Код суду 233 Справа № 233/462/15-к
25 травня 2015 року м. Костянтинівка
Костянтинівський міськрайонний суду Донецької області у складі
головуючого-судді ОСОБА_1 ;
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ;
прокурора ОСОБА_3 ;
обвинуваченого ОСОБА_4 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201505380000040 від 10 січня 2015 року за обвинуваченням:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веселий Поділ Семенівського району Полтавської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 українця, громадянина України, одруженого, який неповнолітніх дітей не має, з середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого;
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України,
30 квітня 2014 року близько 09:30 год. ОСОБА_4 звернувся до лікаря загальної практики - сімейного лікаря ОСОБА_5 , який засуджений вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 05.03.2015р. за ч. 2 ст. 368 та ч. 4 ст. 368 КК України, який відповідно до посадової інструкції, затвердженої головним лікарем Комунального закладу "Центру первинної медико-санітарної допомоги" Костянтинівської міської ради від 21.10.2013р., будучи службовою особою, знаходився на своєму робочому місці у приміщенні службового кабінету №8, розташованого в Комунальному закладі "Центру первинної медико-санітарної допомоги" амбулаторія №4 за адресою: м. Костянтинівка, проспект Ломоносова, 101, з проханням про відкриття його лікарняного, однак, фактично ОСОБА_4 не хворів. Цього ж дня, приблизно о 09:40 год. ОСОБА_4 , діючи умисно, знаходячись у службовому кабінеті лікаря ОСОБА_5 передав останньому за видачу листка непрацездатності за період з 30.04.2014р. по 08.05.2014р. неправомірну винагороду у вигляді грошових коштів розмірі 250,00 гривень.
Згідно наказу №01-2/95 від 31 липня 2013 року головного лікаря Комунального закладу "Центру первинної медико-санітарної допомоги" ОСОБА_5 обіймає посаду лікаря загальної практики - сімейного лікаря амбулаторії №4.
Наказом Міністерства охорони здоров'я, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань №532/274/136-ос/1406 від 03.11.2004р., який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2004р. за №1456/10055 затверджено Інструкцію про порядок заповнення листка непрацездатності.
Пунктом 1 цієї інструкції визначено, що листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, та пояснив що він раніше працював у ТзОВ «Торг» на посаді охоронця. В час роботи йому необхідно було здійснити певні ремонтні роботи, тому він вирішив домовитись в лікарні з кимось і отримати лікарняний за певну оплату, причому не маючи при цьому будь-яких захворювань. 30.04.2014 року близько 9:30 год., він прийшов до Костянтинівської лікарні в кабінет лікаря ОСОБА_5 та спитав у нього, чи можна йому відкрити лікарняний не будучі хворим в період з 30.04.2014р. по 08.05.2014р., на що останній погодився і сказав, що за лікарняний потрібно заплатити 250 грн. Оскільки гроші у нього з собою були, то він віддав лікарю ОСОБА_5 суму 250 грн. купюрами по 50 гривень за відкриття йому лікарняного в період з 30.04.2014р. по 08.05.2014р. Відповідно 08.05.2014р. він прийшов до ОСОБА_5 і забрав вже закритий лікарняний. Усвідомлює, що вчинив протиправний вчинок, щиро розкаявся.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що прокурор також не оспорював встановлені фактичні обставини, при яких скоєно злочин, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин скоєння злочину, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину при встановлених судом обставинах, доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 369 КК України (станом на день скоєння злочину, в редакції Закону України №221-VII від 18.04.2013р.), як надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії, з використанням службового становища.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.
При дослідженні особи обвинуваченого встановлено, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліках в наркологічному, психіатричному та протитуберкульозному диспансерах м. Костянтинівка Донецької області не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При таких обставинах, суд вважає, що покарання обвинуваченого повинно бути пов'язано з виплатою штрафу в доход держави, в межах санкції ч. 2 ст. 369 КК України, оскільки вважає, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.
Цивільний позов не заявлений, відомості про речові докази відсутні, запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України,
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу на користь держави в сумі 8500,00 (вісім тисяч п'ятсот) гривень
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Запорізької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя