Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, тел. 7304272, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 34390710
Харків
21 травня 2015 р. № 820/3659/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Чудних С.О.,
за участю секретаря судового засідання Хмелівської Н.М.,
представника позивача - Кізілова О.В.,
представника відповідача - Ролінського Б.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КНИГОЛЕНД" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КНИГОЛЕНД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.04.2015 року № 0001461501.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем проведена камеральна електронна перевірка даних, що задекларовані у податковій звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "КНИГОЛЕНД" за січень 2015 року, за результатами якої складено акт. На підставі акту перевірки № 797/20-30-15-02-10 від 05.03.2015 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення від 01.04.2015 року № 0001461501. Обставини, які викладені в акті перевірки, неправомірно кваліфіковані як порушення, що передбачені ст.198 Податкового кодексу України, вищевказані порушення встановлено відповідачем при довільному трактуванні норм права та при грубому порушенні норм податкового законодавства. В основу встановленого відповідачем у висновках акту перевірки є викладені у акті перевірки висновки з приводу того, що позивач не включив у звітному податковому періоді до податкового кредиту суми ПДВ на підставі отриманих податкових накладних. Позивач не погоджується з вказаним висновком відповідача та зазначає, що контролюючим органом не правильно трактовано норми податкового законодавства, у зв'язку із чим, позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення від 01.04.2015 року № 0001461501 є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні 21.05.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 21.05.2015 року проти позову заперечив, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугував відображений в акті перевірки висновок про не включення позивачем у звітному податковому періоді до податкового кредиту суми ПДВ на підставі отриманих податкових накладних. А з урахуванням пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, всі податкові накладні складені в звітних податкових періодах 2014 року могли бути включені до складу податкового кредиту не пізніше грудня 2014 року. У зв'язку з чим просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена камеральна електронна перевірка даних, що задекларовані у податковій звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "КНИГОЛЕНД" за січень 2015 року, за результатами якої складено акт № 797/20-30-15-02-10 від 05.03.2015 року (а.с. 8-11) .
Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "КНИГОЛЕНД" п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит по декларації січня 2015 року в сумі 20453 грн (а.с. 10).
На підставі вказаного акту перевірки № 797/20-30-15-02-10 від 05.03.2015 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення від 01.04.2015 року № 0001461501 (а.с. 12).
З дослідженого акту перевірки № 797/20-30-15-02-10 від 05.03.2015 року судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень і винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував викладений в акті висновок про те, що позивач не включив у звітному податковому періоді до податкового кредиту суми ПДВ на підставі отриманих податкових накладних
Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 20.02.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю "КНИГОЛЕНД" подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року.
Так, позивачем включено до складу податкового кредиту січня 2015 року суму ПДВ у розмірі 20453 грн. по господарським операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю "СКАДІ РК".
Матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "КНИГОЛЕНД" (комісіонер) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СКАДІ РК" (комітент) 01.12.2012 року укладено договір субкомісії на продаж №01/08Б. За умовами укладеного договору комісіонер зобов'язується за дорученням комітента вчинити дії щодо продажу друкованої продукції.
Реальність виконання умов укладеного правочину від 01.12.2012 року підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: податкові накладні №7247 від 31.12.2014 року, №7244 від 31.12.2014 року, звіти про реалізацію товарів, видаткова накладна.
Також, між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СКАДІ РК" (постачальник) укладено договір поставка №319 від 14.03.2014 року, відповідно до якого, постачальник зобов'язується поставити покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити книжкову друковану продукцію, паперову продукцію відповідно до накладних. На виконання зазначеного правочину позивачем надано до суду податкову накладну від 31.12.201
Оплата товару здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи звітами та платіжними дорученнями.
Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.
Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.
Суд звертає увагу, що зазначена норма стосується лише податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, а тому не може бути застосована до позивача, оскільки в судовому засіданні представник контролюючого органу не заперечив, що податкові накладні подані та зареєстровані Товариством з обмеженою відповідальністю "КНИГОЛЕНД" вчасно та без порушень.
Крім того, суд звертає увагу, що зміни у п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу внесені у січні 2015 року, тоді коли накладні виписані у грудні 2014 року, а тому в даному випадку слід застосовувати норми податкового законодавства, що діяли на момент вчинення правовідносин.
Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту, а тому висновки відповідача викладені в акті перевірки № 797/20-30-15-02-10 від 05.03.2015 року про порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту за січень 2015 року на 20453 грн, є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкового повідомлення - рішення від 01.04.2015 року № 0001461501, не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є таким, що підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог позивача про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 01.04.2015 року № 0001461501 суд зазначає наступне.
Вимоги про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є однорідними позовними вимогами та передбачають один і той самий спосіб захисту прав позивача. Суд звертає увагу на те, що поняття скасування податкового повідомлення-рішення передбачає, тим самим, визнання його протиправним. Отже щодо позовних вимог про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 01.04.2015 року № 0001461501, слід відмовити, оскільки дана позовна вимога є похідною.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КНИГОЛЕНД" є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з підстав викладених вище.
Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КНИГОЛЕНД" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 01.04.2015 року № 0001461501
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 26.05.2015р.
Суддя С.О. Чудних