункту 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.
Згідно з пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті операційний час - це частина операційного дня банку або іншої установи - члена платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього самого робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - членом платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.
Суди попередніх інстанції вірно вказали, що внаслідок невиконання ПАТ КБ "ПриватБанк" умов Договорів банківського обслуговування позивач був позбавлений права розпоряджатись своїми коштами, що є істотним порушенням умов даних договорів та в силу частини другої статті 651 та частини першої статті 1075 ЦК України є підставою для їх розірвання.
З огляду на викладене суди обґрунтовано задовольнили вимоги позивача про розірвання спірних Договорів банківського обслуговування та стягнення коштів, які на них знаходились.
Щодо позовних вимог про стягнення пені, то таке право позивача передбачено положеннями статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", відповідно до яких у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ, цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Врахувавши положення зазначеної статті чинного законодавства та перевіривши правильність проведеного позивачем розрахунку пені, суди правомірно задовольнили вимоги позивача в цій частині.
Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами в порядку статті 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.
Доводи ПАТ КБ "ПриватБанк", викладені в касаційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та були предметом дослідження апеляційною інстанцією.
Відповідно до пункту 1 статті 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 № 904/9386/14 залишити без змін.
Головуючий суддя: О. Кот
судді: О. Євсіков
В. Саранюк