73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
20 травня 2015 р. Справа № 923/674/15
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України", м. Миколаїв
до товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП", м. Херсон
про стягнення 4259 грн. 53 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - Барбін В.В., представник, дов. № 2363 від 30.04.2015 року;
від відповідача - не прибув.
В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП" (відповідач) про стягнення 4259 грн. 53 коп. заборгованості за договором про надання послуг по технічному забезпеченню № 113-П-МИФ-14 від 02.12.2014 року, з яких: 151 грн. 29 коп. - 3% річних, 2091 грн. 55 коп. інфляційних втрат, 2016 грн. 69 коп. пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 525, 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 15, 54, 82 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 07.05.2015 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 20.05.2015 р.
Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю з зазначених у позовній заяві підстав.
Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали (а.с. 41), але явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву не надав.
Неявка представника відповідача у судове засідання господарського суду не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд
Між державним підприємством "Адміністрація морських портів України" та товариством з обмеженою відповідальністю "СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП" було укладено договір про надання послуг по технічному забезпеченню № 113-П-МИФ-14 від 02.12.2014 року.
Відповідно до умов п. 1.1 Договору, виконавець за заявками замовника, приймає на себе зобов'язання з надання послуг по технологічному забезпеченню навантажувально-розвантажувальних робіт замовника (надалі - послуги).
Згідно п. 1.2 Договору, замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги відповідно до умов цього договору.
Відповідно до вимог 3.1 Договору, вартість послуг визначається за діючими вільними тарифами виконавця, які обумовлені Додатком № 1, який є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до умов п. 3.2 Договору, замовник здійснює оплату наданих послуг згідно виставленого рахунку виконавця протягом 5-ти банківських днів з моменту одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі підписаного сторонами акту наданих послуг.
Позивачем були виставлені відповідачу рахунки для оплати вартості наданих послуг № 69342740 від 31.12.2014 р. на суму 39463 грн. 20 коп., № 05202740 від 31.01.2015 р. на суму 27185 грн. 76 коп., № 11072740 від 28.02.2015 р. на суму 24554 грн. 88 коп., які відповідач сплатив з простроченням, а саме рахунки № 69342740 та № 05202740 були сплачені 23.02.2015 р., а рахунок № 11072740 сплачений 06.04.2015 р., про що свідчать виписки банку (а.с. 34-39).
Позивач належним чином виконував умови договору, що підтверджується Актами наданих послуг (виконаних робіт) № 69342740 від 31.12.2014 р., № 05202740 від 31.01.2015 р., № 11072740 від 28.02.2015 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками (а.с. 22, 25, 28).
Проте, в порушення умов договору, відповідач вчасно не розрахувався за фактично надані послуги, хоча претензій по виконанню позивачем взятих на себе зобов'язань у сторін не виникало.
18.02.2015 р. позивач на адресу відповідача скерував претензію щодо сплати вартості послуг за виконані роботи за вих. № 18-09/479 від 18.02.2015 р.
Факт надсилання та отримання претензії відповідачем підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з проставленою датою та підписом уповноваженої особи про одержання (а.с. 14).
Однак відповіді на претензію відповідач не надіслав.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаної норми позивач обґрунтовано нарахував відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання за надані послуги 151 грн. 29 коп. - 3% річних та 2091 грн. 55 коп. інфляційних втрат.
Суд за допомогою методики визначеної у програмно-технічному комплексі «Ліга-Закон» перевірив розрахунок нарахованих відповідачу збитків від інфляції і 3% річних та встановив, що він здійснений позивачем арифметично та методологічно вірно.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 151 грн. 29 коп. - 3% річних та 2091 грн. 55 коп. інфляційних втрат, відповідають наведеним нормам, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.
В даному випадку пунктом 5.5 договору сторонами було обумовлено, що у випадку несвоєчасної оплати послуг (п. 3.2 Договору) з замовника стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми недоплати за кожен день прострочення платежу до повної сплати заборгованості, враховуючи день фактичної оплати.
На підставі вищезазначених норм чинного законодавства та умов договору позивач нарахував відповідачу за порушення виконання зобов'язань з оплати вартості наданих послуг 2016 грн. 69 коп. пені за період з 21.01.2015 року по 06.04.2015 року в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.
Розрахунок пені здійснено вірно. Судом перевірено.
За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.
Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 151 грн. 29 коп. - 3% річних, 2091 грн. 55 коп. інфляційних втрат, 2016 грн. 69 коп. пені
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.
У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.
Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1827 грн. на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП" (73000, м. Херсон, Карантинний острів, буд. 1, ідентифікаційник код 36336744) на користь державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, ідентифікаційний код 38728444) - 151 грн. 29 коп. - 3% річних, 2091 грн. 55 коп. інфляційних втрат, 2016 грн. 69 коп. пені та 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 22.05.2015 р.
Суддя Л.І. Александрова