номер провадження справи 35/28/15
18.05.2015 Справа № 908/1358/15-г
Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.
при секретарі Коцар А.О.
За участю представників сторін:
від позивача: Старчик А.А., дов. № 14-90 від 18.04.2014р.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Комунального підприємства "Сервіс", смт. Новоамвросіївське, Амвросіївський район, Донецька область
про стягнення 418975,82 грн.
03.03.2015р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулося Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Сервіс" про стягнення 418975, 82 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що 12.12.2012р. між сторонами укладено договір № 4012/13-ТЕ-6 купівлі - продажу природного газу, відповідно до умов якого відповідачу з 01.01.2013 по 31.12.2013 року поставлено природний газ в обсязі 355,191 тис. куб. м. на загальну суму 465016,06 грн., який відповідач прийняв, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу. Пунктом 6.1 договору передбачено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати виконав частково, станом на 15.01.2015р. заборгованість на користь позивача становить 337771,46 грн., на які позивачем нараховано пеню в розмірі 30083,49 грн., інфляційні витрати в сумі 40373,99 грн. та 10746,88 грн. 3 % річних.
03.03.2015р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.
Ухвалою від 05.03.2015р. судом порушено провадження у справі № 908/1358/15-г та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/28/15. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 15.04.2015 о/об 10 год. 30 хв.
В судове засідання 15.04.2015р. відповідач не з'явився, вимоги ухвали суду від 05.03.2015р. не виконав, відзив та витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив.
В судовому засіданні 15.04.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та заявив клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів та відкладення розгляду справи, в зв'язку з необхідністю надання додаткових пояснень по справі.
Ухвалою суду від 15.04.2015р. клопотання позивача задоволено, строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 18.05.2015р.
В судовому засіданні 18.05.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить суд стягнути з відповідача 337771,46 грн. основної заборгованості, пеню в розмірі 30083,49 грн., інфляційні витрати в сумі 40373,99 грн., 10746,88 грн. 3 % річних та 8379,52 грн. судового збору.
Представник відповідача вдруге в судове засідання не з'явився, ухвали суду від 05.03.2015р. та 15.04.2015р. не виконав, відзив та витребувані документи не надіслав, про причини неможливості з'явитися в судове засідання суд не повідомив.
Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвала про порушення провадження у справі від 05.03.2015р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 15.04.2015р., які були надіслані на адресу Комунального підприємства "Сервіс" не прийняті до пересилання УДППЗ "Укрпошта" та повернулися до господарського суду Запорізької області 05.03.2015р. та 20.04.2015р. на підставі листів Запорізької дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 20.01.2015 №04-16-83 та № 04-16-416 від 30.03.2015р. відповідно, про що 05.03.2015р. та 20.04.2015р. були складені відповідні акти.
Вказані ухвали були направлені на електронну адресу відповідача та розміщені на сторінці Господарського суду Запорізької області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14.
Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи № 908/1358/15-г відповідач повідомлявся належним чином, тобто судом були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.
В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи та вона може бути розглянута в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами. Справа розглянута за заявою представника позивача - без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
В судовому засіданні 18.05.2015 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
12 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - продавець) та Комунальним підприємством «Сервіс» (далі - покупець) був укладений договір № 4012/13-ТЕ-6 купівлі-продажу природного газу (далі - договір)
Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ
ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними
творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо - комерційної діяльності).
Пунктом 3.4 договору передбачено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична вартість та ціна. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Згідно п. 4.1 договору, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 14.10.2013р. кількість газу, яка передається покупцеві, визначається за показниками комерційних вузлів обліку газу покупця.
Розділом 6 договору встановлений порядок та умови здійснення розрахунків.
