СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 243/4082/15-к 1-кп/243/357/2015
25 травня 2015 року місто Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
представника потерпілої адвоката ОСОБА_7
обвинуваченої ОСОБА_8
захисника- адвоката ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в місті Слов'янську кримінальне провадження № 12015050510000611, зареєстроване 08 березня 2015 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, на підставі обвинувального акту відносно
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки міста Красний Лиман Донецької
області, громадянки України, українки, з середньою освітою,
одруженої, яка має неповнолітню дитину 2003 року
народження, не працюючої, яка зареєстрована та мешкає
за адресою:
АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України,
07 березня 2015 року в період часу з 14-00 години до 23-00 години ОСОБА_10 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із своєю колишньою цивільною дружиною ОСОБА_8 , перебуваючи за місцем проживання їх спільного знайомого ОСОБА_11 : у квартирі АДРЕСА_2 , вживали спиртні напої. Під час вживання спиртних напоїв між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 неодноразово виникали сварки. Приблизно о 23-00 годині ОСОБА_10 та ОСОБА_8 спільно залишили квартиру ОСОБА_11 та удвох пішли до дачного будинку ОСОБА_10 , який розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
Приблизно о 23 годині 15 хвилин ОСОБА_10 та ОСОБА_8 підійшли до дачного будинку АДРЕСА_4 , де між ними на грунті раніше виниклих неприязних стосунків виникла сварка, в ході якої ОСОБА_8 , перебувачи у стані алкогольного сп'яніння, двома руками штовхнула ОСОБА_10 у грудну клітину, після чого останній впав на землю,однак продовжував висловлювати на адресу ОСОБА_8 образливі слова.
В цей момент у ОСОБА_8 виник протиправний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10 . Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на умисне вбивство останнього, діючи умисно, ОСОБА_8 підійшла до лежачого на землі ОСОБА_10 , присіла біля нього та закрила своєю правою рукою йому рот, однак останній ніяк не відреагував на ці її дії, продовжуючи словесно ображати ОСОБА_8 . Доводячи до кінця свій протиправний умисел,спрямований на вбивство ОСОБА_10 , ОСОБА_8 схопила двома руками за шию ОСОБА_10 та застосовуючи фізичну силу рук, надавила на його шию, при цьому їх стискаючи та утримувала останнього в такому положенні до того моменту поки через декілька секунд ОСОБА_10 перестав подавати будь-які ознаки життя. Своїми навмисними діями ОСОБА_8 спричинила ОСОБА_10 : групу саден лінійної та напівлінійної форм на шкірі лівої передньої поверхні шиї на рівні середини і верхнього краю щитовидного хряща, групу саден на шкірі правої передньої поверхні шиї на рівні середини і верхнього краю щитовидного хряща,масивні і дрібноочагові інфільтруючи крововиливи в м'яких тканинах шиї,згинальний переломо-вивіх лівого великого рога під'язикової кістки з крововиливами навколо, розгинальний перелом правого верхнього рога щитовидного хряща з крововиливом навколо, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, стосовно до живих осіб. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_10 помер на місці скоєння правопорушення; причиною його смерті стала механічна асфіксія внаслідок здавлення органів шиї руками - удавлення руками.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 в скоєнні даного кримінального правопорушення свою провину визнала частково,пояснивши суду, що на протязі трьох років вона з ОСОБА_10 перебувала у цивільному шлюбі. З причини зловживання ОСОБА_10 спиртними напоями, на початку 2015 року вони припинили сімейні відносини, після чого ОСОБА_10 став проживати у своїх батьків. Під час спільного проживання останній тільки один раз - 11 лютого 2015 року застосував до неї фізичну силу, але через декілька днів, він вибачився перед нею і вони залишилися друзями. 05 березня 2015 року під час телефонної розмови ОСОБА_10 звернувся до неї з прохання придбати для нього ліки, під час її перебування у місті Слов'янську та купити для його матері квіти. У першій половині дня 07 березня 2015 року вона спільно з донькою ОСОБА_12 перебувала у місті Слов'янську, де купила квіти для матері ОСОБА_10 . Після 14 години цього дня ОСОБА_10 зателефонував їй і запросив прийти у гості за місцем проживання їх спільного знайомого ОСОБА_11 , на що вона погодилася. З собою вона принесла пиво та придбані квіти. У квартирі ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та вона вживали спиртні напої, тільки чоловіки крім пива також вживали самогон.Сестра ОСОБА_13 , посилаючись на стан здоров'я, спиртні напої не вживала зовсім. Періодично вони здійснювали прогляд кінофільмів. Через декілька годин ОСОБА_10 заснув і приблизно о 20 годині вона, ОСОБА_11 та ОСОБА_14 залишали квартиру і ходили за місцем проживання ОСОБА_15 . Після їх повернення між нею та ОСОБА_10 виникла сварка, під час якої він її ображав та звинувачував у невірності. За весь час перебування у квартирі ОСОБА_11 вона неодноразово намагалася залишити цю квартиру, але ОСОБА_16 та ОСОБА_11 її повертали. Приблизно о 23 годині вона вирішила піти додому, а ОСОБА_10 став просити її дозволити йому йти до неї. Спочатку вона заперечувала проти цього, бо ОСОБА_10 був дуже п'яний, але потім погодилася. По дорозі він неодноразово її ображав, наніс долонями рук декілька ударів по обличчю,штовхнув її на землю, внаслідок чого вона впала та отримала саднини рук та колінних суглобів. Потім ОСОБА_10 запропонував їй піти з ним у садовий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_3 . Вони прийшли до цього садового будинку, деякий час перебували у цьому приміщенні і ОСОБА_10 з причини того, що не знайшов у будинку спиртного, став просили у неї гроші на придбання спиртного. На грунті цього між ними знову виникла сварка. Вони залишили цей будинок і пішли по АДРЕСА_3 , продовжуючи сваритися. Під час сварки ОСОБА_10 хватав її за одяг, волосся, штовхав, після чого вона штовхнула його руками у груди і він упав на землю, однак лежачі продовжував висловлювати на її адресу образливі слова, звинувачував у неправильності її політичних поглядів. Побоючись того, що ці слова може почути військовий патруль і у них можуть бути неприємності за такі розмови, вона підійшла до лежачого на землі ОСОБА_10 , присіла біля нього та закрила своєю правою рукою йому рот, однак останній ніяк не відреагував на ці її дії, продовжуючи словесно її ображати. Визнає, що лежачий на землі ОСОБА_10 ніяких активних дій відносно неї не здійснював, а лише ображав словами та намагався піднятися. Після чого, з метою, щоб ОСОБА_10 більше не кричав, вона схопила двома руками за його шию та застосовуючи фізичну силу рук, надавила на шию, при цьому їх стискаючи та утримувала останнього в такому положенні декілька секунд. ОСОБА_10 замовк, вона почула якийсь храп і вирішила, що останній заснув, тому убрала свої руки від шиї потерпілого і пішла підібрати втрачену під час сварки шапку. Вона не з'ясовувала питання щодо наявності ознак життя у ОСОБА_10 ,бо була впевнена, що останній спить, як раніше було неодноразово під час їх спільного життя: після вживання спиртних напоїв ОСОБА_10 міг навіть під час розмови заснути. Вона дуже розхвилювалася після таких образ ОСОБА_10 , не бажала, щоб діти бачили її сльози, тому зателефонувала ОСОБА_11 і запитала дозволу переночувати, на що останній надав згоду. Коли вона прийшла у квартиру ОСОБА_11 ,то останньому лише повідомила про те,що вони з ОСОБА_10 посварилася. Після сьомої години ранку 08 березня 2015 року вона залишила цю квартиру. Про смерть ОСОБА_10 їй стало відомо 08 березня 2015 року від знайомої, що для неї було несподіванкою. Тільки 09 березня 2015 року їй від працівників міліції стало відомо про причину смерті ОСОБА_10 . Під час досудового розслідування з нею у присутності її захисника ОСОБА_17 було проведено слідчий експеримент, під час якого вона добровільно на статисті показала свої дії відносно ОСОБА_10 , а за наслідками такої слідчої дії підписала відповідний протокол.
Обвинувачена у судовому засіданні заявила, що вона розуміла незаконність своїх дій та визнає, що від її дій наступила смерть ОСОБА_10 , згодна із висновком судово- медичної експертизи щодо тяжкості та механізму утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_10 , але вона не мала умислу на вбивство останнього, залишила його, бо вважала, що він спить. Крім того, ніяких дій щодо переховування від органів міліції нею не приймалися. Вважає,що її дії невірно кваліфіковані і повинні кваліфікуватися як вбивство через необережність.
Незважаючи на часткове визнання обвинуваченою ОСОБА_8 своєї провини, її винність у скоєнні дій, зазначених у вироку, підтверджується наступними зібраними у справі доказами.
Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила,що її син - ОСОБА_10 декілька років перебував у цивільному шлюбі з ОСОБА_8 , а з початку 2015 року син став проживати з ними. ОСОБА_8 неодноразово 06 березня 2015 року телефонувала її сину і син не відповідав на ці дзвінки, пояснюючи, що прийняв рішення з нею не поновлювати відносини. 07 березня 2015 року їх син приблизно о 14 годині пішов у гості до ОСОБА_11 . Приблизно о 20 годині вона телефонувала сину, але їй відповів ОСОБА_18 і повідомив про те, що ОСОБА_16 спить. Про смерть свого сина їй стало відомо 08 березня 2015 року від сусідів. Її чоловік особисто бачив труп їх сина на вулиці поблизу будинку АДРЕСА_4 , де неподалік розташований і їх дачний будинок. Просила суд стягнути на її користь завдану матеріальну шкоду у сумі 5733 грн. 50 коп. та моральну шкоду у сумі 500 000 грн., та строго покарати обвинувачену.
Як убачається з протоколу огляду місця події від 08 березня 2015 року, проведеного у період часу з 07 години 20 хвилин до 07 години 40 хвилин, біля будинку АДРЕСА_4 на дорозі було виявлено труп ОСОБА_10 , 1972 року народження. На трупі в області шиї зафіксовано наявність подряпин. (а.с. 45)
Згідно даних протоколу огляду трупа ОСОБА_10 проведеного працівниками міліції за участю судово - медичного експерта, було зафіксовано перебування трупа лежачого на спині,з розкинутими у сторони руками та зігнутими у колінах ногами. На трупі було надіто куртку чорну болоневу, сірий світер з блакитною смугою, джинсові штани сірого кольору, кросівки чорного кольору. На шиї трупу зліва зафіксовано наявність подряпин. ( а.с.46-47)
Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні показав, що 08 березня 2015 року приблизно о 05 годині 30 хвилин він вийшов із свого будинку АДРЕСА_4 , з метою вимкнути світло загального освітлення. Поблизу будинку, на дорозі він побачив знаходження якогось предмету, а коли підійшов ближче, то побачив тіло невідомого чоловіка, який не подавав ознак життя. Чоловік був одягнутий у куртку. Ніяких дій щодо переміщення трупу або зміни обстановки він не робив, а одразу прийняв заходи,за допомогою сусіда, щодо виклику швидкої допомоги та працівників міліції. Приблизно о 07 годині ранку приїхала швидка допомога, лікарі якої констатували смерть цього чоловіка, після чого прибули працівники міліції та почали проводити огляд місця події.
Допитаний у якості свідка батько загиблого - ОСОБА_20 пояснив,що вранці 08 березня 2015 року пішов до садибного будинку, який розташований по АДРЕСА_3 . Не доходячи до будинку, сусіди йому повідомили про те, що на дорозі,поблизу будинку АДРЕСА_4 , було знайдено труп його сина ОСОБА_21 . Він особисто впізнав сина, після чого було проведено огляд працівниками міліції. У розмові сусід ОСОБА_19 повідомив,що саме він знайшов труп.
Свідок ОСОБА_22 , яка працює фельдшером швидкої допомоги, показала у судовому засіданні,що вранці 08 березня 2015 року у складі бригади вона прибула за викликом на вулицю Радянську, де поблизу будинку АДРЕСА_4 на дорозі було знайдено труп чоловіка у одежі,без наявних тілесних ушкоджень. Детальний огляд трупа працівниками швидкої допомоги не проводився. Нею було оглянуто особисті речі на предмет наявності документів щодо особи та було знайдено у кишені медикаменти. У подальшому ними було повідомлено про цей труп працівникам міліції.
З огляду на показання зазначених свідків та вищезазначені протоколи огляду місця події та трупу ОСОБА_10 , суд приходить до переконання про невідповідність фактичним обставинам справи посилання у судовому засіданні ОСОБА_8 на те, що місце, де залишився лежати на землі ОСОБА_10 , не знаходиться поблизу будинку АДРЕСА_4 та про те,що ОСОБА_10 після виходу з дачного будинку не одягав куртку, бо зазначені твердження обвинуваченої спростовуються показаннями цих свідків та даними протоколів огляду місця події, огляду трупа, огляду одягу ОСОБА_10 у приміщенні бюро судово - медичної експертизи. ( а.с. 52-55, 56-59). Крім того, як убачається із протоколу проведення слідчого експерименту 11 березня 2015 року за участю ОСОБА_8 , остання у присутності свого захисника, безпосередньо на місці скоєння кримінального правопорушення показала, що саме поблизу будинку №75 по вулиці Радянській мав місце 07 березня 2015 року останній конфлікт між нею та ОСОБА_10 , під час якого вона закривала йому рукою рот,а потім обома руками стискала шию ОСОБА_10 . Під час проведення зазначеної слідчої дії, за участю обвинуваченої ОСОБА_8 та її захисника було складено схему, на якій було зазначено напрямок пересування ОСОБА_23 та ОСОБА_10 , місце, де він останній раз упав і де ОСОБА_8 закривала йому рот та стискала шию. Згідно цієї схеми місцем залишення ОСОБА_10 на землі є саме місце поблизу будинку АДРЕСА_4 . Зазначена схема була підписана усіма учасниками слідчої дії, у тому числі ОСОБА_8 та її захисником,без будь-яких зауважень. ( а.с. 63-74)
Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив,що він перебував у добрих стосунках з ОСОБА_10 , який прийшов до нього 07 березня 2015 року у гості. Дома також знаходилася його сестра ОСОБА_14 . За запрошенням ОСОБА_10 приблизно в обід прийшла ОСОБА_24 , яку він також знав. Він, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 почали вживати спиртні напої, в тому числі і самогон, під час чого між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 неодноразово виникали сварки, ініціатором яких була саме ОСОБА_8 , яка весь час поводила себе агресивно по відношенню до колишнього співмешканця. Ввечері, свідок, його сестра та ОСОБА_14 виходили із квартири і залишали ОСОБА_10 одного у квартирі, який у цей час після вжитих спиртних напоїв спав. Після повернення у квартиру,вони продовжили вживати спиртні напої. Приблизно о першій годині ночі ОСОБА_10 почав збиратися йти додому, але ОСОБА_8 переконала його піти з нею. Через деякий час після їх уходу, йому зателефонувала ОСОБА_8 та спросила дозволу у цю ніч у нього переночувати, на що він дав дозвіл. Коли ОСОБА_8 прийшла у квартиру, то вона була у збудженому стані і на його питання про місце перебування ОСОБА_10 повідомила про те, що вони посварилися між собою і ОСОБА_10 пішов до свого садибного будинку. При цьому обставини сварки вона не пояснювала, наявних тілесних ушкоджень на її обличчі він не бачив. Вранці 08 березня 2015 року в період часу з 7 години до 8 години ОСОБА_8 залишила його квартиру, після чого зателефонувала йому та повідомила про те, що ОСОБА_25 помер з причини серцевого приступу.
Свідок ОСОБА_14 підтвердила у судовому засіданні обставини перебування 07 березня 2015 року за місцем проживання її брата - ОСОБА_11 , спільних знайомих ОСОБА_10 ,його колишньої співмешканки ОСОБА_8 та їх спільного вживання спиртних напоїв протягом тривалого часу. Особисто вона спиртні напої не вживала,бо хворіла. Між ОСОБА_26 та ОСОБА_27 неодноразово виникали сварки, ініціатором яких була ОСОБА_24 , яка була збуджена і їй не подобалися висловлювання ОСОБА_10 . Приблизно о першій годині ночі вона пішла спати, тому вважає, що ОСОБА_16 та ОСОБА_24 залишили квартиру після цього часу. Їй відомо, що цієї ж ночі ОСОБА_24 телефонувала її брату та отримала дозвіл на прихід у квартиру ,а вранці ( до 7 години) вона залишила цю квартиру. Будь яких пояснень: де залишився ОСОБА_10 , ОСОБА_8 їй особисто не повідомляла. Під час досудового розслідування вона помилково повідомила працівникам міліції про те, що ОСОБА_24 пішла з ОСОБА_27 із квартири приблизно о 23 годині, бо орієнтувалася на наручний свій годинник, але у подальшому нею було з'ясовано, що цей годинник невірно проводив облік часу.
Аналізуючи зазначені свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_14 обставини щодо часу спільного залишення ОСОБА_8 та ОСОБА_10 квартири ОСОБА_11 ,у сукупності з наданими показаннями обвинуваченої у судовому засіданні, суд приходить до висновку про те, що посилання цих свідків на те, що обвинувачена та ОСОБА_10 залишили квартиру після часу ночі, не відповідають фактичним обставинам справи і к такому висновку суд прийшов з наступних підстав.
Відповідно до протоколу від 11 березня 2015 року у ОСОБА_8 на підставі наданої нею письмової згоди, працівниками міліції було вилучено та оглянуто мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_1 , який у подальшому було повернуто її матері- ОСОБА_28 ( а.с. 76, 77)
Згідно протоколу огляду від 20 квітня 2015 року даних абонентських номерів споживачів телекомунікаційних послуг ОСОБА_8 (номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_11 (номер НОМЕР_2 ) убачається, що ОСОБА_8 телефонувала ОСОБА_11 07 березня 2015 року о 23 годині 10 хвилин ( тривалість 30 секунд),о 23 годині 15 хвилин ( тривалість 30 секунд), о 23 годині 31 хвилина ( тривалість 68 секунд), та 08 березня 2015 року о 03 годині 52 хвилини (тривалість 25 секунд). ( а.с.124-125).
Безпосередньо у судовому засіданні ОСОБА_8 було зазначено про те, що вона телефонувала ОСОБА_11 з питання отримання дозволу провести ніч у його квартирі о 23 годині 31хвилина, а інші дзвінки не здійснювала і наявність їх фіксації пояснює відсутністю блокування у її телефоні. Такий дзвінок вона здійснювала вже після того як залишила лежати ОСОБА_10 на землі.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що залишення квартири ОСОБА_11 обвинуваченою та ОСОБА_10 не могло мати місце після першої години ночі, як про це стверджували свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , і в цій частині показання цих свідків не відповідають фактичним обставинам по справі, тому не приймаються судом до уваги.
Між тим, на підставі показань у судовому засіданні свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_29 , які безпосередньо були присутніми у квартирі 07 березня 2015 року під час перебування там ОСОБА_10 та обвинуваченої, судом встановлено про наявність неодноразових сварок між останніми, які виникали з ініціативи саме обвинуваченої, яка після вживання спиртних напоїв перебувала у збудженому стані та поводила себе агресивно. У суду не має підстав ставити під сумнів показання цих свідків щодо цих обставин, враховуючи при цьому те, що між обвинуваченою та свідками відсутні неприязні стосунки, а обвинувачена навіть після скоєння кримінального правопорушення прийшла у квартиру ОСОБА_11 , де і провела ніч.
Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні показав, що 08 березня 2015 року приблизно о 2 годині дня він прийшов до ОСОБА_11 і у розмові останній пояснив, що ОСОБА_10 ,зі слів ОСОБА_8 помер він серцевого нападу.
Свідок ОСОБА_30 , яка є донькою обвинуваченої, у судовому засіданні показала, що 07 березня 2015 року до 16 години вони з матір'ю перебували у місті Слов'янську. Приблизно о 21 годині 30 хвилин вона телефонувала матері і остання повідомила їй про те, що перебуває у гостях у ОСОБА_11 , де і знаходиться її колишній співмешканець ОСОБА_10 .
Із протоколу проведення слідчого експерименту від 11 березня 2015 року убачається, що ОСОБА_8 у присутності свого захисника ОСОБА_17 , послідовно розповіла та показала, яким способом нею 07 березня 2015 року були заподіяні тілесні ушкодження ОСОБА_10 : коли вона штовхнула ОСОБА_10 руками у груди, він упав на землю обличчям догори, але лежачі продовжував висловлювати на її адресу образливі слова. Вона присіла біля нього та наказала йому мовчати, однак ОСОБА_10 її не послухав та продовжив сперечатися з нею, тоді вона правою рукою закрила йому рот, а після того, як останній зробив спробу вкусити її за долоню, вона убрала свою руку з його рота. Лежачий ОСОБА_10 намагався наносити удари руками ( далі - за текстом протоколу мовою документа) «после этого ОСОБА_31 продолжая сидя около ОСОБА_10 , обеими руками, а именно ладонями взяла за горло ОСОБА_10 , а именно правой более внизу, а левой немного сверху, и обхватив горло, сделала толчок вверх по шее, а именно вверх в область лица, при этом придавливая шею к земле, от чего ОСОБА_10 замолчал, повернул голову на левый бок и захрапел. В таком положении она продержала ОСОБА_10 несколько секунд. Помощь ОСОБА_10 она не оказывала, так как была в истерике и злая на него…Это было около двенадцати часов ночи..» ( а.с. 63-74).
За висновком судово- медичної експертизи №144 від 17 квітня 2015 року ( далі - за текстом мовою документу) «при исследовании трупа ОСОБА_10 , 1972 года рождения, были обнаружены следующие повреждения:- группа ссадин линейной и полулунной формы на коже левой переднее-боковой поверхности шеи на уровне середины и верхнего края щитовидного хряща, группа ссадин на коже правой переднее-боковой поверхности шеи на уровне середины и верхнего края щитовидного хряща, массивные и мелкоочаговые инфильтрирующие кровоизлияния в мягких тканях шеи, сгибательный переломо-вывих левого большого рога подьязычной кости с кровоизлияниями вокруг, разгибательный перелом правого верхнего рога шитовидного хряща с кровоизлияниями вокруг. Данные повреждения образовались непосредственно перед смертью от действия тупого предмета-сдавлении шеи в преимущественном направлении спереди назад. Характер повреждений указывает на то, что сдавление шеи производилось руками. Клиническое течение данных повреждений осложнилось развитием явлений механической асфиксии, что подтверждается обнаружением при исследовании кровоизлияний в корне языка, кровоизлияний на слизистой век и в белочной оболочке глаз, кровоизлияний под эпикрадом и легочной плеврой, общего венозного полнокровия внутренних органов, обильных багрово - фиолетовых трупных пятен, жидкого состояния и темной окраски трупной крови, эмфиземы легких, отека легких и головного мозга. Между причиненными повреждениями и наступлением смерти имеется прямая связь. Относительно живого человека данные повреждения имеют признаки тяжких телесных повреждений, как опасные для жизни;
- царапина на коже подглазничной области справа образовалась от скользящего действия тупозаостренного предмета, каким может быть ноготь пальца кисти, незадолго до смерти, никакого отношения к причине смерти не имеет и у живого человека имела бы признаки легких телесных повреждений. Ссадина на коже правого надплечья образовалась от скользящего действия тупого предмета, незадолго до смерти никакого отношения к причине смерти не имеет и у живого человека имела бы признаки легких телесных повреждений. Смерть ОСОБА_10 наступила при явлениях механической асфиксии в результате сдавления органов шеи руками: удавление руками. Указанное заключение подтверждается обнаружением при исследовании видового признаками смерти: линейные и полулунные ссадины на коже шеи, переломо- вывих левого большого рога подьязычной кости, перелом правого верхнего рога щитовидного хряща, кровоизлияний в мышцах шеи и в корне языка, а также общеасфиктических признаков смерти в виде кровоизлияний на слизистой век и в белочной оболочке глаз, кровоизлияний под эпикардом и легочной плеврой, обильных багрово-фиолетовых трупных пятен, общего венозного полнокровия внутренних органов, темной окраски и жидкого состояния трупной крови, эмфиземы легких, отека легких и головного мозга. Судя по динамике развития трупных пятен, установленных при осмотре трупа на месте обнаружения и при исследовании его в условиях морга, смерть ОСОБА_10 могла наступить за 7-9 часов до момента осмотра трупа на месте обнаружения (08.03.15 г. в 07.40) В момент смерти ОСОБА_10 находился в состоянии алкогольного опьянения, что подтверждается наличием спирта этилового в крови трупа в количестве 3,99%о и в моче трупа в количестве 5,27%о. Относительно живого человека данная концентрация спирта этилового может соответствовать тяжелой степени алкогольного опьянения.» ( а.с.48-51).
Відповідно до висновку судово- медичної експертизи № 146 від 10 березня 2015 року за наслідками огляду ОСОБА_8 було виявлено наявність ( далі- за текстом документу та мовою документу) « кровоподтек на коже правого лучезапястного сустава, который образовался от одного ударно-сдавливающего воздействия тупого предмета, возможно в указанный
( 07.03.2015 ) срок, относится к легким телесным повреждениям. Обнаруженные ссадина и кровоподтек на коже левого коленного сустава образовались от одного скользящего действия тупого предмета, возможно, в указанный срок и относятся к легким телесным повреждениям».
(а.с.62)
Аналіз наведених доказів переконує суд в тому,що саме за обставин,про які ОСОБА_8 вказала під час проведення 11 березня 2015 року слідчого експерименту, відбулася подія злочину. Доводи обвинуваченої ОСОБА_8 у судовому засіданні про те, що вона не з'ясовувала питання щодо наявності ознак життя у ОСОБА_10 ,бо була впевнена, що останній спить, спростовуються її показами під час проведення слідчого експерименту і розцінюються судом як спрямованими на зменшення своєї провини у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Згідно висновку амбулаторної комплексної судово психолого-психіатричної експертизи №129 від 16 березня 2015 року у ОСОБА_8 , 1968 року народження, виявлено (далі- за текстом документа) «эмоционально-неустойчивое расстройство личности, осложненное психическими и поведенческими нарушениями вследствие употребления алкоголя с вредными последствиями (психопатия, возбудимого круга, в состоянии неустойчивой компенсации, осложненная бытовым пьянством - в ред МКБ -9)». У період скоєння інкримінованих дій вона перебувала у стані простого алкогольного сп'яніння і за своїм психічним станом могла розуміти свої дії та керувати ними. У період скоєння інкримінованого правопорушення ОСОБА_8 не перебувала у тимчасово-хворобливому стані, яке позбавляло б її розуміти свої дії та керувати ними. На теперішній час вона повністю розуміє свої дії та керує ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. У момент скоєння злочину ОСОБА_8 не перебувала у стані фізіологічного афекту або стані виразкового емоційного напруження - стресу,фрустрації, котрі б суттєвим станом впливали на її свідомість та діяльність.( а.с.78-84).
Відповідно до роз'яснень, які містяться у пунктах 22 та 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року № 2 « Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», визначаючи направленість умислу обвинуваченого під час скоєння інкримінованого йому злочину, треба виходити із сукупності всіх обставин вчиненого діяння,зокрема, врахувати спосіб,знаряддя злочину, кількість,характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого,що передувала події, їх стосунки. У випадках, коли особа, яка позбавила потерпілого життя чи заподіяла йому тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення ( злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити ( злочинна недбалість), її дії слід розглядати як вбивство через необережність чи заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження і кваліфікувати відповідно за ст. 119 чи ст. 128 КК. Не можна,зокрема, розглядати як умисне вбивство випадки, коли смерть потерпілого настала від ушкоджень, одержаного при падінні від поштовху чи удару, якщо винний не бажав або свідомо не припускав настання таких наслідків. Такі дії, залежно від змісту суб'єктивної сторони злочину, можуть кваліфікуватись як вбивство через необережність чи як умисне тяжке тілесне ушкодження,що спричинило смерть потерпілого.
Судом встановлено, що ОСОБА_10 та ОСОБА_8 07 березня 2015 року за весь часу перебування у квартирі ОСОБА_11 неодноразово сварилися і така їх взаємна поведінка продовжилася під час перебування на вулиці - за місцем знаходження садибного будинку АДРЕСА_3 , а у подальшому - поблизу будинку №75. Голосні висловлювання ОСОБА_10 , який перебував у стані тяжкого алкогольного сп'яніння, з питання його незгоди з політичними поглядами ОСОБА_8 , тривалі по часу образи на її адресу, сварку загострили і стали поштовхом для насильства. Характер подальших дій ОСОБА_8 , а саме: затуляючи рукою рот потерпілого, в той час як останній після падіння на землю, внаслідок алкогольного сп'яніння, не піднімався і ніяких активних дій щодо ОСОБА_8 не скоював,а у подальшому - застосування руками фізичної сили (надавлення та стискання) відносно життєво важливого органу - шиї ОСОБА_10 , послідовність таких дій, механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, - усе це у сукупності свідчить про те, що ОСОБА_8 мала прямий умисел на позбавлення життя ОСОБА_10 . Наступні ж її дії : залишення ОСОБА_10 на дорозі у холодну пору року, так і не пересвідчившись у якому він перебуває стані, чи потребує медичної допомоги, втеча з місця скоєння кримінального правопорушення та приховування він інших громадян відомостей про дійсне місце перебування ОСОБА_10 , не дають підстав вважати, що вона скоїла вбивство через необережність. Посилання ОСОБА_8 у судовому засіданні на те,що вона не мала наміру вбивати ОСОБА_10 , бо про його смерть їй стало відомо лише наступного дня і нею не приймалися заходи щодо переховування від працівників міліції, не впливають на правову оцінку фактичних дій ОСОБА_8 .
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по кримінальному провадженні, оцінивши представлені сторонами провадження докази в їх сукупності, суд визнає вину ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України - умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині (вбивстві),повністю доведеною.
При призначенні покарання ОСОБА_8 відповідно до положень статті 65 КК України, суд приймає до уваги конкретні обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено законодавцем до особо тяжких, сукупність усіх обставин, що його характеризують: мотив і мету вчиненого кримінального правопорушення,причини конфлікту, невідворотні наслідки кримінального правопорушення у вигляді смерті людини, думку потерпілої, яка наполягала на суворому покаранні, дані, які характеризують особу обвинуваченої, яка раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягалася, офіційно не працевлаштована, на даний час має постійне місце проживання у місті Миколаївка, за яким позитивно характеризується, її позитивну характеристику за попереднім місцем проживання та роботи у місті Добропілля, на диспансерному обліку у лікарів психіатрів та наркологів не перебуває, враховує її сімейний стан, наявність на утриманні неповнолітньої дитини 2003 року народження, дані про стан її здоров'я, наявність до 01 лютого 2015 року третьої групи інвалідності за загальним захворюванням ( а.с.129,130,136-137,143-149, 151-156, 159)
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття у скоєному правопорушенні, що виражається в усвідомленні своєї вини та засудженні своєї протиправної поведінки, сприянні органу досудового розслідування та суду у встановленні фактичних обставин злочину.
Обставиною, яка за правилами статті 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_8 , суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням тяжкості скоєного кримінального правопорушення, відомостей про особу обвинуваченої, обставин, які пом'якшують та обтяжують її покарання, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_8 та попередження скоєння нею нових злочинів, призначення їй покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції інкримінованої частини статті Особливої частини Кримінального кодексу України.
