номер провадження справи 27/71/15
18.05.2015 Справа № 908/1764/15-г
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073 м. Київ, пр. Московський, 9, корп. 5, офіс. 101)
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" (87525 Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, 2)
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГ-СТРОЙ КОМПАНІЯ", (83000 м. Донецьк, вул. Майська, 86а).
про витребування майна
Суддя Дроздова С.С.
Представники сторін:
від позивача: Студенніков Д.М., дов. № 23-12/14-1 від 23.12.2014 р.
від відповідача: Саланська І.Л., дов. б/н від 20.03.2015 р.
Господарським судом Запорізької області розглядається позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", Донецька область, м. Маріуполь про витребування та передання майна, а саме колісний каток НD150 ТТ фірми НАММ з кабіною, системою опалення, системою зовнішнього освітлення, проблисковим маячком, серійний номер Н1830045.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., автоматичним розподілом справ між суддями від 18.03.2015 р., справу № 908/1764/15-г передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Згідно зі ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", якщо місцевий господарський суд знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, то заява подається до господарського суду за територіальною підсудністю судових справ
Відповідно до розпорядження Вищого господарського суду України від 08.09.2014 р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ", у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя господарськими судами Донецької і Луганської областей, Донецьким апеляційним господарським судом у районі проведення антитерористичної операції, на підставі подання Державної судової адміністрації України від 26.08.2014 р. № 8-4166/14 та від 29.08.2014 р. № 8-4211/14, керуючись статтею 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням анти терористичної операції", статтею 34 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначено, що розгляд господарських справи, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється зокрема: господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області - господарським судом Запорізької області.
Ухвалою суду від 19.03.2015 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1764/15-г, присвоєно справі номер провадження 27/71/15 та призначено судове засідання на 20.04.2015 р.
Ухвалою суду від 20.04.2015 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 18.05.2015 р., у зв'язку з неявкою в засідання суду представника відповідача.
До початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.
Відводів складу суду не заявлено.
У судовому засіданні 18.05.2015 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві.
18.05.2015 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області супровідним листом надано документи, які позивач вважає за потрібне долучити до матеріалів справи, а саме:
- довідку від 28.04.2015 про ненадходження грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» №2600514928 від ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» за період з 28.02.2014 до 06.06.2014;
- виписку по рахунку ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» №26008439273 за період з 07.06.2014 до 28.04.2015 - кошти не надходили від ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» за договором фінансового лізингу, за яким витребовується предмет лізингу за закінченням строку лізингу.
- копію Акту огляду (для предметів лізингу) від 02.09.2014 р. з додатками - 5 (п'ять) фотографіями.
Звернув увагу суду, на те, що предмет лізингу - Колісний коток НР 150 ТТ фірми НАММз кабіною, системою опалення, системою зовнішнього освітлення, проблисковим маячком, серійний номер НІ830045, номерний знак 04413 КС (надалі - Предмет лізингу), власником якого є ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль», був оглянутий 02.09.2014 р. на автошляху Київ - Одеса, про що складений відповідний акт та здійснена фото фіксація Предмета лізингу, який був переданий згідно договору фінансового лізингу за актом приймання-передачі у тимчасове володіння і користування ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком».
Таким чином, спростовуються твердження ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» про те, що предмет лізингу нібито був переданий «на зберігання» 03.06.2014 р. до ТОВ «Торг-Строй Компанії» в місті Донецьку Донецької області (або в будь-якому іншому місці).
Власник майна - ТОВ «Райффазен Лізинг Аваль» за погодженням та сприянням ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» здійснено огляд власності - Предмета лізингу. Тобто підтверджується, що Предмет лізингу продовжує перебувати у володінні та користуванні у ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» у визначеному цим актом місці станом на вказану дату.
До того ж, ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» відповідно до умов договору фінансового лізингу не повідомляло лізингодавця/власника майна про обставини, які унеможливлюють його виконання та не звертався за дозволом до лізингодавця/власника - ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» про передачу Предмета лізингу «на зберігання» третій особі.
Відповідно до вимог п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст.ст. 387, 400 Цивільного кодексу України та згідно до договору фінансового лізингу ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком», який є лізингоодержувачем, зобов'язане повернути за закінченням строку лізингу та за відсутністю правових підстав для подальшого володіння та користування Предметом лізингу власникові/ лізингодавцю - ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» власність/майно - Предмет лізингу.
Представник відповідача у судовому засіданні 18.05.2015 р. проти позову заперечив, на підставах викладених у відзиві (міститься в матеріалах справи).
В обґрунтування посилається на той факт, що основною правовою підставою своїх позовних вимог позивач зазначає положення ст. 397, 400 Цивільного кодексу України, тим самим фактично називаючи підприємство відповідача незаконним володільцем предмету лізингу, що використовує його без усіляких правових підстав, і просить суд застосувати механізм віндикації. Але дане посилання та застосована позивачем правова конструкція витребування майна, що знаходиться у користуванні на підставі діючого договору лізингу, на думку відповідача є абсолютно невірними та помилковими.
Так цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, згідно вимог передбачених ст.13 ЦК України. Згідно з положеннями ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно приписів частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до вимог ч. 1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів. Відповідно до вимог передбачених частиною 7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Положеннями ч.1 ст.638 ЦК України та ч.2 ст.180 ГК України, встановлено, що господарський договір є укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Згідно приписів статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до приписів ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Згідно приписів ст.395 ЦК України речовими правами на чуже майно є: право володіння; право користування. Положеннями частини 1 ст.398 ЦК України передбачено, що право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником.
Так, відповідач являючись законним володільцем предмету лізингу, набуло право володіння та користування ним на підставі договорів купівлі-продажу та договору лізингу.
Відповідно до умов договору купівлі-продажу предмету лізингу, який є у матеріалах справи, сторони домовились про те, що право тимчасово володіння та користування обладнання переходить до лізингоодержувача, тобто до нашого підприємства.
Укладеним позивачем та відповідачем договором фінансового лізингу (оренди) № Ь390-03/07 від 22.03.2007р. (а саме, загальними умовами фінансового лізингу, викладених у додатку до договору) визначено, що в момент підписання Акту приймання-передачі до лізингоодержувача переходять та зберігаються за ним протягом строку дії Договору наступні права та ризики: право володіння та користування.
Відповідно до вимог статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Загальні правові та економічні засади фінансового лізингу визначено у Законі України "Про фінансовий лізинг".
Відповідно до приписів частини 2 ст.806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду). Отже, на правові відношення фінансового лізингу поширюються приписи Глави 58 ЦК України. Згідно положень статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до приписів ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Строк договору є однією із складових його змісту. Строком є термін дії певного договору. Строк дії договору визначається сторонами на їх власний розсуд. Згідно вимог передбачених ст.252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Початок строку чи його закінчення можуть визначатися вказівкою на календарну дату або на подію, що має неминуче настати. Таким чином, у випадку настання календарної дати або відповідної події, визначених договором, дія останнього припиняється.
Відповідно до вимог передбачених частиною 4 ст.179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Згідно положень укладеного з позивачем договору фінансового лізингу (оренди) він набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та сплати лізингоодержувачем авансового лізингового платежу згідно Графіку і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором.
На теперішній час, відповідачем фактично сплачено вартість предмету лізингу, однак позивач не здійснив його передачу у власність, мотивуючи тим, що лізингові платежі він отримав не у повному обсязі. Спір з цього приводу до даного моменту знаходиться на вирішенні Господарського суду Донецької області, який розглядає відповідну справу. Таким чином зазначений договір лізингу є діючим.
Не зважаючи на цей факт позивач, хибно ототожнюючи поняття "строк виконання зобов'язання" та "строк дії договору", відзначає, що зі спливом строку сплати лізингових платежів минув строк дії договору. Така підміна понять є недопустимою. До того ж якщо її використовувати, то неминуче мають бути застосовані положення ст.764 ІДК України, відповідно до яких коли наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Тобто, враховуючи п'ятирічний період сплати лізингових платежів, і відсутність таких заперечень збоку позивача, договір лізингу є пролонгований на п'ять років - до 2017 року.
Треба відзначити, що приписами частини 1 ст.9 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувачу (сублізингоодержувачу) забезпечується захист його прав на предмет лізингу нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника.
Статтею 4-3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду зазначеної справи позивачем не доведено свої вимоги щодо позбавлення відповідача права володіти та користуватись об'єктом лізингу.
Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Тому позивач, звернувшись з віндикаційним позовом, жодним чином не довів, що відповідач є незаконним та недобросовісним володільцем предмету лізингу. Тобто на момент звернення до суду лізингові договірні зобов'язання як і сам договір між позивачем та відповідачем є діючими, і відповідно ТОВ "ШБ "АЛЬТКОМ" правомірно володіє та користується предметом лізингу.
На підставі викладеного, відповідач просить суд винести рішення, яким у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» до товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «АЛЬТКОМ» відмовити у повному обсязі.
Звернувся до суду, з письмовим клопотанням в порядку ст. 79 ГПК України про зупинення провадження у даній справі до розгляду господарським судом Запорізької області справи за позовом ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" до ТОВ "ТОРГ_СТРОЙ КОМПАНІЯ" про витребування майна, яке є предметом лізінгу за договором фінансового лізінгу № L390-03/07 від 22.03.2007 р. - колісного катка Нdфірми НАММ з кабіною, системою опалення, системою зовнішнього освітлення, проблисковим маячком, серійний номер Н1830045 з незаконного володіння і передання його у володіння ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком", та набрання рішенням суду законної сили
Представник позивача проти клопотання відповідача, заявленого в порядку ст. 79 ГПК України заперечив, вважає, що в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду по суті позову ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» до ТОВ «ТОРГ-СТРОЙ КОМПАНІЯ» про витребування майна, має бути відмовлено, оскільки позов ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» до ТОВ «ТОРГ-СТРОЙ КОМПАНІЯ» про витребування майна (ймовірно предмета лізингу), який було передано на зберігання не є пов'язаною з цією справою, оскільки по ній суд не встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК) також у цій справі суд має повноваження самостійно встановити обставини справи.