Відповідно до п. 6.1. договору Оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
В платіжних дорученнях Покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у Покупця за цим договором Продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості (п. 6.3 договору)
Розділом 11 договору встановлений термін дії договору:
Договір набуває чинності з дати його підписання і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.1)
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов договору, в період з січня - грудня 2013р. передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 355,191 тис. куб. м. на загальну суму 465 016,06 грн., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу:
від 22.01.2014р. за січень 2013р. на суму 92 729,33 грн.;
від 22.01.2014р. за лютий 2013р. на суму 80 793,35 грн.;
від 22.01.2014р. за березень 2013р. на суму 87 598,57 грн.;
від 22.01.2014р. за квітень 2013р. на суму 19 143,12 грн.;
від 31.10.2013р. за жовтень 2013р. на суму 35 857,68 грн.;
від 30.11.2013р. за листопад 2013р. на суму 56 850,70 грн.;
від 31.12.2013р. за грудень 2013р. на суму 92 043,31 грн.;
Споживачем акти за вказаний період підписані були без зауважень та заперечень.
Судом було встановлено, що відповідачем отриманий газ був сплачено лише в розмірі 127244,60 грн. Залишок несплаченої заборгованості складає 337 771,46 грн.
Згідно зі ст. ст. 11, 509 ЦК України договір є однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за договором, щодо повної та своєчасної оплати за отриманий газ, виконав не в повному обсязі, що вже було встановлено судом, вимоги позивача щодо стягнення несплаченої суми основної заборгованості в розмірі 337771,46 грн. є законними, обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі порушення покупцем умов п. 6.1. договору, покупець зобов'язується, крім суми заборгованості, сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. За порушення строків оплати послуг позивачем нарахована пеня на підставі п. 7.2 договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 14.02.2013 р. по 13.07.2014 р., по кожному акту приймання - передачі природного газу окремо, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, в сумі 30083,49 грн. В пункті 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.
Перевіривши розрахунок пені, зроблений позивачем, судом встановлено, що позивачем невірно визначена кількість днів прострочення за актами приймання - передачі природного газу за січень - лютий 2013р., так як позивач помилково зазначив день здійснення оплати відповідачем днем прострочки виконання грошового зобов'язання у повному обсязі без врахування оплаченої суми.
Здійснивши перерахування пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» судом визначена сума, що підлягає стягненню з відповідача, яка дорівнює 30012,17 грн. В іншій частині стягнення пені слід відмовити.
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлення судом факту порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №4012/13-ТЕ-6 купівлі - продажу природного газу від 12.12.2012р. позивачем на підставі ст. 625 ЦК України було нараховано 3% річних в сумі 10746,88 грн., а також 40373,99 грн. інфляційних витрат.
Судом, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», перевірено правильність розрахунку позивача в частині трьох відсотків річних та встановлено, що стягненню підлягає сума 10728,68 грн., оскільки позивачем невірно визначена кількість днів прострочення за актами приймання - передачі природного газу за січень - лютий 2013р., на які нараховується 3% річних, так як позивач помилково вважає день здійснення оплати відповідачем днем прострочки виконання грошового зобов'язання у повному обсязі без врахування оплаченої суми. В частині стягнення 18,20 грн. суд відмовляє.
Розрахунки інфляційних витрат позивачем зроблені вірно, а тому підлягають задоволенню в заявленому обсязі.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач своєчасно не виконав свої зобов'язання щодо оплати за отриманий газ за договором 4012/13-ТЕ-6 від 12.12.2012р., своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався та не заперечив щодо позовних вимог, то, враховуючи вищевикладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню: основний борг в розмірі 337771,46 грн., пеня в сумі 30012,17 грн., 3 % річних в сумі 10728,68 грн. та 40373,99 грн. інфляційних збитків. В решті позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, в розмірі 8377,73 грн.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Сервіс", 87333 смт. Новоамвросіївське, Амвросіївський район, Донецька область вул. Зелена, буд. 1 код ЄДРПОУ 32567716 на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" "Нафтогаз України", 01001 м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6 (ідентифікаційний код юридичної особи 20077720) основний борг в розмірі 337771 (триста тридцять сім тисяч сімсот сімдесят одна) грн. 73 коп., пеню в сумі 30012 (тридцять тисяч дванадцять) грн. 17 коп., 3 % річних в сумі 10728 (десять тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 68 коп., 40373 (сорок тисяч триста сімдесят три) грн. 99 коп. інфляційних витрат та 8377 (вісім тисяч триста сімдесят сім) грн. 73 коп. витрат на судовий збір. Видати наказ.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.
Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 20.05.2015р.
Суддя О.А. Топчій