21 травня 2015 року Справа № 922/4938/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Удовиченка О.С.,
суддів:Міщенка П.К., Погребняка В.Я.
розглянувши касаційні скарги на ухвалу 1.Публічного акціонерного товариства "ПУМБ" 2. розпорядника майна Науково-виробничої фірми "Сінтал'Д"- Товариства з обмеженою відповідальністю арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича господарського суду Харківської області від 24.12.2014
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 (про визнання вимог Sintal Agriculture Public Limited)
у справі№ 922/4938/13 господарського суду Харківської області
за заявою Науково-виробничої фірми "Сінтал'Д"- Товариства з обмеженою відповідальністю
пробанкрутство
арбітражний керуючий Сокол О.Ю.
в судовому засіданні взяли участь представники :
Товариства з обмеженою відповідальністю "Козіївське" - Колосов А.В.; арбітражний керуючий Сокол О.Ю.; представник арбітражного керуючого Сокола О.Ю. - Руських Т.Л. ; ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" - Медведь А.В. ; ПАТ "Харківгаз" - Юркова Т.С.; Sintal agricultore public limeted - Добреля В.Ю.;
ТОВ "Сінтал Агро Трейд" - Колосов А.В.; СТОВ "Петрівське" - Колосов А.В.; ТОВ Агрофірма "Агрокомплект" - Колосов А.В.; СТОВ "Відродження " - Колосов А.В.; ТОВ НВФ " Сінтал'Д " - Захаров О.С.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.01.2014 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 13.01.2014) порушено провадження у справі про банкрутство Науково-виробничої фірми "Сінтал'Д" Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ НВФ "Сінтал'Д") в порядку ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича.
Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ НВФ "Сінтал'Д" опубліковано 21.01.2014 в газеті "Голос України".
Sintal Agriculture Public Limited звернулося до господарського суду з заявою про визнання Sintal Agriculture Public Limited конкурсним кредитором у справі про банкрутство ТОВ НВФ "Сінтал'Д" з сумою грошових вимог 64417472,21 грн. (т.6 а.с. 2-6).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.12.2014 (колегія суддів у складі суддів: головуючий суддя Дзюба О.А., суддя Усатий В.О., суддя Кононова О.В.) заяву Sintal Agriculture Public Limited з грошовими вимогами до боржника задоволено в повному обсязі; визнано вимоги Sintal Agriculture Public Limited до боржника в сумі 64 417 472, 21 грн., що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 (колегія суддів у складі суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.) ухвалу господарського суду Харківської області від 24.12.2014 про визнання грошових вимог Sintal Agriculture Public Limited до боржника в сумі 64 417 472, 21 грн. залишено без змін.
Розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Сокол О.Ю. та ПАТ "ПУМБ" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 та ухвалу господарського суду Харківської області від 24.12.2014 про визнання грошових вимог Sintal Agriculture Public Limited, прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні вимог Sintal Agriculture Public Limited відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування касаційних скарг заявники посилаються на порушення судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень норм матеріального та процесуального права, зокрема: ч. 1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 33, 34, 36, 43, ч.1 ст.84 ГПК України.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.6 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
Судами встановлено, що офіційне оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство НВФ "Сінтал Д" -ТОВ здійснено 21.01.2014 в газеті "Голос України".
Sintal Agriculture Public Limited звернулося в порядку ст.23 Закону з заявою про визнання його конкурсним кредитором із грошовими вимогами до боржника в сумі 64417472,21 грн. (т.6 а.с. 2-6).
В обґрунтування заяви кредитор посилався на невиконання боржником зобов'язань за контрактами: № 03-12-0012/W від 03.12.2012 року; № 08-05-0001/ W від 27.05.2008 року; № 09-07-004/ W від 21.07.2009 року; № 10-08-004/ W від 27.08.2009 року; № 11-09-0009/ W від 09.09.2009 року; № 12-09-0009/ W від 09.09.2009 року; № 13-09-0009/ W від 09.09.2009 року; договору відступлення права вимоги від 29.04.2013 року за договорами купівлі - продажу : № 03-2012П від 03.03.2012 року, з усіма додатками та доповненнями до нього, № 27-12/2011 - П від 27.12.2011 року, з усіма додатками та доповненнями до нього, № 15-09/2011 від 15.09.2012 року, з усіма додатками та доповненнями до нього та договору від 22.12.2008 року про переведення боргу.
