Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
Від "19" травня 2015 р. Справа № 906/378/15
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Терлецької-Байдюк Н.Я.
за участю представників сторін:
від позивача: Волобуєва Т.М. - довіреність б/н від 02.02.2015;
Климець Т.І. - довіреність б/н від 03.02.2015;
від відповідача: Скиданчук І.В. - довіреність №3 від 05.01.2015;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинські Шляхи" (с.Майстрів Новоград-Волинський район Житомирська область)
до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м. Житомир)
про стягнення 78478,46 грн.
Спір розглянуто у більш тривалий строк ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України.
Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 24.04.15 до 19.05.15.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 78478,46грн. за неналежне виконання договору купівлі-продажу товарів №31 від 31.10.2013, укладеного між ТОВ "Новоград-Волинські Шляхи" та філією "Новоград-Волинський райавтодор" ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових запереченнях на відзив відповідача. Зокрема зазначили, що отримання відповідачем асфальтобетонної суміші підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання ТМЦ. Також зазначили, що відповідач скористався від цієї господарської операції податковим кредитом - суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, а також в бухгалтерському та податковому обліку відображена ця господарська операція.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 24.04.15 № 529, просив відмовити у його задоволенні. Вважає, що видаткові накладні не можуть вважатися належними доказами отримання товару, оскільки на останніх відсутні підписи відповідальної особи відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, 31.10.2013 між ТОВ "Новоград-Волинські Шляхи" (продавець/позивач) та Філією "Новоград-Волинський райавтодор" Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (покупець/відповідач) укладено договір купівлі-продажу товарів №31 (а.с.14), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у свою власність та оплатити товар (асфальтобетон, бітум) за ціною, визначеною у розділі 2 п.2.1, за ціною, що визначена у рахунку продавця (п.1.1 договору).
Вартість договірна і складає 1300,00грн. за 1 т асфальтобетону з ПДВ та 9551,01грн. з ПДВ (п.2.1 договору).
Згідно п.2.2 договору оплата за цим договором провадиться в національній валюті шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок продавця.
Відповідно до п.2.3 договору кінцевий розрахунок за цим договором провадиться покупцем не пізніше 5-ти календарних днів з дня отримання рахунку покупцем.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцю в повному обсязі з моменту оплати за товар (п.3.1 договору).
Перехід права власності відбувається в момент оплати, що оформляється видатковою накладною (п.3.2 договору).
Згідно п.6.1 договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором до 31.12.2014.
Позивач на виконання умов договору виготовив та відпустив відповідачу (Філії "Новоград-Волинський райавтодор") асфальтобетонну суміш, а також бітум дорожній, що підтверджується відповідними копіями видаткових накладних на загальну суму 106478,46грн.
За даними позивача, відповідачем борг частково сплачено, а саме: 7000,00грн. сплачено платіжним дорученням №1810 від 05.11.2011 та відпущено в рахунок боргу пісчаний грунт на суму 21000,00грн. (накладна №00000026 від 24.11.2014).
Внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 78478,46грн.
29.01.2015 позивач направив на адресу ДП "Житомирський облавтодор" претензію з вимогою в 10-денний термін сплатити суму заборгованості в сумі 78478,46грн., яка залишена без відповіді та задоволення (а.с.15).
Як пояснив позивач, станом на день звернення до суду заборгованість ДП "Житомирський облавтодор" перед ТОВ "Новоград-Волинські Шляхи" становила 78478,46 грн. і на день розгляду справи не змінилась.
Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити.
Суд, дослідивши видаткові накладні, копії яких знаходяться в матеріалах справи, мають всі необхідні реквізити та прийшов до висновку, що вони відповідають вимогам зазначеного закону та є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції.
При цьому, окремі дефекти та недоліки в оформленні цих накладних не можуть спростовувати фактичне здійснення господарської операції, тим більше, що таке здійснення підтверджується діями відповідача з видачі довіреностей на отримання даного товару.
