Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" травня 2015 р.Справа № 922/1606/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Бабиніні Д.О.
розглянувши справу
за позовом Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті ворота" м. Харків
до Комунального підприємства "Харківводоканал",м.Харків
про стягнення заборгованості в розмірі 222 711,46 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Гайворонський І.В. за довіреністю № 36 від 08.12.2014 року,
відповідача - Котляр П. М. за довіреністю №178/810 від 06.05.2014 року,
Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті ворота" м. Харків (позивача) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - комунального підприємства "Харківводоканал",м.Харків про стягнення заборгованості в розмірі 222 711,46 грн., з яких: сума простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 190 000,00 грн., сума простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 19 353,97 грн., пеня: за прострочення повернення кредиту в розмірі 12 565,76 грн., за прострочення повернення відсотків в розмірі 791,73 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за договором на кредитну лінію (відновлювальну) № 335 від 11.08.2006 року, з урахуванням внесених додатковими угодами змін, в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів, у зв'язку з чим, просить суд стягнути з відповідача заявлену суму позову.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.03.2015 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 08.04.2015 року о 11:45 годині.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.04.2015 року розгляд справи було відкладено на 27.04.2015 року о 10:30 год.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.04.2015 року розгляд справи було відкладено на 19.05.2015 року о 10:30 год.
Представник позивача в призначене судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі надав 27.04.2015 року клопотання (вх. № 16832) про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів, які були прийняті судом до розгляду, досліджені та долучені до матеріалів справи.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує у повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позов та просить суд в задоволені позову відмовити. Надав пояснення по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд виходить з наступного.
Між Акціонерно-комерційним банком "Золоті ворота" (з 14 травня 2010 року назву Акціонерно-комерційного банку "Золоті ворота" було змінено на Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті ворота" м. Харків та Комунальним підприємством "Харківводоканал" 11.08.2006 було укладено договір на кредитну лінію (відновлювальну) № 335, за умовами якого Банк зобов'язується у будь - який день з 11.08.2006 по 09.08.2008 надати Позичальникові кредит в рамках відновлювальної кредитної лінії з максимальною сумою заборгованості за нею 4 500 000, 00 грн. (ліміт), а Позичальник зобов'язується на умовах, передбачених Кредитним договором, повернути кредит у термін 09.08.2008 та сплачувати проценти за користування ним за ставкою 21 % річних (Кредитний договір).
Протягом дії Кредитного договору до нього було укладено 36 договорів про зміни, в яких сторони збільшували ліміт кредитних коштів, продовжували строки користування кредитом, змінювали процентну ставку за користування ним, змінювали графік погашення кредиту.
Відповідно до договору про зміни № 36 до Кредитного договору від 18.04.2014 сторони з 18.04.2014 домовилися про збільшення ліміту до 20 000 000, 00 грн., про відстрочення повернення кредиту до 17.12.2014 та встановили процентну ставку за користування кредитними коштами Банку на рівні 22 % річних у гривні та 14, 4 % річних у доларі США.
Згідно із п. 5.2.1 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний здійснити погашення кредиту та сплату процентів, комісійної винагороди в повному обсязі в порядку та на умовах, передбачених Договором.
Згідно із п. 3.1. Кредитного договору проценти є платою за користування кредитом і сплачуються за весь час користування кредитом до дня його фактичного повернення, у тому числі і після закінчення строку, на який було видано кредит.
Згідно із п. 6.1.1 Кредитного договору, у випадку порушення строку повернення кредиту, передбаченого п. 1.1 Договору, та/або строків сплати процентів, комісійної винагороди Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 7.13. Кредитного договору сторони домовилися, що Банк самостійно веде облік і здійснює розрахунки заборгованості Позичальника відповідно до вимог НБУ та умов Договору. У випадку наявності суперечок між сторонами в якості письмових доказів невиконання зобов'язань Позичальника, що мають пріоритетне значення, приймаються виписки про стан рахунку, первинні документи (платіжні доручення Позичальника), дані Балансу, надані Банком і т.д.
Відповідачем подано через канцелярію суду відзив на позовну заяву від…, в якому він частково визнав суму кредитної заборгованості у розмірі 190 000, 00 грн., натомість пеню за прострочення процентів в сумі 791, 73 грн., пеню за прострочення кредиту в сумі 12 565, 76 грн. та прострочену заборгованість за відсотками в сумі 19 353, 97 грн. вважає неправомірно нарахованими. В обґрунтування відзиву послався на неприйняття позивачем платіжних доручень № 163 від 09.07.2014, № 163 від 10.07.2014 обидва на суму 190 000, 00 грн., № 176 від 05.08.2014 на суму 2 519, 45 грн., № 176 від 05.08.2014 на суму 3 550, 14 грн., надісланих позивачу засобами системи дистанційного обслуговування банківського рахунку «Клієнт-Банк» з метою дострокового виконання відповідачем кредитного зобов'язання, відтак зазначає про прострочення позивача, як кредитора у спірних грошових правовідносинах, відповідно до чч. 1 та 4 ст. 614 Цивільного кодексу України. Внаслідок прострочення кредитора, на думку відповідача, позивач не мав права нараховувати відсотки за кредитом та пеню. В доказ неприйняття позивачем наведених платіжних доручень надав до матеріалів роздрукований на папері та завірений печаткою підприємства скрін екрану системи «Клієнт-Банк».
Позивачем 19.05.2015 у судовому засіданні надано суду, а судом долучено до матеріалів справи, пояснення щодо відомостей, викладених у відзиві (вих. № 1314 від 19.05.2015). Позивач заперечив проти наявності в його діях прострочення кредитора, зазначивши що правомірно не виконав виконання платіжні доручення відповідача № 163 від 09.07.2014 та № 163 від 10.07.2014 на суму 190 000, 00 грн., надісланих позивачу 09.07.2014 та 10.07.2014 засобами системи дистанційного банківського обслуговування поточного рахунку Клієнта з використанням системи «Клієнт - Банк» оскільки відповідачем не сплачено комісійної винагороди за користування системою за липень 2014 року, пославшись на п. 5.2. та п. 5.4. договору № 38/1 про дистанційне розрахункове обслуговування поточного рахунку Клієнта з використанням системи «Клієнт - Банк», як на підставу не проведення платежів за цими двома платіжними дорученнями.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана зробити на користь іншої сторони (кредитора) визначені дії.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу.
Відповідно статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ч. 3 ст. 193 Господарського кодексу України підставою для застосування до сторони господарського зобов'язання господарських санкцій є порушення нею умов господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є різновид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З наданих позивачем до суду копій меморіальних ордерів про надання кредитних коштів №№ 652 від 07.02.2012, 9441 від 31.07.2012; 6694 від 30.12.2013 та 3597 від 24.01.2014; вбачається, що на підставі Кредитного договору відповідачем отримано від позивача у кредит грошові кошти у сумі 10 028 000, 00 грн.
З наданого позивачем переліку платіжних документів по кредитному договору № 335 від 11.08.2006 по КП «ХВК» за період з 11.08.2006 по 03.03.2015 (платіжна історія кредиту), переліку документів по нарахуванню/погашенню відсотків за користування кредитом згідно договору № 335 від 11.08.2006 КП «ХВК» станом на 04.03.2015, виписки по поточному рахунку відповідача, відкритого для обслуговування кредитної заборгованості та розрахунку ціни позову станом на 04.03.2015 вбачається, що відповідач припустився порушення умов грошового (кредитного) зобов'язання, що виникло між ним та відповідачем, щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, внаслідок чого позивач набув право на застосування передбачених Кредитним договором штрафних санкцій у вигляді пені.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем кредитного договору у нього утворилася заборгованість перед позивачем у загальній сумі 222 711, 46 грн. (двісті двадцять дві тисячі сімсот одинадцять гривень, 46 копійок), з яких: сума простроченої заборгованості за кредитом - 190 000, 00 грн., сума простроченої заборгованості за відсотками - 19 353, 97 грн. та пеня: за прострочення повернення кредиту - 12 565, 76 грн., за прострочення повернення відсотків - 791, 73 грн.
Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 147, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.
Між позивачем та відповідачем 03.02.2012 укладено договір № 38/1 про дистанційне розрахункове обслуговування поточного рахунку Клієнта з використанням системи «Клієнт - Банк» (договір на використання системи «Клієнт - Банк»).
Згідно із п. 2.1. договору на використання системи «Клієнт - Банк» предметом цього договору є надання банком послуг з ведення поточного/поточних рахунку/рахунків Клієнта, зокрема, із здійсненням розрахункових операцій за цим/цими рахунками з використанням системи (в подальшому).
Згідно із пп 4.1.1.- 4.1.3., 4.1.6. договору на використання системи «Клієнт - Банк» позивач зобов'язався ввести в експлуатацію систему відповідно до Додатку 1, який є невід'ємною частиною Договору, цілодобово, включаючи вихідні та святкові дні, підтримувати систему на стороні Банку в робочому стані, цілодобово, включаючи вихідні і святкові дні, приймати підписані електронні документи по системі, протягом трьох робочих днів розглянути письмову претензію від відповідача стосовно роботи Системи.
Зі свого боку відповідач згідно із пп. 4.3.3., 4.3.4., 4.3.8., 4.3.9. договору на використання системи «Клієнт - Банк» зобов'язався дотримуватися Правил експлуатації Системи (Додаток 1, який є невід'ємною частиною Договору), щодня перевіряти рух коштів на своїх рахунках, строго дотримуватися умов Договору та сплачувати комісію за послуги в порядку та строки, передбачені цим Договором.
Згідно із пп 5.2. та 5.4. договору на використання системи «Клієнт - Банк» комісія за послуги, передбачені Договором, сплачується Клієнтом відповідно до Тарифів щомісячно у перший робочий день поточного місяця в порядку, передбаченому п. п. 5.3. - 5.5. цього Договору.
У разі ненадходження комісії за послуги (згідно пп. 5.2., 5.3. Договору) Банк має право без погодження з Клієнтом призупинити роботу системи. Відновлення роботи Системи проводиться Банком на підставі письмової заяви Клієнта за умови погашення заборгованості, яка виникла до моменту подачі заяви Клієнтом про відновлення роботи Системи, сплати комісії за послуги за поточний місяць, здійснення оплати за відновлення роботи Системи згідно Тарифів Банку.
З поданої позивачем виписки по поточному рахунку Відповідача 26005020085522 за період з 01.06.2014 по 31.07.2014 вбачається, що відповідач не сплатив за користування системою «Клієнт-Банк» за липень 2014, а тому позивачем було призупинено роботу системи «Клієнт - Банк».
В той же час, відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначає, що позивачем у системі "Клієнт-Банк" в електронному вигляді було відмовлено у прийнятті та проведення останього платежу на загальну суму 190 000,00 грн.
Проте, враховуюче вище викладене, суд констатує, що відповідно до умов договору на використання системи «Клієнт - Банк» у позивача виникло право призупинити роботу системи «Клієнт - Банк» та не проводити електронні платіжні (розрахункові) документи відповідача, надіслані засобами цієї системи 09 та 10 липня 2014 року.
В матеріалах справи не міститься доказів направлення відповідачем позивачу платіжного доручення на суму 190 000, 00 грн. в інший спосіб, зокрема, засобами поштового зв'язку або вручення в приміщенні позивача.
При наданні оцінки виконання позивачем платіжних доручень № 176 від 05.08.2014 на суму 2 519, 45 грн., № 176 від 05.08.2014 на суму 3 550, 14 грн., № 181 від 23.09.2014 на суму 2 519, 45 грн. суд виходить із наступного.
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 67 від 01.08.2014 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» з 04.08.2014 розпочато процедуру виведення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» (код ЄДРПО 20015529, місцезнаходження: 61166, м. Харків, проспект Леніна, 36) з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком з 04.08.2014 по 04.11.2014 із призначенням Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 114 від 31.10.2014 тимчасова адміністрація в АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» та повноваження Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА продовжено до 04.12.2014.
04.12.2014 Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 781 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА», на виконання якої Фондом гарантування вкладів призначено Уповноважену особу на ліквідацію АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА».
Статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (Закон) передбачені наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
Під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку (п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону).
Виходячи з приписів ст. 509, ч. 3 ст. 510 та частин 3,4 ст. 1068 Цивільного кодексу України вбачається, що відповідач є кредитором АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» у відносинах банківського рахунку банку.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 36 Закону передбачено, що наведене в п. 1 ч. 5 ст. 36 цього Закону обмеження не поширюється, зокрема, на здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації.
