Кіровоградської області
про повернення позовної заяви
21 травня 2015 року № 912/1787/15
Суддя господарського суду Кіровоградської області Шевчук О.Б., розглянувши матеріали
за позовом Фермерського господарства "Родючість", Кіровоградська область, Голованівський район, с. Розкішне
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролендлізінг", м. Київ
про визнання договору фінансового лізингу чинним, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та зобов'язання виконати умови договору фінансового лізингу,
Фермерське господарство "Родючість" звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги:
- визнати договір фінансового лізингу № 006-ФЛ від 19.08.2013 чинним;
- визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. від 21.04.2015, зареєстрований в реєстрі за № 3957 таким, що не підлягає виконанню;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролендлізінг" виконати умови договору фінансового лізингу, визнавши за Фермерським господарством "Родючість" право на користування майном, що є предметом лізингу за договором № 006-ФЛ від 19.08.2013.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду господарський суд враховує наступне.
Пунктом 3 статті 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, згідно приписів частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до положень пункту 2 частини 2 статті 4 вказаного Закону, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до положень Закону України "Про судовий збір", позивач згідно поданої позовної заяви, яка містить три вимоги немайнового характеру мав сплатити судовий збір в розмірі 3654,00 грн (1218,00 грн х 3).
Однак, позивачем до позовної заяви додано чек №15052015151241 від 15.05.2015 про сплату судового збору в сумі 114,70 грн.
Отже, позивачем не подано належних доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі за поданою позовною заявою.
Крім того, відповідно до вимог пункту 2 статті 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Статтею 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Належним доказом направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція) та опис вкладення, який відповідає спеціалізованій формі бланків № 107.
Проте, позивачем до позовної заяви додано лише фіскальні чеки № 00000010017522; № 00000010017523; № 00000010017524 від 19.05.2015 про направлення відповідачу та третім особам поштового відправлення. Опису вкладення до цінного листа зі штампом поштової установи, що є доказом направлення позову з додатками на адресу відповідача та третіх осіб, до позовної заяви Фермерського господарства "Родючість" не додано.
Таким чином, фіскальні чеки №00000010017522; №00000010017523; №00000010017524 від 19.05.2015 про направлення відповідачу та третім особам поштового відправлення не можуть бути враховані господарським судом, як належні докази, що підтверджує направлення на адресу останніх позовної заяви та доданих до неї документів.
Отже, господарський суд дійшов висновку, що позивачем в порушення вимог статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви не додано належних доказів направлення відповідачу та третім особам позовної заяви з додатками.
Враховуючи викладені обставини, господарський суд дійшов вискову, що відповідно до пунктів 4, 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню Фермерському господарству "Родючість" без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення (частина 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 34, 36, 56, 57, 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву Фермерського господарства "Родючість" № 248-1 від 19.05.2015 (вх. №912/11787/15 від 20.05.2015) та додані до неї документи повернути без розгляду.
Копії ухвали надіслати Фермерському господарству "Родючість" (Кіровоградська область, Голованівський район, с. Розкішне), Товариству з обмеженою відповідальністю "Агролендлізинг" ( м. Київ, вул. Горького, 7 "в").
Ухвалу може бути оскаржено протягом п'яти днів з дня її винесення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя О.Б. Шевчук