Крім того, в матеріалах справи міститься оригінал акту про припинення взаємних зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог від 31.12.2014, підписаний начальником філії "Новоград-Волинський райавтодор" ДП "Житомирський облавтодор" та директором ТОВ "Новоград-Волинські Шляхи", з якого вбачається, що сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов'язаннями, зазначеними в цьому акті та з моменту підписання цього акту вважатимуть зобов'язання ТОВ "Новоград-Волинські Шляхи" таким, що припинено у повному обсязі, заборгованості перед філією "Новоград-Волинський райавтодор" ДП "Житомирський облавтодор" не має, а зобов'язання філії "Новоград-Волинський райавтодор" ДП "Житомирський облавтодор" перед ТОВ ""Новоград-Волинські Шляхи" в сумі 78478,46грн. залишились непогашеними (а.с.74).
В силу частини 8 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за достовірність даних, відображених в первинних документах, несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Разом з тим, норми Цивільного кодексу України не містять застережень, які б звільняли покупця від обов'язку оплатити отриманий товар у зв'язку з неналежним оформленням господарських операцій первинними документами.
В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач не приймав до оплати накладні з посиланням на те, що вони не відповідають вимогам чинного законодавства.
Судом досліджено питання щодо повноважень представників відповідача на отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей та встановлено, що передача товару від позивача здійснювалась за видатковими накладними представникам відповідача - Шидловському В.А, Бортнику С.П., Броницькому В.М. та Косоланкіну М.Б., повноваження яких були підтверджені відповідними довіреностями (а.с.63-66). Зазначені довіреності засвідчені підписом керівника та головного бухгалтера відповідача.
Згідно з листом Міністерства фінансів України № 31-04200-30/23-7454/6784 від 29 серпня 2005 року довіреність на отримання цінностей, яка відповідно до пункту 8 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 року, є первинним документом, що фіксує рішення посадової особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей.
Відпуск матеріальних цінностей без довіреності є порушенням ведення бухгалтерського обліку і тягне за собою відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративні правопорушення, але не являється запереченням факту передачі (поставки) товарів.
Судом на підставі договору, накладних, довіреностей достеменно встановлено та відповідачем не спростовано, що залишок заборгованості за поставлену позивачем продукцію становить 78478,46грн., що є у відповідності з умовами договору та ст. 692 Цивільного кодексу України безперечною підставою для задоволення вказаних позовних вимог у зв'язку з їх обґрунтованістю та доведеністю.
Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст.525.526 ЦК).
Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Приписами ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти позовних вимог про стягнення боргу.
Не заслуговують уваги твердження відповідача про те, що строк оплати не настав за даним договором у зв'язку з неотриманням ним від позивача рахунків на оплату. Судом встановлено, що дані рахунки відповідач отримав в день їх видачі, що підтверджується довідкою філії "Новоград-Волинський райавтодор" (а.с.67).
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 78478,46грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Поряд з цим суд зазначає наступне. Порядок сплати судового збору та його розмір передбачені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VІ, який набрав чинності з 01.11.2011. При цьому, згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору із позовних заяв майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, тобто не менше 1827 грн. і не більше 73080грн.
Отже, розмір судового збору, який підлягав сплаті позивачем за подання даної позовної заяви, становить 1827,00 грн. Натомість позивачем сплачено лише 1569,57грн. судового збору.
Враховуючи зазначене, недоплачений позивачем судовий збір в розмірі 257,43 грн. підлягає стягненню з позивача до Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,69,77,82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" ( 10003, м. Житомир, вул. Перемоги 75, код ЄДРПОУ 32008278)
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинські Шляхи" (11740, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Майстрів, вул.Рівненська, 29, код ЄДРПОУ 03580179) - 78478,46грн. боргу, а також 1569,57грн. сплаченого судового збору.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинські Шляхи" (11740, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Майстрів, вул.Рівненська, 29, код ЄДРПОУ 03580179)
- на користь Державного бюджету України - 257,43грн. недоплаченого судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 22 травня 2015 року.
Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу (за заявою)