25 травня 2015 року Справа № 922/3895/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Карабаня В.Я.,
суддів Дерепи В.І.,
Ємельянова А.С. (доповідач у справі),
розглянувши касаційну скаргуБорівського комунального підприємства теплових мереж
на рішення та на постановугосподарського суду Харківської області від 02.12.2014 р. Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 р.
у справі№922/3895/13 господарського суду Харківської області
за позовомДочірньої компанії "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
доБорівського комунального підприємства теплових мереж
простягнення коштів в сумі 1 069 316 грн. 51 коп.
Рішенням господарського суду Харківської області від 02.12.2014 р. у справі №922/3895/13 позов задоволено частково. Стягнуто з Борівського комунального підприємства теплових мереж на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" основний борг у розмірі 877 444 грн. 71 коп., пеню у розмірі 9 144 грн. 05 коп., інфляційні витрати у розмірі 32 250 грн. 53 коп., 3% річних у розмірі 68 180 грн. 82 коп. та судовий збір у розмірі 21 387 грн. 00 коп. В частині стягнення пені у розмірі 82 296 грн. 40 коп. відмовлено. Відстрочено виконання рішення суду до 01.04.2015 р.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 р. апеляційну скаргу позивача задоволено частково. Скасовано рішення господарського суду Харківської області від 02.12.2014 р. у справі №922/3895/13 в частині відстрочення виконання рішення суду до 01.04.2015 р. Прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у відстроченні виконання рішення суду. В іншій частині рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду Харківської області від 02.12.2014 р. у справі №922/3895/13, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 р. в частині стягнення інфляційних витрат, пені та 3% річних, а саме, стягнути з Борівського комунального підприємства теплових мереж на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 2 377 грн. 76 коп. пені, 4 767 грн. 55 коп. 3 % річних, 21 858 грн. 60 коп. інфляційних витрат та відмовити у стягненні пені у розмірі 89 062 грн. 69 коп., 3% річних у розмірі 63 413 грн. 27 коп., інфляційних витрат у розмірі 10 391 грн. 93 коп. В іншій частині рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції залишити без змін.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.03.2015 р. вказану касаційну скаргу повернуто скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із сплатою заявником судового збору у меншому розмірі, ніж встановлено нормами чинного законодавства.
Згідно з ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.
Борівським комунальним підприємством теплових мереж повторно подано до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на рішення господарського суду Харківської області від 02.12.2014 р. та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 р.
Статтею 110 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, що закріплено в ч. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України України.
Оскаржувана постанова Харківського апеляційного господарського суду прийнята 12.02.2015 р., тому днем закінчення строку для подання касаційної скарги на вказану постанову є 04.03.2015 р. (середа).
Згідно із вхідним штампом Харківського апеляційного господарського суду, касаційна скарга Борівського комунального підприємства теплових мереж на рішення господарського суду Харківської області від 02.12.2014 р. та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 р. повторно подана 16.04.2015 р., а отже, із значним пропуском строку, встановленого для її подання.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Скаржником заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку подання касаційної скарги.
У вказаному клопотанні заявник погоджується з вмотивованістю ухвали Вищого господарського суду України від 20.03.2015 р. про повернення попередньо поданої ним касаційної скарги та зазначає, що отримав дану ухвалу 27.03.2015 р. При цьому, відповідач посилається на необхідність часу для усунення обставин, що зумовили повернення даної касаційної скарги.
Так, скаржник стверджує, що не міг здійснити доплату судового збору через відсутність грошових коштів на розрахунковому рахунку, оскільки усі грошові кошти в березні 2015 р. списувались в рахунок погашення заборгованості за поставлений газ перед Публічним акціонерним товариством "Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", а грошові кошти, отримані в квітні 2015 р., спочатку були витрачені на погашення заборгованості із заробітної плати.
Виходячи зі змісту ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Таким чином, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником.
Однак, на думку колегії суддів Вищого господарського суду України, заявником не наведено обставин, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного подання касаційної скарги на оскаржувані судові акти.
При цьому, судова колегія Вищого господарського суду України звертає увагу скаржника на те, що згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Отже, дотримання сторонами законодавчо встановлених процесуальних строків не може залежати від їх майнового стану та можливості сплатити судовий збір.
За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає, що можливість вчасного подання касаційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 02.12.2014 р. та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 р. залежала від волевиявлення самого скаржника.
Враховуючи викладене, наведені у клопотанні обставини не є такими, що вказують про наявність поважних причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, через що колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення поданого клопотання.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Керуючись ст.ст. 53, 86, 110, 111, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України,
Відмовити Борівському комунальному підприємству теплових мереж у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 02.12.2014 р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 р. у справі №922/3895/13.
Касаційну скаргу Борівського комунального підприємства теплових мереж на рішення господарського суду Харківської області від 02.12.2014 р. та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 р. у справі №922/3895/13 повернути скаржнику.
Повернути Борівському комунальному підприємству теплових мереж з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 107 (сто сім) грн. 78 коп., сплачений за платіжним дорученням №1928 від 15.04.2015 р.
Справу №922/3895/13 повернути до господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя В.Я. Карабань
Судді В.І. Дерепа
А.С. Ємельянов