З матеріалів справи вбачається, що розпорядник майна боржника визнав вимоги Sintal Agricilturi Pablik Limited у повному обсязі (Повідомлення про результатами розгляду грошових вимог Sintal Agricilturi Pablik Limited за вих. № 11/03 від 05.03.2014 ( а.с.146 т.6). В подальшому, розпорядник майна надіслав кредитору заперечення на вимоги Sintal Agricilturi Pablik Limited, в яких повідомив, що заявлені вимоги визнати неможливо через відсутність документального підтвердження. ( а.с.150-155 т.6). Повідомленням про розгляд грошових вимог до боржника вих. № вих. № 19-06 від 18.06.2014 розпорядник майна не визнав вимоги кредитора у повному обсязі, посилаючись на те, що заявлені вимоги не відповідають положенням статті 23 Закону про банкрутство, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" ( а.с.156-160 т.6).
Розпорядник майна арбітражний керуючий Сокол О.Ю. надав 23.07.2014 до господарського суду заперечення на грошові вимоги Sintal Agricilturi Pablik Limited, в яких просив суд застосувати позовну давність для грошових вимог за контрактами № 08-05-0001/ W від 27.05.2008 року; № 10-08-004/ W від 27.08.2009 року; № 13-09-0009/ W від 09.09.2009 року та відхилити вимоги заявника у повному обсязі у розмірі 64 417 472,21 грн. ( а.с.163-171 т.6 , 217-219 т.6 Б).
Суд першої інстанції зазначив, що вимоги Sintal Agricilturi Pablik Limited у сумі 64 417 472,21 грн., з яких: 1 266 890, 50 грн. - за контрактом № 03-12-0012/W від 03.12.2012 року; 923 990,80 грн. - за контрактом № 08-05-0001/ W від 27.05.2008 року; 1 992 355,37 грн. - за контрактом № 09-07-004/ W від 21.07.2009 року; 918 335,55 грн. - за контрактом № 10-08-004/ W від 27.08.2009 року; 4 550 196,00 грн. - за контрактом № 11-09-0009/ W від 09.09.2009 року; 4 955 660,00 грн. за контрактом № 12-09-0009/ W від 09.09.2009 року; 2 382 980,99 грн. - за контрактом № 13-09-0009/ W від 09.09.2009 року; 10 163 063,00 грн. - за договором відступлення права вимоги від 29.04.2013 року; 37 264 000,00 грн. - за договором про переведення боргу, є обґрунтованими та такими, що підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи.
Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції, залишивши без змін ухвалу про визнання грошових вимог Sintal Agricilturi Pablik Limited. Щодо заявленого розпорядником майна боржника у запереченнях клопотання про застосування для грошових вимог за контрактами №08-05-0001/ W від 27.05.2008 року; № 10-08-004/ W від 27.08.2009 року; № 13-09-0009/ W від 09.09.2009 наслідків спливу строку позовної давності, суд апеляційної інстанції посилався на ч.3 ст.267 ЦК України та зазначив, що оскільки розпорядник майна не є стороною спірних правовідносин, боржник та кредитор про застосування позовної давності не заявляли суду, правочини є правомірними, не визнані судами недійсними та повинні виконуватися, заявлення розпорядником майна про застосування строку позовної давності є необґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості кредиторських вимог Agricilturi Pablik Limited, є передчасними виходячи з наступного.
Згідно ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасниками у справі про банкрутство є сторони, та зокрема, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).
На відміну від позовного провадження, у справах про банкрутство, крім сторін провадження, є учасники провадження, які, враховуючи приписи ГПК України користуються правами та несуть обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.
Так, розпорядник майна відповідно до ст.22 Закону забезпечує здійснення процедури розпорядження майном.
Частиною 9 ст.22 Закону передбачено право розпорядника майна подавати до господарського суду позови щодо визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Законом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном стосовно зміни організаційно-правової форми боржника.
Таким чином, Закон наділяє розпорядника майна процесуальними правами сторони під час провадження у справі про банкрутство та не містить заборони розпоряднику майна заявляти про застосування позовної давності під час провадження у справах про банкрутство, оскільки на розпорядника майна покладається обов'язок захищати інтереси як боржника, так і його кредиторів.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 12.06.2014 припинено повноваження керівника НВФ "Сінтал'Д" ТОВ - ОСОБА_12 та покладено виконання його обов'язків на розпорядника майна - арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича. Зазначена ухвала суду скасована постановою суду касаційної інстанції лише 16.10.2014. В період дії цієї ухвали, розпорядник майна арбітражний керуючий Сокол О.Ю. в якості керівника боржника 23.07.2014 подав до господарського суду заперечення на грошові вимоги Sintal Agricilturi Pablik Limited, в яких просив суд застосувати позовну давність для грошових вимог за контрактами № 08-05-0001/ W від 27.05.2008 року; № 10-08-004/ W від 27.08.2009 року; № 13-09-0009/ W від 09.09.2009 року та відхилити вимоги заявника у повному обсязі у розмірі 64417472,21 грн. ( а.с.163-171 т.6 , 217-219 т.6 Б).
