Справа № 234/3640/15-ц
Провадження № 2/234/2265/15
20 травня 2015 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Заборського В.О., при секретарі Янакій С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод та визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
20 березня 2015 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися в суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження своєю власністю та просили визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1. Свій позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обґрунтували тим, що квартира АДРЕСА_1 належить їм на підставі Договору міни укладеного 26.11.1998 року на Краматорській універсальній біржі "Примус" і зареєстрованого в БТІ 27.11.1998 року за №11506-П. Позивачка ОСОБА_1 проживала з відповідачем ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, у зв'язку з чим останній був зареєстрований у їхній квартирі 19.06.2009 року. З 01.08.2010 року стосунки між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 припинились, внаслідок чого відповідач з вересня 2010 року в квартирі не проживає. Будь-яких речей ОСОБА_3 у квартирі не залишилось, комунальні платежі за квартиру він не сплачує. Реєстрація відповідача в квартирі унеможливлює їм оформити субсидію та створює перешкоди в користуванні власністю, у зв'язку з чим вони змушені звернутися до суду для захисту своїх прав та інтересів.
В судовому засіданні позивачки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 надали суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просили позов задовольнити, визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням. Додатково зазначили, що відповідач ОСОБА_3 був зареєстрований у квартирі як член сім'ї співвласника ОСОБА_1, однак після припинення між ними стосунків, він 01.09.2010 року вивіз свої речі і з того часу в квартирі не з'являвся і не проживав. Будь-яких перешкод у користуванні квартирою відповідачу ними не чинилось.
Відповідач ОСОБА_3, за адресою його реєстрації, належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
За ухвалою суду справа розглянута заочно за наявних в справі доказів в порядку ст. 224 ЦПК України.
Суд вислухавши пояснення позивача, показання свідків, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, позивачкам ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 згідно Договору міни №241 від 26.11.1998 року укладеного на Краматорській Універсальній біржі "Примус" та зареєстрованого в БТІ 27.11.1998 року за №11506/П.
Згідно Довідки КП "Служба єдиного замовника" від 17.03.2015 року ОСОБА_3 19.06.2009 року зареєстрований в АДРЕСА_1.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 показали, що відповідач ОСОБА_3 поживав із ОСОБА_1 однією сім'єю, працював в Росії вахтовим методом. Після розірвання стосунків із ОСОБА_1 виїхав і вже п'ять років в квартирі не проживає. Речі ОСОБА_3 в квартирі відсутні, про те, щоб позивачки створювали перешкоди відповідачу у користуванні квартирою їм не відомо.
Крім того, факт не проживання ОСОБА_3 в квартирі за місцем реєстрації підтверджується з вересня 2010 року підтверджується Актом від 17.03.2015 року.
Згідно відповіді Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_3 судимості не має, з чого можна зробити висновок, що він не відбуває покарання пов'язане з позбавленням волі. В КЛПУ "Міська психіатрична лікарня м. Краматорська" відповідач ОСОБА_3 на обліку не перебуває, актовий запис про смерть ОСОБА_3 відсутній, що підтверджується відповідними листами.
У відповідності до частини 4 ст. 41 Конституції України, частини 1 ст. 321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно частини 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно частини 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно частини 1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Таким чином, позивачки як власниці квартири згідно ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 383 ЦК України мають право володіти, користуватися та розпоряджатися ним на власний розсуд, використовувати його для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї. Таке право позивачок згідно ч. 4 ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 ЦК України є непорушним і вони не можуть бути протиправно його позбавлені.
Відповідно до частини 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Згідно до частини 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідач ОСОБА_3, як встановлено в судовому засіданні, зареєстрований в квартирі, яка належить позивачкам на праві власності, як член сім'ї співвласника ОСОБА_1 - 19.06.2009 року, в даній квартирі не проживає понад один рік без поважних причин, а саме з вересня 2010 року, і оскільки до теперішнього часу залишається зареєстрованим в даній квартирі, то цим порушує права позивачів як власників, вони сплачують комунальні послуги які припадають на нього, позбавлені можливості оформити субсидію.
Таким чином, права позивачок як власниць квартири порушені і вони, згідно частини 2 ст. 405 ЦК України мають право вимагати визнати відповідача ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою.
Щодо обраного позивачками способу захисту порушеного права - визнання відповідача таким, що втратив право користування квартирою, то такі вимоги охоплюються поняттям "усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном", тобто ґрунтуються на законі, і будуть достатніми для повного захисту права позивачок шляхом подальшого зняття відповідача з реєстраційного обліку.
За наведених обставин позовні вимоги щодо визнання ОСОБА_3 таким, що втратив
право користування квартирою АДРЕСА_1 підлягають задоволенню повністю.
Позивачки не вимагають стягнення судових витрат.
Керуючись ч. 4 ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 319, 321, 383, 391, 405 ЦК України та ст.ст. 10, 11, 60, 212, 224 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод та визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідач, який не з'явився у судове засідання, може подати до Краматорського міського суду Донецької області заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: В.О. Заборський