Клопотання відповідача, заявлене в порядку ст. 79 ГПК України, судом відхилено, як процесуально необґрунтоване, оскільки не надано документальних доказів щодо неможливості розгляду даної справи до вирішення пов»язанної з нею іншої справи, оскільки позов ще не призначено до провадження.
Крім того, звернувся до суду з письмовим клопотанням, в порядку ст. 24 ГПК України, щодо залучення до участі у справі № 908/1764/15-г у якості іншого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГ-СТРОЙ КОМПАНІЯ", (83000 м. Донецьк, вул. Майська, 86а).
Розглянувши матеріали справи № 908/1764/15-г, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та залучити до участі у справі у якості відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГ-СТРОЙ КОМПАНІЯ", (83000, м. Донецьк, вул. Майська, 86а), відповідно до ст. 24 ГПК України.
Згідно із ч. 3 ст. 21 ГПК України відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відповідно до ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 ГПК України про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.
Згода позивача чи інших учасників судового процесу на таке залучення, здійснене за ініціативою господарського суду, не потрібна, а тому й за відсутності такої згоди суд вправі продовжити розгляд справи по суті.
Залучення до участі іншого відповідача можливе лише до прийняття рішення.
З метою з'ясування фактичних обставин справи, вивчення наданих до справи документів, дотримання прав сторін, виникла необхідність відкладення розгляду справи.
На підставі ст. 77 ГПК України суд відкладає розгляд справи, у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів та документів, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду спору та у зв'язку з залученням до участі у справі відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГ-СТРОЙ КОМПАНІЯ", (83000 м. Донецьк, вул. Майська, 86а).
Керуючись ст.ст. 22, 24, 77, 86 ГПК України, суд
1. Розгляд справи відкласти.
2. Залучити до участі у справі у якості відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГ-СТРОЙ КОМПАНІЯ", (83000 м. Донецьк, вул. Майська, 86а), відповідно до ст. 24 ГПК України.
Розгляд справи № 27/1764/15-г починається заново.
3. Засідання суду призначити на 23.06.2015 р. об 11 год. 00 хв.
4. Зобов'язати надати:
Позивача: оригінали документів, які посвідчують правовий статус підприємства для огляду (завірені належним чином копії у справу), надіслати на адресу відповідача-2 копію позовної заяви та додані до неї документи, доказ направлення надати суду; нормативне та документальне обґрунтування заявлених вимог, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо адреси відповідача-2 та знаходження його на теперішній час в державному реєстрі на день розгляду справи, надати суду у письмовому вигляді усі відомі позивачу засоби зв'язку з відповідачем (адреси для направлення поштової кореспонденції, адреси електронної пошти, номери телефонів тощо), оригінал договору № L390-03/07 від 22.03.2007 р. з додатками, змінами та доповненнями, надати суду документальні докази повного або часткового виконання грошового зобов'язання відповідачем, оригінали документів доданих до позову, листування між сторонами по суті спору з доказами направлення або вручення кореспонденції, довідку про повні банківські реквізити, листування між сторонами по суті спору з доказами направлення або вручення кореспонденції, довідку про повні банківські реквізити, надати суду письмові докази відповідно до ст. 33 ГПК України, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті та інші документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду спору, довіреність на представника.
Відповідача-1: оригінали документів, які посвідчують правовий статус підприємства для огляду (завірені належним чином копії у справу), нормативне та документальне обґрунтування заперечень проти позовних вимог згідно діючого законодавства - письмовий відзив на позовну заяву, до судового засідання направити на адресу відповідача-2 (докази відправлення надати в судове засідання), оригінал договору № L390-03/07 від 22.03.2007 р. з додатками, змінами та доповненнями, надати суду документальні докази повного або часткового виконання зобов'язання відповідачем, довідку про повні банківські реквізити, листування між сторонами по суті спору з доказами направлення або вручення кореспонденції, надати суду письмові докази відповідно до ст. 33 ГПК України, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті та інші документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду спору, довіреність на представника.
Відповідача-2: оригінали документів, які посвідчують правовий статус підприємства для огляду (завірені належним чином копії у справу), нормативне та документальне обґрунтування заперечень проти позовних вимог згідно діючого законодавства - письмовий відзив на позовну заяву, до судового засідання направити на адресу позивача та відповідача-1 (докази відправлення надати в судове засідання), оригінал договору фінансового лізінгу № L390-03/07 від 22.03.2007 р. з додатками, змінами та доповненнями, надати суду документальні докази повного або часткового виконання зобов'язання відповідачем, довідку про повні банківські реквізити, листування між сторонами по суті спору з доказами направлення або вручення кореспонденції, надати суду письмові докази відповідно до ст. 33 ГПК України, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті та інші документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду спору, довіреність на представника.
Явка представників сторін у судове засідання 23.06.2015 р. обов'язкова.
Суддя С.С. Дроздова