Із пояснень позивача, а також виписки по поточному рахунку відповідача № 26005020085522 вбачається, що на момент запровадження в АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» тимчасової адміністрації на рахунку відповідача обліковувалися кошти в сумі 218 878, 07 грн., що надійшли на його рахунок до запровадження тимчасової адміністрації, тому на перерахування грошових коштів з цієї суми поширюється встановлене Законом обмеження.
Враховуючи, що інші кошти на рахунок відповідача 05.08.2014 не надходили, у позивача не виник обов'язок із виконання платіжних доручень відповідача № 176 від 05.08.2014 на суму 2 519, 45 грн. та № 176 від 05.08.2014 на суму 3 550, 14 грн.
З матеріалів справи вбачається, що інше платіжне доручення відповідача № 181 від 23.09.2014 на суму 2 519, 45 грн. з призначенням платежу «погашення процентів за кредитом за липень 2014 р.» було виконане позивачем після його повторного подання до позивача 26.03.2014 після надходження на рахунок відповідача коштів, в достатній для перерахування сумі та виправлення відповідачем розділу «призначення платежу», у відповідності до умов Кредитного договору.
Відповідно до ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.
Відповідно до ст. 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором. Прострочення кредитора дає боржникові право на відшкодування завданих простроченням збитків, якщо кредитор не доведе, що прострочення не спричинено умисно або через необережність його самого або тих осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Після закінчення прострочення кредитора боржник відповідає за виконання на загальних підставах. У разі якщо кредитор не виконав дій, зазначених у частині першій цієї статті, за погодженням сторін допускається відстрочення виконання на строк прострочення кредитора.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин та відповідних їм правовідносин сторін суд приходить до висновку, що з боку відповідача не відбулося належного виконання свого кредитного зобов'язання шляхом надсиланням засобами системи дистанційного обслуговування поточного рахунку відповідача «Клієнт - Банк» платіжних доручень від 09 та 10 липня 2014 року, оскільки з боку позивача було призупинено роботу системи «Клієнт-Банк». Інших доказів надання відповідачем наведених платіжних доручень позивачу матеріали справи не містять. Не перерахування позивачем грошових коштів відповідача на підставі платіжних доручень від 05.08.2014 відповідає приписам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким передбачено можливість виконання банком, щодо якого Фондом запроваджено тимчасову адміністрацію, перерахування лише тих грошових коштів з рахунку клієнта, що надійшли після запровадження в банку тимчасової адміністрації. Виконання позивачем 26.09.2014 платіжних доручень № 181 від 23.09.2014 та від 26.09.2014 відповідає умовам Кредитного договору.
За таких обставин суд приходить до висновку, що в діях позивача як кредитора у спірних грошових (кредитних) правовідносинах сторін, прострочення кредитора не відбулося.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору на кредитну лінію (відновлювальну) № 335 від 11.08.2006 року щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків, зважаючи на право кредитора нараховувати штрафні санкції у вигляді пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також відсутність прострочення кредитора з боку позивача, суд приходить до висновків про задоволення позову в повному обсязі.
Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, господарський суд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь державного бюджету України суму судового збору у розмірі 4 454,23 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись стст. 509, 510, 526, 530, 549, 613, 629, 1068 Цивільного кодексу України, ст. 174, 193, 221, 230, Господарського кодексу України, ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал",м.Харків (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03361715) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота" м. Харків (61166, м. Харків, пр-т Леніна, 36, рах. АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» (в стані ліквідації) № 32072175300 в Управлінні НБУ в Харківській обл., код Банку 351447, код ЄДРПОУ 20015529) заборгованість за договором № 335 на мультивалютну кредитну лінію (відновлювальну) від 11.08.2006 станом на 04.03.2015 в загальній сумі 222 711, 46 грн. (з яких: сума простроченої заборгованості за кредитом - 190 000, 00 грн., сума простроченої заборгованості за відсотками - 19 353, 97 грн. та пеня: за прострочення повернення кредиту - 12 565, 76 грн., за прострочення повернення відсотків - 791, 73 грн.)
Стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал",м.Харків (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03361715) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - 4 454,23 грн. судового збору.
Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 22.05.2015 р.
Суддя А.М. Буракова
922/1606/15