ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.05.2015Справа №910/8981/15
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс»
про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 17 647,77 грн.
Суддя Комарова О.С.
У судовому засіданні брали участь:
від позивача Герасименко Р.І. (представник за довіреністю);
від відповідача Радзіховський А.Л. (представник за довіреністю).
В судовому засіданні 19 травня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Вусо», 09 квітня 2015 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою б/н б/д до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс», відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 17 647,77 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № АС/9914456.
Ухвалою Господарського суду міста Києва суду від 14.04.2015 року (суддя Комарова О.С.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/8981/15, розгляд справи призначено на 28.04.2015 року.
Через відділ діловодства суду 08.05.2015 р. від Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) надійшла інформація про страхове покриття, яку було залучено до матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні 28.04.2015 року надав документи, які були долучені до матеріалів справи.
Представник відповідача в судовому засіданні 28.04.2015 року надав відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2015 року розгляд справи, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 19.05.2015 року.
Представник позивача в судовому засіданні 19.05.2015 року надав заяву, якою підтвердив існування заборгованості відповідача перед позивачем на день винесення рішення, а також документи, які було судом долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 19.05.2015 року представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
04 червня 2014 року між позивачем (надалі - Страховик) та Донде Євгеном В'ячеславовичем (далі по тексту - Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 1385209-02-10-01 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту - Договір або Договір добровільного страхування).
Об'єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб "Hyundai ix35", державний реєстраційний номер АА8954МТ.
Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема - пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідний страховий випадок настав 20.03.2014 року по вул. Толстого, буд. 57 в м. Києві, а саме: відбулося зіткнення автомобіля "Mazda", державний реєстраційний номер АВ8585АК, що знаходився під керуванням Карасюк М.В. та автомобіля "Hyundai ix35", державний реєстраційний номер АА8954МТ, під керуванням Страхувальника.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "Hyundai ix35", державний реєстраційний номер АА8954МТ, було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України (копія довідки міститься в матеріалах справи).
За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано страхове відшкодування в розмірі 17 647,77 грн., що підтверджується довідкою-підтвердженням виплати страхового відшкодування від 05.06.2014 року (копія довідки в матеріалах справи). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 2294-02 від 05.06.2014 року (копія страхового акту в матеріалах справи).
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Положеннями статті 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні приписи містить норма ст. 27 Закону України "Про страхування".
Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 04.04.2014 року у справі № 761/9306/14-п (належним чином засвідчена копія постанови міститься в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Карасюк М.В. п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року. Останню визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Нормами п. 14.1 ст. 14 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
За приписами п. 21.1 ст. 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" з урахуванням положень п. 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
З аналізу матеріалів справи випливає, що Карасюк М.В. застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Mazda", державний реєстраційний номер АВ8585АК, шляхом укладення з відповідачем полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/9914456.
У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до положень п. 22.1 до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з Карасюк М.В. полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АС/9914456, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану Карасюк М.В. шкоду, заподіяну майну третіх осіб, внаслідок експлуатації транспортного засобу "Mazda", державний реєстраційний номер АВ8585АК.
У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Карасюк М.В. транспортного засобу "Mazda", державний реєстраційний номер АВ8585АК.
Аналізуючи матеріали справи, суд встановив, що вартість матеріального збитку автомобіля "Hyundai ix35", державний реєстраційний номер АА8954МТ, визначено на підставі рахунку-фактури СТО № ФІ-0000053 від 04.06.2014 року, відповідно до якого сума збитку складає 17 647,77 грн. Також позивачем складено Звіт № 5587-70 від 15.05.2014 року, в якому міститься розрахунок суми страхового відшкодування (належним чином завірені копії рахунку-фактури та звіту наявні в матеріалах справи).
Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно п. 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Таким чином, враховуючи викладене, беручи до уваги положення ст. 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а також те, що полісом № АС/9914456 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмірі 50 000,00 грн. та франшизу в сумі - 00,00 грн., суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Карасюк М.В. транспортного засобу "Mazda", державний реєстраційний номер АВ8585АК, в розмірі 17 647,77 грн.
Отже, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених позивачем позовних вимог.
У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
За приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем у справі надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06.02.2015 року у справі №761/28053/14-ц, яким було визнано договір страхування у вигляді полісу № АС/9914456 недійсним.
Проте, враховуючи той факт, що правовідносини, які склалися між сторонами мали місце раніше ніж було прийнято рішення Шевченківським районним судом м. Києва, зокрема страховий випадок настав 20.03.2014 року, рішення прийняте 06.02.2015 року, а також з огляду на приписи ст.ст.5, 8 Цивільного кодексу України суд дійшов висновку про чинність полісу № АС/9914456 на момент настання страхового випадку.
Отже, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили б про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення кошти.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи викладене, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» (ЄДРЮОФОП: 19350062, адреса: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд.69), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо» (ЄДРЮОФОП: 31650052, адреса: 03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 17 647,77 грн. (сімнадцять тисяч шістсот сорок сім гривень 77 копійок) та судовий збір - 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень). Видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, передбачені нормами ст.ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 22.05.2015 року.
Суддя О.С. Комарова