79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"20" травня 2015 р. Справа № 909/1377/14
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий-суддя Кузь В.Л.
судді Галушко Н.А.
Орищин Г.В.
При секретарі судового засідання Петрик К.О.
розглянув матеріали апеляційної скарги від 13.02.15 Фізичної особи - підприємця Даниліва Андрія Семеновича, м. Івано-Франківськ
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.01.15
у справі № 909/1377/14
за позовом Заступника прокурора м. Івано-Франківськ в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ
до відповідача Фізичної особи - підприємця Даниліва Андрія Семеновича, м. Івано-Франківськ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонду комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська, м. Івано-Франківськ
про стягнення неустойки в розмірі 17 746,73 грн.
За участю представників :
прокурор - Макогон Ю.І.
від сторін та третьої особи - не з'явився.
Автоматизованою системою документообігу суду справу № 909/1377/14 розподілено до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Кузь В.Л., судді Данко Л.С. та Орищин Г.В.
У зв'язку з перебуванням судді Данко Л.С. у відпустці розпорядженням голови суду від 01.04.15 внесено зміни у склад судової колегії по справі № 909/1377/14, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя - Кузь В.Л., судді - Галушко Н.А., Орищин Г.В.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.01.15 у справі № 909/1377/14 (суддя Малєєва О.В.) позов задоволено, стягнуто з підприємця Даниліва Андрія Семеновича на користь виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради неустойку в розмірі 17 746,73 грн. та 1827 грн. судового збору в доход Державного бюджету України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області в даній справі та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Як підстави скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, відповідач зазначає наступне:
- відповідач при підписанні договору оренди майна не знав про визнання аварійним приміщення - будинку № 4 на вул. Бельведерській у м. Івано-Франківськ, а після одержання відомостей щодо цієї обставини не користувався ним через ризик обвалу; Разом з цим, факт визнання будинку аварійним визнається позивачем шляхом подання ним, як додатку до позовної заяви, копії повідомлення про припинення договору оренди нежитлових приміщень від 12.07.13 № 1226/01-15/486;
- суд першої інстанції при прийнятті рішення не врахував, що відповідач виконав рішення суду від 10.12.13 у справі № 909/1256/13, в якій предметом позову було, зокрема, стягнення з фізичної особи - підприємця Даниліва А.С. неустойки за договором оренди майна від 22.03.10 в розмірі 9 321,10 грн. за період з 01.07.13 по 21.10.13. А тому, задоволення позову у даній справі, є підставою для повторного стягнення з відповідача неустойки за період з 01.10.13 по 21.10.13.
Позивач та третя особа подали суду відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін з підстав його правомірності та обґрунтованості.
Третя особа подала суду заяву від 15.05.15 про розгляд справи без участі уповноваженого представника.
Сторони участі своїх уповноважених представників у судовому засідання не забезпечили, про причини неявки суду не повідомили.
З огляду на те, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.15 представники сторін не викликались, розгляд апеляційної скарги двічі відкладався, в матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для правильного вирішення спору по суті, інших клопотань на розгляд суду не надходили, а тому суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.
Прокурор навів свої доводи та міркування з приводу поданої апеляційної скарги та відзиву на неї.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 20.05.15 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.01.15 у справі № 909/1377/14, з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22.03.10 між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, як орендодавцем та підприємцем Данилівим А.С. як орендарем було укладено договір оренди нежитлових приміщень № ДО-3391. Об'єктом оренди були нежитлові приміщення площею 15,44 кв.м, розташовані на першому поверсі в будинку по вул. Бельведерська, 4 в м.Івано-Франківську. Термін дії договору - до 28.02.2010.
Відповідно до п. 3.2 даного договору місячний розмір орендної плати, яку повинен був сплачувати орендар на дату укладення цього договору, було визначено на підставі п.3.1 договору в розмірі 759,17 грн., крім того ПДВ - 151,83 грн. Місячний розмір орендної плати, яку повинен сплачувати орендар за кожний наступний місяць оренди, визначався шляхом множення розміру місячної орендної плати за попередній місяць оренди на індекс інфляції за поточний місяць оренди. Орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду орендовані приміщення на підставі акту від 22.03.10, що підтверджується рішенням судів у справі № 909/1256/13. Претензій щодо технічного стану приміщень орендар не заявляв.
Угодою № УО-3391-1 від 10.04.2013 про внесення змін до «Договору оренди нежитлових приміщень № ДО-3391 від 22.03.10» продовжено строк дії договору до 30.06.13 та змінено розмір орендної плати, який з 10.04.13 становив 1300,67 грн., крім того ПДВ - 260,13 грн.
Пунктом 6.2.7 договору сторони визначили, що припинення цього договору може мати місце у випадку відмови орендодавця від договору у порядку визначеному ст. 782 ЦК України, якщо орендар не вносить орендну плату, визначену згідно п. 3.2 цього договору, протягом трьох місяців підряд. У разі такої відмови договір вважається розірваним з дня одержання орендарем письмового повідомлення орендодавця про припинення договору.
Статтею 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Частиною 2 ст. 785 ЦК України зазначено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Як передбачено п. 6.4 договору та п. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Позивач листом № 1226/01-15/48в від 12.07.13 повідомив відповідача про припинення договору оренди у зв'язку із закінченням терміну його дії з 30.06.13 та запропонував звільнити і повернути орендовані приміщення за Актом приймання-передачі не пізніше як протягом 20-ти календарних днів із дня отримання цього повідомлення. Згідно з технічним висновком про стан будинку № 4 по вул. Бельведерська, розробленого ДП УДНІПМ «ДНІПРОМІСТО» в квітні 2012 року, конструктивна міцність і експлуатаційна надійність будинку не можуть бути гарантовані. У зв'язку з цим комісія міськвиконкому з питань надання в оренду нежитлових приміщень та приватизації об'єктів комунальної власності міста прийняла рішення (протокол № 7/13 від 03.07.13 п.1.7.1), яким відмовила підприємцю Даниліву А. С. в продовженні терміну дії договору оренди вказаного приміщення.
Даний лист отримано відповідачем 15.07.13, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи (а.с.а.с. 29,30).
Разом з цим, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.13 у справі № 909/1256/13, яке набрало законної сили відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.14, задоволено позов заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до підприємця Даниліва Андрія Семеновича та стягнуто з відповідача заборгованість, що виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення № ДО-3391 від 22.03.10 на суму 15 665,09 грн., з яких 5364,22 грн. - заборгованість по орендній платі, 803,20 грн. - пеня, 12,08грн - інфляційні витрати, 9321,10 грн. - неустойки за період з 01.07.13 по 30.09.13, 164,49 грн. - 3% річних та зобов'язано відповідача повернути позивачу майно в передбаченому законом порядку.
Під час перегляду рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.13 у справі № 909/1256/13 судом апеляційної інстанції встановлено наступне:
- договір оренди нежитлових приміщень № ДО-3391 від 22.03.10 припинив свою дію 30.06.13;
- пунктом 2 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 22.09.05 № 311 затверджено Акт комісійного обстеження та вирішено вважати будинок № 4 на вул. Бельведерська аварійним. Тобто, рішення про те, що будинок знаходиться в аварійному стані, прийняте ще до укладення договору оренди, на що звертає увагу і сам апелянт у апеляційній скарзі. Однак, у зазначеному рішенні виконкому Івано-Франківської міської ради відсутнє будь-яке посилання на аварійний стан об'єкта оренди, а саме: нежитлове приміщення площею 15,44 кв.м, розташоване на першому поверсі в будинку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, 4 (п. 1.1. Договору).
- об'єктом оренди за договором оренди № ДО-3391 від 22.03.10 є лише приміщення площею 15,44 кв.м, розташоване на першому поверсі в будинку на вул. Бельведерська, 4, докази про аварійний стан якого на час його передачі в оренду відсутні та не випливає з Акту приймання-передачі в оренду нежитлових приміщень від 22.03.10 (а.с. 24), який підписано уповноваженими представниками сторін за договором без будь-яких застережень.
- аварійний стан будинку № 4 не звільняє орендаря від обов'язку негайно повернути приміщення площею 15,44 кв.м, розташоване на першому поверсі в будинку на вул. Бельведерська, 4, орендодавцю у разі припинення договору найму;
- за безпідставне користування відповідачем орендованим приміщенням після припинення дії договору оренди (30.06.13) позивач, на підставі п п. 2.4., 5.1.3 договору оренди нарахував відповідачу неустойку відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України за період з 01.07.13 по 21.10.13 на сумі 9321,10 грн., виходячи з розрахунку: 1562,36 грн. орендна плата за червень 2013 р.* 99,9% індекс інфляції за червень 2013 р. = 1560, 80 грн., неустойка за липень 2013 р. = 3121, 60 грн. (1560,36 грн. * 2); 1560,80 грн. * 99,3% - індекс інфляції за серпень 13 р. = 1549, 8744 грн. * 2, неустойка за користування приміщенням за серпень 2013 р. = 3099, 75 грн.; 1560,80 грн. * 99,3% = 1549, 8744 грн. * 2 = 3099,75 грн. (неустойка за вересень 2013р.) = 9321,10 грн. (3121,60 грн. + 3099,75 грн. + 3099,75 грн.
Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. А тому посилання відповідача на те, що він не користувався даними приміщеннями через ризик обвалу будинку, не можуть бути взяті до уваги.
Пунктом 2.4. договору передбачено, що майно вважається повернутим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі приміщень. Якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення приміщень після припинення договору оренди, він сплачує орендодавцю неустойку, нараховану згідно з п. 5.1.3. цього договору.
