242/1166/15-ц
2/242/590/15
18 травня 2015 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Моцного О.С., при секретарі Нарижній О.Г., за участі позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидівської міської територіальної громади про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його бабуся ОСОБА_3, після смерті якої залишилося спадкове майно у вигляд житлового будинку з усіма надвірними спорудами та будівлями, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Його батьки - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - померли. Він звернувся до нотаріальної контори з заявою про отримання спадщини, але нотаріус відмовила у вчиненні нотаріальних дій, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на будинок. На підставі цього просить визнати за собою право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті його бабусі.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задовольнити.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності та винести рішення на розсуд суду.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази й матеріали справи та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, прийшов до наступного.
Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого 22.07.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Селидівського міського управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_2, виданого відділом ЗАГС м. Селидове Донецької області, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3.
Згідно свідоцтва про одруження НОМЕР_3, виданого Селидівським міськбюро ЗАГС Донецької області, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 одружилися 05 серпня 1964 року та її після одруження присвоєне прізвище «ОСОБА_3».
Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_4, виданого 16 червня 1965 року Селидівським міськбюро ЗАГС Донецької області, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_3.
Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_5, виданого повторно 30 січня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Селидівського міського управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5.
Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_6, виданого ІНФОРМАЦІЯ_6 відділом реєстрації актів громадянського стану м. Селидове Донецької області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6.
Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_7, виданого 12 серпня 1992 року відділом ЗАГС м. Селидове Донецької області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 та його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Право на спадкування відповідно ст. 1223 ЦК України мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Тобто, спадкування за правом представлення відбувається уразі, якщо на час відкриття спадщини не залишилось в живих відповідного родича, що повинен, бути власником частини спадкового майна, яка належала йому за законом.
Згідно рішення виконавчого комітету Селидівської міської ради трудящих від 02 вересня 1964 року № 269/17 ОСОБА_3 надано дозвіл на індивідуальне будівництво на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно довідки КП «Селидівське БТІ» від 17.12.2014 року № 520 житловий будинок з усіма надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, числиться за ОСОБА_3, правовстановлюючі документи на вказаний житловий будинок не оформлювалися. Зміна поштової адреси: колишня АДРЕСА_1, теперішня АДРЕСА_1.
Постановою державного нотаріуса Першої селидівської державної нотаріальної контори від 13 лютого 2015 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки спадкоємець нотаріусу не надав документів на спадкове майно.
Згідно відповіді Першої селидівської державної нотаріальної контори від 21.04.2015 року № 238/01-09 після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_6, спадкові справи не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалось.
Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено дослідженими в судовому засіданні доказами, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до п.1) ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Керуючись ст. ст. 4, 16, 328, 1216, 1225 ЦК України, ст. ст. 212-215 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Селидівської міської територіальної громади про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті його бабусі ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: житловий будинок, загальною площею 40,9 кв.м., житловою площею 23,7 кв.м., допоміжною площею 17,2 кв.м., з усіма надвірними будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя