"20" травня 2015 р.Справа № 916/1747/15
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансбуд СУ-10" (65031, м. Одеса, вул. Пестеля, 6, код ЄДРПОУ 38847155)
до відповідача: Приватного підприємства „Металодім" (68093, Одеська обл., м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Винокурова, 1, код ЄДРПОУ 36435009)
про стягнення заборгованості за Договором поставки від 19.12.2014 №19/12-2014 у розмірі 194 090,31 грн., з якої 119 525,00 грн. - сума основного боргу, 402,78 грн. - 3% річних, 64 715,14 грн. - сума збитків, 9 447,39 грн. - штрафні санкції
Суддя Шаратов Ю.А.
Представники:
Від позивача - Дригуль Н.О. (довіреність від 17.04.2015);
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Трансбуд СУ-10" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Приватного підприємства „Металодім" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки від 19.12.2014 №19/12-2014 у розмірі 194 090,31 грн., з якої 119 525,00 грн. - сума основного боргу, 402,78 грн. - 3% річних, 64 715,14 грн. - сума збитків, 9 447,39 грн. - штрафні санкції.
Ухвалою господарського суду Одеської області суду від 27.04.2015 порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 20.05.2015.
Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Позовні вимоги, із посиланням на статті 6, 526, 625, 626, 627, 629, 693, 712 Цивільного кодексу України, статті 193, 216, 217, 218, 220, 224, 225, 226, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, обґрунтовані невиконанням Відповідачем умов Договору поставки від 19.12.2014 №19/12-2014, за який було внесено попередню оплату.
Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення від 18.05.2015 №20966/15 (а.с. 46), вимоги ухвали суду від 27.04.2015 не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив.
Справа розглядалась за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд,
встановив:
19.12.2014 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір поставки № 19/12-2014 (далі - Договір від 19.12.2014) /а.с. 20-27/.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.3, 2.1, 3.4, 4.1 Договору від 19.12.2014 постачальник (Відповідач) зобов'язався у зумовлені строки передати (поставити), а покупець (Позивач) зобов'язався прийняти та оплатити товар, вказаний у специфікації та/або видаткових накладних. Кількість та ціна товару кожної партії, а також його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікаціями та/або видатковими накладними постачальника. Постачальник зобов'язався передати покупцю товар в асортименті, за визначеною сторонами ціною, відповідної якості, в кількості та в строки, обумовлені положеннями даного договору, специфікацією, та/або накладними. Покупець повинен провести (здійснити) оплату за замовлену партію товару до передання зазначеної партії товару постачальником (100% попередня оплата), згідно виставленого постачальником рахунку-фактури. Покупець направляє постачальнику замовлення з зазначенням асортименту та кількості партії товару, яке може бути передаватися за допомогою телефонного зв'язку в усній формі або укладене за допомогою засобів електронної пошти чи факсимільного зв'язку при умові подальшого підтвердження волевиявлення сторін оригіналами чи фактичними діями сторін.
Згідно із Додатком №1 до Договору від 19.12.2014 вартість товару складає 119 525,00 грн. /а.с. 28/
Судом встановлено, що Позивачем здійснено попередню оплату Відповідачу за Договором від 19.12.2014 в сумі 119 525,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:
від 19.12.2014 № 234 на суму 30 525,00 грн. (а.с. 18);
від 23.12.2014 №263 на суму грн. 89 000,00 грн. (а.с. 19).
Відповідно до пунктів 4.3, 8.2 Договору від 19.12.2014 постачальник зобов'язався поставити товар на кінцевий пункт поставки на протязі строку встановленому в заявці. Всі листи, повідомлення та інші документи, які відправленні покупцем постачальнику вважаються отриманими останнім не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту їх відправки на адресу постачальника, вказану в цьому договорі.
Позивач направив на адресу Відповідача, зазначену у Договорі від 19.12.2014, лист з заявкою на поставку сходових маршів марки ЛМП 57.11.17-5 с (а) в кількості 35 штук за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85/5 у строк до 11.03.2015 (а.с. 15), що підтверджується фіскальним чеком з описом вкладення (а.с. 14).
Доказів поставки Відповідачем товару в матеріалах справи відсутні.
Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина перша статті 662 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 665, частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, сума боргу Відповідача за Договором від 19.12.2014 за повернення суми попередньої оплати становить 119 525,00 грн. (30 525,00 + 89 000,00 = 119 525,00).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з Відповідача суми попередньої оплати товару за Договором від 19.12.2014 у розмірі 119 525,00 грн., підлягає задоволенню у повному обсязі.
В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.2 Договору від 19.12.2014 передбачено, що у випадку порушення строків поставки товару, продавець сплачує покупцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення виконання зобов'язання від вартості недопоставленого товару, за кожен календарний день прострочення, а також штраф у розмірі 1% від вартості недопоставленого товару.
Судом встановлено, що пеня за прострочення поставки товару за Договором від 19.12.2014 за період з 12.03.2015 по 22.04.2015, визначений Позивачем, становить суму у розмірі 8 252,14 грн. Судом перевірено правильність розрахунку виконаного Позивачем /а.с. 16-17/.
Штраф за прострочення поставки товару за Договором від 19.12.2014 становить суму у розмірі 1 195,25 грн.(119 525,00 Х 1% = 1 195,25).
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої, частиною третьою статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Частиною першою та другою статті 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Судом встановлено, що через невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором від 19.12.2015, а також інфляційних процесів в економіці держави, збільшилась ціна на товар потрібний Позивачу, внаслідок чого йому спричиненні збитки у вигляді витрат в розумінні різниці в ціні, які він мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Вартість замовленого товару, а саме: сходові марші марки ЛМП 57.11.17-5 с у кількості 35 шт. відповідно до рахунку-фактури №ЗБ-0000566 від 16.04.2015 складає 184 240,14 грн. (а.с. 13). Отже сума збитків складає 64 715,14 грн. (184 240,14 - 119 525,00 = 64 715,14).
Щодо позовних вимог про стягнення з Відповідача 3% річних на підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, слід зазначити наступне.
Згідно із частиною третьою статті 82 Господарського процесуального кодексу України обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу. Частиною першою статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.
Верховний Суд України в постанові від 15.10.2013 у справі № 5011-42/13539-2012 зробив висновок про те, що стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором на поставку, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.
З огляду на наведене, не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних у розмірі 402,78 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 22 травня 2015 р.
Керуючись частиною першою статті 11, пунктом 8, частини другої статті 16, часиною першою, пунктом 1 частини другої, частиною третьою статті 22, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтями 549, частиною першою та другою статті 623, статтями 625, 629, частиною першою статті 662, частиною першою статті 665, частиною другою статті 693, частинами першою, другою статті 712 Цивільного кодексу України, статтями 20, 193 Господарського кодексу України, постановою Верховного Суду України від 15.10.2013 у справі № 5011-42/13539-2012, статтями 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85, 111-28, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства „Металодім" (68093, Одеська обл., м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Винокурова, 1, код ЄДРПОУ 36435009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансбуд СУ-10" (65031, м. Одеса, вул. Пестеля, 6, код ЄДРПОУ 38847155) заборгованість у розмірі 119 525,00 грн. (сто дев'ятнадцять тисяч п'ятсот двадцять п'ять гривень 00 коп.), 64 715,14 грн. (шістдесят чотири тисячі сімсот п'ятнадцять гривень 14 коп.) суму збитків, 8 252,14 грн. (вісім тисяч двісті п'ятдесят дві гривні 14 коп.) - пеню, 1 195,25 грн. (одна тисяча сто дев'яносто п'ять гривень 25 коп.) штраф.
3. В задоволені іншої частини позову відмовити.
4. Стягнути з Приватного підприємства „Металодім" (68093, Одеська обл., м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Винокурова, 1, код ЄДРПОУ 36435009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансбуд СУ-10" (65031, м. Одеса, вул. Пестеля, 6, код ЄДРПОУ 38847155) витрати на сплату судового збору у розмірі 3 874,05 грн. (три тисячі вісімсот сімдесят чотири гривні 05 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.А. Шаратов