Відповідно до п. 5.1.3 договору, у випадку невиконання орендарем обов'язку щодо повернення орендодавцеві приміщень відповідно до вимог п. 2.4 цього договору, він сплачує орендодавцеві неустойку в розмірі подвійного розмірі орендної плати, встановленої і нарахованої згідно із цим договором з врахуванням суми ПДВ, за період безпідставного користування приміщеннями.
У відповідності до п. 2.4. та 5.1.3. договору оренди розмір неустойки визначається за формулою: орендна плата * 2, при цьому, орендна плата без урахування ПДВ визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній період на індекс інфляції за поточний місяць по формулі - місячна орендна плата за попередній місяць, що передує наступному місяцю, визначена з урахуванням індексу інфляції без врахування ПДВ помножена на індекс інфляції за новий місяць.
Фактична передача орендованих приміщень від орендаря до орендодавця підтверджується актом приймання-передачі від 20.03.14, який підписаний сторонами договору № ДО-3391 від 22.03.10 без зауважень (а.с. 12).
Оскільки термін дії договору оренди № ДО-3391 від 22.03.10 закінчився 30.06.13, а приміщення звільнені орендарем 20.03.14, що підтверджується актом приймання-передачі від 20.03.14, позивачем нараховано відповідачу неустойку за безпідставне користування орендованими приміщеннями за період з 01.10.13 по 20.03.14 в розмірі 17 746,73 грн.
Як вбачається з розрахунку неустойки за неправомірне використання нежитлових приміщень Фонду комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська, неустойка в розмірі подвійної орендної плати, що підлягає сплаті на користь позивача за період з 01.10.13 по 20.03.14 становить 17 746,73 грн., яка правомірно стягнута місцевим господарським судом з відповідача. Розрахунок суми неустойки здійснений третьою особою у справі судом апеляційної інстанції перевірений і визнаний правильним.
Стосовно доводів, викладених в апеляційній скарзі, Львівський апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Як зазначено в постанові Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.14 у справі № 909/1256/13, якою рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.13 у справі № 909/1256/13 залишено без змін, позивач нарахував відповідачу 9 321,10 грн. неустойки. В тексті постанови суд апеляційної інстанції наводить розрахунок суми неустойки за безпідставне користування орендованим приміщенням за липень, серпень та вересень 2013 року в розмірі 3121,60 грн., 3099,75 грн. та 3099,75 грн. відповідно з вказівкою на кожен місяць окремо. Наявна в тексті даної постанови дата « 21.10.13» є датою проведення розрахунку і не змінює розміру нарахованої неустойки за три місяці з липня по вересень включно.
Таким чином, доводи скаржника про повторне стягнення з нього неустойки за період з 01.10.13 по 21.10.13, оскільки скаржником виконано рішення у справі № 909/1256/13, яким, як він зазначає, стягнено суму неустойки за період з 01.07.13 по 21.10.13, спростовуються вищенаведеними висновками суду апеляційної інстанції.
Оцінка доводам скаржника про те, що йому під час підписання договору оренди № ДО-3391 від 22.03.10 не було відомо про аварійний стан приміщення, яким він припинив користуватися через ризик обвалу, була надана під час розгляду справи № 909/1256/13. Разом з цим, відповідач не подав суду жодних письмових доказів (акт приймання-передачі приміщень) на підтвердження доводів щодо припинення ним користування орендованим приміщенням з 01.07.13.
Судовий збір покласти на скаржника в порядку ст.ст. 49,105 ГПК України.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, скаржник в апеляційній скарзі просить суд скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.01.15 у справі № 909/1377/14, яким стягнуто з нього 17 746,73 грн. неустойки та 1827 грн. судового збору в доход державного бюджету.
Відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми, у разі подання позовної заяви майнового характеру, але не менше 913,50 грн.
Таким чином, сума судового збору, яка підлягала сплаті при поданні апеляційної скарги з вимогою скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.01.15 у справі № 909/1377/14 становить 913,50 грн.
Проте, як вбачається з квитанції № 23 від 12.02.15, доданої до апеляційної скарги, відповідач сплатив 609 грн., а тому з урахуванням норм ст. 49 ГПК України, з відповідача підлягає достягненню 304,50 грн. судового збору за результатами вирішення даного спору в суді апеляційної інстанції.
Оскільки, обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, не підтверджені належними та допустимими доказами, а доводи наведені в ній спростовуються матеріалами справи, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду у даній справі.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу від 13.02.15 Фізичної особи - підприємця Даниліва Андрія Семеновича, м. Івано-Франківськ залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.01.15 у справі № 909/1377/14 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Данилів Андрія Семеновича (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 113/3, код 2879510071) в доход спеціального фонду Державного бюджету України (МФО банку 825014, Банк ГУДКСУ у Львівській області, УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 38007620, рахунок 31216206782006) 304,50 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
5. Місцевому господарському суду видати наказ.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 21.05.15.
Головуючий суддя Кузь В.Л.
Суддя Галушко Н.А.
Суддя Орищин Г.В.