Суди попередніх інстанцій, посилаючись на те, що розпорядник майна не є стороною у спорі не може заявляти про застосування позовної давності, в порушення норм ст.ст.22 Закону, ст. 43, 101 ГПК України не врахували зазначених вище обставин справи та зазначили про необґрунтованість заяви про застосування позовної давності розпорядника майна - арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича.
Відносно договору переведення боргу, укладеного 22.12.2008 між ТОВ НВФ "Сінтал Д", Sintal Agricilturi Pablik Limited та товариством з обмеженою відповідальністю "Конкорд Капітал", яким кредитор обґрунтовав вимоги до боржника на суму 37264000,00 грн., колегія вважає, що суди попередніх інстанцій припустилися порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, кредитор повинен довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом надання документів, що їх підтверджують. Якщо вимоги кредиторів не підтверджуються відповідними документами, у суду, в силу ст.23 Закону, відсутні підстави їх визнавати, навіть якщо вони не оспорюються боржником.
Відповідно до ч.1, 2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з правочинів.
Згідно ст.520 ЦК України переведення боргу це заміна боржника у зобов'язанні.
Частиною 1 ст.528 ЦК України передбачено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
Таким чином, договір про переведення боргу від 22.12.2008 є похідним правочином сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно умов договору переведення боргу від 22.12.2008 ТОВ НВФ "Сінтал Д" (первісний боржник) переводить, а Sintal Agricilturi Pablik Limited (новий боржник) приймає на себе борг і набуває обов'язок сплатити на користь ТОВ "Конкорд Капітал" (кредитор) суму в розмірі 37264000,00 грн. За виконання новим боржником зобов'язання первісного боржника щодо сплати боргу останній зобов'язується сплатити новому боржнику суму в розмірі 37 264 000, 00 грн.
Відповідно до угоди про встановлення терміну виплати винагороди від 29.12.2008, укладеної між ТОВ НВФ "Сінтал Д" та Sintal Agricilturi Pablik Limited зазначено, що згідно Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.12.2008 Sintal Agricilturi Pablik Limited шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог повністю погасило заборгованість перед ТОВ "Конкорд Капітал" у сумі 37 264 000, 00 грн. за договором переведення боргу від 22.12.2008.
Судами зазначено, що докази виконання боржником зобов'язань за договором переведення боргу від 22.12.2008 відсутні, боржник не заперечує проти боргу перед Sintal Agricilturi Pablik Limited, сторонами складено акт звірки взаємних розрахунків за вказаним договором.
При цьому судами в порушення вимог ст.ст.33, 34, 43 ГПК України, ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не встановлено підставу та обґрунтованість належними та допустимими доказами виникнення зобов'язань за договором переведення боргу, підтвердження заборгованості ТОВ НВФ "Сінтал Д" перед ТОВ "Конкорд Капітал" на момент укладення договору переведення боргу від 22.12.2008 та підтвердження виконання Sintal Agricilturi Pablik Limited своїх зобов'язань щодо оплати заборгованості на користь ТОВ "Конкорд Капітал". Акти звірки взаємних розрахунків не є первинними документами відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ", а тому посилання на акти звірки може бути обґрунтованим лише за наявності документів, які містить відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.
Відповідно до ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
За таких обставин, колегія дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають вимогам господарського процесуального законодавства, у зв'язку з чим підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд в частині розгляду грошових вимог Sintal Agricilturi Pablik Limited до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду кредиторських вимог Sintal Agricilturi Pablik Limited судам слід врахувати наведене, розглянути кредиторські вимоги відповідно до вимог чинного законодавства.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "ПУМБ" та розпорядника майна Науково-виробничої фірми "Сінтал'Д"- Товариства з обмеженою відповідальністю арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 (про визнання вимог Sintal Agriculture Public Limited) та ухвалу господарського суду Харківської області від 24.12.2014 у справі № 922/4938/13 скасувати.
Справу в цій частині передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді П.К. Міщенко
В.Я. Погребняк
Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.05.2015