Код суду 233 Справа № 233/2771/15-к
Вирок
Іменем України
25 травня 2015 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області обвинувальний акт і угоду про визнання винуватості по кримінальному провадженню (внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015050380000422 від 18 березня 2015 року) за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, із середньою технічною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживає по АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_6 16 березня 2015 року, приблизно о 18.00 годин (більш точного часу в ході розслідування встановити не вдалося), знаходячись на перехресті вулиці Калініна з проспектом Ломоносова у місті Костянтинівка Донецької області, де на той час відбувалися масові заворушення, спровоковані дорожньо-транспортною пригодою за участю військовослужбовців Збройних сил України, підійшов до розташованого на місці ДТП транспортного засобу (багатоцільового бронетранспортеру), біля якого на той момент тривали масові заворушення і невстановлені особи викидали з бронетранспортеру майно, де діючи умисно, незаконно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, підібрав із землі поруч з вказаним транспортним засобом паперовий згорток з бойовими припасами, який діючи умисно, незаконно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переніс та зберігав у місці свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , а в подальшому діючи умисно, незаконно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій переніс та зберігав у салоні належного йому автомобіля «Mercedes Benz 208D», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . 18 березня 2015 року під час огляду автомобіля «Mercedes Benz 208D», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , співробітниками міліції у встановленому законом порядку вилучені бойові припаси з автомобіля ОСОБА_6 . Згідно висновку судової балістичної експертизи № 446 від 18.03.2015 р., проведеної експертом НДЕКІД при ГУМВС України в Донецькій області, вилучене у ОСОБА_6 є боєприпасами - чотирнадцятьма патронами калібру 5,45x39 мм для нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45 мм (5,45х39мм) та одним патроном для нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62мм (7,62х39мм), які виготовлені промисловим способом, придатні для стрільби з автоматів та кулеметів конструкції Калашникова. Тим самим ОСОБА_6 своїми умисними діями порушив вимоги Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення, використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових речовин», затвердженої Наказом МВС України № 622 від 21 вересня 1998 року.
Своїми діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 263 КК України, - незаконне придбання, носіння, та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
19 березня 2015 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
14 травня 2015 року між прокурором Костянтинівської міжрайонної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12015050380000422 від 18 березня 2015 року, та підозрюваним ОСОБА_6 , в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою ОСОБА_6 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, а саме незаконне придбання, носіння, та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу. Сторони узгодили покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки.
При цьому ОСОБА_6 , якому роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, дав згоду на його призначення.
Прокурор у судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити.
Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_6 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні; також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений у виді позбавлення волі строком на 4 роки із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Судом встановлено, що злочин, у вчиненні якого ОСОБА_6 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, від якого потерпілих немає.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_6 цілком розуміє права, визначені ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 472 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом; йому роз'яснені наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_6 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватими, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, а саме: пропонується у межах встановлених в санкції частини статі Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також обставину, яка пом'якшує покарання, а саме щире каяття.
Обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий; за місцем проживання характеризується негативно; на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває; у скоєному щиро розкаявся.
Враховуючи, що угода про визнання винуватості була укладена обвинуваченим добровільно, відповідає закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, форма та зміст угоди відповідає вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання, яка відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що обвинувачений ОСОБА_6 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 263 КК України, - незаконне придбання, носіння, та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, за яким належить призначити обвинуваченому узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.
Цивільний позов не пред'являвся.
Речові докази по справі: брелок (а.к.п. 59), який поміщений в кімнату для зберігання речових доказів Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області (а.к.п. 63), варто знищити; 14 патронів калібру 5,45x39 мм, та 1 патрон калібру 7,62х39мм (а.к.п. 60), які поміщені в кімнату для зберігання зброї та боєприпасів Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області (а.к.п. 64), варто передати до ГУМВС України в Донецькій області.
Вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченого витрат на залучення експертів (проведення судово-балістичної експертизи № 466 від 18.03.2015 року - 306,90 грн.), суд констатує те, що експертиза проведена державним органом, а згідно зі ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях за дорученням слідчого, прокурора, суду та у справах про адміністративні правопорушення здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України, а тому відшкодуванню за рахунок обвинуваченого не підлягають.
Керуючись ст.ст. 100, 314, 373, 374, 468, 469, 475 КПК України, -
Угоду про визнання винуватості, що укладена 14 травня 2015 року між прокурором Костянтинівської міжрайонної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 - затвердити.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 14 травня 2015 року покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_6 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_6 покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем його проживання.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити у виді застави.
Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 42595 (сорок дві тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять) грн., внесену 23 березня 2015 року на депозитний рахунок Краматорського міського суду Донецької області (квитанція № 137 від 23 березня 2015 року) за ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду від 19 березня 2015 року, - повернути заставодавцю ОСОБА_7 .
Речові докази по справі: брелок, який поміщений в кімнату для зберігання речових доказів Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області, - знищити; 14 патронів калібру 5,45x39 мм, та 1 патрон калібру 7,62х39мм, які поміщені в кімнату для зберігання зброї та боєприпасів Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області, - передати до ГУМВС України в Донецькій області.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Запорізької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення вручити засудженому, захиснику та прокурору.
Суддя