Потерпілою ОСОБА_6 було заявлено цивільний позов по відшкодуванню матеріальної шкоди на поховання сина у розмірі 5733 грн. 50 коп. та моральної шкоди у сумі 500 000 грн.
Обвинувачена ОСОБА_8 позовні вимоги по відшкодуванню матеріальної шкоди визнала у повному обсязі, моральну шкоду визнала частково та не оспорювала її завдання потерпілій , але при визначенні її розміру покладалася на розсуд суду.
Характер та розмір спричиненої матеріальної шкоди,пов'язаної з витратами на поховання ОСОБА_10 , на суму 5733, 50 грн. підтверджено відповідними квитанціями та товарними чеками, тому з урахуванням визнання ОСОБА_8 винною у вбивстві ОСОБА_10 , суд на підставі положень статті 1166 Цивільного кодексу України вважає за необхідне задовольнити цивільний позов потерпілої по відшкодуванню матеріальної шкоди у повному обсязі. ( а.с. 42,43)
В обгрунтування заявленого цивільного позову по відшкодуванню моральної шкоди, визначеного сумою 500 000 грн., потерпілою ОСОБА_6 було зазначено про те,що вона перенесла і переносить безмірні душевні страждання,душевну біль, відчуття горя, вона приречена на одиноку безпомічну старість. Розмір визначеної компенсації дозволить їй залучити до свого догляду в такому безпомічному стані інших осіб, звернутися за допомогою до психологів, щоб пройти душевну реабілітацію.
Відповідно до положень частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода,завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно частини 2 статті 1168 Цивільного кодексу України моральна шкода,завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові ( дружині), батькам (усиновлювачам), дітям ( усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 « Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» (із відповідними змінами), розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Враховуючи те, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь- яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
На підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, суд повинен керуватися засадами розумності, виваженості та справедливості.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер і ступень моральних страждань потерпілої ОСОБА_6 , яка є особою похилого віку, і завдані їй моральні страждання ніякому відновленню не підлягають та будуть супроводжувати її усе життя.
Приймаючи до уваги встановлені при розгляді справи фактичні обставини справи, характер та глибину пов'язаних із смертю ОСОБА_10 моральних страждань у його матері, ступень вимушеного порушення нормального укладу її життя, та, виходячи із суті позовних вимог, засад розумності і справедливості, матеріального стану обвинуваченої, суд встановлює суму відшкодування ОСОБА_6 моральної шкоди у розмірі 25 000 грн. і вважає її справедливою сатисфакцією за моральну шкоду, завдану внаслідок вбивства її сина.
Речові докази - зрізи волосся ОСОБА_32 ( упаковані в п'ять окремих паперових конвертів),зразок крові ОСОБА_32 (упакований у один паперовий конверт),одяг ОСОБА_32 - джинси, світер,спортивні штани,труси, майка, куртка(упаковані в стандартний криміналістичний пакет),кросівки (упаковані в окремий криміналістичний пакет); зрізи нігтьових пластин з трупа ОСОБА_10 , зрізи нігтьових пластин ОСОБА_8 , зразок крові ОСОБА_8 , осади зі зрізів нігтьових пластин ОСОБА_8 , осади з витяжками з нігтьових пластин трупа ОСОБА_10 ( упаковані у вісім паперових конвертів), на підставі положень статті 100 КПК України,з урахуванням думки потерпілої ОСОБА_6 , підлягають знищенню після набрання вироком суду законної сили.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою слід залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
На підставі викладеного, керуючись статтями 368, 370 та 374 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
ОСОБА_8 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України, та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з моменту затримання - 11 березня 2015 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Артемівському слідчому ізоляторі управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області, обраний стосовно ОСОБА_8 , до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_6 матеріальну шкоду у сумі 5733 грн. 50 коп. та моральну шкоду у сумі 25 000 грн.
Речові докази - зрізи волосся ОСОБА_32 ( упаковані в п'ять окремих паперових конвертів),зразок крові ОСОБА_32 (упакований у один паперовий конверт),одяг ОСОБА_32 - джинси, світер,спортивні штани,труси, майка, куртка(упаковані в стандартний криміналістичний пакет),кросівки (упаковані в окремий криміналістичний пакет); зрізи нігтьових пластин з трупа ОСОБА_10 , зрізи нігтьових пластин ОСОБА_8 , зразок крові ОСОБА_8 , осади зі зрізів нігтьових пластин ОСОБА_8 , осади з витяжками з нігтьових пластин трупа ОСОБА_10 ( упаковані у вісім паперових конвертів), які знаходяться на зберіганні у камері схову Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області, знищити.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга Апеляційному суду Запорізької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуюча,суддя : ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3