Копія
Справа № 822/930/15
19 травня 2015 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіДанилюк У.Т.
при секретаріГорячій Д.Л.
за участі:представника позивача, представників відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Венус Україна" до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.03.2015 року №0000452200.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не погоджується з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки, щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2014 року у розмірі 34903 грн. та за жовтень 2014 року у розмірі 97265 грн., оскільки ним було правомірно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ по господарських операціях з ТОВ "Заставки Агро", ТОВ "Зеленецьке" та ФГ "Пролісок".
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві.
Представники відповідача проти позову заперечили, пояснили, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті в межах та на підставі чинного законодавства як результат виявлених порушень, на підтвердження чого були подані письмові заперечення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, в період з 15.01.2015 року по 21.01.2015 року працівниками відповідача було проведено документальну позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Венус Україна" з питань правомірності декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку за жовтень 2014 року, про що складено акт №26/22/37484193 від 28.01.2015 року.
В акті перевірки було встановлено, зокрема, порушення норм Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), внаслідок чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2014 року на суму 132168 грн.
Позивачем було направлено на адресу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції заперечення до зазначеного акту перевірки (вих. №1079 від 19.02.2015 року), однак листом-відповіддю на заперечення №847/10/22-027 від 27.02.2015 року податковий орган повідомив, що висновки акту перевірки є правомірними.
На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.03.2015 року №0000452200, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 132168 грн. та накладено штрафні санкції в розмірі 33042 грн.
Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, базуються на тому, що:
1) товариством включено до податкового кредиту суми ПДВ згідно податкових накладних, які складені з порушенням ст.201 ПК України (зокрема, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, або які оформлені з порушенням правила першої події), а до поданих заяв із скаргою на постачальника не додано копій первинних документів, що підтверджують поставку товарів (надано лише копії податкових накладних). Зазначене стосується податкових накладних:
- №7/2 від 23.09.2014 року (ПДВ 15908,67 грн.), №8/2 від 08.10.2014 року (ПДВ 19958 грн.) №9/2 від 14.10.2014 року (ПДВ 10135,33 грн.) - виписаних ТОВ "Заставки Агро";
- №31/2 від 30.09.2014 року (ПДВ 18995,67 грн.) - виписаної ФГ "Пролісок";
- №20/2 від 31.10.2014 року (ПДВ 55504 грн.) - виписаної ТОВ "Зеленецьке" (також в акті перевірки міститься інформація про те, що надані до перевірки товарно-транспортні накладні на перевезення сої позивачу від ТОВ "Зеленецьке" не підтверджують факт перевезення сировини вказаними в них перевізниками, однак вказана обставина не була підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення).
2) для перевірки надано копію податкової накладної - №10/2 від 25.10.2014 року (ПДВ 11667,6 грн.) - виписаної ТОВ "Заставки Агро".
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Позивач, отримавши вищевказані податкові накладні, які не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також які були виписані з порушенням вимог ПК України, подав до податкових декларацій з ПДВ за вересень та жовтень 2014 року заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних). Також, разом із супровідним листом позивачем було подано до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції копії відповідних податкових накладних.
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Тобто, вказана норма ПК України не зобов'язує платника податку додавати до заяви всі документи, складені за результатами проведених операцій, а визначає можливість надання або копій документів, які засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, або копій первинних документів, що підтверджують факт отримання товарів.
Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення ( ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" від 16 липня 1999 року № 996-XIV, далі - Закон №996-XIV).
Окрім цього, згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Статтею 9 Закону №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, податкові накладні відносяться до категорії первинних документів в розумінні Закону №996-XIV, при цьому вони являються документами, які засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, а тому являються документами, що відповідають вимогам абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України.
Отже, на думку суду, позивач правомірно включив суми податку на додану вартість по таким накладним до складу податкового кредиту. При цьому суд звертає увагу на те, що податковим органом не заперечується реальність господарських операцій позивача з його контрагентами, а під час проведення перевірки (а також до заперечення на акт перевірки) позивачем було надано контролюючому органу й інші первинні документи, які складались у процесі господарських відносин між позивачем та контрагентами - видаткові накладні та платіжні доручення, що також підтверджують сплату вартості отриманих товарів, в т.ч. ПДВ.
Стосовно іншого порушення, зафіксованого актом перевірки, а саме - надання до перевірки копії податкової накладної - №10/2 від 25.10.2014 року (ПДВ 11667,6 грн.) - виписаної ТОВ "Заставки Агро", суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця..
Пунктами 201.6, 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.
Отже, в разі видачі покупцю контрагентом, який зареєстрований як платник ПДВ, податкової накладної з усіма необхідними реквізитами, визначеними законом, такий покупець має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітній податковий період.
Представником позивача відмічено, що оригінали всіх податкових накладних були наявні під час проведення перевірки (в т.ч. й спірної - 10/2 від 25.10.2014 року), а перевіряючим не було висунуто зауважень чи звернень до посадових осіб позивача стосовно надання оригіналу податкової накладної. Про вказаний факт було звернуто увагу в запереченні позивача до акту перевірки, а на момент розгляду таких заперечень оригінал податкової накладної був пред'явлений посадовим особам податкового органу.
Отже, відповідачем не надано доказів відсутності у позивача спірної податкової накладної на час проведення перевірки, або підтвердження ненадання такої накладної у ході її проведення. При цьому податкова накладна, отримана позивачем, відповідає вимогам податкового законодавства, що представником відповідача під сумнів не ставиться.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про відсутність порушень позивачем норм ПК України стосовно включення до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкової накладної 10/2 від 25.10.2014 року.
Таким чином, прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з ч.1-2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, згідно із ст. 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 158-163, 254 КАС України суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення форми "В1" від 04.03.2015 року № 0000452200 про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 132 168 (сто тридцять дві тисячі сто шістдесят вісім ) гривень та донарахування штрафних санкцій у сумі 33 042 (тридцять три тисячі сорок дві) гривні.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 22 травня 2015 року
Суддя/підпис/У.Т. Данилюк
"Згідно з оригіналом" Суддя У.Т. Данилюк