Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
20 травня 2015 р. № 820/4545/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,
при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,
за участю: представника позивача - Крашеніннікова В.В.,
представника відповідача - Кошіль М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії ,-
Позивач, Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просить суд, з урахуванням уточнень:
- визнати протиправними та скасувати складені Спеціалізованою Державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України стосовно Управління Державної служби, охорони при ГУМВС України в Харківській області: податкове повідомлення-рішення від 29.04.2015 року №0000174900 (з додатком) про зобов'язання Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 174403,60 грн. (сто сімдесят чотири тисячі чотириста три гривні 60 копійок) за платежем 14010100 з ПДВ за листопад 2014 року, грудень 2014 року та січень 2015 року; податкове повідомлення-рішення від 29.04.2015 року № 0000184900 (з додатком) про зобов'язання Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 44649,92 грн. (сорок чотири тисячі шістсот сорок дев'ять гривень 92 копійки) за платежем 14010100 з ПДВ за листопад 2014 року, грудень 2014 року та січень 2015 року.
- визнати протиправними дії Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України зі здійснення нарахування і стягнення з Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області пені в сумі 45701,81 грн. (сорок п'ять тисяч сімсот одна гривня 81 копійка) за період з 01.02.2015 року по 29.04.2015 року включно у зв'язку з ненадходженням до бюджету сплачених Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області 28.02.2014 року з рахунку № 26008033190001 в ПАТ "Брокбізнесбанк" міста Києва згідно платіжного доручення від 26.02.2014 року №1930 коштів в сумі 630000,0 грн. (шістсот тридцять тисяч гривень 00 копійок).
- зобов'язати Спеціалізовану Державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України зарахувати в рахунок грошових зобов'язань Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області зі сплати податку на додану вартість пеню, яка була нарахована і стягнута з Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області у зв'язку з ненадходженням до бюджету сплачених Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області 28.02.2014 року з рахунку № 26008033190001 в ПАТ "Брокбізнесбанк" міста Києва згідно платіжного доручення від 26.02.2014 року №1930 коштів в сумі 630000,0 грн. (шістсот тридцять тисяч гривень 00 копійок) за період з 01.02.2015 року по 29.04.2015 року включно в сумі 45701.81 грн. (сорок п'ять тисяч сімсот одна гривня 81 копійка).
Свій позов позивач обґрунтував тим, що податкові повідомлення-рішення від 29.04.2015 року №0000174900 та № 0000184900, ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки від 14.04.2015 року №84/28-09-49-15/08597026, є неправомірними та прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові та заяві про уточнення позовних вимог, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на підставі наказу від 31.03.2015 року №162 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області з питань дотримання податкового законодавства щодо своєчасності сплати узгоджених сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість по податковим деклараціям з податку на додану вартість за листопад 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року, за результатами якої відповідачем складено акт від 14.04.2015 року №84/28-09-49-15/08597026.
У вказаному акті перевірки встановлені порушення Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області п 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст.203 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ із змінами та доповненнями, відповідно до яких встановлено несвоєчасну сплату узгоджених сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість по податковим деклараціям з податку на додану вартість за листопад 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року у сумі 1 967 285,64 грн. протягом строків, визначених Податковим Кодексом України, а саме:
- 30.12.2014 р. за листопад 2014 року у сумі 646 247,54 грн. при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання 30 календарних днів;
- 30.01.2015 р. за грудень 2014 року у сумі 654 873,62 грн., а саме: у сумі 431 624,0 грн. при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - 26, 27, 28 календарних днів та у сумі 223 249,62 грн. при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання 31 календарних днів;
- 02.03.2015 р. за січень 2014 року у сумі 666 164,48 грн. при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання 25, 28 календарних днів.
Слід зазначити, що позивач скористався можливістю досудового порядку вирішення спору та подавав заперечення на акт від 14.04.2015 року №84/28-09-49-15/08597026 до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів 24.04.2015 року розглянуто заперечення платника податку та залишено без змін вищевказаний акт.
На підставі висновків акту перевірки від 14.04.2015 року №84/28-09-49-15/08597026 Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.04.2015 року:
- №0000174900, яким Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 174403,60 грн.;
- №0000184900, яким Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 44649,92 грн.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії і відображених в акті від 14.04.2015 року №84/28-09-49-15/08597026 висновків на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.
Судом встановлено, що позивачем сплачені податкові зобов'язання з ПДВ за листопад 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року шляхом перерахування грошових коштів з відкритих ним в установах банків рахунків у такому порядку: платіжним дорученням від 26.12.2014 року №12057 в ПАТ "Банк "Грант" м. Харкова; платіжним дорученням від 30.01.2015 року №771 в ПАТ "Банк "Грант" м. Харкова; платіжним дорученням від 26.02.2015 року №1584 в ПАТ "Банк "Грант" м. Харкова.
Згідно наданої представником відповідача інформації, позивачу стало відомо, що сплачені позивачем кошти з ПДВ в сумі 630000,00 грн. за попередній період на відповідний казначейський рахунок не надійшли, у зв'язку з чим, відповідачем складено податкову вимогу від 06.05.2015 року № 26-25.
Пунктом 1.24 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04. 2001 року № 2346-III (далі - Закон № 2346-III) визначено, що переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону № 2346-III, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Пунктом 1.29 статті 1 Закону № 2346-III передбачено, що проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система.
Згідно із пунктами 22.3, 22.4 статті 22 Закону № 2346-III, розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги-доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує. При використанні розрахункового документа ініціювання переказу для платника вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.
Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах (підпункт 16.5.2 пункту 16.2 статті 16 Закону № 2346-III).
Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 вказаного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.
Пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося невнесення чи неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду.
Відповідно до пункту 129.7 статті 129 Податкового кодексу України не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.
З аналізу наведених норм, вбачається, що платник податків, який ініціював банківський переказ коштів зі сплати податку, повністю звільняється від відповідальності як за несвоєчасне зарахування банком сплачених коштів до бюджету, так і за не зарахування цих сплачених коштів до бюджету взагалі, оскільки вся відповідальність за зарахування цих коштів до бюджету покладена законом на банківську установу, яка здійснює обслуговування платника податків.
Згідно акту перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем п. 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, відповідно до яких встановлено, несвоєчасну сплату узгоджених сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість по податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року.
Як вбачається з матеріалів справи, факт несвоєчасної сплати зазначених податкових зобов'язань виник внаслідок неврахування відповідачем суми сплачених платіжним дорученням від 26.02.2014 року № 1930 коштів у розмірі 630000,00 грн. зі сплати ПДВ за січень 2014 року, що потягло за собою прийняття відповідачем спірного податкового рішення та відповідних податкових вимог, які оскаржені позивачем у судовому порядку.
При цьому суд зазначає, що у спірні періоди позивач вчасно сплачував суми податкових зобов'язань, проте в зв'язку з неврахуванням 630000,00 грн., суми сплачених кожного місяця податкових зобов'язань з ПДВ зараховувались відповідачем в рахунок погашення боргу минулого періоду у відповідності до вимог Податкового кодексу України.
Судом встановлено, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду в справі № 820/4258/14 від 07.07.2014 року, винесеною за наслідком перегляду постанови Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2014 року, підтверджено правомірність висновку суду першої інстанції в частині визнання виконаним позивачем податкового зобов'язання зі сплати ПДВ за січень 2014 року в сумі 630000,00 грн. з моменту прийняття АТ "Брокбізнесбанк" платіжного доручення від 26.02.2014 року № 1930, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави вважати, що позивачем порушено строки сплати податкових зобов'язань у зв'язку з неперерахуванням банком грошових коштів.
Відповідно до вимог статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, з огляду на те, що нормами чинного законодавства України передбачено звільнення від відповідальності платника у разі несвоєчасного зарахування банком сплачених коштів до бюджету, а вина за таке порушення повністю покладається на банківську установу, спірні податкові повідомлення-рішення винесені з мотивів несвоєчасної сплати позивачем податкового зобов'язання з ПДВ за листопад 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року, є неправомірними та підлягають скасуванню.
Щодо нарахованої відповідачем та стягнення з позивача пені, з урахуванням уточнень, в сумі 45701,81 грн. за період з 01.02.2015 по 30.04.2015 у зв'язку з ненадходженням до бюджету сплачених позивачем згідно платіжного доручення від 26.02.2014 р. № 1930 коштів, суд зазначає наступне.
Окрім зазначених вище положень пунктів 129.6, 129.7 статті 129 ПК України, пунктом 2.10 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.12.2010 р. № 953 (зареєстрований Міністерством юстиції України 27.12.2010 р. за № 1350/18645) встановлено, що за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі податків, зборів і інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, якщо таке несвоєчасне або неповне перерахування відбулось через порушення банком строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" пеня не нараховується.
Отже, дії відповідача по нарахуванню і стягненню з позивача пені в сумі 45701,81 грн. за період з 01.02.2015 по 30.04.2015 є незаконними.
Судом встановлено, що відповідальність за несвоєчасне перерахування несе саме банк, а позивач здійснив усі передбачені законодавством дії по сплаті відповідних сум ПДВ до бюджету, а саме сплатив зі свого рахунку №26008033190001 в ПАТ "Брокбізнесбанк" на відповідний казначейський рахунок суму 630000,00 грн.
У висновках акту перевірки відповідач посилався на вимоги Податкового Кодексу України.
Згідно п 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.203.2 ст.203 Податкового Кодексу України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, висновки контролюючого органу, що викладені в акті перевірки не відповідають дійсності, оскаржувані податкові повідомлення - рішення, не відповідають ч.3 ст.2 КАС України, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими, спростовуються зібраними доказами по справі.
Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень суд зазначає.
Вимоги про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є однорідними позовними вимогами та передбачають один і той самий спосіб захисту прав позивача. Суд звертає увагу на те, що поняття скасування податкових повідомлень-рішень передбачає, тим самим, визнання їх протиправними. Отже щодо позовних вимог про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень слід відмовити, оскільки дана позовна вимога є похідною.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати складені Спеціалізованою Державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України стосовно Управління Державної служби, охорони при ГУМВС України в Харківській області: податкове повідомлення-рішення від 29.04.2015 року №0000174900 (з додатком) про зобов'язання Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 174403,60 грн. (сто сімдесят чотири тисячі чотириста три гривні 60 копійок) за платежем 14010100 з ПДВ за листопад 2014 року, грудень 2014 року та січень 2015 року; податкове повідомлення-рішення від 29.04.2015 року № 0000184900 (з додатком) про зобов'язання Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 44649,92 грн. (сорок чотири тисячі шістсот сорок дев'ять гривень 92 копійки) за платежем 14010100 з ПДВ за листопад 2014 року, грудень 2014 року та січень 2015 року.
Визнати протиправними дії Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України зі здійснення нарахування і стягнення з Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області пені в сумі 45701,81 грн. (сорок п'ять тисяч сімсот одна гривня 81 копійка) за період з 01.02.2015 року по 29.04.2015 року включно у зв'язку з ненадходженням до бюджету сплачених Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області 28.02.2014 року з рахунку № 26008033190001 в ПАТ "Брокбізнесбанк" міста Києва згідно платіжного доручення від 26.02.2014 року №1930 коштів в сумі 630000,0 грн. (шістсот тридцять тисяч гривень 00 копійок).
Зобов'язати Спеціалізовану Державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України зарахувати в рахунок грошових зобов'язань Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області зі сплати податку на додану вартість пеню, яка була нарахована і стягнута з Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області у зв'язку з ненадходженням до бюджету сплачених Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області 28.02.2014 року з рахунку № 26008033190001 в ПАТ "Брокбізнесбанк" міста Києва згідно платіжного доручення від 26.02.2014 року №1930 коштів в сумі 630000,0 грн. (шістсот тридцять тисяч гривень 00 копійок) за період з 01.02.2015 року по 29.04.2015 року включно в сумі 45701.81 грн. (сорок п'ять тисяч сімсот одна гривня 81 копійка).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (код ЄДРПОУ 08597026) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 487.20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 25 травня 2015 року.
Суддя Д.В. Бездітко